У 1996 році в Німеччині два схожі дослідження перевірили, чи захищає магній від нападів мігрені. В одному частота нападів за три місяці зменшилася на 41,6% проти 15,8% у групі плацебо[1]. В іншому на лікування відповіли 28,6% людей, які отримували магній, і 29,4% тих, хто отримував пустушку[2]. Ця історія добре показує, що відомо про магній загалом: мінерал організму конче потрібен, але його користь у конкретних станах здебільшого скромна і не завжди повторюється від дослідження до дослідження.
Магній бере участь у виробленні енергії, роботі м'язів і нервів, синтезі ДНК і підтриманні здоров'я кісток. Його можна отримати з їжею, але багато людей споживають його менше, ніж потрібно.
Важливість магнію для організму
Магній працює непомітно: зміцнює кістки, допомагає м'язам і нервам працювати без збоїв, бере участь у виробленні енергії та підтриманні стабільного рівня цукру в крові. Від 50 до 60% усього магнію тіла зберігається в кістках, решта міститься в м'язах та інших м'яких тканинах, а в крові його менше 1%[3].
Організм не виробляє магній сам, тому ми отримуємо його з їжею або добавками. Магній потрібен для роботи понад 300 ферментних систем. Вони синтезують білки, контролюють рівень глюкози, беруть участь у регуляції артеріального тиску, передачі нервових імпульсів і скороченні м'язів[3]. Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) вважає достатнім споживання 350 мг магнію на добу для чоловіків і 300 мг для жінок[4].
На щастя, магній є в багатьох продуктах. Ось кілька прикладів:
- Зелені листові овочі. Шпинат, мангольд та інша темно-зелена листова зелень добре постачають магній: пів склянки вареного шпинату дає близько 78 мг[3]. У зелені є також вітаміни групи B і залізо.
- Горіхи та насіння. Мигдаль, кеш'ю, гарбузове й соняшникове насіння належать до найбагатших джерел магнію: близько 30 г смаженого гарбузового насіння містять 156 мг[3]. Вони також дають корисні жири й білок.
- Цільнозернові продукти. Вівсянка, коричневий рис, кіноа та цільнозерновий хліб містять чимало магнію і клітковини. Під час очищення зерна, коли видаляють зародок і оболонку, магнію в ньому стає значно менше[3].
- Бобові. Квасоля, сочевиця, нут і горох дають магній разом з рослинним білком та іншими мінералами.
- Темний шоколад. Шоколад з умістом какао понад 70% містить помітну кількість магнію, але він калорійний і містить цукор, тож це скоріше приємний бонус, ніж основне джерело.
- Молочні продукти. Молоко й йогурт містять небагато магнію: склянка молока близько 27 мг, 230 г йогурту близько 42 мг[3]. Для кісток їхня головна цінність у кальції.
- Риба. Жирна риба, як-от лосось, скумбрія чи сардини, дає помірну кількість магнію (85 г приготованого лосося містять близько 26 мг)[3] і водночас жирні кислоти омега-3.
Чому магнію часто не вистачає
За даними Національних інститутів здоров'я США (NIH), 48% американців отримують з їжею менше магнію, ніж становить середня потреба[3]. Основні причини:
- Неправильне харчування. Раціон з великою часткою оброблених продуктів дає мало магнію. У дослідженні в Португалії дорослі, які отримували найбільше енергії з ультраоброблених продуктів, на 21% частіше недоотримували магній, ніж ті, хто їв їх найменше[5].
- Втрати під час приготування їжі. Найбільше мінералів втрачають овочі: під час варіння частина магнію переходить у воду. Японські дослідники радять не переварювати овочі, їсти їх разом з відваром або обирати тушкування[6].
- Хвороби й ліки, що посилюють втрати. Ризик нестачі вищий при діабеті 2 типу, хворобах кишківника, алкогольній залежності, у людей похилого віку, а також при тривалому прийманні деяких сечогінних та ліків, що знижують кислотність шлунка[3].
Якщо магнію в раціоні замало, можна подумати про добавку. Для дорослих і дітей від 4 років у Європі безпечною вважають дозу до 250 мг магнію з добавок на добу. На магній з їжі ця межа не поширюється[7].
1. Здоров'я серця
Найкраще вивчено вплив магнію на артеріальний тиск. У метааналізі 34 подвійних сліпих досліджень (2028 учасників) магній у середній дозі 368 мг на добу протягом приблизно трьох місяців знижував систолічний («верхній») тиск на 2,0 мм рт. ст., а діастолічний («нижній») на 1,8 мм рт. ст.[8]. Раніший огляд Cochrane 12 досліджень знайшов зниження діастолічного тиску на 2,2 мм рт. ст., але оцінив докази як слабкі через низьку якість досліджень[9].
