Кортизол підвищений: причини, симптоми, аналізи

Учені навчилися вимірювати кортизол у волоссі: пасмо зберігає «запис» гормону за кілька попередніх місяців. Метааналіз 66 досліджень за участю понад 10 тисяч людей показав, що в людей під тривалим стресом кортизолу у волоссі в середньому на 22% більше, а якщо стрес триває просто зараз, то на 43%^[1]. Звучить загрозливо, але це помірний зсув. Справжній гіперкортицизм, коли організм місяцями «тоне» в кортизолі, найчастіше спричиняють ліки, рідше пухлини, і розпізнати його допомагають конкретні аналізи, бо самопочуття тут часто вводить в оману.

Кортизол бере участь у безлічі процесів: регулює обмін речовин, впливає на артеріальний тиск, рівень глюкози в крові та імунну відповідь. Його коливання протягом доби нормальні: найвищий рівень вранці, найнижчий близько півночі. Тривале ж підвищення має серйозні наслідки, тому ознаки гіперкортизолемії (надлишку кортизолу в крові) треба вчасно помітити і з'ясувати їхнє джерело.

Читайте:

Кортизол: все, що потрібно знати

Кортизол щодня допомагає нам прокинутися, тримає рівень цукру в крові, стримує запалення й підтримує тиск. На...

Симптоми підвищеного кортизолу

Гіперкортизолемія може тривалий час залишатися непомітною, бо її прояви маскуються під інші стани. Не в кожної людини з надлишком кортизолу є всі класичні ознаки, тому його важко запідозрити^[2]. Насторожити має саме поєднання симптомів, які наростають з часом.

Основні симптоми включають:

• ожиріння обличчя та тулуба при відносно худих кінцівках, «місяцеподібне» кругле обличчя, жирова подушка між лопатками^[2]
• висипання у вигляді акне
• витончення шкіри, легке утворення синців, широкі багряні розтяжки (стрії) на животі^[3]
• почервоніння обличчя без підвищення температури або запалення
• уповільнене загоєння ран
• виражена слабкість у м'язах плечей і стегон: важко піднятися зі стільця без допомоги рук^[3]
• виснаження, незважаючи на повноцінний відпочинок
• роздратованість, нервозність, емоційна нестабільність
• зниження концентрації уваги, забудькуватість
• головний біль без очевидної причини
• підвищення артеріального тиску.

У дітей чи підлітків можливе уповільнення росту на тлі збільшення ваги, у жінок порушується менструальний цикл, у чоловіків знижується статевий потяг і з'являється еректильна дисфункція^[4].

Механізм підвищення кортизолу

Кортизол виробляється в надниркових залозах, невеликих органах над кожною ниркою. Їхня робота залежить від сигналів з мозку. Усе починається з гіпоталамуса, ділянки мозку, яка реагує на стрес та інші потреби організму.

Коли організм потребує кортизолу, гіпоталамус виробляє кортикотропін-рилізинг-гормон. Він передає команду гіпофізу, маленькій залозі в основі мозку, яку часто називають головною. Гіпофіз у відповідь виділяє адренокортикотропний гормон (АКТГ), і саме АКТГ стимулює надниркові залози виробляти кортизол.

Коли в крові накопичується достатньо кортизолу, організм отримує сигнал «стоп». Це механізм зворотного зв'язку: він гальмує вироблення попередніх сигналів і в гіпоталамусі, і в гіпофізі, тож рівень кортизолу повертається до норми.

Якщо ж цей ланцюг дає збій (наприклад, пухлина гіпофіза виділяє АКТГ без зупинки або пухлина наднирника виробляє кортизол сама), система перестає слухатися сигналу «стоп». Кортизолу стає забагато навіть тоді, коли він не потрібен. Такий стан називають гіперкортицизмом, а сукупність його проявів синдромом Кушинга^[2].

Причини стійко підвищеного рівня кортизолу

Якщо рівень кортизолу залишається високим тривалий час, причину шукають у двох напрямках. Зовнішні (екзогенні) причини пов'язані з ліками, і саме вони трапляються найчастіше: найпоширеніша причина синдрому Кушинга полягає в тривалому прийманні високих доз глюкокортикоїдів^[2]. Внутрішні (ендогенні) причини, коли кортизол надлишково виробляє сам організм, рідкісні: приблизно 40–70 випадків на мільйон людей^[2].

