Календула

Колись календулу частіше бачили в каструлі, ніж в аптечці. Пелюстками фарбували сир і масло, їх кидали в супи й каші замість дорогого шафрану, за що рослину прозвали «шафраном для бідних», а англійська назва pot marigold буквально означає «нагідки для горщика»^[1]. Золотистий колір пелюсткам дають каротиноїди, переважно лютеїн і зеаксантин, яких у квітках буває до 4,7%^[2]. Сьогодні календулу частіше шукають у мазях, ніж у супі, і саме тут Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) визнає за нею традиційне застосування.

Календула лікарська (Calendula officinalis L.) належить до родини айстрових, або складноцвітих (Asteraceae). В українській ботаніці її називають нагідками лікарськими, у побуті частіше просто календулою, а на Волині ще й нюхтиками^[3]. Її використовують у народній медицині, у місцевих засобах для шкіри та в косметології. У лабораторних дослідженнях екстракти календули проявляли протизапальну, антиоксидантну й протимікробну дію, але переконливих клінічних доказів для більшості цих властивостей поки бракує^[2].

Що таке календула?

Календула лікарська є трав'янистою рослиною з прямим, розгалуженим угорі стеблом заввишки 40–70 см. Її жовті або помаранчеві квітки зібрані в суцвіття-кошики: по краю ростуть язичкові квітки, які й утворюють насіння, а в центрі трубчасті^[3]. Кошик оточують два ряди опушених листочків обгортки^[1]. До родини айстрових належать також ромашка та ехінацея.

Латинська назва calendula походить від calendae, перших днів місяця в римському календарі, і означає щось на кшталт «маленького календаря»^[4]. Рослина й справді цвіте так довго, що з кінця червня до перших заморозків її можна використовувати замість відривного календаря^[3].

Батьківщиною календули, найімовірніше, є південна Європа, проте через тривалу історію вирощування точне походження невідоме. Сьогодні вона здичавіла в багатьох регіонах з помірним кліматом^[1]. Рослина невибаглива: добре росте на сонячних ділянках із дренованим ґрунтом, а насіння легко проростає, тож садівники цінують її як одну з найпростіших у вирощуванні квітів^[1].

Існує багато сортів календули, від блідо-лимонних до червоно-помаранчевих, із простими або махровими кошиками^[1]. Для лікарської сировини Європейська фармакопея використовує саме квітки культурних махрових сортів^[2]. Не плутайте календулу з чорнобривцями (Tagetes): англійською обидві рослини називають marigold, тому на етикетці косметики варто шукати латинську назву Calendula officinalis^[4].

Квітки календули містять різноманітні біоактивні сполуки^[2]:

• Тритерпенові сапоніни і тритерпенові спирти (2–10% і близько 5%): головна група діючих речовин. Найактивнішим протизапальним компонентом у дослідах на тваринах виявився фарадіол^[2]. У пробірці екстракти календули стимулювали рух фібробластів, клітин, які закривають рану, проте ефіри фарадіолу пояснювали цей ефект лише частково^[5].
• Флавоноїди (0,3–0,8%, переважно глікозиди кверцетину та ізорамнетину): у лабораторних дослідженнях діють як антиоксиданти. Сировина за Європейською фармакопеєю має містити щонайменше 0,4% флавоноїдів.
• Кумарини (скополетин, умбеліферон, ескулетин): у малих кількостях, їхній внесок у дію календули вивчено мало.
• Каротиноїди (до 4,7%, переважно лютеїн і зеаксантин): дають квіткам колір і теж є антиоксидантами.
• Ефірна олія (0,2–0,3%, переважно сесквітерпени, як-от α-кадинол) та водорозчинні полісахариди (до 15%).
• Фенольні кислоти (кавова, хлорогенова) та амінокислоти: трапляються в екстрактах, але вирішального значення для лікувальної дії не мають.

Міф: календула має протипухлинні властивості і допомагає боротися з раком. Насправді: фарадіол і тараксастерол гальмували розвиток пухлин лише в лабораторних експериментах, а досліджень лікування раку календулою в людей немає^[2].

