Європейські експерти підрахували, що виконання рекомендацій п'ятого видання Європейського кодексу боротьби з раком могло б запобігти до 40% нових випадків раку в Європейському Союзі[1]. Серед 14 порад кодексу[2] кілька стосуються тарілки: більше цільнозернових продуктів, овочів, бобових і фруктів, менше червоного м'яса й відмова від обробленого, здорова вага[3]. Окремої «протиракової» страви там немає, зате є досить чіткий перелік звичок, які зсувають шанси в той чи інший бік.

Рак залишається однією з головних причин смерті у світі. Його розвиток пов'язаний із багатьма чинниками, від спадковості до довкілля, але значна частина ризику залежить від способу життя. Куріння та інфекції лишаються головними загрозами, проте помітну роль відіграє й надмірна вага: у світі близько 3,6% нових випадків раку в дорослих пов'язують саме з підвищеним індексом маси тіла[4]. Зайві кілограми змінюють роботу організму: підвищують рівень інсуліну та інсуліноподібного фактора росту-1 (IGF-1), підтримують хронічне запалення, змінюють баланс статевих гормонів[5]. Міжнародне агентство з дослідження раку (IARC) Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) визнало, що надлишок жиру в тілі підвищує ризик щонайменше 13 видів раку, серед них раку товстої кишки, молочної залози після менопаузи, ендометрія, нирки й підшлункової залози[6]. Тому ожиріння вважають одним із чинників ризику, на які людина може вплинути.

Харчування впливає на ризик раку щодня і кількома шляхами водночас: через масу тіла, рівень цукру й інсуліну, запалення, речовини, що утворюються під час обробки їжі, і склад кишкової мікробіоти. Окремий продукт рідко вирішує справу, вирішує загальний раціон за багато років.

Надмірне споживання певних продуктів і ризик раку

Довести, що конкретний продукт прямо спричиняє рак, складно. Проте багаторічні спостереження за сотнями тисяч людей виявили стійкі зв'язки між надмірним вживанням певних продуктів і вищим ризиком деяких видів раку.

Цукор і рафіновані вуглеводи

Продукти з великою кількістю цукру й малою кількістю клітковини швидко підвищують рівень глюкози та інсуліну в крові. Дослідники припускають, що такі коливання можуть сприяти поділу клітин і росту пухлин, хоча це поки гіпотеза[7].

В італійській частині Європейського проспективного дослідження раку й харчування (EPIC) за 47 749 дорослими спостерігали майже 12 років. У тих, чий раціон мав найвищий глікемічний індекс, колоректальний рак виникав на 35% частіше, ніж у тих, хто мав найнижчий, а більша кількість вуглеводів із високим глікемічним індексом підвищувала ризик на 45%[7].

Підвищений рівень інсуліну та глюкози також підтримує запалення в організмі. У людей із цукровим діабетом, для якого характерний тривало високий рівень глюкози, частота деяких видів раку вища. Наприклад, у метааналізі 29 досліджень ризик колоректального раку (раку товстої і прямої кишки, у побуті кажуть «рак кишківника») у людей з діабетом був на 22% вищим[8].

Щоб зменшити небезпеку, варто обмежувати продукти, які різко піднімають цукор і інсулін: солодощі, випічку з білого борошна, солодкі напої. Сам по собі зв'язок раціону з високим глікемічним індексом із раками, пов'язаними з діабетом, у метааналізі 36 когорт виявився скромним, плюс 7% ризику[9]. Важливіше інше: солодкі напої й ультраоброблені продукти з великою кількістю цукру, жиру й солі європейські експерти вважають одними з головних причин зайвої ваги, а вона вже прямо пов'язана з раком[3].

Оброблене м'ясо

IARC віднесло оброблене м'ясо до групи 1, тобто до доведених канцерогенів для людини, а червоне м'ясо до групи 2A, «ймовірно канцерогенних»[10]. Обробленим називають м'ясо, яке солили, в'ялили, ферментували, коптили або обробляли інакше, щоб покращити смак чи подовжити зберігання: сосиски, бекон, шинку, ковбаси[10]. Для необробленого червоного м'яса Всесвітній фонд дослідження раку (WCRF) радить не більше трьох порцій на тиждень, тобто 350–500 г у готовому вигляді, а оброблене їсти дуже рідко або зовсім не їсти[11].