Хронічний стрес

Міф: хронічний стрес є найпоширенішою причиною високого кортизолу і може «довести» до синдрому Кушинга. Насправді: найчастіша причина справжнього гіперкортицизму полягає в прийманні глюкокортикоїдів, а серед внутрішніх причин переважають пухлини^[3]. Стрес підвищує кортизол помірно: за метааналізом, у середньому на 22% у волоссі^[1]. Пухлини він не спричиняє.

Сама стресова реакція цілком реальна. Стрес буває психологічним (постійне хвилювання, конфлікти, втома) або фізичним (травми, хвороби, важке навантаження). У відповідь організм запускає реакцію «бий або тікай», і кортизол швидко зростає, щоб дати тілу енергію. Коли стрес не минає тижнями й місяцями, напруга стає постійною: порушується сон, змінюється апетит, підвищується тиск, частіше трапляються застуди. Як стрес б'є по захисних силах організму, видно з того, як стрес впливає на імунну систему.

Псевдокушинг: алкоголь, депресія, ожиріння

Буває, що аналізи показують підвищений кортизол, а пухлини немає. Лікарі називають це фізіологічним, або непухлинним, гіперкортицизмом (раніше «псевдокушингом»). Його можуть спричиняти розлад вживання алкоголю, тяжка депресія та інші важкі психічні розлади, ниркова недостатність, погано контрольований цукровий діабет^[5], а також виражене ожиріння^[3].

Зовні такий стан може бути дуже схожим на синдром Кушинга, і навіть аналізи інколи не розрізняють їх з першого разу. Тоді вирішальними стають ретельне розпитування й огляд, повторні тести з часом і спостереження: коли людина кидає пити або виходить з депресії, кортизол зазвичай нормалізується^[5].

Пухлини гіпофіза

Іноді в гіпофізі утворюється пухлина, майже завжди доброякісна (аденома), яка виробляє забагато АКТГ. Цей гормон підганяє надниркові залози, і ті посилено виробляють кортизол, хоча потреби в цьому немає.

Цей стан має окрему назву: хвороба Кушинга. Її не варто плутати з ширшим поняттям синдрому Кушинга, який об'єднує будь-які причини надлишку кортизолу. Пухлини гіпофіза відповідають приблизно за 8 із 10 випадків синдрому, не пов'язаних з ліками^[2]. Синдром Кушинга частіше вражає дорослих 30–50 років, а жінок утричі більше, ніж чоловіків^[2]. Надниркові залози при хворобі Кушинга здорові, вони лише працюють під постійним тиском гіпофіза.

Пухлини надниркових залоз

Інша причина криється в пухлині самої надниркової залози. Це можуть бути аденоми (доброякісні) або карциноми (злоякісні). Такі пухлини здатні виробляти кортизол самі, без будь-яких сигналів згори.

У нормі надниркові залози підкоряються зворотному зв'язку: якщо кортизолу багато, вони «приглушують» його вироблення. Пухлина цей механізм ігнорує, і гормон виробляється безперервно. Крім гормональних симптомів, велика пухлина може спричиняти тиск у животі, біль або відчуття розпирання.

Чимало таких пухлин знаходять випадково, коли людині роблять КТ чи МРТ з зовсім іншої причини. Їх називають інциденталомами наднирників. Більшість з них не виробляють гормонів, а рак становить менше 2% випадків^[6]. Проте кожній людині з такою знахідкою радять пробу з 1 мг дексаметазону: якщо кортизол після неї не падає до 50 нмоль/л (1,8 мкг/дл), йдеться про «м'яку автономну секрецію кортизолу»^[7]. Вона не дає класичної картини Кушинга, але пов'язана з частішими діабетом, гіпертонією та порушеннями ліпідів і з вищою смертністю^[8].

