Які засоби ефективні від випадіння волосся у жінок?

Спадкове порідіння волосся протягом життя з'являється майже в половини жінок. Проте серед безлічі шампунів, сироваток і таблеток лише один препарат схвалений Управлінням з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) для лікування такого порідіння в жінок: міноксидил для нанесення на шкіру голови^[1]. Усе інше або допомагає при певній причині випадіння, або застосовується поза інструкцією, або має слабкі докази. Тому перше питання звучить так: чому волосся випадає саме у вас?

Причини випадіння волосся у жінок

Щодня людина втрачає від 50 до 100 волосин, і це нормальне оновлення^[2]. Насторожує інше: волосся випадає помітно більше, ніж звично, або рідшає, хоча на гребінці його начебто небагато. Випадіння буває поступовим чи раптовим, рівномірним чи в окремих ділянках. Частина причин пов'язана зі змінами в організмі, частина із зовнішніми чинниками, і від причини залежить, який засіб спрацює.

Генетичні причини

Андрогенетична алопеція найчастіше спричиняє випадіння волосся в жінок. У побуті її називають спадковим облисінням або облисінням за жіночим типом. Схильність передається від матері, батька або обох батьків, а після менопаузи таке порідіння трапляється частіше, тому свою роль, імовірно, відіграють і гормони^[3]. Здебільшого воно починається після 40 років, хоча буває й раніше. Спершу розширюється проділ і тоншає хвіст, інколи рідшає волосся біля скронь. Повністю волосся жінки зазвичай не втрачають, як це буває в чоловіків, проте без лікування порідіння з часом може охопити всю верхню частину голови^[3]. Причина полягає в мініатюризації фолікулів: під дією андрогенів фаза росту коротшає, і фолікули з кожним циклом виробляють дедалі тонші й коротші волосини^[1].

Медичні стани

Порушення в роботі внутрішніх органів чи імунної системи теж можуть спричинити випадіння. Тоді волосся є лише одним із симптомів, тож важливо вчасно знайти саму хворобу.

Серед основних медичних причин:

• Захворювання щитоподібної залози: як знижена, так і підвищена її активність може робити волосся рідшим. Коли хворобу лікують, волосся зазвичай відновлюється^[4].
• Дефіцити поживних речовин: зокрема заліза, білка, цинку та біотину^[4]. Роль заліза при цьому найбільше обговорюють: дослідження дають суперечливі результати.
• Аутоімунні хвороби: гніздова алопеція (алопеція ареата), за якої імунітет атакує волосяні фолікули і з'являються круглі ділянки без волосся^[5], а також червоний вовчак і червоний плоский лишай. Дві останні хвороби можуть спричинити рубцеву алопецію, коли фолікули руйнуються і волосся на цьому місці більше не росте^[6].
• Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ): гормональний розлад, серед головних ознак якого є надмірний ріст волосся на обличчі й тілі та водночас випадіння волосся на голові. Нещодавно його перейменували на поліендокринний метаболічний яєчниковий синдром^[7].

У таких випадках проблема не обмежується волоссям, тому лікувати треба насамперед основну хворобу.

Тимчасове випадіння після стресу

Будь-яке значне навантаження на організм може спричинити різке випадіння. Лікарі називають це телогеновим випадінням (телогеновою ефлювією), а в побуті кажуть, що волосся «сиплеться» або «линяє». Волосся випадає рівномірно по всій голові через кілька місяців після події, коли про її зв'язок із волоссям уже ніхто не думає^[2].

До тригерів телогенового випадіння належать^[2]:

• Гарячка або інфекційні захворювання: особливо тяжка хвороба з високою температурою.
• Хірургічні втручання: випадіння може початися через кілька місяців після операції.
• Пологи: після народження дитини посилене випадіння буває в багатьох жінок.
• Різке схуднення: втрата 9 кілограмів і більше, зокрема через жорсткі дієти з нестачею калорій.
• Сильний психоемоційний стрес: догляд за тяжкохворим родичем, розлучення, втрата роботи.
• Припинення приймання протизаплідних таблеток.

Телогенове випадіння зазвичай минає після усунення причини, і за 6–9 місяців волосся повертає звичну густоту. Якщо ж стрес не відпускає, випадіння може тривати довго^[2].

Коротко: якщо волосся раптом почало сипатися рівномірно по всій голові, згадайте, що відбувалося кілька місяців тому: хвороба, операція, пологи чи різке схуднення. Таке випадіння зазвичай минає саме.

