У 1996 році в Німеччині два схожі дослідження перевірили, чи захищає магній від нападів мігрені. В одному частота нападів за три місяці зменшилася на 41,6% проти 15,8% у групі плацебо[1]. В іншому на лікування відповіли 28,6% людей, які отримували магній, і 29,4% тих, хто отримував пустушку[2]. Ця історія добре показує, що відомо про магній загалом: мінерал організму конче потрібен, але його користь у конкретних станах здебільшого скромна і не завжди повторюється від дослідження до дослідження.

Магній бере участь у виробленні енергії, роботі м'язів і нервів, синтезі ДНК і підтриманні здоров'я кісток. Його можна отримати з їжею, але багато людей споживають його менше, ніж потрібно.

Важливість магнію для організму

Магній працює непомітно: зміцнює кістки, допомагає м'язам і нервам працювати без збоїв, бере участь у виробленні енергії та підтриманні стабільного рівня цукру в крові. Від 50 до 60% усього магнію тіла зберігається в кістках, решта міститься в м'язах та інших м'яких тканинах, а в крові його менше 1%[3].

Організм не виробляє магній сам, тому ми отримуємо його з їжею або добавками. Магній потрібен для роботи понад 300 ферментних систем. Вони синтезують білки, контролюють рівень глюкози, беруть участь у регуляції артеріального тиску, передачі нервових імпульсів і скороченні м'язів[3]. Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) вважає достатнім споживання 350 мг магнію на добу для чоловіків і 300 мг для жінок[4].

На щастя, магній є в багатьох продуктах. Ось кілька прикладів:

  • Зелені листові овочі. Шпинат, мангольд та інша темно-зелена листова зелень добре постачають магній: пів склянки вареного шпинату дає близько 78 мг[3]. У зелені є також вітаміни групи B і залізо.
  • Горіхи та насіння. Мигдаль, кеш'ю, гарбузове й соняшникове насіння належать до найбагатших джерел магнію: близько 30 г смаженого гарбузового насіння містять 156 мг[3]. Вони також дають корисні жири й білок.
  • Цільнозернові продукти. Вівсянка, коричневий рис, кіноа та цільнозерновий хліб містять чимало магнію і клітковини. Під час очищення зерна, коли видаляють зародок і оболонку, магнію в ньому стає значно менше[3].
  • Бобові. Квасоля, сочевиця, нут і горох дають магній разом з рослинним білком та іншими мінералами.
  • Темний шоколад. Шоколад з умістом какао понад 70% містить помітну кількість магнію, але він калорійний і містить цукор, тож це скоріше приємний бонус, ніж основне джерело.
  • Молочні продукти. Молоко й йогурт містять небагато магнію: склянка молока близько 27 мг, 230 г йогурту близько 42 мг[3]. Для кісток їхня головна цінність у кальції.
  • Риба. Жирна риба, як-от лосось, скумбрія чи сардини, дає помірну кількість магнію (85 г приготованого лосося містять близько 26 мг)[3] і водночас жирні кислоти омега-3.

Чому магнію часто не вистачає

За даними Національних інститутів здоров'я США (NIH), 48% американців отримують з їжею менше магнію, ніж становить середня потреба[3]. Основні причини:

  • Неправильне харчування. Раціон з великою часткою оброблених продуктів дає мало магнію. У дослідженні в Португалії дорослі, які отримували найбільше енергії з ультраоброблених продуктів, на 21% частіше недоотримували магній, ніж ті, хто їв їх найменше[5].
  • Втрати під час приготування їжі. Найбільше мінералів втрачають овочі: під час варіння частина магнію переходить у воду. Японські дослідники радять не переварювати овочі, їсти їх разом з відваром або обирати тушкування[6].
  • Хвороби й ліки, що посилюють втрати. Ризик нестачі вищий при діабеті 2 типу, хворобах кишківника, алкогольній залежності, у людей похилого віку, а також при тривалому прийманні деяких сечогінних та ліків, що знижують кислотність шлунка[3].

Якщо магнію в раціоні замало, можна подумати про добавку. Для дорослих і дітей від 4 років у Європі безпечною вважають дозу до 250 мг магнію з добавок на добу. На магній з їжі ця межа не поширюється[7].

1. Здоров'я серця

Найкраще вивчено вплив магнію на артеріальний тиск. У метааналізі 34 подвійних сліпих досліджень (2028 учасників) магній у середній дозі 368 мг на добу протягом приблизно трьох місяців знижував систолічний («верхній») тиск на 2,0 мм рт. ст., а діастолічний («нижній») на 1,8 мм рт. ст.[8]. Раніший огляд Cochrane 12 досліджень знайшов зниження діастолічного тиску на 2,2 мм рт. ст., але оцінив докази як слабкі через низьку якість досліджень[9].

