Хімічна завивка і як вона впливає на волосся

Холодну завивку на амонію тіогліколяті почали застосовувати ще 1943 року, і саме вона досі лежить в основі більшості засобів. А от «м'якша» кислотна завивка, яка з'явилася в салонах 1973 року, виявилася помітно сильнішим алергеном: на її діючу речовину реагували і перукарі, і клієнти, тоді як для класичної формули чітко задокументованих випадків алергії не було^[1]. Хімія волосся загалом повна таких несподіванок. Бажання змін нікуди не зникає, а волосся завжди на виду, і на відміну від нового пальта його не повісиш у шафу, якщо образ не сподобався. Тому перехід від прямого волосся до хвиль або навпаки лишається одним із найпопулярніших способів оновитися без радикальних кроків.

Що таке хімічна завивка

Хімічна завивка є процедурою, яка змінює внутрішню структуру волосся і робить його кучерявим, хвилястим або, навпаки, прямим на кілька місяців. У салонах її ще називають «перманентом», бо форма зберігається навіть після миття голови. Волосся буквально «запам'ятовує» нову форму завдяки дії спеціальних засобів, а не тому, що його механічно скрутили.

Ефект тримається зазвичай від трьох до шести місяців^[2]. Тривалість залежить від довжини волосся, швидкості росту, догляду та стану шкіри голови. На довгому волоссі завивка тримається довше^[3]: частка нового прямого волосся біля коренів там помітна не так швидко. На короткому волоссі або такому, що швидко жирніє, ефект може зійти раніше.

Звичайною плойкою чи феном такого не досягти. Тепло змінює лише слабкі зв'язки, які розпадаються від першого контакту з водою, а завивка діє на міцні сірчані (дисульфідні) містки кератину, білка, з якого складається волосина^[4]. Тому нова форма тримається місяцями, поки волосся не відросте або його знову не оброблять.

Як проходить процедура в салоні

Салонна процедура складається з послідовності точних дій, кожна з яких змінює структуру волосся. Усе починається з підготовки: волосся має бути чистим, без залишків засобів для укладки. Майстер оцінює стан волосся й шкіри голови, підбирає тип завивки та склад. Від того, наскільки фахівець розуміє реакцію різних типів волосся на обрані засоби, залежать і тривалість ефекту, і безпечність процедури.

Під час завивки спеціальний розчин проникає всередину волосини, після чого пасмо або фіксують у формі локона, або випрямляють. Пряма завивка, тобто хімічне випрямлення, має свої особливості: замість бігуді застосовують гребінь, фен, щітки та праску. Хімічний принцип той самий: розірвати внутрішні зв'язки волосини і зшити їх у новому положенні.

У класичному варіанті процес виглядає так^[3]:

• Миття волосся: видаляють шкірний жир і залишки стайлінгу, щоб склад краще проникав у волосину.
• Секціонування та накручування: волосся ділять на частини й фіксують на бігуді (коклюшках) потрібного розміру.
• Нанесення хімічного складу: засіб розриває зв'язки між білковими ланцюгами у волоссі.
• Витримка: зазвичай 15–20 хвилин, залежно від густоти, довжини й типу волосся.
• Зняття бігуді й промивання: після зняття бігуді засіб змивають.
• Нейтралізація: фіксатор, найчастіше на основі пероксиду водню (у побуті перекису), зшиває зв'язки в новому положенні^[4].
• Останній етап: промивання та нанесення кондиціонера для блиску й м'якості.

Конкретні дії можуть дещо відрізнятися залежно від типу завивки. Наприклад, деякі формули потребують тепла або спеціального обладнання, про що йдеться в розділі про типи завивок.

Домашні набори для завивки

Завивку роблять і вдома: продаються набори для самостійного використання. Їх обирають ті, хто хоче заощадити час і гроші або звик доглядати за волоссям сам. На коробці все виглядає просто, але за цим стоїть хімічна реакція, яку легко зіпсувати, якщо відступити від інструкції.

Домашні набори призначені або для створення завитків, або для випрямлення. Крім основних засобів, у комплект можуть входити аксесуари. Головне тут у правильному застосуванні: думка, що процедура безпечніша лише тому, що відбувається вдома, може обернутися серйозним пошкодженням волосся.