Лікарські властивості календули

EMA визнає квітки календули традиційним рослинним лікарським засобом для двох цілей: полегшення легких запалень шкіри (наприклад, сонячного опіку) і загоєння невеликих ран, а також полегшення легких запалень у роті та горлі^[6]. «Традиційний» означає, що висновок спирається на багаторічний досвід застосування: більшість клінічних досліджень календули малі й мають методологічні вади, тому визнаної ефективності за даними досліджень вона не має^[2].

Лікування ран і порізів

Календула разом зі звіробоєм, арнікою, подорожником і мальвою входить до найпоширеніших ранозагоювальних рослин європейської народної медицини^[7]. Систематичний огляд 7 клінічних і 7 тваринних досліджень показав, що при гострих ранах екстракт календули пришвидшував завершення запальної фази загоєння, хоча при хронічних ранах і опіках результати були суперечливими^[8].

Одне з досліджень оцінювало мазь з календулою на рані після кесаревого розтину в 72 жінок, які народжували вперше. Ті, хто 10 днів наносив мазь кожні 12 годин, загоювалися швидше за шкалою REEDA, що враховує почервоніння, набряк, синці, виділення і зближення країв рани^[9]. У рандомізованому дослідженні на 100 жінках після епізіотомії (розрізу промежини під час пологів) мазь з календулою зменшувала біль, починаючи з другого дня, а також почервоніння й набряк^[10].

Інше дослідження показало, що екстракт календули пришвидшує загоєння венозних трофічних виразок на ногах. У пацієнтів, які застосовували екстракт, площа виразки зменшувалася в середньому на 7,4% за тиждень, а в контрольній групі на стандартному лікуванні лише на 1,7%. Повністю загоїлися 72% виразок проти 32%, і побічних ефектів дослідники не виявили^[11]. Проте групи формували без рандомізації, а склад екстракту описано недостатньо, тому EMA не вважає ці дані достатніми доказами^[2].

Променевий дерматит

Променевий дерматит (радіодерматит) є запаленням шкіри, яке часто з'являється під час променевої терапії. Саме тут календула пережила найгучніший злет і найпомітніше розчарування. У рандомізованому дослідженні 2004 року 254 жінки після операції з приводу раку молочної залози під час опромінення наносили мазь з календулою або емульсію з троламіном, іншим засобом для догляду за опроміненою шкірою. Дерматит 2-го ступеня і тяжчий розвинувся в 41% жінок групи календули проти 63%, а біль і перерви в лікуванні траплялися рідше^[12]. Проте ту мазь готували з усієї надземної частини рослини, включно зі стеблами й листям^[2].

Пізніше рандомізоване дослідження з 411 пацієнтками порівняло крем з календулою зі звичайним зволожувальним кремом і різниці не знайшло: тяжкі шкірні реакції мали 23% і 19% жінок відповідно^[13]. Метааналіз 2023 року, на який спиралися міжнародні настанови з підтримувальної терапії при раку, теж не виявив істотного захисного ефекту календули^[14]. Тож засоби для шкіри під час опромінення варто обирати разом із лікарем, який проводить променеву терапію.

Коротко: календула може трохи пришвидшити загоєння дрібних ран і подразнень, і EMA визнає це традиційним застосуванням. Глибокі, брудні чи інфіковані рани, хронічні виразки та шкіру під час променевої терапії доглядають так, як порадить лікар.

Лікування молочниці та інших грибкових інфекцій

У лабораторних дослідах фракції екстракту календули пригнічували ріст деяких бактерій і грибків роду Candida^[2]. Клінічних досліджень при інфекціях піхви поки небагато.

Одна з досліджених областей застосування календули стосується бактеріального вагінозу. У дослідженні на 80 жінках порівнювали вагінальний крем з екстрактом календули та крем з метронідазолом. Через тиждень після лікування симптомів не мали жінки обох груп, і побічних ефектів не спостерігали^[15]. Однак це одне невелике дослідження, а стандартним лікуванням бактеріального вагінозу залишаються антибіотики у вигляді таблеток, гелів чи кремів^[16].