Читайте:

Дефіцит заліза та випадіння волосся: як це пов’язано?

Нестачу заліза часто називають головною причиною випадіння волосся, але дослідження дають суперечливу відп...

Випадає волосся: причини і лікування

Порідіння волосся може наростати роками або з'явитися за кілька місяців. Чим воно відрізняється від випадінн...

Медикаменти та хіміотерапія

Деякі препарати можуть мати побічну дію у вигляді випадіння волосся. Якщо ви підозрюєте такий зв'язок, запитайте лікаря, який призначив ліки, але не кидайте їх самостійно: різке припинення деяких препаратів небезпечне^[4]. Шкодять волоссю й надмірні дози добавок: великі кількості вітаміну A чи селену самі спричиняють випадіння^[4].

Протипухлинні засоби діють на клітини, що швидко діляться, тому під час хіміотерапії волосся часто випадає, але зазвичай починає відростати через кілька місяців після завершення лікування^[4]. Втрату волосся інколи вдається зменшити охолодженням шкіри голови: у рандомізованому дослідженні жінок із раком молочної залози спеціальна шапочка зберегла волосся в 50,5% учасниць, тоді як без неї волосся не зберіг ніхто^[8].

Гормональні зміни

У житті жінки є кілька періодів, коли гормональний фон змінюється природним чином. Під час вагітності фаза росту волосся подовжується, і воно часто стає густішим^[9]. Після пологів багато волосин водночас переходять у фазу спокою: посилене випадіння з'являється приблизно через два місяці, найсильніше воно близько четвертого місяця, і це нормальний тимчасовий стан^[2]. З настанням менопаузи частіше проявляється спадкове порідіння, тож випадіння волосся під час менопаузи варто показати лікарю: таке порідіння саме не минає, але його можна лікувати.

Зачіски та термічне/хімічне навантаження

Тугі хвости, коси, гульки й волосся, туго стягнуте під хустку чи головний убір, постійно тягнуть фолікули, і з часом це призводить до випадіння. Такий тип має назву тракційна алопеція. Перші ознаки: обламані волосинки біля лоба, відступ лінії росту волосся і ділянки порідіння там, де волосся тягнеться найсильніше^[10]. Плойки, праски, часте фарбування, хімічна завивка чи випрямлення діють інакше: вони пошкоджують стрижень, і волосина обламується, а не випадає з корінцем^[5].

Якщо вчасно відмовитися від тугих зачісок і зменшити теплове та хімічне навантаження, процес часто вдається зупинити. Але коли тягнути волосся роками, на шкірі залишаються гладенькі блискучі ділянки, де волосся вже не відросте^[10].

Чи допомагають домашні засоби

Коли починається випадіння волосся, перше бажання зазвичай одне: спробувати щось «натуральне». У хід ідуть олії, трави, масажі й рецепти з кухні. Частина з них справді корисна для догляду, але жоден із цих засобів не лікує причину випадіння.

Рослинні засоби

Найчастіше жінки пробують натуральні олії для росту волосся: кокосову, розмаринову чи м'ятну. Інколи до них додають сік цибулі або засоби з женьшенем. Доказова база в цих засобів дуже різна.

Серед популярних інгредієнтів:

• Кокосова олія: у лабораторних дослідженнях вона, на відміну від соняшникової та мінеральної, помітно зменшувала втрату білка волосинами^[11]. Систематичний огляд підтвердив її користь при ламкому волоссі, але доказів впливу на ріст нових волосин мало^[12].
• Розмаринова та м'ятна олії: у рандомізованому дослідженні 100 чоловіків з андрогенетичною алопецією (жінок не залучали) розмаринова олія за 6 місяців збільшила кількість волосин так само, як 2% міноксидил, а свербіж шкіри голови в цій групі траплявся рідше, ніж від міноксидилу^[13]. Проте це одне невелике дослідження. Ефект м'ятної олії показали поки лише на мишах^[14].
• Сік цибулі: у невеликому дослідженні 38 людей із гніздовою алопецією волосся відростало в 86,9% тих, хто двічі на день втирав сік цибулі, і лише в 13% у групі зі звичайною водою^[15]. Для спадкового порідіння в жінок таких даних немає.
• Женьшень: його речовини вивчають як можливий захист волосяних фолікулів, але дослідження досі обмежені^[16].

Якщо немає алергії, такі засоби навряд чи зашкодять, але відновлення густоти від них чекати не варто. Їхній ефект переважно косметичний.