У комплекті зазвичай є кілька обов'язкових компонентів:

• Бігуді або ролики: формують майбутню хвилю або завиток.
• Хімічний засіб для завивки: розриває дисульфідні зв'язки, щоб волосина могла змінити форму.
• Нейтралізатор: фіксує результат після витримки основного складу.
• Кінцеві папірці: захищають кінчики від пересушування й заломів.
• Кондиціонер: допомагає зволожити волосся після процедури.

У наборах для випрямлення додатково можуть бути шампунь, термозахист, фен або праска. Незалежно від формату ризики лишаються, і знати їх краще заздалегідь^[3]:

• Подразнення шкіри: сухість, свербіж, почервоніння.
• Алергічні реакції: висип, печіння, набряк; так проявляється алергічний контактний дерматит.
• Хімічні опіки шкіри голови: біль, мокнуття, лущення; такі опіки описані й у дітей після домашніх засобів для завивки^[5].
• Пошкодження структури волосся: ламкість, надмірна сухість.
• Неправильна витримка часу: занадто коротка дає слабкий завиток, занадто довга пересушує й пошкоджує волосся.

Американська академія дерматології радить ставити таймер, щоб вчасно змити розчин, і суворо дотримуватися інструкції. Якщо під час процедури з'являється сильне пощипування або печіння, засіб треба негайно змити й звернутися до дерматолога^[6]. Перед повним нанесенням склад краще протестувати так, як описано в інструкції виробника: це реальний спосіб вчасно помітити алергію.

Коротко: домашній набір містить ту саму хімію, що й салонний. Таймер, інструкція і негайне змивання при печінні захищають від більшості неприємностей.

Склад хімічних засобів для завивки

Ефект хімічної завивки можливий завдяки зміні структури кератину, основного білка волосся. Щоб волосся набуло нової форми, потрібні речовини, здатні розірвати зв'язки в білковій структурі волосини, а потім дати їм утворитися заново в заданому положенні.

Найпоширенішою діючою речовиною є амонію тіогліколят^[3]. Саме він забезпечує глибоку зміну форми, і з ним же пов'язані головні ризики: пересушування, ламкість, подразнення шкіри. У Європейському Союзі вміст тіогліколевої кислоти та її солей у засобах для завивки обмежено: до 8% для домашнього використання і до 11% для професійного, при pH від 7 до 9,5. На упаковці мають бути попередження «містить тіогліколят», «дотримуйтеся інструкції», «уникати потрапляння в очі», а для професіоналів і вимога працювати в рукавичках^[7]. Для тонкого або пошкодженого волосся можуть використовувати м'якші для волосся формули на основі гліцерилмонотіогліколяту. Проте саме ця речовина є одним із найчастіших алергенів у перукарів: серед перукарів із дерматитом позитивну реакцію на неї мали 21,4%^[8].

У деяких засобах амонію тіогліколят замінюють іншою сірковмісною сполукою, цистеаміном. Меркаптамін є другою назвою тієї самої речовини, а не окремим інгредієнтом. Такі засоби часто продають як «біозавивку», хоча механізм у них той самий: розрив і повторне з'єднання дисульфідних зв'язків^[3]. Цистеамін теж може спричиняти алергічний контактний дерматит, переважно в перукарів^[9].

Міф: «біозавивка» обходиться без хімії і тому не шкодить волоссю. Насправді: цистеамін так само хімічно змінює кератин; у порівняльному дослідженні завивка зменшувала вміст білка у волоссі з обома типами лосьйонів, і ступінь втрат залежав від техніки та засобу^[10].

Крім основної діючої речовини, засоби містять додаткові інгредієнти, які впливають на стабільність, аромат, консистенцію та дію. У салоні можна попросити показати повний склад засобу. Найчастіше в ньому трапляються такі компоненти:

• Акрилатний кополімер: утворює плівку, що підтримує форму завитка.
• Гідроксид амонію: регулює кислотно-лужний баланс (pH) засобу.
• Амонію тіогліколят: основна діюча речовина.
• Амодиметикон: силікон, що додає блиску й полегшує розчісування.
• Кокамідопропілбетаїн: м'який очищувальний компонент, хоча й відомий як можливий алерген^[4].
• Барвники: надають засобу колір.
• Ароматизатори: маскують запах сірки, яким славиться завивка.
• Полікватерніум-11: забезпечує гладкість волосся.
• Стирол/акрилатний кополімер: відповідає за вигляд і консистенцію засобу.
• Вода: основа більшості складів.