Сам по собі магній знижує тиск ненабагато. Помітніший ефект мають люди, у яких тиск залишається високим попри ліки: у систематичному огляді 49 досліджень у таких пацієнтів магній від 240 мг на добу знижував тиск. У людей з нормальним або вже контрольованим тиском ефекту не було, а тим, хто ліків не приймав, допомагали лише дози понад 600 мг на добу[10].

Високий рівень магнію в організмі пов'язаний і з меншим ризиком серцевих хвороб. Кожні додаткові 0,2 ммоль/л магнію в крові асоціювалися з на 30% нижчим ризиком серцево-судинних захворювань[11]. У великому спостереженні за жінками в США ті, хто мав найвищий рівень магнію в крові, на 77% рідше помирали від раптової серцевої смерті, ніж ті, хто мав найнижчий[12]. Це спостережні дані: вони не доводять, що добавки запобігають серцевим хворобам, і для точних висновків потрібні масштабні клінічні дослідження.

Коротко: магній трохи знижує тиск і найбільше допомагає тим, у кого тиск високий попри лікування, але таблеток від гіпертензії він не замінює.

Реклама

2. Регулювання цукру в крові

Раціон, багатий на магній, асоціюється з нижчим ризиком діабету 2 типу. В аналізі 7 когортних досліджень з 286 668 учасниками кожні додаткові 100 мг магнію на день у раціоні асоціювалися з на 15% нижчим ризиком діабету[13]. Це спостереження: люди, які їдять більше цільнозернових, бобових і горіхів, зазвичай і загалом харчуються здоровіше.

Без магнію не обходиться обмін глюкози. В об'єднаному аналізі 26 рандомізованих досліджень добавки магнію трохи знижували рівень глюкози натщесерце та інсулінорезистентність, тобто стан, коли клітини гірше реагують на інсулін[14]. У людей, які вже мають діабет 2 типу, добавки в дозі 500 мг на добу знижували глікований гемоглобін (показник середнього рівня цукру за 2–3 місяці) на 0,73%. Проте автори цього метааналізу 18 досліджень вважають, що даних ще замало для клінічних рекомендацій[15]. Магній може бути доповненням до лікування діабету, але тільки за погодженням з лікарем.

3. Допомога при закрепі

Магній входить до складу багатьох проносних засобів. Його солі погано всмоктуються і притягують воду в кишківник, тому стілець стає м'якшим[3]. У рандомізованому дослідженні в Японії з 90 пацієнтами з хронічним закрепом (у побуті кажуть «запор») 1,5 г оксиду магнію на добу протягом 28 днів дали загальне покращення в 68,3% учасників проти 11,7% у групі плацебо[16]. Американська гастроентерологічна асоціація та Американський коледж гастроентерології в настанові 2023 року дають оксиду магнію умовну рекомендацію при хронічному закрепі[17].

Проносні дози значно перевищують безпечну межу для добавок, тому їх застосовують за інструкцією або порадою лікаря і запивають достатньою кількістю води. Регулярно «лікувати» травлення магнієм без лікаря не варто, особливо людям похилого віку. У японському дослідженні гіпермагніємія (надлишок магнію в крові) траплялася в 11,6% людей, які приймали від 900 мг оксиду магнію на добу, а при поєднанні такої дози з тяжким зниженням функції нирок у 53,1%[18].

4. Здоров'я кісток

Кістки потребують магнію для формування й підтримання своєї тканини: ще у 2009 році EFSA визнала доведеним зв'язок між споживанням магнію і підтриманням нормального стану кісток[19]. У жінок у постменопаузі, які мають остеопороз (у побуті кажуть «крихкі кістки»), рівень магнію в крові в середньому нижчий, ніж у жінок без нього[20]. Нідерландські дослідники в метааналізі показали, що в людей старшого віку більше магнію в раціоні асоціюється з вищою мінеральною щільністю кісток стегна, проте зв'язку з переломами не знайшли[21].

Даних про добавки мало. У невеликому дослідженні 10 жінок після менопаузи з остеопорозом отримували близько 290 мг магнію (у формі цитрату) на добу, і за 30 днів у них знизилися показники руйнування кісткової тканини порівняно з контрольною групою без лікування[22]. Чи можуть добавки запобігати переломам і яка доза оптимальна, покажуть лише великі тривалі дослідження[21].

Реклама

5. Мігрень

Магній вивчають як засіб профілактики мігрені. У 2012 році Американська академія неврології та Американське товариство головного болю віднесли його до засобів, які «ймовірно ефективні» для профілактики епізодичної мігрені (рівень B), разом з ібупрофеном, напроксеном і рибофлавіном[23]. У метааналізі 10 досліджень з 789 учасниками магній, прийнятий усередину, зменшував частоту й інтенсивність нападів, хоча частина досліджень мала недостатню рандомізацію[24]. Канадські дослідники у 2019 році дійшли висновку, що доказів поки недостатньо, щоб упевнено говорити про ефективність[25].

