Як безпечно видалити волосся в носі

У Туреччині лікарі оцінили густоту волосся в носі у 233 людей з алергічним ринітом (у побуті кажуть «сезонний алергічний нежить»). Серед тих, у кого волосків було мало, бронхіальна астма трапилася в 44,7%, а серед власників густих «заростей» лише в 16,7%^[1]. Це лише одне спостережне дослідження, яке не доводить причинного зв'язку, проте воно добре показує, що волосся в носі виконує цілком конкретну роботу. Тому прибирати його варто з розумом: коротко підстригти помітні волоски цілком можна, а от вищипувати їх під корінь не слід.

Роль носового волосся

Волосся в носі (лікарі називають його вібрисами) росте в переддвер'ї, тобто в передній частині ніздрі, вкритій звичайною шкірою. Воно працює як перше сито для повітря: затримує пил, пилок та інші великі частинки, перш ніж ті потраплять глибше в дихальні шляхи^[2]. У комп'ютерній моделі носа більше і довших волосків означало кращу фільтрацію частинок. Водночас густе волосся трохи підвищувало опір повітрю на вдиху, тож автори вважають, що поради щодо підстригання варто підлаштовувати під стан здоров'я людини^[3].

У носі є густа мережа кровоносних судин і залоз. Саме вони, а не волоски, зігрівають і зволожують повітря, щоб у легені воно надходило вже «підготовленим»^[4]. Тож, коротко підстригаючи волосся біля входу в ніздрю, ви не позбавляєте ніс цієї функції. Проблеми починаються там, де пошкоджується шкіра переддвер'я.

Коли та чому люди видаляють волосся з носа

Рішення видалити волосся з носа зазвичай не має медичного підґрунтя. Найчастіше це питання зовнішнього вигляду або комфорту. Волоски, які визирають із ніздрів, можуть лоскотати, колоти або просто створювати відчуття неохайності, і нерідко першим їх помічає співрозмовник, поки власник ще нічого не підозрює. Отоларинголог (ЛОР-лікар) Медичного центру Векснера Університету штату Огайо (США) Юджин Чіо пояснює, що підстригати їх можна, але це суто косметичне рішення: для здоров'я різниця між підстриженим і непідстриженим волоссям невелика^[2].

Повністю прибирати носове волосся немає сенсу, а більшість методів епіляції і депіляції, придатних для ніг чи пахв, для носа не годяться. Достатньо вкоротити ті волоски, що видно ззовні, а глибші залишити на місці.

Ножиці та тримери: найкращий варіант

Підстригання лікарі вважають найпростішим і найбезпечнішим способом догляду за волоссям у носі^[2]. Для цього підходять маленькі ножиці із заокругленими кінчиками, щоб випадково не вколоти шкіру й не спричинити носову кровотечу^[5]. Корінь волосини залишається на місці, тому ранок, через які всередину проникають бактерії, майже не буває. Такий метод дає змогу прибрати лише найпомітніші волоски й не зачіпати глибші, які продовжують фільтрувати повітря.

Щоби процедура була безпечною, дотримуйтеся послідовності:

• Станьте перед дзеркалом у добре освітленому місці.
• Перед підстриганням висякайтеся і приберіть засохлий слиз, якщо він заважає.
• Трохи закиньте голову назад і тримайте ножиці впевнено.
• Зрізайте лише ті волоски, що видно з ніздрі, не заходячи глибоко в порожнину носа.
• Після процедури знову висякайтеся, щоб видалити зрізані волоски. Промивати ніс водою не потрібно.

Електричні тримери для носа є ще одним зручним варіантом. Їхні леза сховані під заокругленою насадкою, тож вони працюють швидко і не ріжуть шкіру^[5]. Тример продається в аптеках, магазинах побутової техніки та інтернет-магазинах. Результат тримається доти, доки волосся не відросте, тож процедуру доведеться повторювати. Але саме тримери й ножиці вважають найбезпечнішими серед усіх доступних варіантів.

Міф: після підстригання волосся в носі росте густішим і жорсткішим. Насправді: зрізання волосини не змінює ні її структури, ні кольору, ні швидкості росту, про що окремо нагадує Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA)^[6]. Просто короткий кінчик волоска з тупим зрізом на дотик здається грубішим.

Коротко: підстригайте лише те, що видно ззовні. Ножиці з заокругленими кінцями або тример вирішують косметичну проблему і не травмують шкіру носа.

Віск і пінцет: менш бажані варіанти

Видалення волосся з носа воском або пінцетом лікарі не радять. Волосина виходить разом із коренем, і в порожньому фолікулі лишається крихітна ранка. Через неї можуть проникнути бактерії, а новий волосок, відростаючи, іноді вростає в шкіру^[2]. Серед 118 пацієнтів, яких госпіталізували в Ізраїлі з вестибулітом носа (запаленням шкіри переддвер'я), у 15 осіб хворобі передувало вищипування волосків у носі^[7]. Віск, особливо в глибших ділянках, ще й може пошкодити ніжну шкіру всередині носа^[5].

У продажу є воскові набори, створені спеціально для носа. Їх розраховано лише на волосся біля краю ніздрі, а результат тримається до чотирьох тижнів, бо віск висмикує волосину разом із коренем, нижче рівня шкіри^[5]. FDA при цьому прямо зазначає, що віск не слід наносити на ніс, вуха, вії, а також на подразнену, обвітрену чи обгорілу на сонці шкіру^[6]. Тож навіть «носовий» віск лишається компромісом між тривалим ефектом і ризиком запалення.

