Лікарі у Східній Європі та Росії зіткнулися з дивною хворобою в молодих людей: хода ставала хиткою, люди падали, не могли ходити задом наперед, а голос ставав тихим і невиразним — майже як при хворобі Паркінсона, але в зовсім не літніх людей. У дослідженні в Латвії всі 23 такі пацієнти роками вводили собі саморобний наркотик ефедрон, який виготовляли з використанням перманганату калію («марганцівки»). У їхній крові був підвищений рівень марганцю, а на МРТ виявлялися характерні зміни в ділянках мозку, що керують рухами[1].

Ця трагічна історія показує другий бік марганцю: у малих дозах він необхідний, а в надмірних — отруйний для нервової системи.

Навіщо організму марганець

В організмі дорослої людини лише 10–20 мг марганцю, причому 25–40% — у кістках, решта — у печінці, підшлунковій залозі, нирках і мозку[2].

Марганець потрібен для роботи кількох важливих ферментів[2]:

  • марганцева супероксиддисмутаза — головний антиоксидантний фермент мітохондрій, «енергетичних станцій» клітин;
  • аргіназа — фермент печінки, який допомагає виводити зайвий азот у вигляді сечовини;
  • піруваткарбоксилаза — бере участь в утворенні глюкози.

Крім того, марганець потрібен для обміну амінокислот, холестерину й вуглеводів, утворення кісток та роботи імунної системи.

Скільки марганцю потрібно

Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA) вважає достатнім для дорослих, зокрема вагітних і жінок, які годують грудьми, 3 мг марганцю на день; для дітей норму розраховують від дорослої з урахуванням маси тіла[3].

Засвоюється марганець погано — лише 1–5% від того, що надходить з їжею. Дуже багато заліза в раціоні зменшує засвоєння марганцю, а нестача заліза, навпаки, його посилює[2].

Реклама

Де шукати марганець

Марганцю багато в рослинній їжі: цільних зернових, горіхах, насінні, бобових, а також у мідіях і чаї[4]:

Продукт (100 г) Марганець, мг
Пшеничні зародки 13,3
Фундук 6,2
Вівсянка (суха) 4,9
Насіння гарбуза 4,5
Какао-порошок 3,8
Волоські горіхи 3,4
Мідії 3,4
Мигдаль 2,2
Хліб цільнозерновий 2,2
Гречка (суха) 1,6
Нут (варений) 1,0
Бурий рис (варений) 1,0
Ананас 0,9
Шпинат 0,9
Чорний чай (заварений) 0,2
Молоко 0,004

Порції вівсянки на сніданок (50 г сухої крупи) уже вистачає, щоб отримати близько 2,5 мг марганцю — більшу частину денної потреби. М'ясо, риба й молочні продукти дають марганцю зовсім мало.

Читайте:

Дефіцит марганцю: майже не буває

Справжній дефіцит марганцю в людей не описано як окреме захворювання. Те, що про нього відомо, отримано в експериментах, де добровольцям давали раціон майже без марганцю. У них з'являлися висипання на шкірі, знебарвлення волосся, зниження мінеральної щільності кісток, затримка росту й порушення толерантності до глюкози[2]. Але в реальному житті, за звичайного раціону з рослинною їжею, такого не буває.

Тому довгі списки «симптомів нестачі марганцю» — від втоми до безпліддя й епілепсії — які часто трапляються в інтернеті, не мають наукового підґрунтя.

Коротко: дефіцит марганцю — рідкість, відома переважно з експериментів, тож приймати марганець «про запас» немає сенсу.

Надлишок марганцю: головна небезпека для мозку

Отримати забагато марганцю з їжею практично неможливо: організм засвоює його мало, а зайвий швидко виводить. Проблеми виникають, коли марганець потрапляє в організм в обхід кишківника або у великих кількостях[2]:

  • Вдихання пилу й диму. Зварювальники й шахтарі, які роками вдихають пил чи дим із марганцем.
  • Забруднена питна вода. У деяких колодязях і свердловинах марганцю може бути дуже багато.
  • Ін'єкції. Внутрішньовенне введення марганцю з ефедроном, як у дослідженні в Латвії[1], а також тривале парентеральне харчування (через крапельницю).
  • Хвороби печінки. Коли печінка погано працює, марганець не виводиться з жовчю і накопичується.

Надлишок марганцю накопичується в ділянках мозку, які керують рухами, і викликає манганізм. Його ознаки — тремтіння, м'язові спазми, скутість і хиткість ходи, як при хворобі Паркінсона, а також перепади настрою й порушення пам'яті[2]. На жаль, ці зміни часто зберігаються роками: у колишніх споживачів ефедрону, які кинули його кілька років тому, порушення ходи нікуди не зникали[1]. Наскільки поширена проблема, показує опитування в Польщі: понад 4% пацієнтів центрів лікування залежностей мали симптоми марганцевої енцефалопатії[5].

Марганець і діти

Немовлята затримують в організмі близько 20% марганцю з їжі — значно більше, ніж дорослі[2], а їхній мозок ще розвивається. Систематичний огляд 55 досліджень показав: у когортних дослідженнях вищий вплив марганцю пов'язаний із гіршим розвитком мислення й рухових навичок у дітей до 6 років, хоча дані саме щодо питної води неоднозначні[6]. Якщо родина п'є воду з власної свердловини, варто перевірити її і на вміст марганцю.

У США для дорослих встановлено верхню межу споживання марганцю — 11 мг на день[2]. Добавки з марганцем без потреби приймати не варто.

Коротко: надлишок марганцю небезпечний для мозку і загрожує насамперед тим, хто вдихає марганцевий пил, п'є забруднену воду, вживає ефедрон або має хвороби печінки.

Марганець, кістки й діабет

Марганець часто входить до складу добавок «для суглобів» і «для кісток». Але досліджень, які показали б користь саме марганцю для кісток і профілактики остеопорозу, немає. Так само суперечливі дані щодо діабету: і низький, і високий рівень марганцю пов'язують із гіршим обміном глюкози, а клінічних досліджень лікування діабету марганцем немає[2].

Коротко: доказів, що добавки марганцю допомагають кісткам, суглобам чи при діабеті, немає.

Підсумок

Марганець потрібен для антиоксидантного захисту клітин, обміну азоту й глюкози та формування кісток. Дорослим достатньо близько 3 мг на день, і цю потребу легко закривають вівсянка, горіхи, цільнозерновий хліб, бобові та чай. Справжній дефіцит марганцю майже не трапляється, тому добавки «про запас» не потрібні. Головна небезпека — надлишок марганцю, який вражає мозок і викликає схожі на хворобу Паркінсона порушення. У групі ризику — зварювальники, шахтарі, люди з хворобами печінки, споживачі ефедрону й ті, хто п'є воду з високим вмістом марганцю.

Джерела6
  1. Дослідження. Stepens A. та ін. A Parkinsonian syndrome in methcathinone users and the role of manganese. N Engl J Med, 2008.
  2. Довідник. NIH Office of Dietary Supplements
  3. Настанова. EFSA
  4. Довідник. USDA FoodData Central.
  5. Огляд. Habrat B. та ін. Manganese Encephalopathy Caused by Homemade Methcathinone (Ephedrone) Prevalence in Poland. Nutrients, 2021.
  6. Мета-аналіз. Liu W. та ін. Biomarkers of environmental manganese exposure and associations with childhood neurodevelopment: a systematic review and meta-analysis. Environ Health, 2020.