Чи ефективна і безпечна вугільна зубна паста?

Чайна ложка активованого вугілля має приблизно таку саму загальну площу поверхні, як футбольне поле^[1]. Звучить як суперсила для боротьби з плямами. Проте в рандомізованому дослідженні вугільна паста й вугільний порошок за два тижні відбілили зуби не більше, ніж звичайна паста з фтором^[2]. Тож цілий «стадіон» на щітці грає зі звичайною пастою внічию. Чорна паста швидко стала модною: її рекламують як «натуральну» і обіцяють очищення без шкоди, хоча популярність ще не доводить ефективності.

Що таке вугільна зубна паста

Вугільна зубна паста (у побуті її часто називають просто чорною пастою) є засобом для чищення зубів, у складі якого є активоване вугілля. Його отримують із багатих на вуглець матеріалів, наприклад деревини, торфу чи кокосової шкаралупи. Сировину спершу перетворюють на вугілля при дуже високій температурі, а потім «активують»: особлива обробка створює в частинках безліч пор і порожнин^[1]. До цієї пористої поверхні прилипають інші речовини. Саме тому активоване вугілля застосовують у медицині: при деяких отруєннях воно зв'язує ліки й токсини в травному тракті й зменшує їх всмоктування в кров^[3].

У косметиці вугілля використовують як поглинач, абразив або для візуального ефекту: чорний колір виглядає нестандартно і ніби підкреслює «очисну силу» продукту. Та у випадку із зубною пастою цього візуального ефекту замало, аби судити про її користь. Токсикологи зазначають, що користь вугілля в зубних пастах і косметиці сумнівна^[1].

Окрім активованого вугілля, до складу такої пасти входить чимало інших компонентів. Часто саме вони пояснюють, як засіб діє на зуби: плями знімає абразив, від карієсу захищає фтор (якщо він є), а вугілля в переліку інгредієнтів нерідко стоїть ближче до кінця.

Ось приклад складу з офіційної інструкції однієї з вугільних паст, зареєстрованої як засіб проти карієсу^[4]:

• Фторид натрію: діюча речовина, 0,243%, що відповідає 0,15% фтору; саме він захищає від карієсу.
• Вода: основа, яка забезпечує текстуру й розчинність інших інгредієнтів.
• Сорбіт (сорбітол): зволожувач, який не дає пасті висохнути й надає солодкуватого смаку.
• Гідратований діоксид кремнію: абразивний компонент для механічного видалення нальоту й плям.
• Натрію лаурилсульфат: піноутворювач (детергент), що допомагає очищенню.
• Целюлозна камедь і карбомер: загусники, що стабілізують структуру пасти.
• Ароматизатор: надає приємного смаку або запаху.
• Підсолоджувач: натрію сахарин, потрібен для смакової привабливості.
• Вугільний порошок: у переліку допоміжних речовин стоїть серед останніх, поруч зі слюдою.
• Діоксид титану: білий пігмент, який освітлює саму пасту, хоча вугілля її потім затемнює.

Цей приклад показує, що вугільна паста може бути цілком звичайною пастою з фтором і дещицею чорного пігменту. Проте так буває не завжди: більшість вугільних паст на ринку фтору не містять^[5]. А саме фтор допомагає емалі відновлювати втрачені мінерали й може зупинити ранній карієс^[6]. Тому, навіть якщо засіб виглядає натуральним і новаторським, базову функцію захисту зубів він виконує не завжди.

Користь і можливі переваги

Головна обіцянка вугільної пасти полягає в природному відбілюванні. Виробники наголошують, що вугілля начебто «витягує» плями й наліт, очищаючи поверхню емалі без агресивної хімії. Часто додають і заяви про антибактеріальні, протигрибкові й противірусні властивості, «детокс» порожнини рота та контроль неприємного запаху з рота. В огляді літератури 2017 року такі рекламні твердження назвали необґрунтованими: клінічних і лабораторних даних про ефективність і безпечність вугільних паст бракує^[7]. Американська стоматологічна асоціація посилається на цей огляд і підсумовує, що доказів безпечності й ефективності стоматологічних продуктів із вугіллям немає^[8].