Якщо після воску з'явився дискомфорт, можна прикласти до подразненої ділянки рушник, змочений теплою водою. Такий компрес зменшує болючість^[5]. Якщо ж біль і набряк наростають, це схоже вже на початок інфекції.

Лазерне видалення: довготривало, але з нюансами

Лазерна епіляція руйнує волосяні фолікули світловим променем і дає довготривалий результат на різних ділянках тіла. Щодо носа цей метод спірний, адже промінь може пошкодити слизову оболонку в порожнині носа. Саме тому лазер зазвичай спрямовують лише на найпомітніше волосся біля внутрішнього краю ніздрі^[5].

Процедура робить волоски менш помітними, і вони перестають визирати з носа. Таке рішення приваблює тих, хто шукає довготривалий ефект, але воно й найдорожче з усіх доступних варіантів^[5]. Окрім ціни, варто зважати на можливі побічні ефекти: пухирі, набряк, почервоніння, зміну кольору шкіри та рубці^[6].

Лазерну процедуру можна проводити тільки в спеціалізованому закладі. Лазери для епіляції є медичними приладами, і FDA наголошує, що працювати з ними має кваліфікований медичний фахівець^[6]. Найкраще звернутися до дерматолога або пластичного хірурга з досвідом таких процедур. Ніс є маленькою й делікатною зоною, тож досвід фахівця тут має вирішальне значення.

Чого точно не варто робити

Хімічні засоби для видалення волосся, депіляційні креми, не призначені для носової порожнини. Вони надто агресивні: можна вдихнути їхні випари й отримати хімічний опік слизової оболонки носа^[5]. FDA нагадує, що депілятори не наносять біля очей, на запалену чи пошкоджену шкіру, а перед першим застосуванням виробники радять тест на невеликій ділянці шкіри^[6]. Для носа цей тест не рятує, бо проблема в самій зоні: тонкій шкірі та слизовій поруч. Почервоніння, свербіж і висип від складників крему лікарі називають контактним дерматитом.

Є продукти, які позиціонуються як «натуральні» й нібито зменшують ріст волосся. Доказів, що вони діють або безпечні для носа, немає, тож і тут потрібно уважно читати інструкцію. Якщо в ній не написано прямо, що засіб призначений для носа, наносити його туди не можна.

Можливі ускладнення та як їх розпізнати

Після видалення волосся можуть виникати неприємні відчуття. Найпоширеніші ускладнення: біль, ранки на шкірі та слизовій, вросле волосся і запалення волосяного фолікула (фолікуліт).

Вросле волосся з'являється, коли волосина загинається і знову проростає в шкіру. Найчастіше так буває після гоління, вищипування й воску^[8], тож це та сама проблема, що й при подразненні після гоління на ногах чи видаленні волосся на сідницях. Запалення навколо врослих волосків дерматологи називають псевдофолікулітом.

Симптоми, які можуть свідчити про вросле волосся або запалення в носі:

• дрібні гнійнички або запалені вузлики
• почервоніння
• свербіж
• болючість у місці росту, яка посилюється від дотику.

Щоб зменшити запалення, слід тимчасово припинити будь-яке видалення волосся. Теплий вологий рушник, прикладений до шкіри, допоможе розм'якшити її^[5]. Чухати, колупати й видавлювати вросле волосся Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) не радить, бо так легко пошкодити шкіру й занести інфекцію. Підняти волосок стерильною голкою чи скальпелем за потреби може лікар^[8]. Усередині носа це особливо стосується: там погано видно, а шкіра тонка.

Якщо ділянка стала дуже болючою, гарячою чи набряклою або піднялася температура, потрібен лікар^[8]. Так часто проявляється вестибуліт носа або фурункул переддвер'я носа (у побуті кажуть «чиряк»): болючий червоний кінчик чи край ніздрі, прищі й кірки всередині^[9]. Їх зазвичай лікують антибактеріальною маззю, а за потреби антибіотиками всередину^[10]. Видавлювати такі прищі в носі не можна. Ризик вищий у людей із цукровим діабетом та ослабленим імунітетом^[9].

Ділянку від перенісся до кутиків рота в побуті називають «трикутником смерті» або «небезпечним трикутником обличчя». Вени цієї зони сполучаються з кавернозним (печеристим) синусом, венозною порожниною біля основи черепа. Анатомічне дослідження показало, що клапани в цих венах таки є, а небезпеку створюють саме сполучення між ними й напрям кровотоку^[11]. Найгрізніше ускладнення, тромбоз кавернозного синуса, трапляється рідко, але загрожує життю. Його ознаки: висока температура, головний біль, набряк навколо очей і порушення рухів очей^[12]. Тут потрібна невідкладна допомога.

Міф: одна вищипнута волосина в носі може закінчитися інфекцією мозку. Насправді: тяжкі ускладнення інфекцій переддвер'я носа рідкісні^[10]. Навіть серед 118 госпіталізованих із вестибулітом жодного такого ускладнення не було^[7]. Проте ризик реальний, тому лікарі радять підстригати волосся замість вищипувати^[9].

Коротко: червоний болючий кінчик носа після вищипування не лікують голкою вдома. Наростання болю, набряк біля ока чи температура є приводом негайно звернутися до лікаря.

Читайте:

Чому утворюються болісні ранки в носі?

Болючі ранки й скоринки в носі найчастіше з'являються через дрібні травми слизової, сухість і бактеріальне з...