На тубах сонцезахисних засобів дедалі частіше пишуть «мінеральний», «фізичний фільтр» або «без хімії». Звучить так, ніби одна туба безпечна, а друга під підозрою. Насправді від ультрафіолету захищають обидва типи, просто працюють трохи по-різному і мають свої незручності.

Що підійде саме вам, залежить від шкіри, звичок і того, наскільки вас дратує білий слід на обличчі. А новини про фільтри в крові та нові обмеження в ЄС краще читати далі за заголовок.

Як працюють мінеральні й хімічні фільтри

Мінеральні, або фізичні, засоби містять оксид цинку, діоксид титану або обидві речовини. Класичні частинки цих мінералів залишаються на поверхні шкіри й відбивають та розсіюють ультрафіолет, як щит. Коли частинки дуже дрібні (так звані мікронізовані), механізм наближається до хімічного: вони здебільшого поглинають промені.[1]

Хімічні, або органічні, фільтри діють як губка. Ці сполуки поглинають ультрафіолет і віддають його енергію переважно у вигляді тепла. Серед найвідоміших: оксибензон, авобензон, октокрилен, гомосалат, октисалат і октиноксат.[1]

Тож поділ на «щит» і «губку» доволі умовний. Дерматологи пояснюють простіше: ультрафіолет поглинають обидва типи, а мінеральні ще й частково його відбивають.[2]

У чому сила мінерального засобу

Два мінерали доповнюють одне одного: діоксид титану відносять до фільтрів ділянки UVA2, а оксид цинку захищає і від довших хвиль UVA1.[1] Для шкіри це суттєво. Промені UVA називають «променями старіння»: вони пов’язані з фотостарінням, тобто зморшками й пігментними плямами. До того ж вони проходять крізь віконне скло, тоді як UVB скло затримує. Тому захист має сенс і в день, коли ви годинами сидите біля вікна.[2]

Щодо безпеки до цих мінералів найменше запитань. У ЄС оксид цинку дозволений як УФ-фільтр у концентрації до 25% у готовому засобі, і у звичайній, і в наноформі. Науковий комітет ЄС із безпеки споживачів (SCCS) не знайшов доказів, що наночастинки оксиду цинку всмоктуються через шкіру.[3] Для наноформи діоксиду титану діє така сама межа 25%: за оцінкою комітету, нанесений на шкіру, він не потрапляє в організм і не має становити значного ризику.[4]

Застереження стосується вдихання. Наноформи обох мінералів заборонено використовувати в засобах, які можуть потрапити в легені, тож у розпилюваних форматах їх не повинно бути.[4]

Читайте:

Американський регулятор FDA у проєкті своїх правил теж визнає безпечними й ефективними лише ці два мінерали. Для 12 інших фільтрів, серед них оксибензон, авобензон, октокрилен і гомосалат, він вимагає додаткових даних і окремо наголошує: це не означає, що вони небезпечні.[5]

Реклама

А в чому його слабкі місця

Головна претензія до мінеральних засобів естетична, але вона впливає й на захист.

  • Білий слід. Класичні мінеральні формули гірше розподіляються і залишають білястий наліт, тому їх часто наносять замало. Мікронізація зробила сучасні засоби помітно легшими[1].
  • Рятує відтінок. Тонований або мікронізований мінеральний засіб менш помітний, особливо на смаглявій шкірі[6].
  • Бонус тонованих формул. Вони містять оксиди заліза, які, за даними досліджень, допомагають захищати шкіру ще й від видимого світла[2].
  • Не вічний шар. Повністю водостійких засобів не буває, тож мінеральний, як і будь-який інший, поновлюють приблизно кожні дві години, а також після купання чи якщо ви спітніли[2].

Чому хімічні засоби такі популярні

Їх обирають за відчуття на шкірі. Засоби з органічними фільтрами зазвичай легко розподіляються, менш липкі й не залишають білого сліду. Наносити їх щодня і в достатній кількості простіше, а для захисту це не дрібниця.