Пізніші дослідження обіцянок теж не підтвердили. У лабораторному дослідженні 2021 року зразки людської емалі, попередньо затемнені чаєм, 12 тижнів чистили двічі на день вугільними пастами або звичайною пастою з фтором. Колір змінився однаково в усіх групах, і жодна паста не дала клінічно помітного відбілювання^[9]. У рандомізованому дослідженні 56 добровольців 14 днів користувалися вугільним порошком, вугільною пастою, звичайною пастою з фтором або гелем із 10% пероксиду карбаміду. Вугільні засоби дали такий самий слабкий ефект, як звичайна паста, а помітно відбілив зуби лише гель; вугільним порошком учасники були задоволені найменше^[2]. Систематичний огляд 11 лабораторних досліджень дійшов висновку, що вугільні пасти відбілюють слабше за інші варіанти, а їхня абразивність здебільшого вища^[10].

Коротко: чорна паста відбілює зуби не краще за звичайну пасту з фтором. Найбільше, на що вона здатна, це трохи зняти поверхневі плями.

Те, що деякі користувачі справді помічають зміни, має просте пояснення. Вугілля в пасті діє як м'який абразив і поглинає поверхневі (зовнішні) плями, але на внутрішній колір зуба не впливає^[11]. До того ж через чорний колір люди інстинктивно чистять зуби довше або сильніше тиснуть на щітку, щоб повністю змити пасту. Це може частково покращити гігієну, але має і зворотний бік: занадто тривале чи енергійне чищення стирає зуби^[11].

Ще одна помітна «перевага» полягає у відчутті чистоти й гладкості після використання, ніби зуби щойно повернулися з автомийки. Але воно не обов'язково означає реальне очищення чи знезараження: часто це результат механічної дії абразиву та ароматизаторів, які створюють відчуття свіжості.

Реальних переваг небагато, і ті, що є, пов'язані радше з абразивом і самим чищенням, ніж із вугіллям.

Ризики та обмеження використання

Попри яскраву подачу і модний вигляд, вугільна зубна паста має низку ризиків. Перший пов'язаний з абразивністю. У лабораторних тестах вугільні пасти вкладалися в межі стандарту ISO, але стирали дентин до 10 разів сильніше, ніж еталонна паста^[12]. В іншому лабораторному дослідженні паста з вугіллям помітно збільшувала шорсткість і стирання емалі, особливо разом зі щіткою середньої жорсткості^[13]. Для порівняння: Американська стоматологічна асоціація вважає безпечними пасти з абразивністю до 250 одиниць за шкалою відносної абразивності дентину (RDA), і саме така межа діє для пасти зі знаком її схвалення^[14]. Якщо надто грубим засобом чистити зуби регулярно, емаль поступово стоншується, і крізь неї проступає жовтуватий дентин. Тож зуби можуть стати навіть жовтішими, а ще чутливішими та вразливішими до карієсу^[8].

Ще один нюанс полягає в тому, що частинки вугілля можуть накопичуватися в тріщинах і дефектах емалі, які з віком трапляються частіше. У таких місцях вугілля важко змивається, і зуби набувають нерівномірного відтінку^[11].

Окрема проблема стосується пломб, вінірів і коронок. Частинки вугілля можуть забиватися в щілини між реставрацією та зубом і утворювати сіру або чорну смужку по краю пломби, яка не дуже щільно прилягає. Іноді таку пломбу, вінір чи коронку доводиться замінювати^[11]. Систематичний огляд лабораторних досліджень також показав, що вугільні пасти частіше за звичайні відбілювальні впливають на стабільність кольору композитних пломб^[15].