Щодо вагінального кандидозу (молочниці), у дослідженні на 150 жінках вагінальний крем з календулою діяв повільніше за клотримазол: через 10–15 днів після лікування аналіз був негативним у 49% жінок групи календули проти 74%. Проте через місяць частка негативних аналізів у групі календули була вищою, 77% проти 34%^[17]. Це одне дослідження, тож замінювати календулою протигрибкові ліки не слід.

Сонцезахисні властивості

У 2019 році дослідники виміряли «в пробірці» сонцезахисний фактор (SPF) ефірної олії календули, і він становив близько 8^[18]. Вимірювали ефірну олію в спектрофотометрі, на шкірі людей її не перевіряли, тому такий показник не означає реального захисту від сонця.

Міф: крем з календулою може замінити сонцезахисний засіб. Насправді: для захисту від сонця Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) радить засоби з SPF щонайменше 30 і захистом від UVA не менше 4 зірок^[19]. Календулу в EMA розглядають як засіб для полегшення вже отриманого легкого сонячного опіку^[6].

Міфи та реальність

Лікування шкірних захворювань (екзема, дерматит)

Календулу часто пропонують при екземі та дерматитах, але на сьогодні наукових доказів її ефективності при цих хворобах недостатньо^[2].

Оскільки календула зменшує запалення, її нанесення на подразнену шкіру може дещо полегшити неприємні відчуття. У дослідженні на 20 здорових добровольцях крем з екстрактом календули захищав шкіру від подразнення лаурилсульфатом натрію, поширеною мийною речовиною^[2]. При пелюшковому дерматиті в рандомізованому дослідженні на 66 немовлятах мазь з календулою зменшувала кількість уражених ділянок помітніше, ніж крем з алое^[20]. Проте переконливих доказів ефективності та безпеки календули саме при екземі немає. Людям з екземою, які мають алергію на айстрові, засоби з календулою можуть зашкодити, бо рослини цієї родини є важливою причиною алергічного контактного дерматиту в Європі^[21].

Протизапальні властивості при акне

Календулу рекламують при акне через її протизапальну дію: вона теоретично може зменшувати почервоніння і набряк навколо запалених елементів та підтримувати загоєння пошкоджених тканин.

Антибактеріальну дію календули показано лише в лабораторних дослідах^[2]. Клінічних досліджень календули при акне практично немає, тому вважати її засобом лікування акне не можна. Олійні засоби з нею до того ж можуть не підійти жирній шкірі, схильній до висипань.

Безпека та побічні ефекти

EMA вважає засоби з квітками календули для шкіри та полоскання безпечними в рекомендованих дозах^[2]. Проте, як і будь-який лікарський засіб, календула може спричиняти побічні ефекти та має протипоказання:

Алергічні реакції

Засоби з календулою протипоказані людям з алергією на саму календулу та на інші рослини родини айстрових, як-от амброзію, ромашку чи арніку^[6]. Календула може спричинити алергічний контактний дерматит зі свербежем і почервонінням, проте сенсибілізує вона слабко, і такі випадки описують рідко^[2]. Описано й поодинокий випадок анафілаксії (анафілактичного шоку) після полоскання горла настоянкою календули^[2].

Вагітність і годування груддю

Під час вагітності та годування груддю засоби з календулою не рекомендовані, бо їхню безпечність не встановлено^[6]. Даних про вплив календули на гормони в людей немає. EMA враховує інше: досліджень у вагітних немає, а в дослідах на щурах приймання всередину спиртового екстракту наприкінці вагітності погіршувало стан самиць^[2].

Взаємодія з ліками

Взаємодій календули з ліками EMA не описує, але й даних про них немає^[2]. Тому, якщо ви приймаєте ліки постійно або хочете приймати календулу всередину, обговоріть це з лікарем чи фармацевтом.