Мінус у тому, що чутлива шкіра може відповісти почервонінням або подразненням. Справжня алергія на фільтр чи фотоалергія, коли шкіра реагує на засіб лише під сонцем, трапляється рідко. Найчастіше винуватцями бувають октокрилен, оксибензон і октиноксат (октилметоксицинамат).[1] Так виникає контактний дерматит, а реакції, які загострюються саме на сонці, часто плутають із «сонячною алергією».

Для чутливої шкіри дерматологи радять саме мінеральні засоби.[2] Те саме стосується розацеа: якщо засіб пече чи щипає, шукайте формулу з оксидом цинку, діоксидом титану або обома, з силіконами й без ароматизаторів. Напис «без запаху» ще не означає «без ароматизаторів».[6] Якщо висип, свербіж чи набряк не минають після відмови від засобу, покажіться дерматологу.

Реклама

Фільтри знаходять у крові. Це небезпечно?

У 2019 році 24 здорові добровольці наносили засоби в кількості 2 мг/см² на 75% тіла чотири рази на день протягом чотирьох днів. Вже після першого дня концентрація авобензону, оксибензону, октокрилену та екамсулу в крові перевищила 0,5 нг/мл.[7] У повторному дослідженні 2020 року за участю 48 людей цей поріг перевищили всі шість перевірених фільтрів, і вже після одного нанесення. Оксибензон тримався вище порогу навіть на 21-й день.[8]

Звучить тривожно, але цифру 0,5 нг/мл легко неправильно зрозуміти. Це не межа токсичності, а рівень, після якого регулятор вимагає від виробника додаткових токсикологічних досліджень, зокрема щодо раку й впливу на розмноження. Автори обох робіт прямо написали, що їхні результати не означають, ніби від сонцезахисних засобів треба відмовитися.[7][8]

Умови були граничними: в житті більшість людей наносить значно менше засобу. Клінічне значення такого всмоктування поки невідоме.[1] Те, що речовина потрапила в кров, ще не робить її шкідливою: дерматологи наголошують, що наука поки не показала шкоди для здоров’я від дозволених сьогодні фільтрів. Водночас ці роботи підтвердили, що потрібні нові дослідження.[2]

Які фільтри обмежили в ЄС

За Регламентом ЄС № 1223/2009 УФ-фільтром у косметиці можна використовувати лише речовини з окремого дозвільного переліку й лише в зазначених межах.[9] 2019 року Єврокомісія зібрала дані про кілька хімічних фільтрів через побоювання щодо їхнього можливого впливу на гормональну систему, а науковий комітет SCCS переоцінив їхню безпеку.[10] Наслідки видно на прикладі чотирьох фільтрів.

  • Оксибензон (бензофенон-3). Колишній максимум 6% комітет визнав небезпечним для кремів для тіла і спреїв. Тепер до 6% дозволено в засобах для обличчя, рук і губ (крім спреїв), до 2,2% у засобах для тіла, зокрема спреях, і до 0,5% в іншій косметиці, де він захищає саму формулу[10].
  • Октокрилен. Визнаний безпечним до 10%, але в аерозольних спреях межу знизили до 9%[10].
  • Гомосалат. Концентрацію до 10% комітет визнав небезпечною. Відтепер фільтр дозволений лише в засобах для обличчя (крім аерозольних спреїв) і не більше 7,34%; невідповідні засоби не можна продавати з 1 липня 2025 року[11].
  • 4-метилбензиліденкамфора. Заборонена повністю: безпечну концентрацію визначити не вдалося, а доказів, що вона може порушувати роботу щитоподібної залози й естрогенову регуляцію, комітет вважає достатньо. З 1 травня 2026 року засоби з нею зникли з продажу[12].

Для оксибензону й октокрилену висновок про гормональну шкоду для людини в цих документах не сформульований. Обмеження ухвалено через потенційний ризик, а нові межі відповідають концентраціям, які комітет визнав безпечними для споживача.[10]

Як обрати свій засіб

Найкращий сонцезахисний засіб той, яким ви готові користуватися знову й знову. Головне, щоб він мав широкий спектр захисту, SPF 30 або вище й був водостійким. SPF 30 затримує близько 97% променів UVB, а на 100% не захищає жоден засіб.[2] Тому написи на кшталт «сонцеблок» чи «повний захист» у ЄС вважаються некоректними, як і обіцянки, що засіб не треба поновлювати. Захист від UVA при цьому має становити щонайменше третину від заявленого SPF.[13]

Читайте:

Тип фільтра простіше вибрати від ситуації.