Найсильніший зв'язок оброблене м'ясо має з колоректальним раком: кожні 50 г обробленого м'яса щодня підвищують його ризик на 18%[10]. За оглядом епідеміологічних досліджень, у людей, які їдять його найбільше, надлишковий ризик становить від 20% до 50% порівняно з тими, хто його не їсть[12].

Шкода не обмежується кишківником. У метааналізі 11 проспективних досліджень кожні додаткові 50 г обробленого м'яса на день були пов'язані з ризиком раку підшлункової залози вищим на 19%[13].

В оброблене м'ясо часто додають консерванти, зокрема нітрит натрію (E250). Він зберігає колір і смак продукту й запобігає росту бактерій. Проте з нітритів у м'ясі й у кишківнику можуть утворюватися N-нітрозосполуки, які пошкоджують ДНК; ще одним чинником вважають гемове залізо м'яса[12]. Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) у 2023 році дійшло висновку, що надходження нітрозамінів з їжею, головне джерело яких м'ясо й м'ясні продукти, дає підстави для занепокоєння щодо здоров'я[14].

Приклади обробленого м'яса, що найчастіше асоціюється з ризиком:

  • Сосиски та хот-доги: містять нітрити й нітрати, з яких можуть утворюватися шкідливі сполуки.
  • Бекон і шинка: їх солять, часто коптять і додають нітрити.
  • Ковбаси та салямі: містять консерванти, багато солі та жиру.

Пересмажена та підгоріла їжа

Під час смаження на сильному вогні, на грилі чи барбекю в м'ясі, птиці й рибі утворюються гетероциклічні аміни та поліциклічні ароматичні вуглеводні. Перші виникають з амінокислот, цукрів і креатину за високої температури, другі з диму, коли жир капає на вугілля[15]. У тварин гетероциклічні аміни спричиняли рак товстої кишки, молочної та передміхурової залоз[16]. У людей, за даними Національного інституту раку США (NCI), прямий зв'язок поки не доведено: одні дослідження пов'язують пересмажене м'ясо з раком, інші ні[15].

Інша група речовин, кінцеві продукти глікування (AGEs), утворюється під час сухого нагрівання будь-якої їжі, але найбільше їх у тваринних продуктах із великим вмістом жиру й білка. Овочі, фрукти, цільні злаки й молоко містять їх мало навіть після приготування. Утворення цих сполук зменшують тушкування, варіння й приготування на пару, коротший час і нижча температура, а також кислий маринад із лимонним соком чи оцтом[17]. Їх пов'язують із запаленням і окисним стресом.

Методи приготування, які підвищують утворення канцерогенних речовин:

  • Смаження на пательні: особливо довге, за високої температури, до темної скоринки.
  • Приготування на грилі чи барбекю: контакт продуктів із відкритим полум'ям і димом.
  • Запікання за високої температури: утворення підгорілої скоринки.

Знизити ризик допомагають прості кроки: частіше перевертати м'ясо, не тримати його довго над полум'ям, попередньо частково приготувати в мікрохвильовій печі та зрізати обвуглені шматки[15].

Алкоголь

Алкоголь IARC також відносить до групи 1, разом із тютюном. Він спричиняє щонайменше сім видів раку, серед них найпоширеніші: рак кишківника й рак молочної залози у жінок. ВООЗ у 2023 році наголосила: безпечного рівня вживання алкоголю для здоров'я немає, а близько половини випадків раку, спричиненого алкоголем, у Європейському регіоні ВООЗ припадає на людей, які п'ють легко чи помірно[18]. WCRF радить для профілактики раку краще не пити зовсім, а тим, хто п'є, нагадує британську межу: не більше 14 одиниць алкоголю на тиждень, розподілених щонайменше на три дні[11].

Коротко: найпереконливіші харчові докази шкоди стосуються обробленого м'яса й алкоголю: обидва IARC відносить до доведених канцерогенів, тому скорочувати варто насамперед їх.

Молочні продукти і рак простати

Високе споживання молочних продуктів у низці досліджень пов'язували з дещо вищим ризиком раку передміхурової залози (простати). У метааналізі проспективних досліджень чоловіки, які їли найбільше молочних продуктів, мали ризик вищий на 11%, а ті, хто отримував найбільше кальцію, на 39%[19]. Метааналіз 11 досліджень «випадок-контроль» дав сильніший зв'язок для молока[20], але такі дослідження менш надійні, бо спираються на спогади людей про харчування.