Шкірні подразнення

При нанесенні на шкіру можуть виникати легкі подразнення, особливо якщо засіб містить ароматизатори або спирт. Настоянку календули на шкіру не наносять нерозведеною: для компресів її розводять охолодженою кип'яченою водою щонайменше в 3 рази^[6]. Якщо з'явилися ознаки інфекції або стан шкіри погіршується, EMA радить звернутися до лікаря.

Коротко: головний ризик календули стосується алергії в людей, чутливих до айстрових. Дітям до 6 років лікарські засоби з нею для шкіри не рекомендовані, а для полоскання рота й горла вікова межа становить 12 років.

Як вживати календулу

Календула буває в різних формах, і кожна має своє призначення. Для всіх форм EMA радить звернутися до лікаря, якщо симптоми не минають довше тижня^[6].

Настої та чаї

В EMA настій календули описано для зовнішнього застосування: 1–2 г сушених квіток на 150 мл води, а теплим настоєм просочують серветки для компресів на 30–60 хвилин або полощуть рот і горло 2–4 рази на день, наприклад при болю в горлі^[6]. Пелюстки календули їстівні, тож чай з них можна пити як звичайний трав'яний напій^[1]. Антиоксидантну дію настоїв показано лише в лабораторії.

Міф: чай з календули зміцнює імунітет. Насправді: досліджень, які б це підтвердили, немає, і EMA не визнає жодного застосування календули всередину^[6]. Чашка золотистого чаю тішить око, але звання «імуномодулятора» їй поки ніхто не присвоїв.

Приготувати настій з календули дуже просто. Ось як це зробити:

• Закип'ятіть воду. Почніть з того, щоб закип'ятити воду в чайнику або на плиті.
• Додайте сушені квіти календули. Покладіть близько двох чайних ложок сушених квітів календули в чайний фільтр або заварник.
• Залийте гарячу воду. Коли вода закипить, залийте нею квіти у фільтрі або заварнику.
• Дайте настоятися. Залиште настій на 10 хвилин.
• Процідіть. Для полоскання чи компресу використовуйте теплий настій без добавок, а в чай для пиття за бажанням можна додати мед, корицю, ваніль чи скибочку лимона.

Мазі та креми

Мазі й креми з календулою наносять тонким шаром на уражену ділянку 2–4 рази на день^[6]. Їх застосовують для загоєння дрібних ран, подряпин і легких запалень шкіри. У зареєстрованих мазях вміст квіток календули зазвичай становить від 2 до 20%, залежно від виду екстракту^[6]. Як показано вище, клінічні дослідження мазей з календулою переважно невеликі, тож чекати від них чудес не варто.

Олії

Квітки календули настоюють на рослинних оліях, найчастіше на оливковій чи соняшниковій. Олійний екстракт на оливковій олії входить до переліку EMA для приготування мазей^[6]. Такі олії використовують для масажу або додають до косметичних засобів, щоб пом'якшити суху шкіру. Утім, сама оливкова олія при тривалому нанесенні може послаблювати захисний бар'єр шкіри, а соняшникова такого ефекту в дослідженні не мала^[22].

Читайте:

Базові олії: навіщо потрібні

Базові олії: що це таке, навіщо ними розводять ефірні олії і в яких пропорціях, які олії найпопулярніші й чим в...

Наноемульсії

Наноемульсії та інші сучасні носії, як-от ліпосоми, можуть покращувати проникнення активних речовин рослинних екстрактів у шкіру^[23]. Для календули такі форми поки вивчають переважно в лабораторіях, зокрема як спосіб краще доставляти її каротиноїди^[24]. Порівнянь наноемульсій зі звичайними мазями в клінічних дослідженнях майже немає.

Настоянки та капсули

Спиртова настоянка календули в монографії EMA призначена для зовнішнього застосування: її розводять для компресів, а для полоскання рота й горла використовують 2% розчин 2–4 рази на день^[6]. Капсули й таблетки з календулою для приймання всередину продають як харчові добавки, але досліджень, які б підтвердили їхню користь для імунітету чи «покращення роботи органів», немає. Якщо ви все ж плануєте їх приймати, порадьтеся з лікарем, особливо під час вагітності чи при хронічних хворобах.