Випадає волосся: причини і лікування

Людина щодня втрачає від 50 до 100 волосин, і це норма^[1]. Але після сильного стресу у фазу спокою може одночасно перейти до 70% волосин, що ростуть, і випадати вони почнуть приблизно через 3 місяці^[2]. Коли на гребінці з'являються жмутки, про хворобу чи пологи кількамісячної давнини вже ніхто не згадує, і винуватця шукають у шампуні чи новій стрижці.

Розуміння порідіння волосся

Порідіння волосся – це процес, за якого волосяні фолікули продовжують працювати, але виробляють тонші волосини. Залисин при цьому зазвичай немає, проте загальний об'єм шевелюри помітно зменшується. Спочатку зміни малопомітні, але з часом зачіска втрачає форму, а пробір або тім'яна зона стають прозорішими.

Порідіння не слід плутати з природними етапами росту волосся. Кожна волосина проходить три фази: анаген (активний ріст), катаген (перехідна стадія) і телоген (спокій). У здорової людини близько 85% волосин на голові перебувають в анагені, а 15% у телогені^[2]. Телоген волосся на голові може тривати майже рік^[3]. Якщо багато волосин передчасно переходять у фазу спокою й залишаються там довше, виникає тимчасове випадіння, а за повторних епізодів і поступове порідіння.

Чим відрізняється порідіння від випадіння

Порідіння часто плутають із випадінням, хоча це різні стани. Випадіння волосся означає зменшення кількості активних фолікулів: волосини випадають разом із коренем, і це може призвести до залисин або значного зниження густоти. Порідіння стосується зміни самої волосини: вона стає тоншою, слабшою, менш еластичною, тому волосся виглядає рідшим.

Тонке волосся може бути вродженою особливістю або результатом поступових змін. За андрогенетичної алопеції фолікули під дією DHT поступово мініатюризуються^[4], тож без лікування порідіння з часом переходить у видиму втрату волосся. Тому, коли волосся втрачає звичну товщину, варто з'ясувати причину, доки фолікули ще працюють.

Основні причини

Причин у порідіння багато. В одних випадках це тимчасове явище, яке минає після усунення тригера. В інших причина криється в гормональних або спадкових механізмах. Нерідко діють кілька чинників одночасно.

Спадковість

Найпоширенішою причиною втрати волосся у світі є спадкова, або андрогенетична, алопеція, і вона трапляється як у чоловіків, так і в жінок^[5]. Волосяні фолікули при ній надмірно чутливі до андрогенів, зокрема до дигідротестостерону (DHT). Цей гормон скорочує фазу росту, фолікули поступово зменшуються, виробляють тонші й коротші волосини і зрештою можуть повністю припинити роботу^[4].

У чоловіків першою ознакою зазвичай стають залисини на лобі або лисина на тімені. У жінок спадкове порідіння частіше проявляється рівномірним зменшенням густоти й розширенням проділу. Процес може початися ще в підлітковому віці, але зазвичай стартує пізніше^[5].

Чоловіче облисіння дуже успадковуване: у найбільшому метааналізі генетичних досліджень (10 846 чоловіків із раннім облисінням і 11 672 без нього) знайшли 63 ділянки геному, які разом пояснюють близько 39% відмінностей між людьми^[6]. Тож якщо батьки, бабусі чи дідусі рано втратили волосся, ризик у нащадків вищий. Генетична схильність не є вироком: андрогенетичну алопецію можна сповільнити ліками, про які йдеться нижче.

Міф: облисіння передається лише по материнській лінії. Насправді: ген андрогенового рецептора розташований на X-хромосомі, яку чоловік отримує від матері, і з ним пов'язують близько 46% випадків раннього облисіння^[7]. Проте аналіз даних понад 52 тисяч чоловіків виявив понад 250 ділянок геному, пов'язаних із сильним облисінням^[8], тож схильність передають обидва батьки.