Сам по собі магній знижує тиск ненабагато. Помітніший ефект мають люди, у яких тиск залишається високим попри ліки: у систематичному огляді 49 досліджень у таких пацієнтів магній від 240 мг на добу знижував тиск. У людей з нормальним або вже контрольованим тиском ефекту не було, а тим, хто ліків не приймав, допомагали лише дози понад 600 мг на добу[10].
Високий рівень магнію в організмі пов'язаний і з меншим ризиком серцевих хвороб. Кожні додаткові 0,2 ммоль/л магнію в крові асоціювалися з на 30% нижчим ризиком серцево-судинних захворювань[11]. У великому спостереженні за жінками в США ті, хто мав найвищий рівень магнію в крові, на 77% рідше помирали від раптової серцевої смерті, ніж ті, хто мав найнижчий[12]. Це спостережні дані: вони не доводять, що добавки запобігають серцевим хворобам, і для точних висновків потрібні масштабні клінічні дослідження.
Коротко: магній трохи знижує тиск і найбільше допомагає тим, у кого тиск високий попри лікування, але таблеток від гіпертензії він не замінює.
2. Регулювання цукру в крові
Раціон, багатий на магній, асоціюється з нижчим ризиком діабету 2 типу. В аналізі 7 когортних досліджень з 286 668 учасниками кожні додаткові 100 мг магнію на день у раціоні асоціювалися з на 15% нижчим ризиком діабету[13]. Це спостереження: люди, які їдять більше цільнозернових, бобових і горіхів, зазвичай і загалом харчуються здоровіше.
Без магнію не обходиться обмін глюкози. В об'єднаному аналізі 26 рандомізованих досліджень добавки магнію трохи знижували рівень глюкози натщесерце та інсулінорезистентність, тобто стан, коли клітини гірше реагують на інсулін[14]. У людей, які вже мають діабет 2 типу, добавки в дозі 500 мг на добу знижували глікований гемоглобін (показник середнього рівня цукру за 2–3 місяці) на 0,73%. Проте автори цього метааналізу 18 досліджень вважають, що даних ще замало для клінічних рекомендацій[15]. Магній може бути доповненням до лікування діабету, але тільки за погодженням з лікарем.
3. Допомога при закрепі
Магній входить до складу багатьох проносних засобів. Його солі погано всмоктуються і притягують воду в кишківник, тому стілець стає м'якшим[3]. У рандомізованому дослідженні в Японії з 90 пацієнтами з хронічним закрепом (у побуті кажуть «запор») 1,5 г оксиду магнію на добу протягом 28 днів дали загальне покращення в 68,3% учасників проти 11,7% у групі плацебо[16]. Американська гастроентерологічна асоціація та Американський коледж гастроентерології в настанові 2023 року дають оксиду магнію умовну рекомендацію при хронічному закрепі[17].
Проносні дози значно перевищують безпечну межу для добавок, тому їх застосовують за інструкцією або порадою лікаря і запивають достатньою кількістю води. Регулярно «лікувати» травлення магнієм без лікаря не варто, особливо людям похилого віку. У японському дослідженні гіпермагніємія (надлишок магнію в крові) траплялася в 11,6% людей, які приймали від 900 мг оксиду магнію на добу, а при поєднанні такої дози з тяжким зниженням функції нирок у 53,1%[18].
4. Здоров'я кісток
Кістки потребують магнію для формування й підтримання своєї тканини: ще у 2009 році EFSA визнала доведеним зв'язок між споживанням магнію і підтриманням нормального стану кісток[19]. У жінок у постменопаузі, які мають остеопороз (у побуті кажуть «крихкі кістки»), рівень магнію в крові в середньому нижчий, ніж у жінок без нього[20]. Нідерландські дослідники в метааналізі показали, що в людей старшого віку більше магнію в раціоні асоціюється з вищою мінеральною щільністю кісток стегна, проте зв'язку з переломами не знайшли[21].
Даних про добавки мало. У невеликому дослідженні 10 жінок після менопаузи з остеопорозом отримували близько 290 мг магнію (у формі цитрату) на добу, і за 30 днів у них знизилися показники руйнування кісткової тканини порівняно з контрольною групою без лікування[22]. Чи можуть добавки запобігати переломам і яка доза оптимальна, покажуть лише великі тривалі дослідження[21].