Медикаментозна гіперкортизолемія

Найчастіше надлишок кортизолу «приходить» з ліками. Йдеться про глюкокортикоїди, гормональні препарати для лікування хронічних запальних, аутоімунних та алергічних захворювань. Приклади: преднізолон, метилпреднізолон, дексаметазон, гідрокортизон^[9]. Їх призначають при ревматоїдному артриті, системному червоному вовчаку, тяжкій бронхіальній астмі та багатьох інших хворобах. Ризик залежить від дози, тривалості, сили препарату і способу введення: таблетки, ін'єкції (зокрема в суглоб), інгаляції чи креми^[10][2].

Як виявити підвищений рівень кортизолу

Оскільки симптоми неспецифічні, діагноз ставлять за аналізами. Спершу лікар виключає приймання глюкокортикоїдів, а потім обирає один з трьох скринінгових тестів з високою точністю: добовий вільний кортизол у сечі, нічний кортизол у слині або нічну пробу з 1 мг дексаметазону^[11]. Якщо результат відхилений, потрібен другий тест і консультація ендокринолога.

Аналіз сечі

Тест на добовий вільний кортизол у сечі входить до трьох стандартних скринінгових методів^[11]. Людина збирає всю сечу протягом 24 годин. Надлишок вільного кортизолу вказує на можливу гіперкортизолемію, але один аналіз діагнозу не ставить: зазвичай його повторюють або поєднують з іншим тестом.

Аналіз крові

Звичайний ранковий кортизол у крові для скринінгу не підходить: вранці гормон і так на піку, тож «трохи вище норми» мало про що говорить. Кров на кортизол інформативна в межах проби з дексаметазоном. Людина ввечері, близько 23:00, приймає 1 мг дексаметазону, а о 8–9 ранку здає кров. У здорової людини цей препарат «вимикає» вироблення кортизолу, і його рівень падає нижче 50 нмоль/л (1,8 мкг/дл); якщо ні, підозра на гіперкортицизм^[11][7].

Аналіз слини

Нічна концентрація кортизолу в слині є одним із трьох основних скринінгових тестів^[11]. Слину збирають удома близько півночі, коли в здорових людей кортизол мінімальний. Якщо ж він і вночі високий, це підозра на порушення добового ритму, характерне для синдрому Кушинга. Нормальні результати нічного кортизолу в слині та проби з дексаметазоном практично виключають синдром Кушинга будь-якого походження^[5].

Магнітно-резонансна та комп'ютерна томографія

Візуалізацію роблять лише після того, як аналізи підтвердили надлишок кортизолу, щоб знайти його джерело. Для гіпофіза застосовують магнітно-резонансну томографію, яка дозволяє виявити навіть мікроаденоми, для надниркових залоз частіше комп'ютерну томографію^[2].

Коротко: один «високий» ранковий кортизол у крові ще не діагноз. Справжній гіперкортицизм підтверджують щонайменше двома різними тестами: сеча за добу, нічна слина або проба з дексаметазоном.

Ускладнення високого рівня кортизолу

У нормі кортизол допомагає справлятися зі стресом і підтримує обмін речовин. Якщо ж справжній гіперкортицизм триває місяцями, гормон починає шкодити: синдром Кушинга без лікування підвищує смертність і погіршує якість життя^[4].

Найпоширеніші ускладнення високого рівня кортизолу включають:

• Серцево-судинні порушення: стійко високий тиск і зміни в ліпідному обміні сприяють розвитку гіпертонії, накопиченню холестерину та формуванню бляшок у судинах. Це підвищує ризик інфаркту та інсульту, які разом із серцевою недостатністю є найчастішими причинами смерті при синдромі Кушинга; ризик посилює схильність до тромбів^[4].
• Остеопороз: кортизол зменшує щільність кісткової тканини, кістки стають ламкими, частішають переломи^[4]. Особливо це небезпечно для людей похилого віку.
• Порушення обміну глюкози: гормон підвищує рівень цукру в крові й зменшує чутливість клітин до інсуліну. З часом це може призвести до цукрового діабету другого типу^[2].
• Зниження імунітету: при активній хворобі імунна відповідь пригнічена, тому інфекції трапляються частіше і можуть ускладнюватися сепсисом^[4].
• Психоемоційні розлади: порушується сон, з'являються дратівливість і тривожність, погіршуються пам'ять і концентрація. Можливі депресія або, рідше, манія^[4].

