Після теракту на Бостонському марафоні 2013 року дослідники опитали майже 4700 американців. Ті, хто в перший тиждень дивився й читав новини про вибухи 6 і більше годин на день, мали сильніший гострий стрес, ніж люди, які самі були на місці трагедії[1]. Відтоді новини перемістилися в смартфон, а стрічка стала нескінченною.

Слово doomscrolling поєднує англійські doom («лихо», «приреченість») і scrolling («прокручування»). У Twitter його вживали щонайменше з жовтня 2018 року, а масово воно поширилося навесні 2020-го, на початку пандемії COVID-19[2]. Українською кажуть «думскролінг» або новинне залипання, а в побуті просто «залипати в новинах». Ідеться про ситуацію, коли людина застрягає в потоці тривожної інформації й не може зупинитися, навіть коли це вже шкодить її емоційному та фізичному стану.

Сутність новинного залипання

Новинне залипання (думскролінг) означає звичку надмірно споживати негативні новини в цифровому середовищі. Соціальні мережі, новинні сайти й телеграм-канали працюють за принципом нескінченної стрічки, тож новий контент надходить без перерви, і він часто емоційно напружений, катастрофічний або конфліктний. Людина гортає його без чіткої мети: щоб «бути в курсі» або зі страху щось пропустити.

На відміну від свідомого інформування, новинне залипання відбувається майже на автоматі й має риси залежної поведінки. Воно формується поступово: спершу як звичка перевіряти новини зранку, згодом як рефлекс під час стресу, а врешті як спосіб упоратися з невизначеністю.

Офіційного діагнозу «новинна залежність» немає. У Міжнародній класифікації хвороб 11-го перегляду (МКХ-11) серед розладів, спричинених залежною поведінкою, є лише розлад, пов'язаний з азартними іграми, та ігровий розлад[3]. Дослідники описують думскролінг як «проблемне споживання новин» і досі не мають єдиного способу його вимірювати[4].

Психологічні механізми

Головний рушій новинного залипання полягає у відчутті небезпеки. Людський мозок еволюційно налаштований швидко помічати загрози, тому новини про війни, хвороби, економічні кризи чи конфлікти привертають більше уваги, ніж спокійні. Психологи називають це упередженістю щодо негативу (ефектом негативності): природною схильністю зосереджуватися на поганому, яка колись допомагала вижити. Медіа це добре відчувають. В аналізі 105 тисяч варіантів заголовків, які зібрали 370 мільйонів показів, кожне додаткове негативне слово в заголовку середньої довжини підвищувало частку кліків на 2,3%[5].

Міф: дофамін є «нейромедіатором задоволення», і кожна свіжа новина дарує порцію насолоди. Насправді: дофамінова система мозку відповідає передусім за «хотіння», тобто за потяг і очікування винагороди, а за саму приємність відповідають інші, менші ділянки мозку[6]. Потяг особливо легко запускають сигнали-підказки[6]: значок сповіщення, червона позначка «терміново». Тому людина може гортати стрічку з дедалі більшим бажанням, майже не отримуючи від неї задоволення.

Так виникає замкнене коло: тривога, пошук новин, коротке полегшення, нова тривога. Після масових трагедій воно працює в обидва боки: що більше людина дивиться новин, то сильніший дистрес, а сильніший дистрес штовхає дивитися ще більше, коли стається наступне лихо[7].