У професійних салонах зазвичай працюють із перевіреними засобами з низьким ризиком побічних реакцій. Але навіть вони можуть зашкодити при частому використанні або неправильному догляді після процедури.

Типи завивок

Завивка буває різною: від пружних кучерів до легких хвиль чи повністю випрямленого волосся. Метод, який обирає майстер, залежить від структури волосся, бажаного ефекту та переносимості складу. Одні техніки діють без нагрівання, інші вимагають тепла або спеціального обладнання. Є варіанти для чутливого волосся і ті, що підходять лише здоровим пасмам.

До основних способів належать^[3]:

Холодна (лужна) завивка не потребує додаткового нагрівання. Завдяки амонію тіогліколяту волосся швидко набуває пружної форми. Кислотно-збалансована завивка триває довше і потребує тепла, тому її часто проводять під сушуаром. Вона м'якша до ослабленого або фарбованого волосся, але її діюча речовина частіше спричиняє алергію^[1]. Самонагрівальна (екзотермічна) завивка гріється сама: після змішування компонентів реакція виділяє тепло, ніби грілка, яку не треба вмикати в розетку. Цифрова завивка виконується нагрівальними стрижнями з контрольованою температурою і дає природну хвилю, особливо на прямому волоссі.

Залежно від бажаного ефекту розрізняють такі типи завивки^[2]:

• Об'ємна завивка: додає м'який підйом і легку хвилю, особливо підходить для тонкого волосся.
• Часткова завивка: формується тільки на окремих ділянках, наприклад на кінчиках або біля обличчя.
• Прикоренева завивка: створює об'єм біля коренів, залишаючи довжину прямою.
• Спіральна завивка: дає тугі рівномірні кучері у вигляді спіралі.
• Завивка з ефектом пляжних хвиль: утворює м'яку хвилясту текстуру з легкою недбалістю.
• Багаторівнева завивка: бігуді різного розміру створюють об'єм на різних рівнях.
• Завивка зі змішаною текстурою: поєднує різні типи завитків заради природнішого вигляду.
• Завивка для об'єму: піднімає волосся без яскраво виражених локонів.
• Хімічне випрямлення волосся: повністю розгладжує кучеряву структуру.

Кожен варіант має свої переваги й особливості. Майстер враховує густоту, пористість волосся, попередні процедури та стан шкіри голови, щоб обрати техніку, яка не пошкодить саме це волосся.

Як працює завивка на молекулярному рівні

Волосся складається переважно з кератину, який утворює міцну, але гнучку структуру. Його спіральні молекули утримуються разом кількома типами зв'язків: водневими, іонними і найміцнішими, дисульфідними^[4]. Саме від розташування дисульфідних містків залежить природна форма пасма: пряме, хвилясте чи кучеряве. Щоб змінити її надовго, ці зв'язки спочатку треба розірвати, а потім утворити заново в новій конфігурації.

На першому етапі відновник, найчастіше амонію тіогліколят у лужному середовищі, розриває дисульфідні зв'язки кератину^[4]. Волосся стає пластичним, і в цей момент його накручують на бігуді або витягують, залежно від мети. Далі настає етап фіксації: нейтралізатор з пероксидом водню окиснює волосину, і зв'язки утворюються вже в новому положенні^[4]. У результаті волосся «запам'ятовує» надану форму.

Ця реакція не проходить безслідно. У лабораторних дослідженнях завивка послаблювала кутикулу, зовнішній лусковий шар волосини, і її пластинки відшаровувалися більшими шматками, ніж у необробленого волосся^[11]. Вміст білка у волоссі після завивки знижувався, а після трьох послідовних цифрових завивок з тіогліколятом втрата сягала 58%^[10].

Попри назву «перманент», результат не вічний. Волосся росте, нові пасма хімічної обробки не проходили, і з часом форма змінюється. Крім того, миття, розчісування, волога й сонце поступово послаблюють ефект.