  • Чутлива шкіра, розацеа, реакції на косметику. Почніть із мінерального засобу без ароматизаторів[2].
  • Немовлята до 6 місяців. Їм краще взагалі уникати сонця. Якщо тіні й одягу недостатньо, можна нанести мінімальну кількість засобу, бажано мінерального. Від 6 місяців підійде водостійкий засіб широкого спектра з SPF 30+[2].
  • Пляж, басейн, спорт. Водостійкість буває на 40 або 80 хвилин, і не всі засоби її мають, тож шукайте відповідну позначку[14].
  • Щоденне місто й робота біля вікна. Підійде будь-який засіб, який приємно носити під макіяж чи без нього. Тонована формула додасть захисту від видимого світла.

Незалежно від ціни туби, заявлений SPF вимірюють за нанесення 2 мг/см². Для тіла дорослого це близько 36 г засобу, і менша кількість помітно знижує захист.[13] На практиці дерматологи орієнтують на приблизно 30 мл для відкритих ділянок тіла й щонайменше чайну ложку для обличчя.[2] Про захист варто пам’ятати не лише влітку: SPF узимку теж має свої причини.

Що дає звичка, а не тип фільтра

Регулярність важить більше, ніж суперечка «мінеральний чи хімічний». У рандомізованому дослідженні 1621 дорослий протягом 4,5 року або щодня наносив засіб на голову й руки, або користувався ним на власний розсуд. Через 10 років після завершення в групі щоденного захисту виявили 11 нових меланом проти 22 в контрольній. Для всіх меланом різниця була на межі статистичної значущості, а для інвазивних, які проростають глибше, вона була чіткішою: 3 випадки проти 11. Автори обережно пишуть, що меланому, ймовірно, можна попередити регулярним сонцезахистом.[15]

У 903 учасників того ж дослідження, молодших за 55 років, щоденний засіб широкого спектра сповільнив старіння шкіри: за 4,5 року вона постаріла на 24% менше, ніж у тих, хто користувався захистом час від часу.[16] Автори також нагадують, що регулярне нанесення засобу в довгостроковій перспективі запобігає іншому виду раку шкіри, плоскоклітинному.[15]

Підсумок

Мінеральні засоби з оксидом цинку й діоксидом титану краще переносить чутлива шкіра, проте вони можуть білити й вимагають ретельнішого нанесення. Хімічні фільтри зручніші в щоденному користуванні, а частину з них у ЄС обмежили за концентрацією чи заборонили. Всмоктування фільтрів у кров не є доведеною шкодою, але потребує подальших досліджень. Найбільше користі дає засіб широкого спектра з SPF 30+, який ви наносите щедро й регулярно.

Джерела16
  1. Sander M. та ін. The efficacy and safety of sunscreen use for the prevention of skin cancer. CMAJ, 2020.
  2. Sunscreen FAQs. American Academy of Dermatology.
  3. EUR-Lex
  4. EUR-Lex
  5. Q&A: FDA’s regulatory actions on over-the-counter sunscreen. FDA.
  6. 7 rosacea skin care tips dermatologists recommend. American Academy of Dermatology.
  7. Matta MK. та ін. Effect of Sunscreen Application Under Maximal Use Conditions on Plasma Concentration of Sunscreen Active Ingredients: A Randomized Clinical Trial. JAMA, 2019.
  8. JAMA Network
  9. EUR-Lex
  10. EUR-Lex
  11. EUR-Lex
  12. EUR-Lex
  13. EUR-Lex
  14. How to select a sunscreen. American Academy of Dermatology.
  15. Green AC. та ін. Reduced melanoma after regular sunscreen use: randomized trial follow-up. J Clin Oncol, 2011.
  16. Hughes MC. та ін. Sunscreen and prevention of skin aging: a randomized trial. Ann Intern Med, 2013.