Якщо тричі на тиждень замінювати порцію картоплі фрі цільнозерновим хлібом, кашею чи пастою, розрахунковий ризик цукрового діабету 2 типу (у побуті часто кажуть просто «цукор») знижується на 19%. А якщо замість вареної чи печеної картоплі їсти білий рис, ризик навпаки трохи зростає[1]. Виходить, що картопля сама по собі не ворог, і вирішальним стає те, що з нею роблять на кухні та що вона витісняє з тарілки. Історія картоплі фрі добре показує різницю між природним продуктом і результатом технологічної обробки.
Читайте:
Нове дослідження і його результати
Дослідження, опубліковане в журналі BMJ у серпні 2025 року, об'єднало дані трьох великих американських когорт медичних працівників[1]. У ньому брали участь 205 107 жінок і чоловіків, які на старті не мали діабету, серцево-судинних хвороб чи раку. Науковці стежили за їхнім харчуванням і здоров'ям із 1984 по 2020 рік, тобто до 36 років, і кожні кілька років заново розпитували, що люди їдять. За цей час діабет 2 типу виявили у 22 299 учасників.
Конкретні цифри виглядають так: кожні додаткові три порції картоплі фрі на тиждень підвищували ризик діабету 2 типу на 20%, навіть після врахування ваги та інших чинників ризику. Для картоплі загалом цей приріст становив лише 5%, а варена, печена картопля й пюре разом із ризиком діабету пов'язані не були[1]. Автори також звели дані 13 когорт із 587 081 учасником з різних країн: на кожні три порції смаженої картоплі на тиждень ризик зростав на 16%.
Багато залежить і від того, яку саме картоплю замінювати. Якщо цільнозерновими продуктами заміняли варену, печену картоплю чи пюре, розрахунковий ризик знижувався лише на 4%, тоді як для фрі виграш був найбільшим[1]. Це спостережне дослідження: воно показує зв'язок, а не доводить, що саме фрі спричиняє діабет. Люди, які часто їдять фрі, загалом харчуються інакше, і повністю врахувати всі відмінності неможливо.
Учені наголошують, що справа не в самій картоплі. Вирішальним є спосіб приготування, бо глибоке смаження в олії повністю змінює властивості страви.
Коли картопля фрі стає ультраобробленим продуктом
Картопля у своєму природному вигляді є джерелом поживних речовин. Ультраобробленими за класифікацією NOVA називають промислові продукти, у складі яких є речовини, що вдома майже не використовують, або добавки, які надають смаку, кольору й привабливого вигляду[2]. Заморожені напівфабрикати й фрі з мереж швидкого харчування часто підпадають під це визначення. Нарізана вдома й засмажена в олії картопля формально ультраобробленою не є, хоча калорій у ній теж багато.
Як її готують
Перший крок полягає в очищенні картоплі від шкірки, разом із якою йде частина клітковини і вітамінів[3]. Потім картоплю нарізають соломкою, промивають і бланшують, тобто коротко обробляють гарячою водою, щоб змити частину природних цукрів. Якщо після цього колір не відповідає стандарту, правила ЄС дозволяють контрольовано додати декстрозу (глюкозу), а щоб соломка не темніла, використовують стабілізатор дифосфат натрію (E450). Далі продукт попередньо обсмажують, заморожують і вже в закладі смажать удруге[4].
Для цього беруть рафіновані олії. Чим вища температура й довше смаження, тим більше ненасичених жирних кислот олії переходить у трансжири, особливо це стосується лінолевої та ліноленової кислот[5]. Промислових трансжирів у ЄС з 2021 року має бути не більше 2 г на 100 г жиру в продукті[6].
Під час смаження за температури понад 120 °C із цукрів і амінокислоти аспарагіну утворюється акриламід. Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) вважає, що акриламід у їжі потенційно підвищує ризик раку в людей будь-якого віку. Дані досліджень на людях поки обмежені й суперечливі, тож висновок спирається насамперед на досліди на тваринах. Смажена картопля, зокрема фрі, разом із кавою є головним джерелом акриламіду для дорослих, а в дітей на неї може припадати до половини всього надходження[7]. Тому для готової фрі в ЄС встановлено орієнтовний рівень акриламіду 500 мкг/кг, а заклади мають смажити за температури 160–175 °C і звіряти колір із таблицею-зразком[4].
Як це впливає на організм
Смажена картопля має значно вищу калорійність, а олія та добавки додають до неї те, чого не було в сирому овочі. Звідси й наслідки, які пов'язують із частим вживанням фрі:
- Глікемічний індекс: Міф: смаження різко підвищує глікемічний індекс картоплі, тож фрі дає найбільші стрибки глюкози та інсуліну. Насправді: у шведському дослідженні фрі підвищувала рівень цукру в крові повільніше, ніж варена картопля (глікемічний індекс 77 проти 111–131 відносно білого хліба), але за однакової калорійності гірше насичувала[8]. Тобто фрі небезпечна передусім калоріями, які легко з'їсти понад потребу.
- Зниження харчової цінності: на ту саму кількість калорій фрі дає менше поживних речовин, ніж варена чи печена картопля, бо значна частина енергії припадає на олію[8].
- Можливий вплив на кишківник: у мишей, яких тиждень годували олією після смаження, змінювався склад кишкової мікробіоти й зростали маркери запалення в крові[9]. Для людей таких даних поки немає.