У дослідженнях часто використовували 600 мг магнію на добу, і найчастішим побічним ефектом була діарея[1]. Така доза більш ніж удвічі перевищує безпечну межу для добавок, тож профілактику мігрені магнієм варто починати лише після консультації з неврологом.

6. Психічне здоров'я

Магній потрібен для передачі нервових імпульсів, тому його зв'язок з настроєм вивчають давно. У метааналізі спостережних досліджень більше магнію в раціоні асоціювалося з нижчим ризиком депресії[26]. У метааналізі 7 рандомізованих досліджень за участю 325 дорослих з депресивним розладом добавки магнію зменшували вираженість симптомів, але дослідження були невеликими, і автори закликають до ширших перевірок[27].

Систематичний огляд 18 досліджень знайшов ознаки користі магнію в людей, схильних до тривожності, проте якість цих досліджень низька[28]. У людей із синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) рівень магнію в крові в середньому нижчий, ніж у здорових, але результати окремих досліджень дуже різняться[29]. Тож магній можна вважати лише можливим доповненням, яке потребує підтвердження.

7. Якість сну

Магній часто радять «для сну», але доказів мало. У метааналізі трьох рандомізованих досліджень за участю 151 людини похилого віку з безсонням магній скорочував час засинання приблизно на 17 хвилин. Загальний час сну збільшився на 16 хвилин, але ця різниця виявилася статистично незначущою, а якість доказів автори оцінили як низьку або дуже низьку[30].

Читайте:

Ризики перевищення рівня магнію

З їжею отримати забагато магнію практично неможливо: здорові нирки виводять надлишок[3]. Європейську межу для добавок встановили з огляду на те, що вже від 360 мг магнію з добавок на добу в частини дорослих з'являється легка діарея[7]. У США верхню межу для добавок встановлено на рівні 350 мг[3].

Більші дози спричиняють нудоту й біль у животі. Дуже великі кількості, понад 5000 мг на добу, як буває при зловживанні проносними чи антацидами, можуть знизити тиск, утруднити дихання, спричинити аритмію (у побуті кажуть «перебої в серці») і навіть зупинку серця[3].

Людям із захворюваннями нирок треба бути особливо обережними: їхній організм може не виводити надлишок магнію.

Коротко: найбільший ризик передозування мають люди з хворими нирками, які приймають проносні чи антациди з магнієм.

Взаємодія з лікарськими засобами

Магній може взаємодіяти з певними ліками[3]:

  • Антибіотики: магній зменшує всмоктування тетрациклінів (зокрема доксицикліну) і фторхінолонів, тому антибіотик приймають щонайменше за 2 години до магнію або через 4–6 годин після нього.
  • Бісфосфонати: ці ліки від остеопорозу і магній приймають з інтервалом щонайменше 2 години.
  • Діуретики (сечогінні): петльові й тіазидні посилюють втрату магнію із сечею, а калійзберігальні, навпаки, зменшують його виведення.
  • Інгібітори протонної помпи (омепразол, пантопразол та інші): при прийманні понад рік можуть знизити рівень магнію в крові.

Перед початком приймання добавок порадьтеся з терапевтом чи фармацевтом.

Підсумок

Магній потрібен для сотень процесів в організмі, і найпростіше отримати його з насіння, горіхів, цільнозернових, бобових і зелені. Із семи станів найкраще підтверджена проносна дія магнію і невелике зниження тиску. Для цукру в крові, мігрені, настрою, сну й кісток дані скромніші або лише спостережні. Добавка має сенс, коли раціон не покриває потреби, але її дозу варто тримати в безпечних межах, а при хворобах нирок чи постійному прийманні ліків спершу порадитися з лікарем.