Медичні стани

Тонке волосся, а іноді й швидке випадіння, буває наслідком хвороб або станів організму^[9]:

• Анемія. Нестача заліза здатна посилювати випадіння волосся^[5], хоча дослідження зв'язку дефіциту заліза й випадіння волосся дають суперечливі результати.
• Аутоімунні захворювання. При червоному вовчаку або ревматоїдному артриті імунна система атакує власні тканини, зокрема й структури волосяних фолікулів.
• Порушення щитоподібної залози. І гіпотиреоз, і гіпертиреоз порушують цикл росту волосся й можуть спричиняти його порідіння. Після лікування хвороби щитоподібної залози волосся зазвичай відновлюється^[5].
• Хронічні інфекції. Тяжкі або тривалі інфекції можуть виводити волосся з фази активного росту та посилювати випадіння.
• Грибкові та бактеріальні ураження шкіри голови. Окремі інфекційні агенти пошкоджують фолікули та шкіру, що заважає нормальному росту волосся.

Якщо порідіння спричинила хвороба, першим кроком є лікування основного стану. Після відновлення балансу в організмі покращується й стан шевелюри.

Лікарські препарати

Деякі ліки мають побічним ефектом тонке волосся або посилене випадіння^[5]. Хіміотерапевтичні засоби найсильніше вражають клітини, що швидко діляться, зокрема клітини волосяних фолікулів, і волосся може випасти повністю або майже повністю за кілька тижнів від початку лікування. Окрім них, серед потенційно проблемних:

• антидепресанти
• імуносупресанти
• деякі засоби для регулювання артеріального тиску
• гормональні препарати
• антикоагулянти (засоби, що розріджують кров).

Якщо волосся почало випадати або тоншати під час курсу лікування, повідомте про це лікаря, але не припиняйте прийом самостійно^[5]. Іноді фахівець коригує дозування чи знаходить замінник із меншим впливом на волосся.

Гормональні зміни

Періоди різких гормональних коливань (вагітність, післяпологовий період, менопауза, синдром полікістозних яєчників) здатні провокувати як порідіння, так і масивне випадіння волосся. Багато жінок помічають, що під час вагітності волосся густішає, а після пологів починає рясно випадати. Після пологів рівень естрогену різко падає, і велика кількість волосин одночасно переходить у фазу спокою. Випадіння зазвичай починається приблизно через 2 місяці після пологів і досягає піку близько 4 місяців^[1].

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) супроводжується надлишком андрогенів, які можуть шкодити волосяним фолікулам на голові й водночас стимулювати ріст небажаного волосся на обличчі чи тілі^[5]. Корекція гормонального дисбалансу в таких випадках покращує стан волосся.

Читайте:

Випадіння волосся під час менопаузи: що робити

Випадіння волосся під час менопаузи: чому гормональні зміни роблять волосся тоншим, які ще причини варто вик...

Дефіцит вітамінів

Мікроелементи й вітаміни потрібні клітинам волосяної цибулини, які діляться дуже активно. Проте їхня роль у житті фолікула до кінця не з'ясована, і великих контрольованих досліджень добавок у людей з випадінням волосся бракує^[10]. Найчастіше обговорюють такі:

• Вітамін D. Бере участь у формуванні волосяного фолікула та активації нових волосин; його дефіцит розглядають як можливий чинник випадіння^[10].
• Біотин (вітамін B7). Потрібен для обміну речовин, і його нестача справді може спричиняти втрату волосся^[5]. Але дефіцит біотину рідкісний: у здорових людей зі звичайним змішаним харчуванням тяжкої нестачі не описано^[11].
• Вітамін A. Забезпечує нормальний поділ клітин, проте великі дози вітаміну A токсичні й самі спричиняють випадіння волосся^[5].
• Вітамін E. Антиоксидант, важливий для шкіри та волосяних фолікулів; його зв'язок із випадінням волосся вивчали лише в невеликих дослідженнях^[10].
• Вітамін B12. Потрібен для кровотворення, тобто й для постачання фолікулам кисню й поживних речовин.