Реклама

Фактори ризику

Деякі обставини підвищують імовірність новинного залипання. Серед них:

  • періоди кризи: війна, пандемія, стихійні лиха, політична нестабільність
  • перевантаження інформацією: надто багато джерел новин одночасно
  • алгоритмічні стрічки, які підбирають «гарячий» контент
  • особисті психологічні риси: тривожність, перфекціонізм, FOMO (від англ. fear of missing out, страх щось пропустити). У побуті його іноді називають «синдромом упущеної вигоди», хоча йдеться про страх пропустити важливе, і гроші тут ні до чого
  • порушення режиму дня, недосипання, ізоляція

Особливо вразливі люди, які вже мають тривожні чи депресивні симптоми або пережили насильство в дитинстві. У щоденниковому дослідженні під час пандемії саме в них перегляд новин у соцмережах сильніше пов'язувався зі зростанням симптомів депресії й посттравматичного стресового розладу (ПТСР), а ті, кому було гірше від початку, і гортали стрічку більше. Для традиційних медіа такого зв'язку не знайшли[8]. Ризикують і ті, хто живе в зоні війни чи катастрофи або переживає постійну соціальну напругу[9][10].

Наслідки для психіки

Тривожна стрічка помітно позначається на психічному здоров'ї. Дослідження пов'язують регулярне споживання тривожного контенту з такими станами:

Метааналіз 2026 року, який охопив 44 дослідження, підтвердив зв'язок думскролінгу з тривогою, депресією, психологічним дистресом і нижчою задоволеністю життям. Автори наголошують: майже всі дані зібрано в опитуваннях, тому довести, що саме новини спричиняють ці стани, поки неможливо[4]. В американському опитуванні 16,5% дорослих мали тяжку форму проблемного споживання новин, і в них частіше траплялися психічні та фізичні нездужання навіть з урахуванням характеру й загального обсягу новин[11]. Повторне дослідження знайшло таку форму вже в 7,5% учасників і підтвердило зв'язок із психічним станом, а з фізичним ні[12].

Опитування 800 студентів в Ірані та США 2024 року показало, що думскролінг пов'язаний із вищою екзистенційною тривогою, тобто тривожними думками про смерть, долю й сенс життя[13].

Через три місяці після землетрусів у Туреччині 2023 року дослідники опитали 402 дорослих, які їх пережили. Що сильнішими були в людей тривога, депресія і стрес, то більше вони гортали негативні новини, а частково цей зв'язок пояснював страх перед майбутнім[10]. В опитуванні 5560 жителів 11 країн найгірші показники психічного здоров'я через війну мали українці, а вплив новин на психічний стан був одним із чинників, пов'язаних із симптомами посттравматичного розладу[9].

Коротко: думскролінг і погане самопочуття йдуть поруч, і їхній зв'язок, найімовірніше, працює в обидва боки. Що гірше людині, то більше вона гортає, а що більше гортає, то гірше почувається.

Фізичні прояви

Звичка гортати тривожні новини позначається й на тілі. Типові ознаки тривалого стресу[14]:

В опитуванні 663 дорослих частіший думскролінг був пов'язаний із гіршою якістю сну, а частково цей зв'язок пояснював страх залишитися без телефону (номофобія)[15]. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) радить обмежувати користування смартфоном і телевізором перед сном[14].

Постійна «бойова готовність» означає тривалу стресову реакцію, під час якої організм виробляє більше гормону стресу кортизолу. Хронічний стрес може погіршувати перебіг наявних хвороб і підштовхувати до алкоголю, тютюну та інших речовин[14].

Реклама

Роль цифрового середовища

Алгоритми соціальних мереж і новинних платформ створені, щоб утримувати увагу. Вони підбирають контент за минулою активністю й частіше показують те, що емоційно «зачепить». Особливо сильно діють фото й відео: перегляд жорстоких зображень війни й терору пов'язаний зі стресовими симптомами й гіршим самопочуттям незалежно від загального обсягу новин[7]. Навіть кількох хвилин достатньо: в експерименті 2–4 хвилини новин про COVID-19 у Twitter чи на YouTube одразу погіршували настрій і знижували оптимізм. Добірка історій про людську доброту такого ефекту не мала[16].

Цифрове середовище також розмиває відчуття часу. Людині здається, що вона читає «кілька хвилин», а насправді минає значно більше. Це посилює занурення і закріплює звичку.