Джерела30
  1. Дослідження. Peikert A. та ін. Prophylaxis of migraine with oral magnesium: results from a prospective, multi-center, placebo-controlled and double-blind randomized study. Cephalalgia, 1996.
  2. Дослідження. Pfaffenrath V. та ін. Magnesium in the prophylaxis of migraine--a double-blind placebo-controlled study. Cephalalgia, 1996.
  3. Довідник. Magnesium — Health Professional Fact Sheet. NIH Office of Dietary Supplements, 2025.
  4. Dietary reference values: magnesium and phosphorus. EFSA.
  5. Дослідження. Antoniazzi L. та ін. Ultra-processed food consumption deteriorates the profile of micronutrients consumed by Portuguese adults and elderly: the UPPER project. Eur J Nutr, 2023.
  6. Дослідження. Kimura M. та ін. Cooking losses of minerals in foods and its nutritional significance. J Nutr Sci Vitaminol (Tokyo), 1990.
  7. Довідник. bfr.bund.de
  8. Мета-аналіз. Zhang X. та ін. Effects of Magnesium Supplementation on Blood Pressure: A Meta-Analysis of Randomized Double-Blind Placebo-Controlled Trials. Hypertension, 2016.
  9. Мета-аналіз. Dickinson HO. та ін. Magnesium supplementation for the management of essential hypertension in adults. Cochrane Database Syst Rev, 2006.
  10. Огляд. Rosanoff A. та ін. Effectively Prescribing Oral Magnesium Therapy for Hypertension: A Categorized Systematic Review of 49 Clinical Trials. Nutrients, 2021.
  11. Мета-аналіз. Del Gobbo LC. та ін. Circulating and dietary magnesium and risk of cardiovascular disease: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. Am J Clin Nutr, 2013.
  12. Дослідження. Chiuve SE. та ін. Plasma and dietary magnesium and risk of sudden cardiac death in women. Am J Clin Nutr, 2011.
  13. Мета-аналіз. Larsson SC. та ін. Magnesium intake and risk of type 2 diabetes: a meta-analysis. J Intern Med, 2007.
  14. Мета-аналіз. Zhao B. та ін. Association of magnesium consumption with type 2 diabetes and glucose metabolism: A systematic review and pooled study with trial sequential analysis. Diabetes Metab Res Rev, 2020.
  15. Мета-аналіз. Asbaghi O. та ін. The effects of oral magnesium supplementation on glycaemic control in patients with type 2 diabetes: a systematic review and dose-response meta-analysis of controlled clinical trials. Br J Nutr, 2022.
  16. Дослідження. Morishita D. та ін. Senna Versus Magnesium Oxide for the Treatment of Chronic Constipation: A Randomized, Placebo-Controlled Trial. Am J Gastroenterol, 2021.
  17. Настанова. Chang L. та ін. American Gastroenterological Association-American College of Gastroenterology Clinical Practice Guideline: Pharmacological Management of Chronic Idiopathic Constipation. Gastroenterology, 2023.
  18. Дослідження. Ishii H. та ін. A case-control study showing low creatinine clearance and high magnesium intake as risk factors for hypermagnesemia in older individuals. Magnes Res, 2023.
  19. Огляд. Rondanelli M. та ін. An update on magnesium and bone health. Biometals, 2021.
  20. Мета-аналіз. Chang J. та ін. The Association Between the Concentration of Serum Magnesium and Postmenopausal Osteoporosis. Front Med (Lausanne), 2020.
  21. Мета-аналіз. Groenendijk I. та ін. Impact of magnesium on bone health in older adults: A systematic review and meta-analysis. Bone, 2022.
  22. Дослідження. Aydin H. та ін. Short-term oral magnesium supplementation suppresses bone turnover in postmenopausal osteoporotic women. Biol Trace Elem Res, 2010.
  23. Настанова. Holland S. та ін. Evidence-based guideline update: NSAIDs and other complementary treatments for episodic migraine prevention in adults: report of the Quality Standards Subcommittee of the American Academy of Neurology and the American Headache Society. Neurology, 2012.
  24. Мета-аналіз. Chiu HY. та ін. Effects of Intravenous and Oral Magnesium on Reducing Migraine: A Meta-analysis of Randomized Controlled Trials. Pain Physician, 2016.
  25. Мета-аналіз. Okoli GN. та ін. Vitamins and Minerals for Migraine Prophylaxis: A Systematic Review and Meta-analysis. Can J Neurol Sci, 2019.
  26. Мета-аналіз. Hajhashemy Z. та ін. Dietary Magnesium Intake in Relation to Depression in Adults: A GRADE-Assessed Systematic Review and Dose-Response Meta-analysis of Epidemiologic Studies. Nutr Rev, 2025.
  27. Мета-аналіз. Moabedi M. та ін. Magnesium supplementation beneficially affects depression in adults with depressive disorder: a systematic review and meta-analysis of randomized clinical trials. Front Psychiatry, 2023.
  28. Огляд. Boyle NB. та ін. The Effects of Magnesium Supplementation on Subjective Anxiety and Stress-A Systematic Review. Nutrients, 2017.
  29. Мета-аналіз. Effatpanah M. та ін. Magnesium status and attention deficit hyperactivity disorder (ADHD): A meta-analysis. Psychiatry Res, 2019.
  30. Мета-аналіз. Mah J. та ін. Oral magnesium supplementation for insomnia in older adults: a Systematic Review & Meta-Analysis. BMC Complement Med Ther, 2021.