Міф: біотин відновлює волосся всім. Насправді: в огляді описано 18 випадків, коли біотин допоміг волоссю чи нігтям, і в усіх пацієнтів була хвороба або дефіцит, що порушували їхній ріст; для здорових людей доказів користі немає^[12]. Великі дози біотину ще й спотворюють аналізи крові, зокрема гормональні тести, тож Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) радить лікарям запитувати пацієнтів про такі добавки^[11]. Щодо інших вітамінів для росту волосся доказів теж небагато: потрібні великі плацебо-контрольовані дослідження саме в людей із дефіцитом^[10].

Коротко: вітаміни допомагають волоссю лише тоді, коли аналіз підтвердив їхню нестачу. Без дефіциту добавки не дають помітного ефекту, а надлишок вітаміну A сам спричиняє випадіння.

Коли варто звернутися до лікаря

Рідшання волосся не завжди потребує негайного медичного втручання. Після пологів чи за легкої гніздової алопеції волосся часто відновлюється без спеціального лікування. Проте звернутися до дерматолога або трихолога варто, коли:

• тонке волосся з'явилося раптово й стає дедалі помітнішим
• випадіння супроводжується свербежем, болем, почервонінням або висипаннями на шкірі голови
• волосся рідшає в підлітковому чи молодому віці, що може свідчити про гормональний або генетичний чинник
• є додаткові проблеми, як-от різка втрата ваги, сильна втома, порушення менструального циклу
• волосини стають настільки крихкими, що ламаються навіть при делікатному розчісуванні.

Обстеження передбачає аналізи крові, оцінку гормонального статусу, трихоскопію (огляд шкіри голови з великим збільшенням) тощо. Інколи потрібні консультації ендокринолога чи імунолога, якщо є підозра на супутні захворювання.

Методи лікування

Тактика лікування залежить від причини порідіння. Коли тимчасовий чинник усунуто, волосся часто відновлюється саме. В інших ситуаціях потрібні ліки або медичні процедури.

Тимчасові фактори, що не потребують втручання

Буває, що тонке волосся з'являється на тлі короткочасного стресу або фізіологічних змін. Наприклад:

• Після хіміотерапії волосся зазвичай починає відростати протягом кількох місяців після завершення лікування^[5].
• Через кілька місяців після тяжкої лихоманки, хвороби чи операції волосся рясно випадає, але гостре телогенове випадіння минає саме і за визначенням триває менше 6 місяців^[2].
• Інтенсивне післяпологове випадіння з часом припиняється, і за 6–9 місяців волосся зазвичай повертає колишню густоту^[1].

У цих випадках серйозне втручання здебільшого не потрібне. Досить повноцінного харчування й обмеження агресивного впливу на волосся: постійно туго стягнуте волосся може призвести до незворотної тракційної алопеції, а часте фарбування, хімічна завивка чи випрямлення з часом пошкоджують волосся^[5].

Міф: часте миття голови чи стрижка спричиняють облисіння. Насправді: при митті випадають волосини, які вже завершили цикл і все одно випали б; лікарі радять людям із телогеновим випаданням мити й укладати волосся як звичайно^[2]. Стрижка вкорочує лише стрижень волосини, що складається з неживих ороговілих клітин^[3], і не торкається фолікула. Тому частоту миття голови визначають потреби шкіри голови.

Консервативні методи лікування

Якщо є підозра, що порідіння пов'язане з нестачею поживних речовин, лікар призначає аналізи крові. Найчастіше перевіряють залізо (зокрема феритин), вітамін D, цинк та вітаміни групи B.

Найпоширеніший безрецептурний засіб для стимуляції росту волосся – міноксидил. Він розширює дрібні судини навколо фолікулів і подовжує фазу росту, тому волосини стають довшими й товщими^[13]. У чоловіків розчин 5% ефективніший за 2%^[14]. Перші зміни можливі приблизно через 2 місяці, але частині людей потрібно щонайменше 4 місяці^[15], а на початку курсу волосся може тимчасово випадати сильніше^[13]. У Кокранівському огляді жінок із порідінням за жіночим типом міноксидил майже вдвічі частіше за плацебо давав помірне чи виражене відростання волосся (доказ помірної якості), а між розчинами 2% і 5% різниці за приростом волосся в жінок не виявили^[16]. Після припинення застосування досягнутий ефект зникає^[13].

