Якщо тричі на тиждень замінювати порцію картоплі фрі цільнозерновим хлібом, кашею чи пастою, розрахунковий ризик цукрового діабету 2 типу (у побуті часто кажуть просто «цукор») знижується на 19%. А якщо замість вареної чи печеної картоплі їсти білий рис, ризик навпаки трохи зростає[1]. Виходить, що картопля сама по собі не ворог, і вирішальним стає те, що з нею роблять на кухні та що вона витісняє з тарілки. Історія картоплі фрі добре показує різницю між природним продуктом і результатом технологічної обробки.

Читайте:

Нове дослідження і його результати

Дослідження, опубліковане в журналі BMJ у серпні 2025 року, об'єднало дані трьох великих американських когорт медичних працівників[1]. У ньому брали участь 205 107 жінок і чоловіків, які на старті не мали діабету, серцево-судинних хвороб чи раку. Науковці стежили за їхнім харчуванням і здоров'ям із 1984 по 2020 рік, тобто до 36 років, і кожні кілька років заново розпитували, що люди їдять. За цей час діабет 2 типу виявили у 22 299 учасників.

Конкретні цифри виглядають так: кожні додаткові три порції картоплі фрі на тиждень підвищували ризик діабету 2 типу на 20%, навіть після врахування ваги та інших чинників ризику. Для картоплі загалом цей приріст становив лише 5%, а варена, печена картопля й пюре разом із ризиком діабету пов'язані не були[1]. Автори також звели дані 13 когорт із 587 081 учасником з різних країн: на кожні три порції смаженої картоплі на тиждень ризик зростав на 16%.

Багато залежить і від того, яку саме картоплю замінювати. Якщо цільнозерновими продуктами заміняли варену, печену картоплю чи пюре, розрахунковий ризик знижувався лише на 4%, тоді як для фрі виграш був найбільшим[1]. Це спостережне дослідження: воно показує зв'язок, а не доводить, що саме фрі спричиняє діабет. Люди, які часто їдять фрі, загалом харчуються інакше, і повністю врахувати всі відмінності неможливо.

Учені наголошують, що справа не в самій картоплі. Вирішальним є спосіб приготування, бо глибоке смаження в олії повністю змінює властивості страви.

Коли картопля фрі стає ультраобробленим продуктом

Картопля у своєму природному вигляді є джерелом поживних речовин. Ультраобробленими за класифікацією NOVA називають промислові продукти, у складі яких є речовини, що вдома майже не використовують, або добавки, які надають смаку, кольору й привабливого вигляду[2]. Заморожені напівфабрикати й фрі з мереж швидкого харчування часто підпадають під це визначення. Нарізана вдома й засмажена в олії картопля формально ультраобробленою не є, хоча калорій у ній теж багато.

Як її готують

Перший крок полягає в очищенні картоплі від шкірки, разом із якою йде частина клітковини і вітамінів[3]. Потім картоплю нарізають соломкою, промивають і бланшують, тобто коротко обробляють гарячою водою, щоб змити частину природних цукрів. Якщо після цього колір не відповідає стандарту, правила ЄС дозволяють контрольовано додати декстрозу (глюкозу), а щоб соломка не темніла, використовують стабілізатор дифосфат натрію (E450). Далі продукт попередньо обсмажують, заморожують і вже в закладі смажать удруге[4].

Для цього беруть рафіновані олії. Чим вища температура й довше смаження, тим більше ненасичених жирних кислот олії переходить у трансжири, особливо це стосується лінолевої та ліноленової кислот[5]. Промислових трансжирів у ЄС з 2021 року має бути не більше 2 г на 100 г жиру в продукті[6].

Під час смаження за температури понад 120 °C із цукрів і амінокислоти аспарагіну утворюється акриламід. Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) вважає, що акриламід у їжі потенційно підвищує ризик раку в людей будь-якого віку. Дані досліджень на людях поки обмежені й суперечливі, тож висновок спирається насамперед на досліди на тваринах. Смажена картопля, зокрема фрі, разом із кавою є головним джерелом акриламіду для дорослих, а в дітей на неї може припадати до половини всього надходження[7]. Тому для готової фрі в ЄС встановлено орієнтовний рівень акриламіду 500 мкг/кг, а заклади мають смажити за температури 160–175 °C і звіряти колір із таблицею-зразком[4].

Як це впливає на організм

Смажена картопля має значно вищу калорійність, а олія та добавки додають до неї те, чого не було в сирому овочі. Звідси й наслідки, які пов'язують із частим вживанням фрі:

  • Глікемічний індекс: Міф: смаження різко підвищує глікемічний індекс картоплі, тож фрі дає найбільші стрибки глюкози та інсуліну. Насправді: у шведському дослідженні фрі підвищувала рівень цукру в крові повільніше, ніж варена картопля (глікемічний індекс 77 проти 111–131 відносно білого хліба), але за однакової калорійності гірше насичувала[8]. Тобто фрі небезпечна передусім калоріями, які легко з'їсти понад потребу.
  • Зниження харчової цінності: на ту саму кількість калорій фрі дає менше поживних речовин, ніж варена чи печена картопля, бо значна частина енергії припадає на олію[8].
  • Можливий вплив на кишківник: у мишей, яких тиждень годували олією після смаження, змінювався склад кишкової мікробіоти й зростали маркери запалення в крові[9]. Для людей таких даних поки немає.

