Чи спричиняє надлишок кальцію камені в нирках?

Італійські лікарі п'ять років спостерігали 120 чоловіків, які вже мали камені з оксалату кальцію. Половині дали класичну пораду обмежити кальцій до 400 мг на добу. Друга половина отримувала 1200 мг кальцію, але менше солі та м'яса. Камені повернулися у 23 чоловіків із першої групи і лише у 12 із другої. А в тих, хто обмежував кальцій, оксалатів у сечі ставало навіть більше^[1]. Проблема каменів часто не в тому, чого в тарілці забагато, а в тому, чого бракує, і кальцій тут поводиться зовсім не так, як підказує інтуїція.

Як виникають камені в нирках

Сеча розчиняє багато мінеральних речовин. Коли рідини мало, сеча стає концентрованою, речовини з неї випадають у кристали, а ті з часом злипаються у тверді утворення. Лікарі називають цей стан сечокам'яною хворобою, у побуті кажуть просто «камені в нирках». Найпоширеніші з них — камені з оксалату кальцію (кальцій-оксалатні). Вони утворюються, коли кальцій у сечі з'єднується з оксалатами, тобто солями щавлевої кислоти, яких багато в деяких рослинних продуктах. Камені на основі кальцію становлять близько 85% усіх каменів^[2]. Коли в сечі забагато кальцію чи оксалатів або замало рідини, кристалів утворюється більше.

Не завжди причина в надлишку кальцію в раціоні. У деяких людей кальцію в сечі багато, навіть якщо вони їдять його небагато. Найчастіше це ідіопатична гіперкальціурія: організм виводить із сечею більше кальцію без видимої причини. Це найпоширеніший обмінний чинник ризику кальцієвих каменів^[2]. Інша можлива причина — гіперпаратиреоз, коли прищитоподібні залози (їх часто називають паращитоподібними) працюють надмірно, і кальцію стає забагато в крові. Найчастіше винна доброякісна пухлина однієї залози, а камені в нирках належать до типових ускладнень^[3]. Такі стани виявляють аналізами крові й сечі, і лікувати тут треба саму причину.

Тому кальцій у складі каменя ще не означає, що винен кальцій у тарілці.

Чому не варто боятись кальцію

Міф: щоб не утворилися камені, кальцій у їжі треба обмежити. Насправді: у великому дослідженні понад 45 тисяч американських чоловіків ті, хто отримував із їжею найбільше кальцію, мали камені на 44% рідше за тих, хто отримував найменше^[4]. У когорті понад 90 тисяч медсестер ризик у групі з найбільшим споживанням харчового кальцію був на 35% нижчим^[5]. Справа в оксалатах. Кальцій, з'їдений під час їди, зв'язує їх ще в кишківнику, і вони виходять із калом. Якщо кальцію мало, вільні оксалати всмоктуються в кров, потрапляють у нирки й кристалізуються з кальцієм уже в сечі^[6].

Європейська асоціація урологів (EAU) радить людям, які вже мали камені, достатньо пити, отримувати нормальну кількість кальцію і споживати менше солі та білка^[7]. Дорослим від 25 років Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) рекомендує 950 мг кальцію на добу^[8].

До продуктів, у яких багато оксалатів, належать^[9]:

• Буряк: його оксалати менше всмоктуються, якщо поруч на тарілці є джерело кальцію.
• Мигдаль: як і інші горіхи та насіння, містить і корисний білок, і помітну кількість оксалатів^[6].
• Шпинат: один із найбагатших на оксалати продуктів. Через них і кальцій зі шпинату засвоюється в кілька разів гірше, ніж із молока^[10].
• Темний шоколад: какао й шоколад теж є помітним джерелом оксалатів.

Повністю відмовлятися від цих продуктів більшості людей не потрібно. Розумніше їсти їх разом зі стравами, де є кальцій: шпинат із сиром, буряк зі сметаною чи йогуртом.

Коротко: кальцій у їжі працює як «пастка» для оксалатів у кишківнику. Обмежувати його для профілактики каменів не треба, якщо лікар не встановив окремих показань.

