Як доглядати за шкірою при розацеа

У невеликому французькому дослідженні 20 людей із розацеа двічі на день наносили на обличчя гель із метронідазолом 0,75%, і лише на одну половину обличчя додавали звичайний м'який зволожувальний крем. За 15 днів «зволожена» половина стала помітно менш сухою, шорсткою й лускатою, а шкіра на ній менше пекла від подразників^[1]. Ліки були однакові, різнився тільки догляд. Розацеа, яку в побуті ще називають «рожевими вуграми» (хоча з акне це різні хвороби), повністю не виліковується, але лікування добре контролює симптоми, а без нього хвороба може посилюватися^[2]. Щоденний догляд у цьому контролі робить чималу частину роботи.

Щоденний догляд починається з тригерів

Тригером називають усе, що спричиняє загострення (спалах) розацеа: раптове почервоніння, відчуття жару, печіння. Шкіра може реагувати на погоду, їжу, засоби догляду і навіть на хвилювання^[3]. Кілька хвилин на сонці здатні викликати почервоніння, яке не минає годинами^[4]. Ці спалахи мають наслідки: після кожного шкіра може залишатися червоною трохи довше, у частини людей почервоніння з часом стає постійним, проступають розширені дрібні судини (телеангіектазії, у побуті кажуть «купероз»), а лікування дає слабший результат^[3]. Тому дерматологи часто просять спершу знайти свої тригери і лише потім починають лікування.

Тригери в кожної людини свої, але найчастіше загострення провокують такі чинники^[3]:

• Сонячне світло і спека: швидко провокують почервоніння і відчуття жару. Гаряча ванна, сауна, камін чи обігрівач поруч діють так само^[4].
• Гостра їжа: у багатьох спричиняє приплив крові до обличчя. Часто допомагає замінити гостру страву на м'якший варіант тієї самої^[4].
• Алкоголь (особливо червоне вино): розширює судини обличчя. Якщо відмовитися зовсім не хочеться, дерматологи радять обмежитися 1–2 порціями, обирати біле вино замість червоного й запивати кожну порцію склянкою холодної води^[4].
• Деякі ліки: загострення можуть давати препарати від високого тиску, хвороб серця, тривоги, мігрені й глаукоми, а також вітамін B3. Самостійно кидати їх не можна: спершу варто запитати в лікаря, який їх призначив, чи можна замінити засіб^[4]. Окремий випадок становлять гормональні (кортикостероїдні) креми: сильні стероїди на обличчі спричиняють схожий на розацеа висип, який особливо загострюється після їх скасування^[5].
• Холод і вітер: обвітрювання часто провокує спалах, особливо взимку. Обличчя до рівня очей прикривають шарфом із шовку чи акрилу, бо колюча вовна сама подразнює шкіру^[4], а зимовий догляд за чутливою шкірою має свої правила.
• Косметика та засоби догляду: певні інгредієнти подразнюють шкіру. Серед тригерів дерматологи називають і лак для волосся, що потрапляє на обличчя^[3].
• Макіяж: іноді стає додатковим подразником, особливо водостійкий і щільний^[4].
• Фізичні навантаження: будь-що, що підвищує температуру тіла, може викликати почервоніння. Від спорту відмовлятися не треба: допомагають помірна інтенсивність, прохолодне приміщення, плавання в прохолодній воді, рушник, змочений холодною водою, на шиї^[4].
• Стрес і тривога: емоційне напруження теж належить до поширених тригерів^[2].

Щоб побачити власні закономірності, корисно вести щоденник симптомів. Національне товариство розацеа (США) радить заповнювати його щодня щонайменше 2 тижні: що ви їли й пили, якими засобами користувалися, де бували (холод, спека), наскільки сильно червоніло обличчя^[3]. Якщо важко помітити, коли саме з'являється почервоніння, можна попросити близьку людину підказувати або просто торкатися щік: теплі на дотик щоки свідчать про приплив. Записи за кілька тижнів чи місяців показують зв'язок між діями і спалахами, а заодно допомагають скласти власну дієту при розацеа без зайвих заборон.

Захист шкіри від сонця

Сонце належить до найчастіших причин загострення, і це стосується людей із будь-яким кольором шкіри^[6]. Шкодить воно в будь-яку пору року, тож сонцезахисний крем потрібен і взимку: навіть у хмарний день до 80% ультрафіолету проходить крізь хмари^[7].