В американському дослідженні за участю 3918 чоловіків із локалізованим раком простати загальна кількість молока й молочних продуктів після діагнозу не впливала на ризик смертельного перебігу. Винятком стало цільне молоко: у тих, хто пив його найбільше, ризик прогресування хвороби був приблизно вдвічі вищим, тоді як знежирені продукти асоціювалися з меншим ризиком[21].

Серед можливих пояснень називають надлишок кальцію, вплив інсуліноподібного фактора росту або гормонів, зокрема естрогенів, що потрапляють у молоко від вагітних корів[22]. Гіпотезу про естрогени висували давно[23], але переконливих доказів для неї досі немає.

Дослідження в цій сфері тривають, тому остаточних висновків поки немає.

Продукти, пов'язані з нижчим ризиком раку

Продукту, який гарантує захист від раку, не існує. Проте цілі групи продуктів, багаті на клітковину й біоактивні речовини, у спостережних дослідженнях пов'язані з нижчим ризиком. За Європейським кодексом боротьби з раком, овочі, бобові й фрукти допомагають запобігати ракам ротової порожнини, глотки, стравоходу та шлунка, а цільнозернові продукти разом із мінімумом червоного й обробленого м'яса знижують ризик колоректального раку[3]. WCRF радить щодня їсти щонайменше п'ять порцій овочів і фруктів по 80 г[11].

Овочі

Чим більше овочів у раціоні, тим нижчий ризик кількох видів раку. У метааналізі, що об'єднав дані про рак легень, люди, які їли найбільше овочів, мали ризик нижчий на 8%, а найбільше фруктів на 18%[24]. Особливу увагу дослідників привертають хрестоцвіті: броколі, цвітна й білокачанна капуста. У дослідах на мишах сульфорафан із цих овочів за 10 днів зменшив об'єм пухлин простати більш ніж наполовину[25], але для людей таких даних немає.

Томати й лікопін, червоний пігмент томатів, давно пов'язують із меншим ризиком раку простати, однак у метааналізі 17 досліджень цей зв'язок виявився слабким і статистично незначущим, тож автори говорять лише про можливу скромну роль[26]. У давньому італійському дослідженні курці, які зовсім не їли моркви, хворіли на рак легень утричі частіше, ніж ті, хто їв її понад раз на тиждень[27].

Міф: якщо морква захищає легені, то бета-каротин у таблетках захистить ще краще. Насправді: у великому дослідженні серед чоловіків-курців добавки бета-каротину підвищили захворюваність на рак легень на 18%[28].

Фрукти

Фрукти, як і овочі, містять клітковину, вітаміни й поліфеноли. В італійських і швейцарських дослідженнях, що охопили понад 10 тисяч випадків 14 видів раку, частіше вживання фруктів і овочів пов'язувалося з нижчим ризиком низки поширених пухлин[29]. Систематичний огляд 14 досліджень показав: високе споживання цитрусових пов'язане з ризиком раку шлунка нижчим на 28%[30]. Ягоди, багаті на поліфеноли, також активно вивчають як можливий захисний чинник.

Читайте:

Фрукти та ягоди, які зменшують ризик раку
Фрукти та ягоди, які зменшують ризик раку
Фрукти та ягоди і ризик раку: що відомо про чорницю й лохину, яблука, виноград, полуницю, цитрусові, гранат і че...

Насіння льону

Насіння льону містить лігнани та омега-3 жирні кислоти. У рандомізованому дослідженні чоловіки з раком простати, які до операції близько місяця щодня додавали до раціону 30 г меленого насіння льону, мали нижчу швидкість поділу пухлинних клітин[31]. Щодо раку молочної залози більшість даних отримано на гризунах: раціон із 2,5–10% насіння льону зменшував ріст пухлин і не заважав дії тамоксифену[32].

Спеції

Кориця у лабораторних умовах і в дослідах на мишах гальмувала ріст клітин меланоми[33]. Куркума з куркуміном у складі теж привертає увагу: у невеликому нерандомізованому дослідженні за участю 41 курця з передраковими змінами в прямій кишці 4 г куркуміну на день протягом 30 днів зменшили кількість таких осередків на 40%, а доза 2 г не подіяла[34]. Це доза капсул, а не приправи, і такі добавки не безпечні для всіх: EFSA вважає допустимим добове надходження куркуміну до 3 мг на кілограм маси тіла, тобто близько 210 мг для людини вагою 70 кг[35].