Коли сіль гірша за кальцій

Часто думають, що камені з'являються через надлишок кальцію з їжі чи добавок. Значно частіше винен надлишок натрію, тобто солі. Виводячи зайвий натрій, нирки разом із ним виводять і більше кальцію. Його концентрація в сечі зростає, і кальцію легше з'єднатися з оксалатами в кристали. У когорті медсестер найвище споживання натрію було пов'язане з ризиком каменів, вищим на 30%^[5].

Цей ефект оборотний. В італійському рандомізованому дослідженні 210 людей із кальцій-оксалатними каменями і гіперкальціурією за три місяці малосольної дієти кальцію в сечі стало помітно менше: 271 мг на добу проти 361 мг у тих, хто їв як раніше. Нормальний рівень кальцію в сечі мали 62% людей на малосольній дієті і 34% у контрольній групі^[11]. Особливо небезпечне поєднання солоної їжі з нестачею рідини: у дослідженні людей після першого кальцієвого каменя ті, хто пив багато води, за п'ять років мали повторний камінь у 12% випадків, а ті, хто не змінював звичок, у 27%^[12].

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) радить дорослим споживати не більше 5 г солі на день^[13]. Більшість її ховається в хлібі, ковбасах, сирах, соусах і готових стравах, тому корисніше стежити за ними, ніж за самою сільничкою. Чим відрізняються види солі, для нирок значення не має: важить кількість натрію.

Ще один чинник поруч із сіллю — тваринний білок. У тій самій когорті чоловіків найбільше споживання тваринного білка було пов'язане з ризиком каменів, вищим на 33%^[4]. Відмовлятися від м'яса не треба, але норму білка краще не перевищувати.

Читайте:

Як високе споживання білка впливає на потребу у воді

Високобілкові дієти популярні серед спортсменів і людей, які прагнуть схуднути або збільшити м’язову масу. ...

Коротко: для профілактики каменів перший крок — менше солі й більше води, а не менше кальцію.

Що краще — їжа чи добавки

Кальцій із їжі й кальцій із таблеток впливають на ризик каменів по-різному. У когорті медсестер харчовий кальцій знижував ризик, а добавки підвищували його на 20%. Дві третини жінок приймали добавку не під час їди або з їжею, бідною на оксалати, тобто кальцію не було з чим зв'язуватися в кишківнику^[5]. У великому рандомізованому дослідженні жінок після менопаузи кальцій разом із вітаміном D на 17% підвищив ризик каменів у нирках^[14]. Тому добавки кальцію мають сенс, коли з їжею його справді надходить мало, наприклад для профілактики остеопорозу за призначенням лікаря. Безпечною верхньою межею для дорослих EFSA вважає 2500 мг кальцію на добу з усіх джерел разом^[8].

Інша ситуація — хвороби, за яких кишківник погано засвоює жири. Неперетравлені жири зв'язують кальцій, і оксалатам уже нема з чим з'єднатися, тож вони всмоктуються у великій кількості. Лікарі називають це ентеральною гіпероксалурією. Вона трапляється при хворобі Крона, після видалення частини кишківника і особливо після баріатричних операцій для схуднення^[15]. У шведському реєстрі понад 58 тисяч людей після таких операцій мали камені в нирках більш ніж у шість разів частіше, ніж люди без операції^[16]. У цих випадках солі кальцію, які приймають разом з їжею, допомагають зв'язати оксалати ще в кишківнику, хоча великих досліджень про те, наскільки це зменшує кількість каменів, поки бракує^[15]. Дозу підбирає лікар.

Серед харчових джерел кальцій із молока, йогурту й сиру засвоюється добре і в зручних порціях. Рослинні джерела бувають різними. З капусти кейл, бідної на оксалати, кальцій засвоюється навіть трохи краще, ніж із молока: 41% проти 32%^[17]. Збагачені рослинні напої, як-от мигдальне чи соєве, корисні людям із непереносимістю лактози або на веганській дієті, але кальцій зі збагаченого соєвого напою в дослідженні засвоювався лише на 75% так само добре, як із коров'ячого молока^[18].