Американська академія дерматології (AAD) радить щодня наносити на всю відкриту шкіру сонцезахисний засіб із SPF 30 або вище, широкого спектра дії і водостійкий^[6]. На вулиці його оновлюють приблизно кожні дві години, а також після купання чи сильного потіння^[7]. Зволожувальний крем із SPF зручний, бо поєднує два кроки догляду в одному. Під час тривалого перебування надворі додають капелюх із широкими крисами й сонцезахисні окуляри з УФ-фільтром, шукають тінь і уникають полуденного сонця^[4].

Якщо звичайний сонцезахисний засіб подразнює шкіру, дерматологи радять шукати в складі^[6]:

• Мінеральні фільтри: оксид цинку, діоксид титану або обидва. Такі засоби найрідше подразнюють чутливу шкіру. Білий наліт, особливо помітний на смаглявій шкірі, менший у мікронізованих і тонованих мінеральних засобах.
• Силікони: у складі вони можуть значитися як silicone, dimethicone (диметикон) або cyclomethicone (циклометикон) і зменшують ризик подразнення.

Третя умова: відсутність ароматизаторів. На етикетці шукайте позначку «fragrance-free» (без ароматизаторів), а засоби з написом «unscented» (без запаху) краще відкласти, бо в них аромат іноді просто замасковано^[6]. Новий засіб спершу перевіряють на невеликій ділянці шкіри, про це йдеться нижче.

Вибір косметики та засобів догляду

В опитуванні 1066 пацієнтів Національного товариства розацеа США 41% сказали, що загострення в них провокували певні засоби догляду, а 27% назвали декоративну косметику^[8]. Скраби, тоніки чи концентровані кислоти, звичні для багатьох, для шкіри з розацеа надто агресивні. Завдання полягає в тому, щоб звести подразники до мінімуму й надати перевагу м'яким формулам.

Дерматологи AAD радять уникати засобів, у складі яких є^[6]:

• Спирт: висушує шкіру та викликає печіння. В опитуваннях Національного товариства розацеа саме його найчастіше називали подразником (66%), далі йшли гамамеліс (30%), ароматизатори (30%), ментол (21%), м'ята перцева (14%) і евкаліптова олія (13%)^[8].
• Камфора і ментол: дають відчуття холодку, яке для такої шкіри обертається подразненням.
• Ароматизатори (парфумерні композиції): найчастіша причина алергічного контактного дерматиту серед усіх інгредієнтів косметики. Позначка «гіпоалергенний» нічого не гарантує, бо цей термін у косметичній галузі чітко не визначений^[8].
• Гліколева і молочна кислоти: занадто агресивні для чутливої шкіри.
• Натрію лаурилсульфат і сечовина: підсилюють сухість і подразнення. Лаурилсульфат часто є в шампунях і зубних пастах, тож засоби, які потрапляють на обличчя, теж варто перевіряти^[4].
• Тоніки та в'яжучі засоби (астрингенти): дерматологи радять не користуватися ними взагалі, бо вони подразнюють і пересушують шкіру та послаблюють її бар'єр.

Тепер про те, що варто шукати на етикетці^[6]:

• Некомедогенні формули: не забивають пори.
• Продукти для чутливої шкіри: розроблені з урахуванням мінімізації подразнень.
• Кремові текстури: дерматологи радять обирати крем замість лосьйону чи гелю.

Полиця у ванній, заставлена баночками, тішить око, але для шкіри з розацеа кожна нова баночка означає ще один шанс на подразнення. Тому Національне товариство розацеа радить обходитися якомога меншою кількістю засобів і обирати ті, що виконують кілька функцій. Перед першим нанесенням на все обличчя засіб тестують: трохи наносять на шию чи вздовж лінії щелепи й чекають щонайменше кілька годин. Якщо з'явилася реакція, засіб відкладають, а його склад записують у щоденник^[8]. Нові засоби краще вводити по одному, тоді зрозуміло, що саме дало реакцію.

Коротко: база догляду при розацеа виглядає скромно: м'яке очищення, кремовий зволожувач, мінеральний SPF 30 щодня і якомога менше засобів без ароматизаторів, спирту, ментолу та кислот.

