Харчова добавка E456 (Поліаспартат калію)

Опис

Поліаспартат калію (харчова добавка E456) — калієва сіль поліаспарагінової кислоти, синтетичного полімеру на основі амінокислоти L-аспарагінової кислоти.^[1] Це наймолодша добавка в діапазоні E450–E459: Європейська комісія внесла її до переліку лише 2017 року, тож у національному переліку харчових добавок 1999 року (Постанова Кабінету Міністрів України № 12) її, зрозуміло, немає — тогочасний перелік просто не міг включити речовину, яку в ЄС ще не розглядали.^[2] Українську назву в цій статті наведено як прямий відповідник офіційної англійської назви регламенту ЄС «potassium polyaspartate».

За специфікацією ЄС поліаспартат калію — легкий коричнюватий порошок без запаху, дуже добре розчинний у воді й малорозчинний в органічних розчинниках. Середня молекулярна маса — близько 5 300 г/моль, вміст основної речовини — не менше 98% на сухій основі, а ступінь заміщення (частка аспарагінових залишків, перетворених на калієву сіль) — не менше 91,5%. Домішок гідроксиду калію дозволено до 2%, вільної аспарагінової кислоти — до 1%, миш'яку — до 2,5 мг/кг, свинцю — до 1,5 мг/кг, ртуті — до 0,5 мг/кг і кадмію — до 0,1 мг/кг.^[3]

Виробляють поліаспартат калію у три етапи. Спочатку L-аспарагінову кислоту нагрівають, і вона перетворюється на нерозчинний полісукцинімід. Його обробляють гідроксидом калію, який розкриває кільця мономерів і запускає їх полімеризацію у відкритий ланцюжок. Останній етап — розпилювальне сушіння, яке дає кінцевий світло-коричневий порошок.^[1][3]

У вині E456 діє як стабілізатор проти кристалізації тартрату калію (винного каменю) — природної, нешкідливої, але візуально небажаної для споживача втрати прозорості вина при охолодженні.^[1] Молекула поліаспартату обліплює мікрокристали тартрату калію, що утворюються у вині, і заважає їм зростати до видимого розміру, тож вино залишається прозорим і стабільним довше без традиційного холодного стабілізування.^[1]

Застосування

На відміну від більшості фосфатів цього діапазону, поліаспартат калію не має рядка у звичній таблиці харчових категорій додатка II до Регламенту (ЄС) № 1333/2008 — кодекс лише вніс речовину до загального переліку дозволених добавок і призначив їй код E456, а конкретний рівень використання встановлено в спеціальному винному законодавстві ЄС: Регламенті (ЄС) № 1308/2013, Рішенні Ради 2006/232/ЄC та Регламенті Комісії (ЄС) № 606/2009 про енологічні практики.^[4][5][6] Делегований регламент Комісії (ЄС) 2017/1861 від 2 серпня 2017 року доповнив Регламент № 606/2009 конкретною нормою для E456.^[7]

Дозволене застосування — єдине: стабілізатор проти кристалізації винного каменю в червоному, рожевому та білому вині, максимум 300 мг/л, а типові робочі дози — 100–200 мг/л.^[1] Це вигідно відрізняє добавку від старіших методів: метавинної кислоти E353, яка працює лише кілька місяців і втрачає ефективність при нагріванні, та карбоксиметилцелюлози E466, яку можна використовувати лише в білих винах. Поліаспартат калію, за заявою виробників, стабільніший у часі, не руйнується від тепла й працює в усіх типах вина — червоному, рожевому і білому.^[1]

На етикетці готового вина присутність добавки позначають як «стабілізатор E456» або «поліаспартат калію», якщо продукт підлягає маркуванню інгредієнтів.

Користь для організму

Поліаспартат калію — технологічна добавка без харчової чи фізіологічної користі для споживача. Його єдина роль — зберегти прозорість вина на столі, не допустивши випадання видимих кристалів винного каменю під час охолодження чи зберігання в холодильнику.^[1] Кристали тартрату калію, яким ця добавка запобігає, самі по собі не шкідливі для здоров'я — це питання виключно зовнішнього вигляду напою.

Читайте:

E353Метавинна кислотаАнтиоксиданти та регулятори кислотності→

Шкода для організму

Заявку на використання поліаспартату калію як стабілізатора вина подали в лютому 2015 року, а Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) оцінило її безпечність в опінії від 9 березня 2016 року.^[1] Висновок агентства — відсутність занепокоєння щодо безпечності за запропонованого використання у вині на рівні до 300 мг/л і типових рівнів 100–200 мг/л.^[1] EFSA не встановлювала окремого допустимого добового споживання (ДДС) для цієї речовини — висновок про відсутність ризику базувався безпосередньо на оцінці запропонованого рівня використання й наявних токсикологічних даних, без потреби виводити числову межу для щоденного споживання впродовж життя.^[1]

На момент опінії виробник і прибічники застосування також наголошували, що поліаспартат калію повністю біодеградує — розкладається в довкіллі без залишку, на відміну від деяких синтетичних полімерів.^[1] Це екологічна, а не токсикологічна характеристика, але вона часто супроводжує технічну документацію щодо цієї добавки.

Читайте:

E220Діоксид сіркиКонсерванти→

Регулювання

Комісія ЄС внесла поліаспартат калію до Додатка II Регламенту (ЄС) № 1333/2008 Регламентом (ЄС) 2017/1399 від 28 липня 2017 року, одночасно додавши специфікацію чистоти речовини до Регламенту (ЄС) № 231/2012.^[3][8] Того ж року, 2 серпня 2017 року, Делегований регламент Комісії (ЄС) 2017/1861 вписав конкретні умови використання E456 як стабілізатора вина до Регламенту (ЄС) № 606/2009 про енологічні практики.^[7] Специфікація добавки також відповідає міжнародному стандарту Міжнародної організації виноградарства та виноробства (OIV-OENO 572-2017).^[9]

На 50-й сесії Комітету Кодексу Аліментаріус з харчових добавок ЄС і країни-члени запропонували включити поліаспартат калію як стабілізатор вина до пріоритетного списку речовин для оцінки Об'єднаним експертним комітетом ФАО/ВООЗ з харчових добавок (JECFA) — це означає, що станом на момент опінії EFSA окремої міжнародної (позаєвропейської) оцінки JECFA для цієї добавки ще не було.^[10]