Масаж шкіри голови

Регулярне масування приємне, знімає напругу й механічно розтягує тканини навколо фолікулів. У невеликому дослідженні дев'ятеро чоловіків щодня по 4 хвилини робили масаж шкіри голови, і за 24 тижні їхні волосини стали трохи товщими^[17]. Проте немає доказів, що масаж відновлює густоту волосся, якщо причина випадіння гормональна чи аутоімунна.

Загальні поради для підтримки волосся

Харчування, спосіб життя і догляд впливають на загальний стан волосся. Але вони не замінюють лікування, якщо є медичні причини.

До підтримувальних заходів належать:

• Повноцінний раціон: достатня кількість білка, заліза, цинку, вітамінів групи B. Нестача білка, заліза чи цинку може спричиняти випадіння^[4].
• Міф: біотин зміцнює і відрощує волосся кожному. Насправді: в усіх описаних випадках, коли біотин допоміг, у людей була хвороба чи дефіцит, що порушували ріст волосся, а для здорових людей доказів користі немає^[18]. Більшість досліджень інших вітамінів для росту волосся теж не знайшла впливу на ріст і густоту^[3].
• Регулярний сон: прямих доказів, що недосипання саме по собі спричиняє випадіння, мало, але сон допомагає справлятися зі стресом, а стрес є визнаною причиною тимчасового випадіння^[19].
• Уникнення паління: нікотин накопичується у волосяних фолікулах, а в огляді 32 досліджень випадіння волосся і раннє посивіння траплялися в людей, які курять, частіше^[20]. А загальна шкода куріння для організму дає ще більше причин кинути.
• Контроль стресу: хронічна напруга може підтримувати тривале телогенове випадіння^[2].

Ці кроки корисні в будь-якому разі, навіть якщо випадіння потребує ліків.

Медикаментозні засоби

Коли випадіння волосся виходить за межі сезонних змін чи реакції на стрес, варто подумати про ліки. Одні продаються без рецепта, інші призначає тільки лікар. Усім потрібен час, і всі мають свої обмеження.

Міноксидил

Міноксидил для нанесення на шкіру голови є найкраще вивченим засобом для жінок зі спадковим порідінням. FDA схвалило для них розчини і піни з концентрацією 2% і 5%^[3]. За Кокранівським оглядом, помірне або виражене відростання волосся помічали 157 із 593 жінок, які наносили міноксидил, і 77 із 555 у групі плацебо^[21]. Головний механізм його дії пов'язують із впливом на клітини дермального сосочка в основі фолікула^[22].

Дедалі частіше дерматологи призначають і міноксидил у таблетках у низьких дозах. Офіційно ці таблетки зареєстровані як ліки від тиску, тож для волосся їх застосовують поза інструкцією. Міжнародний консенсус радить жінкам починати з 1,25 мг на добу, а за ефективністю таблетки порівнянні з розчином^[22]. У рандомізованому дослідженні жінки, які 24 тижні приймали по 1 мг на добу, отримали в середньому 21,5 нової волосини на квадратний сантиметр^[23]. Найчастіша побічна дія таблеток полягає в посиленому рості волосся на обличчі й тілі: у дослідженні з 1404 пацієнтами, дві третини з яких становили жінки, її мали 15,1%, а через інші побічні ефекти (запаморочення, набряки, пришвидшене серцебиття) лікування припинили 1,2%^[24]. Серйозні ускладнення, як-от рідина навколо серця, у таких дозах бувають рідко^[22], але перед призначенням лікар перевіряє тиск і стан серця.

Особливості застосування міноксидилу^[3]:

• Працює тільки при регулярному використанні: після припинення ефект зникає, і волосся знову рідшає.
• Перші результати: протягом перших 2–8 тижнів волосся може випадати навіть сильніше (на форумах це називають «шедінгом»), а оцінити, чи допомагає засіб, можна через 6–12 місяців безперервного застосування.
• Безпека: найчастіше трапляється подразнення шкіри голови, інколи волосся росте на щоках і лобі. Під час вагітності, при її плануванні та в період грудного вигодовування міноксидил не використовують.
• Доступність: розчин і піну FDA схвалило як безрецептурні засоби, а таблетки призначає тільки лікар.

Фінастерид

Фінастерид спочатку розробили для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози в чоловіків. Проти випадіння волосся його використовують тому, що він блокує перетворення тестостерону на дигідротестостерон (ДГТ), гормон, через який фолікули дрібнішають.