5. Мігрень
Магній вивчають як засіб профілактики мігрені. У 2012 році Американська академія неврології та Американське товариство головного болю віднесли його до засобів, які «ймовірно ефективні» для профілактики епізодичної мігрені (рівень B), разом з ібупрофеном, напроксеном і рибофлавіном[23]. У метааналізі 10 досліджень з 789 учасниками магній, прийнятий усередину, зменшував частоту й інтенсивність нападів, хоча частина досліджень мала недостатню рандомізацію[24]. Канадські дослідники у 2019 році дійшли висновку, що доказів поки недостатньо, щоб упевнено говорити про ефективність[25].
У дослідженнях часто використовували 600 мг магнію на добу, і найчастішим побічним ефектом була діарея[1]. Така доза більш ніж удвічі перевищує безпечну межу для добавок, тож профілактику мігрені магнієм варто починати лише після консультації з неврологом.
6. Психічне здоров'я
Магній потрібен для передачі нервових імпульсів, тому його зв'язок з настроєм вивчають давно. У метааналізі спостережних досліджень більше магнію в раціоні асоціювалося з нижчим ризиком депресії[26]. У метааналізі 7 рандомізованих досліджень за участю 325 дорослих з депресивним розладом добавки магнію зменшували вираженість симптомів, але дослідження були невеликими, і автори закликають до ширших перевірок[27].
Систематичний огляд 18 досліджень знайшов ознаки користі магнію в людей, схильних до тривожності, проте якість цих досліджень низька[28]. У людей із синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) рівень магнію в крові в середньому нижчий, ніж у здорових, але результати окремих досліджень дуже різняться[29]. Тож магній можна вважати лише можливим доповненням, яке потребує підтвердження.
7. Якість сну
Магній часто радять «для сну», але доказів мало. У метааналізі трьох рандомізованих досліджень за участю 151 людини похилого віку з безсонням магній скорочував час засинання приблизно на 17 хвилин. Загальний час сну збільшився на 16 хвилин, але ця різниця виявилася статистично незначущою, а якість доказів автори оцінили як низьку або дуже низьку[30].
Читайте:
Ризики перевищення рівня магнію
З їжею отримати забагато магнію практично неможливо: здорові нирки виводять надлишок[3]. Європейську межу для добавок встановили з огляду на те, що вже від 360 мг магнію з добавок на добу в частини дорослих з'являється легка діарея[7]. У США верхню межу для добавок встановлено на рівні 350 мг[3].
Більші дози спричиняють нудоту й біль у животі. Дуже великі кількості, понад 5000 мг на добу, як буває при зловживанні проносними чи антацидами, можуть знизити тиск, утруднити дихання, спричинити аритмію (у побуті кажуть «перебої в серці») і навіть зупинку серця[3].
Людям із захворюваннями нирок треба бути особливо обережними: їхній організм може не виводити надлишок магнію.
Коротко: найбільший ризик передозування мають люди з хворими нирками, які приймають проносні чи антациди з магнієм.
Взаємодія з лікарськими засобами
Магній може взаємодіяти з певними ліками[3]:
- Антибіотики: магній зменшує всмоктування тетрациклінів (зокрема доксицикліну) і фторхінолонів, тому антибіотик приймають щонайменше за 2 години до магнію або через 4–6 годин після нього.
- Бісфосфонати: ці ліки від остеопорозу і магній приймають з інтервалом щонайменше 2 години.
- Діуретики (сечогінні): петльові й тіазидні посилюють втрату магнію із сечею, а калійзберігальні, навпаки, зменшують його виведення.
- Інгібітори протонної помпи (омепразол, пантопразол та інші): при прийманні понад рік можуть знизити рівень магнію в крові.
Перед початком приймання добавок порадьтеся з терапевтом чи фармацевтом.
Підсумок
Магній потрібен для сотень процесів в організмі, і найпростіше отримати його з насіння, горіхів, цільнозернових, бобових і зелені. Із семи станів найкраще підтверджена проносна дія магнію і невелике зниження тиску. Для цукру в крові, мігрені, настрою, сну й кісток дані скромніші або лише спостережні. Добавка має сенс, коли раціон не покриває потреби, але її дозу варто тримати в безпечних межах, а при хворобах нирок чи постійному прийманні ліків спершу порадитися з лікарем.
Джерела30
- Дослідження. Peikert A. та ін. Prophylaxis of migraine with oral magnesium: results from a prospective, multi-center, placebo-controlled and double-blind randomized study. Cephalalgia, 1996.
- Дослідження. Pfaffenrath V. та ін. Magnesium in the prophylaxis of migraine--a double-blind placebo-controlled study. Cephalalgia, 1996.
- Довідник. Magnesium — Health Professional Fact Sheet. NIH Office of Dietary Supplements, 2025.
- Dietary reference values: magnesium and phosphorus. EFSA.
- Дослідження. Antoniazzi L. та ін. Ultra-processed food consumption deteriorates the profile of micronutrients consumed by Portuguese adults and elderly: the UPPER project. Eur J Nutr, 2023.