Так картопля фрі з корисного овочу перетворюється на калорійну страву із зайвим жиром і акриламідом.
Коротко: проблема фрі не в «стрибках цукру», адже її глікемічний індекс навіть нижчий, ніж у вареної картоплі. Ризик пов'язаний із калорійною олією, акриламідом і тим, що фрі витісняє з тарілки корисніші продукти.
Інші ультраоброблені продукти і ризики
Картопля фрі є лише частиною ширшої картини, у якій велике місце займають ультраоброблені продукти. Їх регулярне вживання пов'язане з вищим ризиком діабету 2 типу та інших хвороб, і це показали кілька масштабних оглядів.
Дані інших досліджень
У 2022 році вийшов метааналіз 18 досліджень, що охопили майже 1,1 мільйона людей[10]. Порівняно з тими, хто ультраоброблених продуктів не споживав, помірне їх споживання було пов'язане з вищим на 12% ризиком діабету 2 типу, а високе на 31%. Ще масштабніший парасольковий огляд, тобто огляд метааналізів, 2024 року охопив 9 888 373 учасники: ультраоброблену їжу пов'язали з 32 із 45 проаналізованих показників здоров'я[11]. Більшість цих доказів автори оцінили як низької або дуже низької якості, адже вони спостережні.
Серед цих наслідків виділяють кілька ключових[11]:
- Серцево-судинні захворювання: ризик смерті від них у тих, хто їв найбільше ультраобробленої їжі, був на 50% вищим.
- Ожиріння: шанси мати його були на 55% вищими.
- Проблеми психічного здоров'я: частіше траплялися тривожні розлади та депресія.
- Передчасна смерть: ризик смерті з будь-якої причини був на 21% вищим.
Тож картопля фрі є лише одним прикладом того, як ультраоброблена їжа може позначатися на здоров'ї далеко за межами ризику діабету.
Картопля без шкоди: як готувати і споживати
Попри ризики, пов'язані з картоплею фрі, сама картопля залишається корисним продуктом. Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) називає її добрим джерелом енергії, клітковини, вітамінів групи B і калію, хоча вітаміну C в одній порції небагато, а до «5 порцій овочів і фруктів на день» картоплю не зараховують[3]. Картопля також належить до найбагатших джерел вітаміну B6: чашка вареної картоплі дає 0,4 мг, чверть добової норми за американськими стандартами[12].
Міф: картопля шкідлива, і людям, які бояться діабету, її краще викреслити з меню. Насправді: у дослідженні 2025 року ризик діабету підвищувала саме фрі, а не картопля, приготована без смаження[1]. Проте варена картопля швидко підвищує рівень цукру в крові[8], тож її краще їсти разом з овочами, білковими продуктами й не надто великими порціями.
NHS радить варити картоплю чи готувати на пару замість смаження, не чистити шкірку, якщо це можливо, і не додавати сіль. Під час смаження чи запікання картоплю варто доводити до золотисто-жовтого кольору, а не до коричневого, щоб менше утворювалося акриламіду[3]. Офіційної межі, скільки разів на тиждень можна їсти фрі, немає, але в дослідженні ризик зростав із кожною додатковою порцією, тож чим рідше, тим краще.
Є простіші й корисніші альтернативи. Наприклад, домашні запечені картопляні часточки у шкірці або батат (солодка картопля), приготовлений у духовці чи в аерофритюрниці (у побуті «аерогриль») з невеликою кількістю оливкової олії та спеціями. Аерогриль не перетворить фрі на салат, але дає знайомий хрусткий смак без надлишку жиру й зайвих добавок.
Підсумок
Ризик діабету 2 типу пов'язаний не з картоплею як такою, а з частою картоплею фрі. Фрі найкраще залишити для рідкісних випадків, удома запікати картоплю у шкірці до золотистого кольору, а частину картоплі в раціоні замінювати цільнозерновими продуктами. Найбільше значення має щоденний раціон загалом: що менше в ньому ультраобробленої їжі, то краще для обміну речовин і серця.
Джерела12
- Дослідження. Mousavi SM. та ін. Total and specific potato intake and risk of type 2 diabetes: results from three US cohort studies and a substitution meta-analysis of prospective cohorts. BMJ, 2025.
- Огляд. Monteiro CA. та ін. Ultra-processed foods: what they are and how to identify them. Public Health Nutr, 2019.
- Starchy foods and carbohydrates. NHS.
- Довідник. legislation.gov.uk
- Огляд. Mavlanov U. та ін. The effects of industrial processing and home cooking practices on trans-fatty acid profiles of vegetable oils. Food Chem, 2025.
- Довідник. EUR-Lex
- Acrylamide. EFSA.
- Дослідження. Leeman M. та ін. Glycaemic and satiating properties of potato products. Eur J Clin Nutr, 2008.
- Дослідження. Hu L. та ін. Fried Soybean Oil Causes Systemic Low-Grade Inflammation by Disrupting the Balance of Gut Microbiota in Mice. Microorganisms, 2024.
- Мета-аналіз. Delpino FM. та ін. Ultra-processed food and risk of type 2 diabetes: a systematic review and meta-analysis of longitudinal studies. Int J Epidemiol, 2022.
- Мета-аналіз. Lane MM. та ін. Ultra-processed food exposure and adverse health outcomes: umbrella review of epidemiological meta-analyses. BMJ, 2024.
- Довідник. NIH Office of Dietary Supplements