Офіційного дозволу для жінок препарат не має. У рандомізованому дослідженні жінок після менопаузи фінастерид по 1 мг на добу за рік не збільшив кількість волосся й не сповільнив порідіння^[25]. Кокранівський огляд теж не знайшов у нього переваг над плацебо^[26]. Деякі дерматологи все ж призначають його жінкам поза інструкцією^[1], інколи у вищих дозах або у вигляді спрею для шкіри голови. У 2025 році Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) підтвердило, що таблетки фінастериду можуть спричиняти думки про самогубство. Частота невідома, але при змінах настрою треба звернутися до лікаря^[27].

Якщо фінастерид усе ж розглядають, то з такими умовами:

• Жінкам у постменопаузі: насамперед їм, бо такі ліки можуть спричинити вроджені вади, зокрема порушити розвиток статевих органів у плода чоловічої статі^[3]. Британська служба охорони здоров'я радить жінкам фінастерид не використовувати^[19].
• За умови виключеної вагітності: жінкам до менопаузи такі ліки призначають лише разом із надійною контрацепцією^[3].

Дутастерид

Дутастерид діє схожим чином, але блокує одразу обидва типи ферменту 5-альфа-редуктази^[28]. У чоловіків з андрогенетичною алопецією в метааналізі трьох досліджень він збільшував кількість волосся сильніше, ніж фінастерид^[29]. Для жінок порівняльних досліджень немає, офіційного показання для лікування випадіння волосся в них дутастерид не має і застосовується лише поза інструкцією (off-label).

Особливості дутастериду:

• Діє довше: його період напіввиведення становить близько 5 тижнів, тож препарат місяцями залишається в організмі^[28].
• Обмеження: інструкція забороняє його вагітним і жінкам дітородного віку через ризик для плода^[28]. Популярні уколи дутастериду в шкіру голови (мезотерапія) теж не позбавлені ризиків: описано випадки, коли в місцях ін'єкцій у жінок з'являлися стійкі ділянки облисіння^[30].

Спіронолактон

Спіронолактон є сечогінним засобом з антиандрогенною дією, тобто він знижує вплив чоловічих гормонів на волосяні фолікули. Для лікування жіночого спадкового порідіння його використовують десятиліттями^[3]. У метааналізі досліджень стан волосся покращився в 56,6% жінок, причому в поєднанні з іншими засобами частіше (65,8%), ніж окремо (43,2%)^[31]. Серед побічних ефектів трапляються порушення менструального циклу (11,9%)^[31].

Оскільки спіронолактон виводить рідину й затримує калій, лікар контролює тиск і рівень калію в крові^[32].

Що важливо знати про спіронолактон:

• Не підходить для вагітних: за даними досліджень на тваринах, він може порушити статевий розвиток плода чоловічої статі^[32], тому до менопаузи потрібна надійна контрацепція.
• Може знижувати артеріальний тиск: у пілотному дослідженні 100 жінок, які приймали спіронолактон разом із малою дозою міноксидилу, тиск знизився в середньому на 4,5/6,5 мм рт. ст., а підвищення калію не виявили в жодної^[33]. Якщо паморочиться голова, варто сказати про це лікарю.
• Не рекомендований при захворюваннях нирок: препарат протипоказаний при підвищеному калії та хворобі Аддісона, а при порушенні роботи нирок потребує особливої обережності^[32].

Жоден із цих препаратів не діє швидко. Щоб зрозуміти, чи допомагають таблетки, їх приймають 6–12 місяців, і якщо за рік волосся не почало рости, цей засіб вам не підходить. Після припинення лікування волосся, що виросло, випадає приблизно за 3–4 місяці^[3].

Коротко: при спадковому порідінні в жінок найкращі докази має міноксидил. Таблетки (малі дози міноксидилу, спіронолактон, рідше фінастерид чи дутастерид) призначає лише лікар, а жінкам до менопаузи вони потрібні разом із надійною контрацепцією.

Інші медичні методи

Коли ліки не дають бажаного ефекту або їх не можна застосовувати, дерматологи можуть запропонувати процедури в клініці чи пристрої для дому. Найчастіше їх поєднують із ліками, щоб посилити результат^[1].

Плазмотерапія (PRP)

Для процедури використовують власну кров пацієнтки, тому її повна назва звучить як ін'єкції збагаченої тромбоцитами плазми (PRP), а в салонах її часто називають «плазмоліфтингом». З вени беруть кров, у центрифузі виділяють концентрат тромбоцитів і вводять його в шкіру голови там, де волосся рідшає. У метааналізі 21 дослідження з 628 учасницями плазмотерапія збільшувала густоту і товщину волосся, а побічні ефекти були легкими й минущими^[34]. Інший, ширший метааналіз підтвердив збільшення густоти, але впливу на товщину волосин не знайшов^[35].