Щоденні процедури догляду

Регулярний і послідовний догляд допомагає тримати розацеа під контролем, полегшує відчуття стягнутості й печіння та покращує результат лікування^[6]. Міф: розацеа з'являється від недостатньої гігієни, тож обличчя треба мити частіше й ретельніше. Насправді: хвороба не пов'язана з поганою гігієною і не заразна^[2], а тертя й скраби лише посилюють почервоніння.

Дерматологи AAD радять такі кроки^[6]:

• Вмивання двічі на день: зранку і перед сном, м'яким засобом для вмивання замість мила. Залишки засобу на шкірі самі подразнюють її, тому змивати його треба ретельно.
• Використання кінчиків пальців: засіб наносять легкими круговими рухами, без мочалок, губок і щіточок. Обличчя не розтирають і не масажують, а від пілінгів (ексфоліації) відмовляються. Потім шкіру обережно промокають чистим бавовняним рушником.
• Тепла вода: не гаряча і не холодна.
• Нанесення крему від розацеа: якщо лікар призначив ліки, їх наносять першими, на суху шкіру.
• Подальше зволоження: крем потрібен і сухій, і жирній шкірі. Він утримує воду в шкірі й повертає їй ліпіди, тож шкіра менше подразнюється. Наносити зволожувач краще після того, як обличчя висохло після вмивання: так він менше пече.

Зволожувальні засоби можуть посилювати користь лікування. У рандомізованому дослідженні з 50 учасниками зволожувальний крем із ніацинамідом, який наносили двічі на день упродовж 4 тижнів, покращив бар'єрну функцію шкіри^[9]. Дослідження невеликі, але дерматологи вважають бар'єрні креми важливою частиною догляду при розацеа^[6].

Макіяж і розацеа

Декоративна косметика для когось стає способом приховати почервоніння, а для когось причиною нових подразнень. Розацеа не виключає макіяж із життя, але вимагає уважності до засобів і їх складу. Сама косметика розацеа не лікує, хоча допомагає почуватися впевненіше під час загострень. Почервоніння добре маскує коректор із зеленим відтінком, а коректор із жовтим відтінком вирівнює колір шкіри будь-якого тону^[6].

Щоб знизити ризик подразнення, звертайте увагу на кілька моментів:

• Водна основа: макіяж на водній основі менше подразнює чутливу шкіру^[6]. Під нього можна нанести м'який емолент без ароматизаторів, а тональний засіб обрати легкий і рідкий, такий, що легко розподіляється. Водостійкого макіяжу й щільних тональних основ, які важко змиваються, краще уникати^[4].
• Пудра: пудрові засоби переносяться легше^[6], а пудрою зручно закріпити рідку тональну основу^[4].
• Очищення ввечері: макіяж завжди знімають перед сном м'якими засобами, без тертя. Домашні способи зняття макіяжу теж варто перевіряти на невеликій ділянці шкіри.

Рішення про макіяж залишається особистим вибором. Комусь комфортніше з тональним засобом, хтось почувається впевнено і без нього. Головне, щоб обрані продукти не подразнювали шкіру. Якщо знайти м'які засоби не вдається, дерматолог може порадити конкретні варіанти^[6].

Емоційний стан і розацеа

Помітне почервоніння, печіння й непередбачувані спалахи позначаються і на психологічному стані. За метааналізом когортних досліджень, у людей з розацеа ризик розвитку депресії вищий приблизно в 2,4 раза, а тривожного розладу приблизно в 2,2 раза^[10]. Водночас надмірний психічний стрес посилює припливи крові до обличчя, і виходить замкнене коло. Добра новина в тому, що воно розривається з обох боків: у дослідженні з провінції Юньнань (Китай) після лікування розацеа в пацієнтів покращилися психологічна складова якості життя і сон, а рівень тривоги знизився^[11].

Якщо стрес провокує спалахи, дерматологи радять знайти заняття, яке знімає напругу, і повертатися до нього регулярно^[4]:

• Медитація та дихальні вправи: у напружену мить допомагає глибокий вдих, коротка затримка дихання і повільний видих. Підійдуть і тайцзі чи група підтримки людей із розацеа.
• Фізична активність: помірної інтенсивності і в прохолоді, щоб тренування саме не стало тригером.
• Хобі та читання: щодня робіть щось, що приносить задоволення.

