Користь кави для кишківника: що показало дослідження

Як кава впливає на кишківник і чи є в неї користь для мікрофлори, з'ясовувало дослідження, яке опублікували в листопаді 2024 року в журналі Nature Microbiology науковці Тренто, Гарварду, Королівського коледжу Лондона та британської компанії ZOE, яка займається персоналізованим харчуванням^[1]. Вчені проаналізували склад кишкової мікрофлори 22 867 людей зі США та Великої Британії, які детально описали свій раціон, а потім перевірили висновки на відкритих даних 211 груп досліджень, де загалом було понад 54 тисячі зразків. Кава виявилася продуктом, з яким склад мікробів пов'язаний найсильніше: за мікрофлорою комп'ютерна модель дуже точно відрізняла кавоманів від тих, хто кави не п'є. Головну роль у цьому відігравала одна бактерія, Lawsonibacter asaccharolyticus. У людей, які п'ють понад 3 чашки на день, її було в 4,5–8 разів більше, ніж у тих, хто кави майже не п'є, а в помірних любителів кави в 3,4–6,4 раза більше^[1].

Зв'язок зберігався й для кави без кофеїну^[1]. Тож бактерію підживлює щось інше, ніж кофеїн, а різних сполук у каві сотні.

У 100 мл звареної кави є 0,47–0,75 г розчинної клітковини, тобто чашка на 200 мл дає приблизно 1–1,5 г^[2].

Найімовірніші «кандидати» дослідники знайшли в крові учасників. Аналіз 438 зразків плазми показав, що в кавоманів вищий рівень хінної кислоти та її похідних, а також тригонеліну. Хінна кислота утворюється з хлорогенових кислот, головних поліфенолів кави (поліфеноли є також у чаї, ягодах, оливковій олії), і саме вона була пов'язана і з кавою, і з наявністю L. asaccharolyticus^[1]. Автори роблять висновок, що бактерію й каву пов'язує обмін речовин, і цей зв'язок можна простежити до конкретних молекул.

Щоб перевірити, чи кава справді «годує» бактерію, її вирощували в лабораторії на поживному середовищі з додаванням кави. Ріст L. asaccharolyticus у рідкому середовищі зростав у середньому в 3,5 раза, і так діяли і заварена в гейзерній кавоварці, і розчинна кава, і їхні варіанти без кофеїну. Кишкова паличка та інші контрольні бактерії від кави, навпаки, росли гірше^[1].

Кава діє на кишківник і через інші механізми, відомі ще до цього дослідження:

• Поліфеноли кави в кишківнику розпадаються на речовини, якими можуть живитися окремі бактерії^[1].
• Розчинна клітковина з кави потрапляє до товстої кишки неперетравленою^[2].
• Кава стимулює вироблення гастрину, шлункового соку та холецистокініну, який скорочує жовчний міхур^[3].

Ці властивості не роблять каву ліками, але пояснюють, чому вона може бути доречною частиною збалансованого раціону.

Багато хто помічає ще одну дію кави: після ранкової чашки хочеться до туалету. В опитуванні 99 молодих людей так відповіли 29%, а в тих, хто це відчував, рухова активність нижнього відділу товстої кишки зростала вже через 4 хвилини після кави, причому і звичайної, і без кофеїну^[4]. В іншому дослідженні з датчиками тиску в товстій кишці звичайна кава збуджувала її приблизно так само, як ситний обід на 1000 ккал, на 60% сильніше за воду і на 23% сильніше за каву без кофеїну^[5].

Оскільки кава майже не має калорій, такий ефект не пояснити об'ємом чи кислотністю напою: діють саме її хімічні сполуки, і кофеїн серед них лише один із чинників^[3]. Зворотний бік тієї самої дії в тому, що кава посилює закидання шлункового вмісту в стравохід, тож людям з рефлюксом вона може посилювати печію^[3].

Якщо ви п'єте каву і хочете отримати від неї більше користі, ніж шкоди, допоможуть кілька простих правил:

Обирайте каву до смаку, але зважайте на спосіб приготування. У лабораторних експериментах бактерію однаково підживлювала і заварена, і розчинна кава^[1]. А от для холестерину спосіб має значення: метааналіз рандомізованих досліджень показав, що нефільтрована кава (кип'ячена, з френч-пресу чи по-турецьки) підвищує загальний холестерин і холестерин ЛПНЩ, а фільтрована майже не впливає на нього^[6].

• Не зловживайте. За оцінкою Європейського агентства з безпечності харчових продуктів (EFSA), дорослим безпечно до 400 мг кофеїну на день, тобто приблизно 3–4 чашки фільтр-кави, а вагітним до 200 мг^[7].
• Обережно з добавками. Цукор і сиропи додають вільні цукри, яких ВООЗ радить споживати менше 10% калорій раціону^[8]. Як молоко чи вершки впливають на зв'язок кави з бактерією, дослідження не вивчало.
• Пийте у правильний час. Навіть кофеїн, прийнятий за 6 годин до сну, помітно скорочував сон^[9], тож каву краще пити в першій половині дня.

Окрім кави, кишковим бактеріям потрібні пребіотики з різноманітної рослинної їжі: овочів, фруктів, бобових, цільнозернових і горіхів.

Варто знати, хто стоїть за дослідженням. Один зі співавторів роботи, професор Тім Спектор із Королівського коледжу Лондона, є співзасновником ZOE, а кілька авторів працюють у цій компанії^[1]. Це не робить висновки хибними, тим паче що їх перевірили на незалежних групах з різних країн, але нагадує, що компанія зацікавлена в темі мікробіому.

Керівник дослідження, професор Нікола Сегата з Університету Тренто, раніше разом із колегами з'ясував, що серед понад 150 продуктів саме кава найсильніше пов'язана зі складом мікрофлори^[1]. Нова робота пояснює цей зв'язок на рівні біохімії й показує, як окремий продукт може «вирощувати» в кишківнику конкретний мікроб. Але дослідження спостережне: учасники самі повідомляли, скільки п'ють кави, тож причинно-наслідкові висновки про здоров'я з нього робити зарано.

Тож наступного разу, коли наливатимете чашку, пам'ятайте, що вона бадьорить не лише вас, а й частину мешканців вашого кишківника.

Читайте:

10 користей кави, які багато хто не очікує

Кава пов'язана з нижчим ризиком передчасної смерті, хвороб печінки, діабету 2 типу, хвороби Паркінсона й камен...