Бобові

Бобові є цінним джерелом клітковини. Дієти з великою кількістю клітковини й цільнозернових продуктів пов'язані з нижчим ризиком колоректального раку[3]. У дослідженні в Уругваї з участю 3539 людей з раком і 2032 осіб контрольної групи найбільше споживання бобових асоціювалося приблизно з удвічі нижчим ризиком раку ротової порожнини й глотки, товстої кишки та нирки[36].

Горіхи

Регулярне вживання горіхів може мати захисний ефект. В італійському дослідженні за участю 19 386 осіб ті, хто їв горіхи, на 36% рідше помирали від раку, ніж ті, хто їх не їв[37].

Оливкова олія

Оливкова олія є основою середземноморської дієти, і багато досліджень пов'язують її з нижчим ризиком раку. Метааналіз 19 досліджень «випадок-контроль» за участю 13 800 пацієнтів і 23 340 осіб контрольної групи показав: у тих, хто вживав найбільше оливкової олії, шанси мати рак були приблизно на третину нижчими, ніж у тих, хто вживав її найменше[38].

Часник

Часник містить аліцин, речовину, яка в лабораторних дослідах гальмувала ріст клітин раку товстої кишки[39]. У метааналізі спостережних досліджень велика кількість цибулинних овочів, до яких належать часник і цибуля, була пов'язана з ризиком раку шлунка майже вдвічі нижчим[40].

Риба

Регулярне вживання риби пов'язують із меншим ризиком колоректального раку. Метааналіз 41 дослідження показав: у людей, які їли найбільше риби, ризик колоректального раку був на 12% нижчим, а раку прямої кишки на 21% нижчим[41]. Вплив пояснюють зокрема омега-3 жирами, які зменшують запалення.

Молочні продукти і колоректальний рак

Для кишківника дані про молочні продукти переважно сприятливі. У метааналізі 19 когортних досліджень кожні 200 г молока на день пов'язувалися з ризиком колоректального раку нижчим на 9%, а кожні 400 г усіх молочних продуктів на 17%; для сиру зв'язку не виявили[42]. У британському дослідженні за участю 542 778 жінок найсильніший захисний зв'язок мав кальцій: кожні 300 мг на день знижували ризик на 17%, і автори дійшли висновку, що молоко може знижувати ризик раку товстої кишки здебільшого саме завдяки кальцію[43]. Те саме дослідження підтвердило шкоду алкоголю: кожні 20 г на день підвищували ризик на 15%.

Це узгоджується з клінічними даними: у людей, яким раніше видаляли аденоми товстої кишки (доброякісні поліпи), добавки 1200–2000 мг кальцію на добу знижували ризик їх повторного утворення на 20%[44]. У великому європейському дослідженні вищий рівень вітаміну D у крові та більше кальцію з їжею також пов'язувалися з нижчим ризиком колоректального раку[45].

Молочні продукти для кишківника скоріше корисні, а питання про рак простати лишається відкритим. Розумним вибором залишаються помірні кількості молока, йогуртів і кисломолочних продуктів у межах збалансованого раціону.

Реклама

Рослинні дієти та їхній вплив

Чимало досліджень вказують: перевага рослинних продуктів у раціоні може знижувати ризик раку. Вегетаріанці зазвичай рідше мають зайву вагу й ожиріння, ніж люди зі схожим способом життя, які їдять м'ясо[46].

Метааналіз 96 досліджень показав: у вегетаріанців загальний ризик захворіти на рак був нижчим на 8%, а у веганів на 15%, хоча для веганів даних поки небагато[47]. Для окремих видів раку чіткого зв'язку автори не знайшли. Ефект пояснюють тим, що рослинні раціони містять більше овочів, фруктів, цільних злаків, бобових і сої, а разом з ними клітковини та біоактивних речовин. Тим, хто розглядає веганську дієту, важливо подбати про вітамін B12 та інші нутрієнти, яких у рослинній їжі мало.

Ще одна можлива причина полягає в тому, що рослинні раціони зазвичай містять менше обробленого м'яса й страв, пересмажених до скоринки, а саме такі продукти дослідження пов'язують із вищим ризиком раку.