Особливості плазмотерапії:

• Найкраще працює разом з іншими методами: її розглядають як доповнення до ліків, а не як заміну^[1].
• Потребує курсу: зазвичай це 3–6 сеансів з інтервалом 4–6 тижнів, далі підтримувальні процедури кожні 6–12 місяців^[36].
• Дорого та недовговічно: без підтримувальних процедур досягнутий ефект не зберігається^[36].
• Не затверджена офіційно: метод не має статусу схваленого лікування випадіння волосся, і дерматологи наголошують, що для остаточних висновків про його безпечність і ефективність потрібні додаткові дослідження^[3].

Низькоінтенсивна лазерна терапія (LLLT)

Цей метод використовує червоне світло, наприклад із довжиною хвилі 655 нм, яке стимулює клітини фолікулів. Для цього існують домашні пристрої, лазерні гребінці та шапки або шоломи. У рандомізованому дослідженні 47 жінок шолом із таким світлом за 16 тижнів збільшив кількість волосся на 48%, а пристрій-імітація лише на 11%^[37]. У випробуваннях лазерного гребінця за 26 тижнів у жінок додавалося близько 20 волосин на квадратний сантиметр проти 3 у групі з неактивним пристроєм^[38]. Цей метод є різновидом терапії червоним світлом.

Що варто враховувати:

• Механізм не до кінця вивчений: невідомо й те, чи безпечні такі пристрої при багаторічному використанні^[3].
• Результат залежить від регулярності: щоб зберегти ефект, пристроєм треба користуватися постійно^[3].
• Найкраще працює з іншими засобами: за метааналізом, поєднання лазерної терапії з міноксидилом давало в середньому на 11,75 волосини на квадратний сантиметр більше, ніж сам міноксидил^[39].

Пересадка волосся

Це хірургічне втручання, до якого вдаються тоді, коли порідіння стало стійким. Із зон із нормальною густотою (найчастіше з потилиці) беруть графти, тобто крихітні фрагменти шкіри з 1–4 волосинами, і пересаджують у ділянки облисіння^[40]. Метод підходить при спадковому облисінні, але зазвичай не допомагає при гніздовій алопеції^[40].

Недоліки пересадки:

• Відновлення: операцію роблять під місцевим знеболенням із седацією, тож під час неї людина не відчуває болю. Проте кілька днів після неї шкіра голови може боліти, набрякати й стягуватися, а з роботи доведеться відпроситися на 1–2 тижні. Нове волосся з'являється приблизно через 4 місяці, а повний результат видно через 10–18 місяців^[40].
• Висока вартість: це косметична хірургія, і ціна залежить від обсягу втрати волосся, методу та клініки^[40].
• Не завжди ефективно: якщо волосся рідке по всій голові, здорових фолікулів для пересадки може не вистачити^[3].

Жоден метод не поверне волосся там, де фолікули вже загинули. Тому лікування найкраще працює, якщо почати його при перших ознаках порідіння^[3].

Коли варто звернутися до лікаря

Далеко не кожне випадіння потребує медичного втручання. Але є ситуації, коли візит до дерматолога необхідний. Чим швидше вдається знайти справжню причину, тим більше шансів зупинити процес і не допустити незворотних змін.

Ознаки, які вказують на потребу в професійній оцінці:

• Раптове випадіння: волосся почало випадати інтенсивно й без видимої причини.
• Локальні залисини: з'явилися чітко окреслені ділянки без волосся.
• Поступове погіршення: з кожним місяцем волосся стає все рідшим, попри домашній догляд.
• Відсутність ефекту від аптечних засобів: безрецептурні засоби не дали покращення навіть через кілька місяців.
• Зміни шкіри голови: почервоніння, лущення, печіння чи гладенька блискуча шкіра на місці волосся можуть свідчити про рубцеву алопецію, за якої волосся втрачається назавжди^[6].

Іти краще до сімейного лікаря чи дерматолога, а не одразу в комерційну трихологічну клініку^[19]. Інші причини випадіння можуть виглядати так само, як спадкове порідіння, але лікують їх інакше^[3]. Тому лікар підбере лікування і перевірить загальний стан здоров'я: від запасів заліза до роботи щитоподібної залози.