Дедалі частіше дерматологи призначають міноксидил у таблетках у низьких дозах. Огляд 17 досліджень (634 пацієнти) визнав його ефективною й добре переносимою альтернативою для здорових людей, яким не підходить місцевий засіб^[17]. У дослідженні 1404 пацієнтів найчастішим побічним ефектом був ріст волосся на обличчі й тілі (15,1%), а через побічні ефекти лікування припинили лише 1,7%^[18]. Великих рандомізованих досліджень поки мало.

У чоловіків з андрогенетичною алопецією часто використовують фінастерид, який зменшує утворення DHT. За даними систематичного огляду, щоденний прийом збільшує кількість волосин і покращує вигляд шевелюри, але підвищує ризик сексуальної дисфункції (доказ помірної якості)^[19]. У плацебо-контрольованих дослідженнях фінастериду 1 мг сексуальні побічні ефекти мали 1,9–6,7% чоловіків проти 0,9–3,9% у групах плацебо, і здебільшого вони минали після відміни^[20]. Окремо обговорюють «постфінастеридний синдром», коли побічні ефекти зберігаються після припинення лікування^[21]; його частота й механізм досі дискусійні. Фінастерид протипоказаний вагітним і жінкам репродуктивного віку, а вагітним не можна навіть торкатися подрібнених чи зламаних таблеток^[21].

Дутастерид блокує утворення DHT сильніше. У мережевому метааналізі 33 досліджень дутастерид 0,5 мг на добу виявився найефективнішим засобом при чоловічому облисінні, хоча для лікування волосся він не схвалений FDA^[22]. Сексуальні побічні ефекти на ньому траплялися в 4,1–12,0% пацієнтів проти 4,0–5,0% на плацебо^[20].

Жінкам із порідінням через вплив андрогенів іноді призначають спіронолактон, який блокує дію чоловічих гормонів на фолікули. У дослідженні 80 жінок, які приймали спіронолактон або ципротерону ацетат, відростання волосся отримали 44%, а в 88% порідіння не прогресувало; контрольної групи з плацебо не було^[23]. Під час вагітності спіронолактон не застосовують через ризик фемінізації плода чоловічої статі^[24], а під час лікування контролюють рівень калію.

Коротко: ліки від андрогенетичної алопеції працюють, лише доки їх застосовують. Після відміни фінастериду кількість волосин повертається до вихідної протягом 12 місяців^[21], тож лікування розраховують на роки.

Медичні та естетичні процедури

Коли стан волосся викликає серйозне занепокоєння, можна розглянути процедури для стимуляції росту чи збільшення кількості волосся.

• Мікронідлінг. Прилад із мікроголками робить дрібні проколи на шкірі голови. Процедуру часто поєднують із міноксидилом: у метааналізі рандомізованих досліджень саме таке поєднання виявилося найефективнішим серед комбінацій для жінок^[25].
• Лазерна терапія низького рівня (LLLT). Світло певної довжини хвилі стимулює метаболізм клітин фолікула. У метааналізі 7 рандомізованих досліджень поєднання лазера з міноксидилом додало в середньому 6,62 волосини на см² порівняно з одним міноксидилом, без різниці в побічних ефектах^[26].
• PRP-терапія. Збагачену тромбоцитами плазму з крові пацієнта вводять у ділянки порідіння. Три щомісячні сеанси збільшували густоту волосся на 25,61 волосини на см² порівняно з плацебо, але дослідження використовували порівняння половин однієї голови, що могло вплинути на результат^[27]. Доказова база помірна, єдиного протоколу немає.
• Трансплантація волосся. Метод для виражених залисин або ділянок, де фолікули втратили життєздатність. Сучасні методики дають довготривалий природний результат, але для збереження густоти навколо пересаджених волосин зазвичай продовжують медикаментозне лікування^[28].

Вибір процедури залежить від діагнозу, бюджету та загального стану здоров'я. Інколи досить мікронідлінгу чи лазера разом із ліками, а при виражених залисинах доводиться розглядати трансплантацію.