Відмінність від звичайного інформування

Інформування означає контрольоване отримання важливих відомостей із перевірених джерел у визначений час. Новинне залипання є хаотичним поглинанням усього, що збурює емоції, незалежно від змісту чи достовірності.

Головна відмінність полягає в емоційному фоні. Інформування дає ясність, залипання дає тривогу.

Як вийти з новинного залипання

Розірвати коло новинного залипання можна, якщо діяти свідомо. Ось підходи, які мають підґрунтя:

  • Встановити інформаційні межі: наприклад, читати новини лише двічі на день, уранці та ввечері. Саме так, раз чи двічі на день у визначений час, радила оновлювати новини ВООЗ під час пандемії[17].
  • Обмежити час у застосунках: скористатися таймерами або вбудованими функціями контролю екранного часу на смартфоні.
  • Змінити налаштування сповіщень: вимкнути push-сповіщення від новинних ресурсів, щоб прибрати сигнали-підказки, які запускають потяг гортати.
  • Підписатися на одне-два перевірені джерела: щоб уникнути перевантаження й дезінформації. ВООЗ радить шукати інформацію в надійних джерелах і передусім для того, щоб ухвалити практичні рішення[17].
  • Влаштовувати інформаційний (цифровий) детокс: хоча б раз на тиждень день без новин. У рандомізованому дослідженні 154 дорослих тиждень без соцмереж покращив самопочуття й зменшив симптоми депресії та тривоги порівняно з тими, хто користувався ними як завжди[18].
  • Практикувати усвідомленість: дихальні вправи, тілесні практики або короткі медитації допомагають «від'єднатися» від потоку. За даними метааналізу 47 досліджень, програми медитації усвідомленості помірно зменшують тривогу й депресію[19].
  • Залучити підтримку: попросити близьких нагадувати про відпочинок від телефону або разом проходити періоди без новин. ВООЗ радить ділитися хвилюваннями з людьми, яким довіряєте: спілкування покращує настрій і зменшує стрес[14].

Коротко: найпростіший крок займає хвилину: вимкнути сповіщення новинних застосунків і призначити два часи на день для новин.

Чи потрібно повністю відмовлятись від новин

Ні. Мета полягає у свідомому підході, і уникати інформації зовсім не обов'язково. Новини потрібні для орієнтації в реальності, проте не мусять визначати настрій і самопочуття. Людина має сама вирішувати, коли, що і як вона споживає: це і є принцип інформаційної гігієни. Дослідники пропонують читати навіть погані новини свідомо: обирати, що й скільки дивитися, і помічати, як воно впливає на стан[20].

Іноді краще тимчасово відмовитися від новин зовсім: після травматичної події, під час емоційного виснаження або в стані сильної тривоги. ВООЗ радить обмежувати новини, якщо вони посилюють стрес[14].

Коли звертатись по допомогу

Якщо новинне залипання супроводжується безсонням, панічними атаками, ознаками депресії або заважає повсякденному життю, варто звернутися до психолога, психотерапевта чи сімейного лікаря. Попросити про допомогу означає подбати про себе, і слабкістю це не є.

Психотерапевт допоможе зрозуміти, яку потребу закриває нескінченна стрічка, навчить справлятися з негативними емоціями й поверне відчуття контролю. Часто для цього застосовують когнітивно-поведінкову терапію (КПТ).

Якщо з'являються думки, що не хочеться жити, не залишайтеся з ними наодинці: складіть план безпеки і зателефонуйте на лінію Національної психологічної асоціації України 0 800 100 102 (щодня з 9:00 до 5:00 ранку)[21] або на цілодобову лінію «Ла Страда-Україна» 116 123 (з мобільного) чи 0 800 500 335[22]. Якщо є безпосередня загроза життю, телефонуйте 112 або 103.

Читайте:

Апатія: ознаки, причини і що робити
Апатія: ознаки, причини і що робити
Апатія: що це за стан, чим вона відрізняється від депресії, лінощів і вигорання, які має ознаки й типи, через як...

