Йогурт і колоректальний рак: що відомо

У дослідженні понад 132 тисяч людей йогурт не вплинув на загальний ризик колоректального раку^[1]. Відмінність з'явилася лише тоді, коли науковці зазирнули в саму тканину пухлин і поділили їх на ті, де є біфідобактерії (Bifidobacterium), і ті, де їх немає^[2]. Для одних пухлин йогурт, можливо, має значення, для інших жодного, і саме ця деталь зробила роботу цікавою для науки.

Колоректальний рак

Колоректальний рак, тобто рак товстої і прямої кишки (у побуті його часто називають «раком кишківника»), за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), є третім за поширеністю раком у світі: на нього припадає близько 10% усіх онкологічних діагнозів. Він також друга за частотою причина смерті від раку. У 2022 році його виявили приблизно в 1,9 мільйона людей, а понад 900 тисяч людей від нього померли^[3].

Окрема тривога пов'язана з молодшими людьми. У США захворюваність серед дорослих до 50 років з початку 1990-х майже подвоїлася, і схоже зростання спостерігають в інших країнах^[4].

Лікарі розрізняють правобічний (проксимальний) рак, що росте в початкових відділах ободової кишки, і лівобічний (дистальний). Правобічні пухлини мають гірший прогноз.

В аналізі американського онкологічного реєстру шанси прожити п'ять років у пацієнтів із правобічним раком ободової кишки були на 13% нижчими, ніж у пацієнтів із лівобічним^[5].

Читайте:

Рак кишківника (колоректальний): симптоми і скринінг

Колоректальний рак: що це за хвороба, з чого вона починається, які симптоми мають насторожити, кому і якими ме...

Дані дослідження 2025 року

У лютому 2025 року журнал Gut Microbes опублікував роботу дослідників Гарвардського університету та пов'язаних із ним лікарень (США)^[2]. Вони перевіряли гіпотезу: якщо користь йогурту пов'язана з біфідобактеріями, вона має проявлятися саме в пухлинах, де ці бактерії присутні. Загальний ризик колоректального раку в любителів йогурту виявився таким самим, як у людей, які їли його рідко^[1]. Для біфідопозитивних пухлин, у тканині яких знаходили біфідобактерії, ризик у тих, хто їв щонайменше дві порції йогурту на тиждень, був приблизно на 20% нижчим, ніж у тих, хто їв менше однієї порції на місяць. Для біфідонегативних пухлин такого зв'язку не було^[2].

У новинах цю цифру часто подавали як доведене зниження ризику, але сама по собі вона ефекту не доводить: межі похибки такі широкі, що справжнє значення може бути як помітним зниженням, так і невеликим підвищенням ризику^[2]. Статистично надійною виявилася саме різниця між двома типами пухлин. Найсильніше вона проявилася для правобічного раку: біфідопозитивних пухлин цієї ділянки в любителів йогурту було майже вдвічі менше, проте й цей результат лише наблизився до межі статистичної значущості^[6].

Класичний йогурт сквашують двома молочнокислими бактеріями: болгарською паличкою (Lactobacillus bulgaricus) і термофільним стрептококом (Streptococcus thermophilus)^[7]. Біфідобактерії до цієї закваски не належать, їх живе чимало в кишківнику людини, а виробники часто додають їх у йогурт окремо. Автори дослідження розглядали йогурт як типове джерело цих бактерій^[2].

Як саме йогурт міг би впливати на пухлини, дослідження не з'ясовувало. Автори лише припускають, що тривале споживання йогурту змінює мікробіоту кишківника і так може знижувати ризик правобічного раку^[1].

Методологія дослідження та масштаби

Дослідники об'єднали дані двох великих американських когорт, тобто груп людей, за якими спостерігають десятиліттями: Дослідження здоров'я медсестер (Nurses' Health Study), що триває з 1976 року, і Дослідження медичних працівників (Health Professionals Follow-up Study), розпочатого 1986 року^[1]. Разом це 132 056 учасників^[2]. Усі вони були медсестрами або іншими медичними працівниками, тож вибірка доволі однорідна, і перенести її результати на всіх людей можна лише з обережністю.

Про своє харчування учасники розповідали в перевірених харчових опитувальниках, які заповнювали приблизно раз на чотири роки^[6]. Так науковці бачили, як звички змінювалися з роками, і могли оцінити тривале споживання йогурту, а не випадкову порцію.

За роки спостереження зафіксували 3079 випадків колоректального раку. Для 1121 з них у тканині пухлини вдалося виміряти кількість біфідобактерій^[2]. Саме на цих пухлинах побудовано головний висновок, тому реальна вибірка для порівняння значно менша за 132 тисячі.

Дослідження було спостережним: науковці фіксували звички людей і не призначали їм йогурт. Воно показує зв'язок, але не доводить, що причина саме в йогурті. Для певних висновків потрібні клінічні випробування.

Можливі механізми впливу йогурту на організм

Чому йогурт може бути пов'язаний з меншою кількістю окремих пухлин, поки ніхто точно не знає. Це кисломолочний продукт із живими молочнокислими бактеріями, а частина йогуртів містить ще й пробіотики, зокрема біфідобактерії. Сукупність мікроорганізмів кишківника називають мікробіотою, або мікробіомом. Звичну назву «мікрофлора» вважають застарілою, бо бактерії не належать до рослин.