Якщо склад або техніку нанесення підібрано неправильно, під удар потрапляє і шкіра голови. Хімічний опік і запалення здатні пошкодити волосяні фолікули, а якщо утворюються рубці, волосся на цій ділянці може вже не відрости^[12]. Тому процедуру краще довірити досвідченому майстру, який розуміє хімічну дію засобів і вміє працювати з різними типами волосся.

Скільки тримається завивка і як доглядати

Ефект від хімічної завивки може зберігатися до шести місяців, але ця цифра залежить від багатьох чинників: типу й довжини волосся, частоти миття, засобів для укладки, вологості повітря. Якщо волосся швидко росте, нові прямі пасма з'являться швидше, і зачіска втратить однорідність. Навіть на густому й довгому волоссі ефект тримається лише за правильного догляду.

Найважливіший період охоплює перші 48 годин після процедури. У цей час волосся має лишатися сухим, і його якомога менше торкаються руками, інакше форма може «зірватися»^[3]. Після хімічного випрямлення цей період подовжують до 72 годин^[2]. Тому в перші дні не миють голову, приймають душ у захисній шапочці, не роблять тугих зачісок і не лягають спати з вологим волоссям. Зате з'являється поважна хімічна причина відкласти басейн і не мити голову, і жоден скептик у родині не посміє заперечити.

Після стабілізації завитків краще уникати засобів, які сушать або обтяжують волосся. Рекомендують шампуні без сульфатів^[2] і не захоплюватися засобами для глибокого очищення. Як часто мити голову після завивки, залежить від типу шкіри голови, але рідше миття й більше кондиціонера тут зазвичай на користь. Хлорована вода в басейнах і висока вологість також скорочують життя нової форми, а сонце послаблює й пересушує волосся, особливо фарбоване, освітлене чи завите. Тому дерматологи радять на сонці носити капелюх із широкими крисами^[6]; інші способи захистити волосся від сонця теж знадобляться.

Щоб завивка трималася довше і волосся виглядало доглянутим, допоможуть такі поради:

• Регулярне зволоження: кондиціонер після кожного миття^[13], а також маски й бальзами, які утримують вологу й пом'якшують волосся.
• Захист під час сну: шовкова наволочка або шапочка менше зминають завитки^[2].
• Дбайливе розчісування: кучеряве волосся розчісують, поки воно вологе, гребінцем із рідкими зубцями, без ривків^[13]; пояснення, чому з мокрим волоссям поводяться обережно, стосується й завитого.
• Відмова від агресивних засобів: обирайте продукти без сульфатів, спиртів і сильних ароматизаторів.
• Протеїнові засоби: маски з білками й глибоке кондиціювання періодично допомагають зменшити ламкість^[2].
• Регулярна стрижка: підрізати кінчики радять кожні 3–4 місяці^[2].

Такий догляд подовжує ефект завивки і зберігає волосся здоровішим. Навіть коли локони з часом ослабнуть, м'яке й еластичне волосся виглядатиме добре незалежно від форми.

Кому не варто робити завивку

Завивка підходить не всім. Бажання змінити образ часто не враховує стан волосся, його історію або реакції шкіри, і тоді замість нового стилю можна отримати серйозне пошкодження. Як і будь-яка хімічна процедура, завивка має обмеження.

Насамперед вона мало що дає, якщо волосся вже має природну кучерявість: додаткова хімічна обробка може зробити локони жорсткими й пухнастими. Небажано робити процедуру й на волоссі, ослабленому фарбуванням, знебарвленням, частою термоукладкою або тривалим перебуванням на сонці. Окреме обмеження стосується волосся після лужних випрямлячів на основі гідроксидів: ці засоби несумісні з тіогліколятом, тому таке волосся не можна обробляти тіогліколятною завивкою чи випрямленням^[4].

Завивка не рекомендована, якщо волосся має такі проблеми^[3]:

• Сильно пошкоджене волосся: ламкість, відсутність блиску, сухість навіть після зволоження.
• Посічені кінці: розщеплення й тріщини по довжині, які не тримають форму навіть у спокої.
• Пориста структура: волосся надто швидко вбирає воду, має нерівномірну товщину й виглядає пухким.

