Йод

Ще сто років тому в багатьох гірських і віддалених від моря регіонах світу збільшена щитоподібна залоза — зоб — була звичною картиною, а деякі діти народжувалися з важкою розумовою відсталістю й глухотою. Причиною виявилася нестача йоду в ґрунті, воді, а через це й у їжі. Рішення знайшли просте й дешеве: додавати йод у кухонну сіль. Йодування солі стало одним з найуспішніших заходів громадського здоров'я, але дефіцит йоду досі залишається найпоширенішою запобіжною причиною порушень розвитку мозку у світі^[1].

Навіщо організму йод

Йод потрібен лише для одного, але дуже важливого: з нього щитоподібна залоза виробляє свої гормони, тироксин (T4) і трийодтиронін (T3). Цифри в назвах — це кількість атомів йоду в молекулі. Гормони щитоподібної залози регулюють обмін речовин, температуру тіла, роботу серця й м'язів, а під час вагітності й у перші роки життя — ріст і дозрівання мозку дитини^[2].

Коли йоду не вистачає, гормонів утворюється менше. Гіпофіз намагається «підштовхнути» залозу, і та збільшується, формуючи зоб. Якщо нестача триває, розвивається гіпотиреоз — сповільнення всіх процесів в організмі^[2].

Скільки йоду потрібно

Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) вважає достатнім для дорослих 150 мкг йоду на день, а для вагітних і жінок, які годують груддю, — 200 мкг^[3]. Це мізерні кількості: 150 мкг — це 0,00015 г. За все життя людина потребує лише кількох грамів йоду. Верхня безпечна межа для дорослих в ЄС — 600 мкг на день^[4].

Американські норми NIH розписані за віком і для вагітних та жінок, які годують груддю, трохи вищі^[2]:

• діти до 6 місяців: 110 мкг;
• діти 7–12 місяців: 130 мкг;
• діти 1–8 років: 90 мкг;
• діти 9–13 років: 120 мкг;
• підлітки від 14 років і дорослі: 150 мкг;
• вагітні: 220 мкг;
• жінки, які годують груддю: 290 мкг.

Цифри різних установ дещо відрізняються, але логіка однакова: під час вагітності вироблення гормону T4 зростає приблизно на 50%, тож і йоду потрібно більше. Верхня безпечна межа за NIH для дорослих становить 1100 мкг на день^[2].

Де шукати йод

Вміст йоду в продуктах сильно залежить від того, скільки йоду в ґрунті, морській воді чи кормі для тварин, тож цифри дуже приблизні. Найбільше йоду в морських водоростях, морській рибі й морепродуктах, помітна кількість — у молочних продуктах і яйцях. За даними NIH, порція тріски (85 г) може містити близько 150 мкг йоду, склянка молока — близько 85 мкг, яйце — близько 30 мкг, а морські водорості — від кількох десятків мікрограмів до кількох тисяч у порції^[2].

Для більшості людей головним надійним джерелом залишається йодована сіль. А от морська, гімалайська чи кам'яна сіль зазвичай містять дуже мало йоду, якщо його не додали спеціально, — це варто перевіряти на етикетці^[2].

Коротко: найнадійніші джерела йоду — йодована сіль, морська риба, молочні продукти й яйця; «модна» морська чи гімалайська сіль йоду майже не дає.

Читайте:

Що таке захворювання щитоподібної залози?

Щитоподібна залоза може працювати занадто повільно чи надто активно, запалюватися, збільшуватися або утворю...

Види солі: яку обрати для кухні та чи є найздоровіший варіант

Види солі: чим відрізняються кухонна, морська, гімалайська, кельтська, приправлена й копчена сіль, чи є серед ...

Вагітність: коли йод потрібен найбільше

Під час вагітності щитоподібна залоза матері працює за двох, а мозок дитини в перші місяці повністю залежить від материнських гормонів. Навіть помірна нестача йоду може позначитися на дитині. У великому британському дослідженні ALSPAC діти жінок з недостатнім рівнем йоду на початку вагітності частіше мали нижчі показники вербального інтелекту й читання у 8–9 років, ніж діти жінок з достатнім рівнем. І це в країні, яку вважають лише помірно йододефіцитною^[5].