Раціон при онкологічному захворюванні

Харчування під час онкологічного захворювання має особливе значення. Недоїдання й втрата м'язової маси часто трапляються в людей з раком і погіршують результати лікування; Європейське товариство клінічного харчування та метаболізму (ESPEN) радить регулярно перевіряти харчовий стан усіх пацієнтів і поєднувати харчову підтримку з фізичною активністю[48]. Тому ненавмисна втрата ваги під час лікування є приводом обговорити харчування з онкологом чи дієтологом. Жодна дієта не вилікує рак, але правильно підібраний раціон допомагає підтримати сили, легше переносити терапію й покращити якість життя.

Збалансоване харчування для людей з онкологічними хворобами зазвичай включає джерела білка, корисні жири, достатню кількість овочів, фруктів і цільних злаків. Водночас радять обмежити солодощі, надлишок солі, алкоголь і готові промислові продукти. WCRF радить людям після діагнозу раку за можливості дотримуватися тих самих рекомендацій, що й для профілактики, бо це покращує якість життя[49].

Особливу роль відіграє білок: разом із фізичною активністю він допомагає зберігати м'язи, які часто втрачаються під час тривалого лікування[48]. Добрі джерела білка: птиця, риба, яйця, бобові, горіхи та молочні продукти.

Побічні ефекти терапії іноді заважають нормально харчуватися. Серед них нудота, зміна смаку, відсутність апетиту, діарея чи закреп. У таких випадках склад страв і режим харчування підбирають особливо уважно, щоб організм отримував усі потрібні речовини.

Надмірне вживання вітамінних добавок може бути небезпечним. В американському дослідженні жінок із раком молочної залози ті, хто приймав антиоксидантні добавки (вітаміни A, C, E, каротиноїди, коензим Q10) і до, і під час хіміотерапії, мали тенденцію до частіших рецидивів[50]. Тому будь-які добавки під час лікування варто погоджувати з онкологом, а WCRF узагалі не радить застосовувати їх для профілактики раку[49].

Кетогенна дієта і рак

Ідея кетогенної дієти при раку спирається на те, що багатьом пухлинам потрібна глюкоза. Дієта з дуже малою кількістю вуглеводів і великою кількістю жирів знижує рівень глюкози та інсуліну в крові, і теоретично це могло б гальмувати ріст пухлинних клітин.

У дослідах на тваринах кетогенна дієта в частині експериментів сповільнювала ріст пухлин і подовжувала виживаність, але результати були неоднорідними[51]. Клінічні дані поки обмежуються невеликими пілотними роботами. У дослідженні 10 пацієнтів з поширеним раком дієта протягом 26–28 днів була безпечною, а в п'ятьох хвороба стабілізувалася чи частково відступила, причому це пов'язували з глибиною кетозу[52]. У двох дітей з пухлинами мозку дієта зменшила засвоєння глюкози пухлиною в середньому на 21,8%[53].

Часто цитують ще одне дослідження, у якому 27 пацієнтам із раком травного тракту 14 днів вводили внутрішньовенне харчування на основі глюкози або жирів. На глюкозі кількість клітин пухлини, що діляться, зросла на 32%, на жирах зменшилася на 24%, проте жодна з цих змін не була статистично значущою[54]. Тобто це не доказ користі кетогенної дієти.

Огляд досліджень при гліобластомі, агресивній пухлині мозку, дійшов висновку, що клінічні дані підтверджують здійсненність такої дієти, але не її самостійну ефективність: дослідження малі, без контрольних груп і проводилися на тлі іншого лікування[51]. Тому кетогенну дієту не можна вважати методом лікування раку. Поєднувати її зі стандартною терапією можна лише під контролем лікаря, бо в людей, які й так втрачають вагу, обмежувальна дієта може посилити виснаження.

Коротко: кетогенна дієта при раку поки лишається предметом досліджень; замінювати нею хіміотерапію, променеву терапію чи операцію небезпечно.

Підсумок

Харчування не лікує рак, але помітно змінює ризик його розвитку. Найбільше важать звички на роки: підтримувати здорову вагу, обходитися без обробленого м'яса й алкоголю або звести їх до мінімуму, обмежити червоне м'ясо й солодкі напої, а основу тарілки складати з овочів, фруктів, бобових і цільнозернових продуктів. Окремі «суперпродукти» й добавки такого ефекту не дають, а під час лікування раціон варто підбирати разом з онкологом.

