Лікарі у Східній Європі та Росії зіткнулися з дивною хворобою в молодих людей: хода ставала хиткою, люди падали, не могли ходити задом наперед, а голос ставав тихим і невиразним — майже як при хворобі Паркінсона, але в зовсім не літніх людей. У дослідженні в Латвії всі 23 такі пацієнти роками вводили собі саморобний наркотик ефедрон, який виготовляли з використанням перманганату калію («марганцівки»). У їхній крові був підвищений рівень марганцю, а на МРТ виявлялися характерні зміни в ділянках мозку, що керують рухами[1].
Ця трагічна історія показує другий бік марганцю: у малих дозах він необхідний, а в надмірних — отруйний для нервової системи.
Навіщо організму марганець
В організмі дорослої людини лише 10–20 мг марганцю, причому 25–40% — у кістках, решта — у печінці, підшлунковій залозі, нирках і мозку[2].
Марганець потрібен для роботи кількох важливих ферментів[2]:
- марганцева супероксиддисмутаза — головний антиоксидантний фермент мітохондрій, «енергетичних станцій» клітин;
- аргіназа — фермент печінки, який допомагає виводити зайвий азот у вигляді сечовини;
- піруваткарбоксилаза — бере участь в утворенні глюкози.
Крім того, марганець потрібен для обміну амінокислот, холестерину й вуглеводів, утворення кісток та роботи імунної системи.
Скільки марганцю потрібно
Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) вважає достатнім для дорослих, зокрема вагітних і жінок, які годують грудьми, 3 мг марганцю на день; для дітей норму розраховують від дорослої з урахуванням маси тіла[3].
Засвоюється марганець погано — лише 1–5% від того, що надходить з їжею. Дуже багато заліза в раціоні зменшує засвоєння марганцю, а нестача заліза, навпаки, його посилює[2].
Де шукати марганець
Марганцю багато в рослинній їжі: цільних зернових, горіхах, насінні, бобових, а також у мідіях і чаї[4]:
| Продукт (100 г) | Марганець, мг |
| Пшеничні зародки | 13,3 |
| Фундук | 6,2 |
| Вівсянка (суха) | 4,9 |
| Насіння гарбуза | 4,5 |
| Какао-порошок | 3,8 |
| Волоські горіхи | 3,4 |
| Мідії | 3,4 |
| Мигдаль | 2,2 |
| Хліб цільнозерновий | 2,2 |
| Гречка (суха) | 1,6 |
| Нут (варений) | 1,0 |
| Бурий рис (варений) | 1,0 |
| Ананас | 0,9 |
| Шпинат | 0,9 |
| Чорний чай (заварений) | 0,2 |
| Молоко | 0,004 |
Порції вівсянки на сніданок (50 г сухої крупи) уже вистачає, щоб отримати близько 2,5 мг марганцю — більшу частину денної потреби. М'ясо, риба й молочні продукти дають марганцю зовсім мало.
Читайте:
Дефіцит марганцю: майже не буває
Справжній дефіцит марганцю в людей не описано як окреме захворювання. Те, що про нього відомо, отримано в експериментах, де добровольцям давали раціон майже без марганцю. У них з'являлися висипання на шкірі, знебарвлення волосся, зниження мінеральної щільності кісток, затримка росту й порушення толерантності до глюкози[2]. Але в реальному житті, за звичайного раціону з рослинною їжею, такого не буває.
Тому довгі списки «симптомів нестачі марганцю» — від втоми до безпліддя й епілепсії — які часто трапляються в інтернеті, не мають наукового підґрунтя.
Коротко: дефіцит марганцю — рідкість, відома переважно з експериментів, тож приймати марганець «про запас» немає сенсу.
Надлишок марганцю: головна небезпека для мозку
Отримати забагато марганцю з їжею практично неможливо: організм засвоює його мало, а зайвий швидко виводить. Проблеми виникають, коли марганець потрапляє в організм в обхід кишківника або у великих кількостях[2]:
- Вдихання пилу й диму. Зварювальники й шахтарі, які роками вдихають пил чи дим із марганцем.
- Забруднена питна вода. У деяких колодязях і свердловинах марганцю може бути дуже багато.
- Ін'єкції. Внутрішньовенне введення марганцю з ефедроном, як у дослідженні в Латвії[1], а також тривале парентеральне харчування (через крапельницю).
- Хвороби печінки. Коли печінка погано працює, марганець не виводиться з жовчю і накопичується.
Надлишок марганцю накопичується в ділянках мозку, які керують рухами, і викликає манганізм. Його ознаки — тремтіння, м'язові спазми, скутість і хиткість ходи, як при хворобі Паркінсона, а також перепади настрою й порушення пам'яті[2]. На жаль, ці зміни часто зберігаються роками: у колишніх споживачів ефедрону, які кинули його кілька років тому, порушення ходи нікуди не зникали[1]. Наскільки поширена проблема, показує опитування в Польщі: понад 4% пацієнтів центрів лікування залежностей мали симптоми марганцевої енцефалопатії[5].
Марганець і діти
Немовлята затримують в організмі близько 20% марганцю з їжі — значно більше, ніж дорослі[2], а їхній мозок ще розвивається. Систематичний огляд 55 досліджень показав: у когортних дослідженнях вищий вплив марганцю пов'язаний із гіршим розвитком мислення й рухових навичок у дітей до 6 років, хоча дані саме щодо питної води неоднозначні[6]. Якщо родина п'є воду з власної свердловини, варто перевірити її і на вміст марганцю.
У США для дорослих встановлено верхню межу споживання марганцю — 11 мг на день[2]. Добавки з марганцем без потреби приймати не варто.
Коротко: надлишок марганцю небезпечний для мозку і загрожує насамперед тим, хто вдихає марганцевий пил, п'є забруднену воду, вживає ефедрон або має хвороби печінки.
Марганець, кістки й діабет
Марганець часто входить до складу добавок «для суглобів» і «для кісток». Але досліджень, які показали б користь саме марганцю для кісток і профілактики остеопорозу, немає. Так само суперечливі дані щодо діабету: і низький, і високий рівень марганцю пов'язують із гіршим обміном глюкози, а клінічних досліджень лікування діабету марганцем немає[2].
Коротко: доказів, що добавки марганцю допомагають кісткам, суглобам чи при діабеті, немає.
Підсумок
Марганець потрібен для антиоксидантного захисту клітин, обміну азоту й глюкози та формування кісток. Дорослим достатньо близько 3 мг на день, і цю потребу легко закривають вівсянка, горіхи, цільнозерновий хліб, бобові та чай. Справжній дефіцит марганцю майже не трапляється, тому добавки «про запас» не потрібні. Головна небезпека — надлишок марганцю, який вражає мозок і викликає схожі на хворобу Паркінсона порушення. У групі ризику — зварювальники, шахтарі, люди з хворобами печінки, споживачі ефедрону й ті, хто п'є воду з високим вмістом марганцю.
Джерела6
- Дослідження. Stepens A. та ін. A Parkinsonian syndrome in methcathinone users and the role of manganese. N Engl J Med, 2008.
- Довідник. NIH Office of Dietary Supplements
- Настанова. EFSA
- Довідник. USDA FoodData Central.
- Огляд. Habrat B. та ін. Manganese Encephalopathy Caused by Homemade Methcathinone (Ephedrone) Prevalence in Poland. Nutrients, 2021.
- Мета-аналіз. Liu W. та ін. Biomarkers of environmental manganese exposure and associations with childhood neurodevelopment: a systematic review and meta-analysis. Environ Health, 2020.