Тому вагітним і жінкам, які планують вагітність, потрібно особливо стежити за йодом: регулярно вживати йодовану сіль, молочні продукти й морську рибу, а про прийом вітамінів із йодом порадитися з лікарем^[2].

Коротко: навіть помірна нестача йоду під час вагітності може позначитися на розвитку мозку дитини, тому вагітним варто обговорити з лікарем вітаміни з йодом.

Кому загрожує дефіцит

Крім вагітних і жінок, які годують груддю, ризик дефіциту йоду вищий у тих, хто^[2]:

• не використовує йодовану сіль, наприклад віддає перевагу морській чи гімалайській;
• дотримується веганської дієти без морських продуктів, молочного й яєць (про веганську дієту);
• живе в регіонах з бідними на йод ґрунтами, зазвичай гірських і віддалених від моря;
• суттєво обмежує сіль, наприклад через підвищений тиск, і не отримує йод з молочних продуктів, риби чи яєць;
• при нестачі йоду ще й багато їсть продуктів-гойтрогенів, наприклад сирої капусти чи сої, які можуть трохи заважати щитоподібній залозі використовувати йод.

Щодо гойтрогенів: при достатньому надходженні йоду звичайні порції капусти, броколі чи соєвих продуктів щитоподібній залозі не шкодять.

Читайте:

Гойтрогени та дієта при захворюваннях щитоподібної залози

Броколі, капуста, соя — чи справді вони шкодять щитоподібній залозі? Що таке гойтрогени, коли вони мають знач...

Чим небезпечна нестача йоду

У дорослих тривала помірна нестача йоду найчастіше призводить до таких наслідків^[2]:

• гіпотиреоз: обмін речовин сповільнюється, з'являються втома, мерзлякуватість, набір ваги;
• зоб: залоза збільшується, намагаючись компенсувати нестачу йоду, і часто це перша помітна ознака дефіциту;
• погіршення розумової й робочої працездатності через нестачу гормонів щитоподібної залози.

Найнебезпечніший тяжкий дефіцит йоду під час вагітності. Для плода він загрожує^[2]:

• викиднем або мертвонародженням;
• затримкою росту плода;
• серйозними порушеннями розвитку нервової системи;
• кретинізмом: тяжким станом з інтелектуальною недостатністю, глухонімотою, спастичністю м'язів, низьким зростом і затримкою статевого дозрівання.

У немовлят і дітей навіть менш тяжка нестача йоду позначається на розвитку мозку^[2]:

• інтелект (IQ) у середньому нижчий, ніж в однолітків, які отримують достатньо йоду;
• при хронічному помірному чи тяжкому дефіциті IQ знижується приблизно на 12–13,5 бала.

Як зрозуміти, що йоду бракує

Перевірити йод «у себе» складніше, ніж здається. Рівень йоду в сечі добре показує забезпеченість цілої групи людей, але в однієї людини він сильно коливається від дня до дня й залежить від того, що вона їла напередодні. Тому для однієї людини лікар орієнтується на симптоми, огляд шиї та аналізи гормонів щитоподібної залози^[2]. Якщо шия збільшена, лікар зазвичай призначає ще й УЗД щитоподібної залози, щоб оцінити її розмір і будову^[6].

Ознаки, які мають насторожити^[7][6]:

• збільшення шиї, а при великому зобі ще й утруднене ковтання чи дихання, захриплість;
• утома, мерзлякуватість, набір ваги;
• сухість шкіри, закрепи;
• пригнічений настрій, труднощі з концентрацією й мисленням;
• нерегулярні або рясні менструації.

Більшість цих ознак є проявами гіпотиреозу, причиною якого може бути не лише нестача йоду, а й, наприклад, аутоімунний тиреоїдит.

Читайте:

Тести та дослідження щитоподібної залози

Щоб перевірити щитоподібну залозу, найчастіше починають з аналізу крові на ТТГ, а далі за потреби визначають ...

Коли йоду забагато

Надлишок йоду теж може порушити роботу щитоподібної залози: у деяких людей він спричиняє гіпотиреоз, у інших — навпаки, гіпертиреоз (надмірну роботу залози), особливо в тих, хто вже має вузли чи аутоімунну хворобу залози^[2]. Звичайною їжею перевищити безпечну межу важко. Ризик виникає через добавки з ламінарією (бурими водоростями), у яких йоду може бути в десятки разів більше за норму, через деякі ліки (наприклад, аміодарон) і рентгеноконтрастні речовини^[2].