Дослідники обговорюють кілька можливих механізмів, і кожен підтверджено переважно в лабораторії чи на тваринах:

• Зміцнення бар'єру кишківника: окремі штами пробіотичних бактерій у дослідах на клітинах, тваринах і в частині клінічних досліджень підтримували цілісність слизової оболонки кишківника, яка не пропускає мікроби та шкідливі речовини^[8]. Чи робить те саме звичайний йогурт із магазину, невідомо.
• Активація імунної системи: у мишей із меланомою біфідобактерії, які тварини отримували через рот, посилювали протипухлинну відповідь імунних клітин приблизно так само, як один із сучасних протиракових препаратів^[9]. Імунна система людини складніша, і на людях такий ефект не доведено.
• Контроль запалень: у систематичному огляді 52 клінічних досліджень молочні продукти, зокрема кисломолочні, загалом знижували маркери запалення, а в людей з алергією на білок коров'ячого молока, навпаки, посилювали запалення^[10].

Ще одне пояснення пов'язане з кальцієм. В аналізі даних 542 778 жінок у Великій Британії кожні додаткові 300 мг кальцію на день були пов'язані з нижчим на 17% ризиком колоректального раку, і автори дійшли висновку, що захисну дію молочних продуктів значною мірою пояснює саме кальцій^[11].

Види йогурту дослідження не порівнювало, але склад продуктів на полицях дуже різний. В огляді йогуртів британських супермаркетів натуральні й грецькі йогурти містили в середньому 5 г цукрів на 100 г, переважно природної лактози, а фруктові майже 12 г^[12]. Тому для щоденного раціону логічніше обирати натуральний йогурт без доданого цукру. Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) підтвердило для живих йогуртових заквасок одну конкретну користь: вони покращують засвоєння лактози в людей, яким вона погано перетравлюється^[13]. Тому йогурт часто легше переносять люди з лактозною непереносимістю.

Коротко: йогурт не знижував загальний ризик колоректального раку; зв'язок помітили лише для пухлин із біфідобактеріями, і його ще треба підтвердити.

Обмеження дослідження та критичний аналіз

Попри цікавий результат, у дослідження є обмеження. По-перше, учасники самі оцінювали, скільки йогурту їдять, тож у відповідях можливі похибки^[6].

По-друге, у пухлинах вимірювали лише біфідобактерії. Інші бактерії йогурту, наприклад лактобацили, не досліджували^[6], тому невідомо, чи саме біфідобактерії відповідають за зв'язок.

По-третє, люди, які регулярно їдять йогурт, можуть відрізнятися й іншими звичками: харчуванням, рухом, ставленням до здоров'я. Автори враховували відомі чинники ризику в статистичних моделях^[2], але повністю виключити їхній вплив у спостережному дослідженні неможливо.

Ширші дані про йогурт неоднозначні. Огляд метааналізів 2021 року оцінив докази зв'язку йогурту з нижчим ризиком колоректального раку як переконливі, поряд із клітковиною й кальцієм^[14]. Метааналіз 2019 року для кисломолочних продуктів значущого зв'язку не знайшов, хоча молочні продукти загалом були пов'язані з ризиком нижчим на 20%, а молоко на 18%^[15]. Тож найстійкіше підтверджено зв'язок молока з нижчим ризиком раку товстої кишки, а роль самого йогурту ще уточнюють. Для порівняння: Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA) у 2024 році дозволило виробникам йогурту лише кваліфіковане твердження про можливе зниження ризику діабету 2 типу і саме назвало докази обмеженими^[16].

Щоб дізнатися, чи йогурт справді захищає від окремих пухлин, потрібні клінічні випробування і дослідження, які поєднають лабораторну науку з даними великих груп людей^[1].

Профілактичні рекомендації та здоровий спосіб життя

Йогурт може бути корисною частиною раціону, але ліками від раку він не є: харчування лише змінює ризик. Серед чинників, через які харчування впливає на ризик раку, ВООЗ щодо колоректального раку називає раціон із великою кількістю червоного й обробленого м'яса та малою кількістю овочів і фруктів^[3].

Для зниження ризику колоректального раку допомагають такі кроки:

• Включати до раціону натуральний йогурт, кефір та інші кисломолочні продукти, якщо вони вам підходять: молочні продукти загалом пов'язані з нижчим ризиком цього раку^[15].
• Дотримуватися збалансованого харчування: більше овочів, фруктів і ягід, цільнозернових продуктів і клітковини, менше червоного м'яса і ковбасних виробів^[3].
• Регулярно рухатися й тримати здорову вагу: малорухливість, надмірна вага й ожиріння ВООЗ відносить до чинників ризику^[3].
• Не курити й обмежувати алкоголь^[3].

Жоден продукт не замінює скринінгу, тобто регулярного обстеження людей без скарг. Рада Європейського Союзу рекомендує людям 50–74 років перевірятися імунохімічним тестом калу на приховану кров (FIT), а за позитивного результату проходити колоноскопію^[17]. Робоча група з профілактичних послуг США (USPSTF) радить починати скринінг із 45 років^[18]. Якщо колоректальний рак був у родичів, у минулому знаходили поліпи або є спадкові синдроми, графік обстежень визначає лікар^[3].

Коротко: йогурт можна їсти із задоволенням, але найнадійніше від колоректального раку захищає скринінг, який знижує і захворюваність, і смертність^[3].