Джерела54
  1. Огляд. Schüz J. та ін. European Code Against Cancer, 5th edition - a tool for enhancing cancer prevention. Mol Oncol, 2026.
  2. Довідник. Espina C. та ін. European Code Against Cancer 5th edition: 14 ways you can help prevent cancer. Lancet Reg Health Eur, 2026.
  3. Довідник. Leitzmann MF. та ін. European Code Against Cancer, 5th edition - diet, excess body weight, physical activity, sedentary behavior, breastfeeding, and cancer. Mol Oncol, 2026.
  4. Огляд. Renehan AG. та ін. Obesity as an Avoidable Cause of Cancer (Attributable Risks). Recent Results Cancer Res, 2016.
  5. Огляд. De Pergola G. та ін. Obesity as a major risk factor for cancer. J Obes, 2013.
  6. Довідник. Lauby-Secretan B. та ін. Body Fatness and Cancer--Viewpoint of the IARC Working Group. N Engl J Med, 2016.
  7. Дослідження. Sieri S. та ін. Dietary glycemic index and glycemic load and risk of colorectal cancer: results from the EPIC-Italy study. Int J Cancer, 2015.
  8. Мета-аналіз. Wu L. та ін. Diabetes mellitus and the occurrence of colorectal cancer: an updated meta-analysis of cohort studies. Diabetes Technol Ther, 2013.
  9. Мета-аналіз. Choi Y. та ін. Glycaemic index and glycaemic load in relation to risk of diabetes-related cancers: a meta-analysis. Br J Nutr, 2012.
  10. World Health Organization
  11. wcrf.org
  12. Огляд. Santarelli RL. та ін. Processed meat and colorectal cancer: a review of epidemiologic and experimental evidence. Nutr Cancer, 2008.
  13. Мета-аналіз. Larsson SC. та ін. Red and processed meat consumption and risk of pancreatic cancer: meta-analysis of prospective studies. Br J Cancer, 2012.
  14. Довідник. Schrenk D. та ін. Risk assessment of N-nitrosamines in food. EFSA J, 2023.
  15. Chemicals in Meat Cooked at High Temperatures and Cancer Risk.
  16. Огляд. Sugimura T. та ін. Heterocyclic amines: Mutagens/carcinogens produced during cooking of meat and fish. Cancer Sci, 2004.
  17. Огляд. Uribarri J. та ін. Advanced glycation end products in foods and a practical guide to their reduction in the diet. J Am Diet Assoc, 2010.
  18. No level of alcohol consumption is safe for our health. World Health Organization.
  19. Мета-аналіз. Gao X. та ін. Prospective studies of dairy product and calcium intakes and prostate cancer risk: a meta-analysis. J Natl Cancer Inst, 2005.
  20. Мета-аналіз. Qin LQ. та ін. Milk consumption is a risk factor for prostate cancer: meta-analysis of case-control studies. Nutr Cancer, 2004.
  21. Дослідження. Pettersson A. та ін. Milk and dairy consumption among men with prostate cancer and risk of metastases and prostate cancer death. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev, 2012.
  22. Дослідження. Allen NE. та ін. Animal foods, protein, calcium and prostate cancer risk: the European Prospective Investigation into Cancer and Nutrition. Br J Cancer, 2008.
  23. Огляд. Qin LQ. та ін. Estrogen: one of the risk factors in milk for prostate cancer. Med Hypotheses, 2004.
  24. Мета-аналіз. Vieira AR. та ін. Fruits, vegetables and lung cancer risk: a systematic review and meta-analysis. Ann Oncol, 2016.
  25. Дослідження. Singh AV. та ін. Sulforaphane induces caspase-mediated apoptosis in cultured PC-3 human prostate cancer cells and retards growth of PC-3 xenografts in vivo. Carcinogenesis, 2004.
  26. Мета-аналіз. Chen J. та ін. Lycopene/tomato consumption and the risk of prostate cancer: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. J Nutr Sci Vitaminol (Tokyo), 2013.
  27. Дослідження. Pisani P. та ін. Carrots, green vegetables and lung cancer: a case-control study. Int J Epidemiol, 1986.
  28. Дослідження. The effect of vitamin E and beta carotene on the incidence of lung cancer and other cancers in male smokers. N Engl J Med, 1994.
  29. Огляд. Turati F. та ін. Fruit and vegetables and cancer risk: a review of southern European studies. Br J Nutr, 2015.