Так картопля фрі з корисного овочу перетворюється на калорійну страву із зайвим жиром і акриламідом.

Коротко: проблема фрі не в «стрибках цукру», адже її глікемічний індекс навіть нижчий, ніж у вареної картоплі. Ризик пов'язаний із калорійною олією, акриламідом і тим, що фрі витісняє з тарілки корисніші продукти.

Реклама

Інші ультраоброблені продукти і ризики

Картопля фрі є лише частиною ширшої картини, у якій велике місце займають ультраоброблені продукти. Їх регулярне вживання пов'язане з вищим ризиком діабету 2 типу та інших хвороб, і це показали кілька масштабних оглядів.

Дані інших досліджень

У 2022 році вийшов метааналіз 18 досліджень, що охопили майже 1,1 мільйона людей[10]. Порівняно з тими, хто ультраоброблених продуктів не споживав, помірне їх споживання було пов'язане з вищим на 12% ризиком діабету 2 типу, а високе на 31%. Ще масштабніший парасольковий огляд, тобто огляд метааналізів, 2024 року охопив 9 888 373 учасники: ультраоброблену їжу пов'язали з 32 із 45 проаналізованих показників здоров'я[11]. Більшість цих доказів автори оцінили як низької або дуже низької якості, адже вони спостережні.

Серед цих наслідків виділяють кілька ключових[11]:

Тож картопля фрі є лише одним прикладом того, як ультраоброблена їжа може позначатися на здоров'ї далеко за межами ризику діабету.

Картопля без шкоди: як готувати і споживати

Попри ризики, пов'язані з картоплею фрі, сама картопля залишається корисним продуктом. Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) називає її добрим джерелом енергії, клітковини, вітамінів групи B і калію, хоча вітаміну C в одній порції небагато, а до «5 порцій овочів і фруктів на день» картоплю не зараховують[3]. Картопля також належить до найбагатших джерел вітаміну B6: чашка вареної картоплі дає 0,4 мг, чверть добової норми за американськими стандартами[12].

Міф: картопля шкідлива, і людям, які бояться діабету, її краще викреслити з меню. Насправді: у дослідженні 2025 року ризик діабету підвищувала саме фрі, а не картопля, приготована без смаження[1]. Проте варена картопля швидко підвищує рівень цукру в крові[8], тож її краще їсти разом з овочами, білковими продуктами й не надто великими порціями.

NHS радить варити картоплю чи готувати на пару замість смаження, не чистити шкірку, якщо це можливо, і не додавати сіль. Під час смаження чи запікання картоплю варто доводити до золотисто-жовтого кольору, а не до коричневого, щоб менше утворювалося акриламіду[3]. Офіційної межі, скільки разів на тиждень можна їсти фрі, немає, але в дослідженні ризик зростав із кожною додатковою порцією, тож чим рідше, тим краще.

Є простіші й корисніші альтернативи. Наприклад, домашні запечені картопляні часточки у шкірці або батат (солодка картопля), приготовлений у духовці чи в аерофритюрниці (у побуті «аерогриль») з невеликою кількістю оливкової олії та спеціями. Аерогриль не перетворить фрі на салат, але дає знайомий хрусткий смак без надлишку жиру й зайвих добавок.

Підсумок

Ризик діабету 2 типу пов'язаний не з картоплею як такою, а з частою картоплею фрі. Фрі найкраще залишити для рідкісних випадків, удома запікати картоплю у шкірці до золотистого кольору, а частину картоплі в раціоні замінювати цільнозерновими продуктами. Найбільше значення має щоденний раціон загалом: що менше в ньому ультраобробленої їжі, то краще для обміну речовин і серця.

Джерела12
  1. Дослідження. Mousavi SM. та ін. Total and specific potato intake and risk of type 2 diabetes: results from three US cohort studies and a substitution meta-analysis of prospective cohorts. BMJ, 2025.
  2. Огляд. Monteiro CA. та ін. Ultra-processed foods: what they are and how to identify them. Public Health Nutr, 2019.
  3. Starchy foods and carbohydrates. NHS.
  4. Довідник. legislation.gov.uk
  5. Огляд. Mavlanov U. та ін. The effects of industrial processing and home cooking practices on trans-fatty acid profiles of vegetable oils. Food Chem, 2025.
  6. Довідник. EUR-Lex
  7. Acrylamide. EFSA.
  8. Дослідження. Leeman M. та ін. Glycaemic and satiating properties of potato products. Eur J Clin Nutr, 2008.
  9. Дослідження. Hu L. та ін. Fried Soybean Oil Causes Systemic Low-Grade Inflammation by Disrupting the Balance of Gut Microbiota in Mice. Microorganisms, 2024.
  10. Мета-аналіз. Delpino FM. та ін. Ultra-processed food and risk of type 2 diabetes: a systematic review and meta-analysis of longitudinal studies. Int J Epidemiol, 2022.
  11. Мета-аналіз. Lane MM. та ін. Ultra-processed food exposure and adverse health outcomes: umbrella review of epidemiological meta-analyses. BMJ, 2024.
  12. Довідник. NIH Office of Dietary Supplements