- Дослідження. Kimura M. та ін. Cooking losses of minerals in foods and its nutritional significance. J Nutr Sci Vitaminol (Tokyo), 1990.
- Довідник. bfr.bund.de
- Мета-аналіз. Zhang X. та ін. Effects of Magnesium Supplementation on Blood Pressure: A Meta-Analysis of Randomized Double-Blind Placebo-Controlled Trials. Hypertension, 2016.
- Мета-аналіз. Dickinson HO. та ін. Magnesium supplementation for the management of essential hypertension in adults. Cochrane Database Syst Rev, 2006.
- Огляд. Rosanoff A. та ін. Effectively Prescribing Oral Magnesium Therapy for Hypertension: A Categorized Systematic Review of 49 Clinical Trials. Nutrients, 2021.
- Мета-аналіз. Del Gobbo LC. та ін. Circulating and dietary magnesium and risk of cardiovascular disease: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. Am J Clin Nutr, 2013.
- Дослідження. Chiuve SE. та ін. Plasma and dietary magnesium and risk of sudden cardiac death in women. Am J Clin Nutr, 2011.
- Мета-аналіз. Larsson SC. та ін. Magnesium intake and risk of type 2 diabetes: a meta-analysis. J Intern Med, 2007.
- Мета-аналіз. Zhao B. та ін. Association of magnesium consumption with type 2 diabetes and glucose metabolism: A systematic review and pooled study with trial sequential analysis. Diabetes Metab Res Rev, 2020.
- Мета-аналіз. Asbaghi O. та ін. The effects of oral magnesium supplementation on glycaemic control in patients with type 2 diabetes: a systematic review and dose-response meta-analysis of controlled clinical trials. Br J Nutr, 2022.
- Дослідження. Morishita D. та ін. Senna Versus Magnesium Oxide for the Treatment of Chronic Constipation: A Randomized, Placebo-Controlled Trial. Am J Gastroenterol, 2021.
- Настанова. Chang L. та ін. American Gastroenterological Association-American College of Gastroenterology Clinical Practice Guideline: Pharmacological Management of Chronic Idiopathic Constipation. Gastroenterology, 2023.
- Дослідження. Ishii H. та ін. A case-control study showing low creatinine clearance and high magnesium intake as risk factors for hypermagnesemia in older individuals. Magnes Res, 2023.
- Огляд. Rondanelli M. та ін. An update on magnesium and bone health. Biometals, 2021.
- Мета-аналіз. Chang J. та ін. The Association Between the Concentration of Serum Magnesium and Postmenopausal Osteoporosis. Front Med (Lausanne), 2020.
- Мета-аналіз. Groenendijk I. та ін. Impact of magnesium on bone health in older adults: A systematic review and meta-analysis. Bone, 2022.
- Дослідження. Aydin H. та ін. Short-term oral magnesium supplementation suppresses bone turnover in postmenopausal osteoporotic women. Biol Trace Elem Res, 2010.
- Настанова. Holland S. та ін. Evidence-based guideline update: NSAIDs and other complementary treatments for episodic migraine prevention in adults: report of the Quality Standards Subcommittee of the American Academy of Neurology and the American Headache Society. Neurology, 2012.
- Мета-аналіз. Chiu HY. та ін. Effects of Intravenous and Oral Magnesium on Reducing Migraine: A Meta-analysis of Randomized Controlled Trials. Pain Physician, 2016.
- Мета-аналіз. Okoli GN. та ін. Vitamins and Minerals for Migraine Prophylaxis: A Systematic Review and Meta-analysis. Can J Neurol Sci, 2019.
- Мета-аналіз. Hajhashemy Z. та ін. Dietary Magnesium Intake in Relation to Depression in Adults: A GRADE-Assessed Systematic Review and Dose-Response Meta-analysis of Epidemiologic Studies. Nutr Rev, 2025.
- Мета-аналіз. Moabedi M. та ін. Magnesium supplementation beneficially affects depression in adults with depressive disorder: a systematic review and meta-analysis of randomized clinical trials. Front Psychiatry, 2023.
- Огляд. Boyle NB. та ін. The Effects of Magnesium Supplementation on Subjective Anxiety and Stress-A Systematic Review. Nutrients, 2017.
- Мета-аналіз. Effatpanah M. та ін. Magnesium status and attention deficit hyperactivity disorder (ADHD): A meta-analysis. Psychiatry Res, 2019.
- Мета-аналіз. Mah J. та ін. Oral magnesium supplementation for insomnia in older adults: a Systematic Review & Meta-Analysis. BMC Complement Med Ther, 2021.