Також можуть виникати інші проблеми. У жінок випадає волосся на голові, натомість росте на обличчі й тілі, а менструальний цикл стає нерегулярним або зникає. У чоловіків знижується рівень тестостерону, що проявляється зменшенням статевого потягу, втомлюваністю, м'язовою слабкістю^[4]. Крім того, надлишок кортизолу може знижувати рівень калію в крові^[4], спричиняти затримку рідини, набряки й набір ваги навіть при звичайному харчуванні.

Як знизити рівень кортизолу

Знизити кортизол можна лише після того, як з'ясовано причину. Якщо мова про хронічний стрес або спосіб життя, допомагають зміни звичок. Якщо ж причина в пухлині чи ліках, потрібне лікування під наглядом ендокринолога.

Зміна способу життя

При помірному «стресовому» підвищенні кортизолу перший крок полягає в нормалізації щоденних звичок. Регулярний розпорядок, рух і якісний сон допомагають стабілізувати добовий ритм гормону.

• Повноцінний сон: дорослим рекомендовано спати 7 годин або більше регулярно^[12]. Корисно лягати й прокидатися приблизно в один і той самий час: кортизол має добовий ритм, і стабільний графік допомагає його не збивати.
• Фізичне навантаження: помірні тренування допомагають зменшити стрес. Виснажливі навантаження без відпочинку можуть дати зворотний ефект.
• Техніки релаксації: дихальні вправи, медитація, йога або прогулянки на природі допомагають зняти напругу. Навіть короткі щоденні паузи для відновлення краще, ніж нічого.
• Стабільне харчування: краще уникати переїдання, тривалого голодування і надлишку цукру та кофеїну. Це допомагає почуватися рівніше протягом дня.

Контроль стресу

Психологічний комфорт має велике значення. Постійна напруга тримає організм у режимі тривоги, навіть коли фізичної загрози немає. Тому корисно навчитися помічати власні тригери стресу й реагувати на них усвідомлено. Деяким людям допомагає підхід, описаний у теорії «дозволь їм»: перестати контролювати те, що від нас не залежить.

Спілкування з близькими, хобі, творчість, відмова від перфекціонізму допомагають знизити напругу. Якщо тривога стає постійною і заважає жити, це може бути вже тривожний розлад, і тоді варто звернутися до психолога, психотерапевта чи психіатра.

Медикаментозне лікування

Якщо причина в синдромі Кушинга чи гормонально активній пухлині, самостійно знизити кортизол неможливо. Лікування залежить від причини:

• Гормональні препарати: ліки, що блокують вироблення кортизолу або його дію, застосовують, коли операція неможлива, не допомогла або її треба відкласти^[13]. Замісна терапія гідрокортизоном потрібна, якщо після лікування власного кортизолу стає замало.
• Хірургічне видалення пухлин: операція є методом першого вибору^[13]. Пухлину гіпофіза зазвичай видаляють через ніс (трансфеноїдальна операція); ремісії досягають у 65–90% людей з мікроаденомою^[14].
• Поступове зниження дози стероїдів: якщо кортизол підвищений через глюкокортикоїди, дозу зменшують поступово, під наглядом лікаря, до найменшої, яка ще контролює основну хворобу^[2]. Різко кидати ці ліки небезпечно: власні надниркові залози за час лікування «відвикли» працювати, і може розвинутися надниркова недостатність^[10].

Підтримка організму

Добавки часто рекламують як засіб «знизити гормон стресу», але доказів тут небагато:

• Магній: систематичний огляд 18 досліджень знайшов ознаки, що магній може зменшувати суб'єктивну тривожність у вразливих людей, але якість цих даних низька^[15].
• Вітаміни групи B: потрібні для енергетичного обміну; підтверджень, що їхнє приймання знижує кортизол у людей без дефіциту, немає.
• Омега-3 жирні кислоти: в одному рандомізованому дослідженні за участю 138 людей 2,5 г омега-3 на день протягом 4 місяців знизили кортизол під час лабораторного стресу на 19% порівняно з плацебо^[16]. Результат обнадійливий, проте це лише одне дослідження, тож доведеним способом лікування його не назвеш.

Перед прийомом будь-яких добавок краще порадитися з лікарем, щоб уникнути небажаних взаємодій з ліками. Справжній гіперкортицизм добавки не лікують.