  30. Мета-аналіз. Bae JM. та ін. Citrus fruit intake and stomach cancer risk: a quantitative systematic review. Gastric Cancer, 2008.
  31. Дослідження. Demark-Wahnefried W. та ін. Flaxseed supplementation (not dietary fat restriction) reduces prostate cancer proliferation rates in men presurgery. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev, 2008.
  32. Огляд. Mason JK. та ін. Flaxseed and its lignan and oil components: can they play a role in reducing the risk of and improving the treatment of breast cancer?. Appl Physiol Nutr Metab, 2014.
  33. Дослідження. Kwon HK. та ін. Cinnamon extract induces tumor cell death through inhibition of NFkappaB and AP1. BMC Cancer, 2010.
  34. Дослідження. Carroll RE. та ін. Phase IIa clinical trial of curcumin for the prevention of colorectal neoplasia. Cancer Prev Res (Phila), 2011.
  35. fsai.ie
  36. Дослідження. Aune D. та ін. Legume intake and the risk of cancer: a multisite case-control study in Uruguay. Cancer Causes Control, 2009.
  37. Дослідження. Bonaccio M. та ін. Nut consumption is inversely associated with both cancer and total mortality in a Mediterranean population: prospective results from the Moli-sani study. Br J Nutr, 2015.
  38. Мета-аналіз. Psaltopoulou T. та ін. Olive oil intake is inversely related to cancer prevalence: a systematic review and a meta-analysis of 13,800 patients and 23,340 controls in 19 observational studies. Lipids Health Dis, 2011.
  39. Дослідження. Bat-Chen W. та ін. Allicin purified from fresh garlic cloves induces apoptosis in colon cancer cells via Nrf2. Nutr Cancer, 2010.
  40. Мета-аналіз. Zhou Y. та ін. Consumption of large amounts of Allium vegetables reduces risk for gastric cancer in a meta-analysis. Gastroenterology, 2011.
  41. Мета-аналіз. Wu S. та ін. Fish consumption and colorectal cancer risk in humans: a systematic review and meta-analysis. Am J Med, 2012.
  42. Мета-аналіз. Aune D. та ін. Dairy products and colorectal cancer risk: a systematic review and meta-analysis of cohort studies. Ann Oncol, 2012.
  43. Дослідження. Papier K. та ін. Diet-wide analyses for risk of colorectal cancer: prospective study of 12,251 incident cases among 542,778 women in the UK. Nat Commun, 2025.
  44. Мета-аналіз. Carroll C. та ін. Supplemental calcium in the chemoprevention of colorectal cancer: a systematic review and meta-analysis. Clin Ther, 2010.
  45. Дослідження. Jenab M. та ін. Association between pre-diagnostic circulating vitamin D concentration and risk of colorectal cancer in European populations:a nested case-control study. BMJ, 2010.
  46. Огляд. Appleby PN. та ін. The long-term health of vegetarians and vegans. Proc Nutr Soc, 2016.
  47. Мета-аналіз. Dinu M. та ін. Vegetarian, vegan diets and multiple health outcomes: A systematic review with meta-analysis of observational studies. Crit Rev Food Sci Nutr, 2017.
  48. Довідник. Arends J. та ін. ESPEN guidelines on nutrition in cancer patients. Clin Nutr, 2017.
  49. Cancer Prevention Recommendations. World Cancer Research Fund.
  50. Дослідження. Ambrosone CB. та ін. Dietary Supplement Use During Chemotherapy and Survival Outcomes of Patients With Breast Cancer Enrolled in a Cooperative Group Clinical Trial (SWOG S0221). J Clin Oncol, 2020.
  51. Мета-аналіз. Ghoche MT. та ін. Metabolic modulation of glioblastoma by dietary intervention: a systematic review. J Neurooncol, 2026.
  52. Дослідження. Fine EJ. та ін. Targeting insulin inhibition as a metabolic therapy in advanced cancer: a pilot safety and feasibility dietary trial in 10 patients. Nutrition, 2012.
  53. Огляд. Nebeling LC. та ін. Effects of a ketogenic diet on tumor metabolism and nutritional status in pediatric oncology patients: two case reports. J Am Coll Nutr, 1995.
  54. Дослідження. Rossi-Fanelli F. та ін. Effect of energy substrate manipulation on tumour cell proliferation in parenterally fed cancer patients. Clin Nutr, 1991.