Не менш важливим є склад. Існує думка, що вугілля «з'їдає» фтор у пасті. У лабораторії вугільні пасти фтор не поглинали^[12]. У пастах, де фтор заявлено, він залишався доступним і стабільним навіть після закінчення терміну придатності^[5]. Тож проблема полягає в тому, що в багатьох вугільних пастах фтору просто немає, і щоденне чищення такою пастою залишає зуби без головного захисту від карієсу. Буває в складі й несподіване: третина проаналізованих вугільних паст містила бентонітову глину^[7], а в одному продукті виявили нафталін, що автори назвали приводом для занепокоєння^[12].

Коротко: перед покупкою вугільної пасти варто подивитися на етикетку. Якщо фтору в складі немає, такою пастою не можна замінити звичайну.

Вугілля також може взаємодіяти з лікарськими засобами. Проковтнуте в лікувальних дозах, активоване вугілля зв'язує в травному тракті багато ліків і зменшує їх всмоктування^[3], тому таблетки з ним одночасно не приймають. Досліджень, які показали б таку взаємодію для зубної пасти, немає: її випльовують, а вугілля в ній небагато. Проте пасту не ковтають. Дітям до 6 років дають лише кількість завбільшки з горошину і наглядають за чищенням^[4].

Є групи людей, яким варто бути особливо обережними з вугільною зубною пастою. Ось хто в зоні уваги:

• Вагітні та жінки, що годують грудьми: досліджень безпечності вугільних паст для них немає, як і загалом надійних даних про безпечність таких паст^[7]. До того ж під час вагітності ясна стають чутливішими до нальоту^[16], тож звичайна паста з фтором у цей період є надійнішим вибором.
• Ті, хто приймає протизаплідні засоби: гормональні таблетки, як і інші ліки, прийняті одночасно з активованим вугіллям усередину, можуть всмоктатися гірше. Для пасти, яку випльовують, цей ризик не доведений, але це ще одна причина пасту не ковтати.
• Люди, які постійно вживають ліки: про будь-які засоби з вугіллям, які потрапляють усередину, краще порадитися з лікарем або фармацевтом.

Найбільше питань викликає не мізерна кількість вугілля, яку можна випадково проковтнути, а непередбачуваний склад деяких паст і їх абразивність. Це ще одна причина обережно ставитися до продуктів із вугіллям у складі.

Альтернативи натурального відбілювання

Для тих, хто хоче уникати «хімії», але прагне біліших зубів, існують інші підходи (хоча, якщо чесно, хімія є всюди: харчова сода в підручнику значиться як гідрокарбонат натрію). Доказів у них теж небагато, але при правильному використанні вони можуть бути м'якшими до емалі. Йдеться насамперед про олійне полоскання та харчову соду.

Олійне полоскання

Олійне полоскання має давнє походження в традиційній медицині Індії та Південної Азії. Суть у тому, щоб полоскати рот столовою ложкою харчової олії, наприклад кокосової, соняшникової, кунжутної чи оливкової, від 1–5 до 20 хвилин^[17]. Прихильники цього підходу вважають, що так можна «витягнути» бактерії та частину нальоту, зменшити запалення ясен і покращити запах із рота.

Деякі дослідження справді показують певну користь. У метааналізі 9 рандомізованих досліджень полоскання олією зменшувало кількість бактерій у слині, але не відрізнялося від контрольних груп за кількістю нальоту і станом ясен^[18]. Американська стоматологічна асоціація зазначає, що надійних доказів відбілювання зубів олією немає, і не рекомендує цю практику для гігієни рота^[17]. Тож олійне полоскання може бути хіба що доповненням до чищення щіткою і пастою.

Харчова сода

Ще один популярний варіант полягає у використанні харчової соди. Її додають до зубних паст або використовують самостійно для чищення зубів. Сода значно м'якша за емаль і дентин, тому має низьку абразивність^[19], але допомагає видаляти поверхневі плями.

Огляд досліджень показав, що пасти із содою ефективно й безпечно знімають плями і в кількох клінічних дослідженнях впоралися з цим краще, ніж деякі абразивніші пасти без соди^[20]. Чиста сода не містить фтору, тому не повинна замінювати пасту з фтором для щоденного догляду. Домашні «скраби» із соди й перекису Американська стоматологічна асоціація до доведених способів відбілювання не відносить^[8].