Не менш важливий сон. У дослідженні 608 людей з розацеа і 608 людей без неї погано спали 52,3% хворих проти 24,0% у контрольній групі, а в мишей позбавлення сну посилювало подібне до розацеа запалення^[12]. Чи провокує недосипання спалахи в людей, ще не доведено, але гігієна сну шкоди не завдасть: лягати і вставати в один і той самий час, прибирати екрани перед сном, спати в прохолодній темній кімнаті. Якщо тривога чи пригнічений настрій не минають тижнями, з цим варто звернутися до лікаря, адже депресію і тривожні розлади лікують.

Лікування і медичні засоби

Самодогляд є основою контролю розацеа, але часто його недостатньо. Навіть безрецептурні засоби з активними речовинами краще погодити з дерматологом: шкіра при розацеа легко подразнюється, і невдалий вибір може дати загострення замість користі.

Серед засобів, які іноді застосовують без рецепта, такі компоненти:

• Сірка: у США дозволена в безрецептурних засобах проти акне в концентрації 3–10%^[13]. При розацеа її традиційно застосовують у поєднанні із сульфацетамідом натрію^[14].
• Ретинол: ретиноїди при розацеа зазвичай не призначають, бо вважають надто подразливими для чутливої шкіри^[15]. Дані про м'якші форми обмежені: у невеликому дослідженні 23 жінок після 5 місяців нанесення ретинальдегіду почервоніння зменшилося приблизно в 75% учасниць із розлитою еритемою^[16]. Починати такі засоби варто лише після консультації з дерматологом.
• Сульфацетамід натрію: антибактеріальна речовина, яку при розацеа використовують у поєднанні із сіркою проти запальних висипань^[14]. Це скоріше лікарський засіб, ніж косметика.

Найкраще вивчене лікування є рецептурним. Систематичний огляд 152 рандомізованих досліджень (20 944 учасники) показав, що для кожної ознаки розацеа є свої засоби з різною силою доказів^[17]. Тому лікар підбирає лікування під конкретні прояви:

• Місцеві (зовнішні) креми та гелі: бримонідин і оксиметазолін тимчасово зменшують стійке почервоніння^[17], до 12 годин, після чого воно повертається^[18]. Проти папул і пустул (червоних горбиків і гнійничків) найсильніші докази мають азелаїнова кислота та івермектин^[17]. У дослідженні з 962 учасниками крем з івермектином 1% зменшив кількість запальних елементів на 83,0% проти 73,7% у метронідазолу 0,75%^[19]. Івермектин діє і на кліщів Demodex, яких у людей з розацеа знаходять частіше: шанс їх виявити приблизно в 9 разів вищий^[20].
• Ліки всередину (пероральні): при запальних висипаннях лікар може призначити антибіотики курсом від 6 до 16 тижнів^[2], зокрема доксициклін 40 мг із модифікованим вивільненням, або ізотретиноїн^[17].
• Лазерні та світлові процедури: після 1–3 сеансів лазера чи інтенсивного імпульсного світла (IPL) з інтервалом 3–4 тижні видимих судин у більшості пацієнтів стає менше на 50–75%, а результат зберігається 3–5 років. Розлите почервоніння слабшає здебільшого лише приблизно на 20%^[18]. Даних про домашні прилади з червоним світлом при розацеа поки обмаль^[21].

Біль чи почервоніння ока, затуманення зору, світлобоязнь або відчуття піску в очах можуть свідчити про кератит, тож із ними потрібно терміново звернутися до лікаря^[2]. Такі прояви бувають при очній розацеа.

Ліки не скасовують самодогляд, вони працюють разом із ним. Лікування в поєднанні з уникненням тригерів допомагає багатьом людям запобігати спалахам^[4], а правильно підібраний зволожувач покращує результат лікування^[6].

Коротко: догляд робить шкіру спокійнішою, але папули, стійке почервоніння і судини лікують ліками та процедурами, які дерматолог підбирає під конкретну ознаку.

Читайте:

Розацеа: догляд за шкірою і тригери

Розацеа потребує особливого щоденного догляду. Як визначити свої тригери, який догляд за шкірою при розацеа ...

Домашні засоби від розацеа, які варто спробувати

Домашні засоби від розацеа: що провокує спалахи, кому хвороба загрожує більше, як умиватися, охолоджувати шкі...