Ще одне обмеження стосується віку. У великому американському дослідженні Sister Study 47 522 жінки згадували, чи користувалися засобами для волосся у 10–13 років. За приблизно 10 років спостереження в тих, хто в цьому віці часто робив хімічну завивку, рак молочної залози до менопаузи траплявся приблизно в 1,5 раза частіше, хоча цей результат був на межі статистичної значущості; для засобів для випрямлення зв'язок був сильнішим, у 2,1 раза. З раком після менопаузи зв'язку не знайшли^[14]. Це спостережне дослідження: воно показує зв'язок, але не доводить, що причиною була саме завивка. Проте дітям і підліткам таку процедуру не рекомендують^[3].

Якщо є сумнів, чи витримає волосся хімічне навантаження, його стан краще оцінити заздалегідь: за тим, як воно реагує на вологу, дотик і укладку, бо зовнішній вигляд буває оманливим. Це допоможе уникнути неприємних наслідків і відновлення, яке може тривати місяцями.

Чи може завивка спричинити випадіння волосся

Під час хімічної завивки порушуються природні зв'язки між білковими молекулами всередині волосини. Водночас зовнішній шар, кутикула, стає вразливішим: він гірше утримує вологу й легше пошкоджується^[11].

Найчастіше завивка не спричиняє справжнього випадіння волосся від кореня. Проте через ослаблення структури волосся може ламатися посередині довжини. Такий стан називають ламкістю, або зламом волосся. Зачіска втрачає густоту, кінчики стають нерівними, а волосся тьмяним і тонким на вигляд.

У тяжких випадках волосся може ламатися жмутами, особливо якщо завивку поєднують із фарбуванням, освітленням або випрямленням з короткими перервами. Таке пошкодження візуально нагадує випадіння волосся, коли воно наче «лізе клаптями». Справжнє випадіння можливе, якщо хімічна процедура пошкодила шкіру голови й фолікули^[12].

Ризик зростає, якщо хімічну завивку комбінують із тонуванням або знебарвленням. Американська академія дерматології радить робити за один раз лише одну хімічну процедуру, а якщо потрібні і завивка, і фарбування, спершу зробити завивку, а фарбувати не раніше ніж через 2 тижні^[13]. Дехто з фахівців радить чекати місяць^[2].

Ще один чинник ризику пов'язаний із плойками, щипцями й феном без термозахисту відразу після завивки. Тепло поглиблює пошкодження волосини, яка ще не відновилася. Після завивки краще почекати кілька днів, ставити найнижчу температуру і користуватися гарячими інструментами не частіше ніж раз на тиждень^[13].

Чим частіше волосся обробляють хімією, тим більше пошкоджень накопичується^[10]. Волосся, яке вже зазнало дії хімікатів, не відновлюється, але його можна поступово зрізати й підтримувати новий ріст м'яким доглядом. Якщо ж волосся помітно рідшає і після відмови від процедур, причину порідіння волосся краще з'ясувати в дерматолога, бо вона може бути зовсім не в завивці.

Коротко: після завивки волосся частіше ламається, ніж випадає. Від кореня воно випадає переважно тоді, коли хімія обпекла шкіру голови.

Читайте:

5 порад, як уповільнити старіння волосся

Старіння волосся: чому з віком волосся тоншає, рідшає і сивіє, які ліки сповільнюють порідіння, як доглядати з...

Поширені питання про хімічну завивку

Чи шкідлива завивка для волосся?

Завивка завжди трохи пошкоджує волосину, але при рідких процедурах і правильному догляді волосся зазвичай добре це переносить. Часті процедури без перерв накопичують пошкодження кутикули й втрату білка^[10].

Чи можна випрямити завите волосся?

Так, завиток можна тимчасово випрямити праскою. Перед цим голову миють, наносять незмивний кондиціонер і висушують волосся феном, а праску ставлять на найнижчу ефективну температуру.

Чи безпечно робити завивку кожні 3 місяці?

Завивка зазвичай тримається 3–6 місяців. Якщо волосся в доброму стані, повторна процедура через 3 місяці може бути допустимою, але дерматологи радять подовжувати перерви між хімічними процедурами, особливо в сухому повітрі взимку, до 8–10 тижнів і довше^[13]. Остаточне рішення краще ухвалити разом із перукарем.

Чи підходить завивка для тонкого волосся?

Завивка може додати об'єму тонкому волоссю. Але якщо воно слабке або пошкоджене, хімічна обробка послабить його ще більше, тому спершу варто покращити ріст і стан волосся.