Читайте:

Перекис водню для відбілювання зубів

Перекис водню для відбілювання зубів: як він освітлює емаль, яка концентрація дозволена в пастах і в стоматол...

Жодна з цих альтернатив не має миттєвого ефекту. І в жодному разі вони не повинні замінювати повноцінну гігієну, яка включає пасту з фтором, зубну щітку та регулярні огляди в стоматолога.

Рекомендації стоматологів щодо догляду за зубами

Найпростіші речі часто найефективніші, і догляд за зубами не виняток. Незалежно від того, яку пасту ви використовуєте, з вугіллям, содою чи без них, здоров'я рота найбільше залежить від щоденної гігієни. Саме на цьому роблять акцент професійні стоматологічні асоціації.

Щоб підтримувати здорову емаль і мінімізувати ризик карієсу, стоматологи радять дотримуватися простих, але системних правил. Американська стоматологічна асоціація називає ці звички найкращим природним способом зберегти зуби білими^[8].

Ось що рекомендується робити щодня:

• Чистити зуби двічі на день: щоразу близько 2 хвилин, один раз обов'язково перед сном^[21].
• Користуватися пастою з фтором: дорослим потрібна паста щонайменше з 1350 ppm (часток на мільйон) фториду, дітям підходить сімейна паста з 1350–1500 ppm, а дітям до 3 років без карієсу можна дитячу пасту щонайменше з 1000 ppm. Після чищення пасту випльовують, а рот водою не полощуть, щоб не змити фтор^[21].
• Щодня чистити міжзубні проміжки: зубна нитка чи міжзубна щітка очищає місця, куди звичайна щітка не дістає^[8].
• Обмежувати продукти, що фарбують емаль: кава, чай, червоне вино, кола, темні фрукти та ягоди залишають на зубах плями^[22].
• Уникати куріння: куріння і жування тютюну залишають на зубах стійкі плями^[22], а також шкодять яснам.
• Регулярно бувати в стоматолога: на оглядах і професійній чистці знімають зубний камінь, який удома не прибрати. Інтервал між оглядами стоматолог визначає індивідуально: для дорослих від 3 місяців до 2 років, залежно від стану зубів і ясен^[23].

Якщо цих пунктів дотримуватися постійно, ефект буде стабільним і помітним без «чорних» чи інших незвичних засобів. А будь-які новинки можуть бути лише бонусом до вже надійної рутини, не заміною основ.

Часті питання та поширені сумніви

Навколо вугільної зубної пасти виникає чимало запитань. Люди прагнуть швидкого ефекту, але водночас турбуються про безпечність.

Чи безпечне відбілювання зубів?

Все залежить від конкретного засобу. Найбезпечніший шлях полягає в тому, щоб не допустити потемніння емалі. Далі можна обирати перевірені продукти. Американська стоматологічна асоціація радить перед будь-яким відбілюванням порадитися зі стоматологом і обирати засоби, які пройшли перевірку на безпечність і ефективність^[8]. Відбілювання не роблять людям до 18 років, вагітним і жінкам, які годують грудьми, а також за нездорових зубів чи ясен^[24]. Не варто експериментувати із засобами без перевірки, навіть якщо вони виглядають «природно».

Як часто можна користуватися вугільною пастою?

Єдиного стандарту не існує: досліджень, які визначили б безпечну частоту, немає. Стоматологи, які аналізували такі пасти для фармацевтів, припускають, що найбільше сенсу така паста має для неушкоджених зубів після професійної чистки, коли треба відтермінувати повернення поверхневих плям^[11]. Людям із пломбами, коронками чи вінірами, тріщинами емалі або чутливими зубами варто бути обережнішими. Якщо фтору в пасті немає, вона не може бути основною. Оптимальну частоту краще обговорити зі своїм стоматологом.