Ще одне джерело зайвого йоду: йодовмісні антисептики, як-от повідон-йод. В іранському дослідженні після того, як під час пологів повідон-йод замінили на хлоргексидин, частка новонароджених, яких повторно викликали на перевірку щодо вродженого гіпотиреозу, знизилася з 6,56% до 1,91%^[8]. Надто великі дози йоду можуть спричинити й тиреоїдит, тобто запалення щитоподібної залози^[2].

Симптоми надлишку йоду

Отруєння великою дозою йоду і тривале надмірне надходження йоду можуть проявлятися так^[2][9]:

• металевий присмак у роті;
• печіння в роті, горлі й шлунку, біль у животі;
• нудота й блювання, діарея;
• болючість зубів і ясен, посилене слиновиділення, головний біль;
• висип на шкірі, зокрема вугроподібний (йододерма).

Якщо надлишок йоду спровокував гіпертиреоз, додаються його ознаки^[10]:

• прискорене серцебиття;
• тривожність, дратівливість;
• підвищене потовиділення;
• втрата ваги, навіть коли апетит хороший.

Якщо такі симптоми з'явилися після добавок чи ліків з йодом, зверніться до лікаря, щоб перевірити роботу щитоподібної залози.

Коротко: надлишок йоду так само шкідливий для щитоподібної залози, як нестача; добавки з водоростями й таблетки йодиду калію без потреби не приймайте.

Чи потрібні добавки йоду

Для більшості людей, які вживають йодовану сіль, молочні продукти, яйця й рибу, окремі добавки йоду не потрібні. Вони можуть мати сенс для вагітних і жінок, які годують груддю, для веганів і для людей, які зовсім не їдять йодованої солі. Людям із хворобами щитоподібної залози, особливо з вузлами чи аутоімунним тиреоїдитом, приймати йод можна лише після консультації з ендокринологом^[2]. У добавках йод зазвичай міститься у формі йодиду калію чи йодиду натрію, а деякі добавки складаються з ламінарії^[2].

Читайте:

Як селен впливає на роботу щитоподібної залози?

Селен потрібен щитоподібній залозі для обміну гормонів, що регулюють метаболізм. Його нестачу пов'язують із ...

Взаємодія йоду з ліками

Великі дози йоду й таблетки йодиду калію можуть взаємодіяти з деякими ліками:

• тиреостатики (тіамазол, пропілтіоурацил): разом з великими дозами йоду їхня дія підсилюється, і може розвинутися гіпотиреоз^[2];
• препарати літію, які призначають, зокрема, при біполярному розладі: вони самі пригнічують роботу щитоподібної залози, тому разом з йодидом калію зростає ризик гіпотиреозу^[9];
• аміодарон, препарат для лікування аритмій: може спричинити як гіпотиреоз, так і гіпертиреоз^[12];
• йодовмісні рентгеноконтрастні речовини для КТ і рентгенографії: можуть спричинити надлишок йоду в організмі й порушити роботу щитоподібної залози^[13];
• інгібітори АПФ і калійзберігаючі діуретики: разом з йодидом калію підвищують ризик гіперкаліємії, тобто надлишку калію в крові^[2].

Тому людям, які постійно приймають ліки або мають хвороби щитоподібної залози, перед початком прийому добавок з йодом слід порадитися з лікарем.

Поширені міфи про йод

• «Морська сіль корисніша, бо в ній багато йоду». Насправді морська й гімалайська сіль майже не містять йоду, якщо його не додали спеціально, а для профілактики дефіциту потрібна саме йодована сіль^[2].
• «Чим більше йоду, тим краще для щитоподібної залози». Надлишок йоду так само може порушити роботу залози, як і нестача, особливо при вузлах чи аутоімунних хворобах^[2].
• «Таблетку йоду варто випити заздалегідь, щоб захиститися від радіації». Йодид калію захищає лише тоді, коли його приймають за сигналом влади у визначений час, а профілактичний прийом «про запас» не допомагає й може зашкодити^[11].