Підсумок

Думскролінг маскується під поінформованість, але найчастіше підживлює тривогу й виснаження. Діагнозом він не є, проте пов'язаний з гіршим настроєм, сном і самопочуттям, і цей зв'язок працює в обидва боки. Новини краще дозувати: читати їх у визначений час із кількох надійних джерел, вимкнути сповіщення, а в тяжкі періоди робити паузи. Якщо відірватися не вдається і з'явилися безсоння, паніка чи пригнічений настрій, це привід звернутися до фахівця.

Джерела22
  1. Дослідження. Holman EA. та ін. Media's role in broadcasting acute stress following the Boston Marathon bombings. Proc Natl Acad Sci U S A, 2014.
  2. merriam-webster.com
  3. Довідник. ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics. World Health Organization.
  4. Мета-аналіз. Li Q. та ін. Doomscrolling, mental health, and psychological well-being in adolescents and adults: a systematic review and meta-analysis. Front Psychol, 2026.
  5. Дослідження. Robertson CE. та ін. Negativity drives online news consumption. Nat Hum Behav, 2023.
  6. Огляд. Berridge KC. та ін. Liking, wanting, and the incentive-sensitization theory of addiction. Am Psychol, 2016.
  7. Огляд. Holman EA. та ін. It matters what you see: Graphic media images of war and terror may amplify distress. Proc Natl Acad Sci U S A, 2024.
  8. Дослідження. Price M. та ін. Doomscrolling during COVID-19: The negative association between daily social and traditional media consumption and mental health symptoms during the COVID-19 pandemic. Psychol Trauma, 2022.
  9. Дослідження. Kalaitzaki A. та ін. The mental health toll of the Russian-Ukraine war across 11 countries: Cross-sectional data on war-related stressors, PTSD and CPTSD symptoms. Psychiatry Res, 2024.
  10. Дослідження. Kartol A. та ін. 'I cannot see ahead': psychological distress, doomscrolling and dark future among adult survivors following M(w) 7.7. and 7.6 earthquakes in Türkiye. BMC Public Health, 2023.
  11. Дослідження. McLaughlin B. та ін. Caught in a Dangerous World: Problematic News Consumption and Its Relationship to Mental and Physical Ill-Being. Health Commun, 2023.
  12. Дослідження. McLaughlin B. та ін. Problematic News Consumption and Its Relationship to Mental and Physical Health: A Replication Study. Health Commun, 2025.
  13. Дослідження. Shabahang R. та ін. Doomscrolling evokes existential anxiety and fosters pessimism about human nature? Evidence from Iran and the United States. Computers in Human Behavior Reports, 2024.
  14. Stress. World Health Organization.
  15. Дослідження. Camadan F. та ін. The role of FoMO and nomophobia in explaining the relationship between doomscrolling and poor sleep quality. BMC Psychol, 2025.
  16. Дослідження. Buchanan K. та ін. Brief exposure to social media during the COVID-19 pandemic: Doom-scrolling has negative emotional consequences, but kindness-scrolling does not. PLoS One, 2021.
  17. World Health Organization
  18. Дослідження. Lambert J. та ін. Taking a One-Week Break from Social Media Improves Well-Being, Depression, and Anxiety: A Randomized Controlled Trial. Cyberpsychol Behav Soc Netw, 2022.
  19. Мета-аналіз. Goyal M. та ін. Meditation programs for psychological stress and well-being: a systematic review and meta-analysis. JAMA Intern Med, 2014.
  20. Огляд. Shabahang R. та ін. How should we approach negative news in the media? A 'mindful' and 'harmonious' consumption of negative news by users might be an answer. Front Psychol, 2025.
  21. Психологічна допомога від НПА. Психологічна допомога від НПА.
  22. Гарячі лінії – Ла Страда – Україна.