Після довгого дня гаряча ванна здається найпростішим способом перемкнутися: тіло важчає, думки сповільнюються, а сон приходить легше. Звідси й чутки, що звичка лежати у ванні береже серце, знижує тиск і навіть допомагає при діабеті.

Частина цих обіцянок має під собою серйозні дослідження, частина спирається на опитування, де причину й наслідок важко розділити. А ще в гарячої ванни є зворотний бік, про який рідко пишуть на коробках із сіллю та бомбочками.

Що відбувається з тілом у гарячій воді

Під час занурення у воду близько 40 °C тіло нагрівається, судини розширюються, і до рук, ніг та шкіри надходить більше крові з киснем і поживними речовинами. Душ такого прогрівання не дає.[1]

Найдовшу традицію такого купання має Японія: там лежать у глибокій ванні вдома (фуро), у громадських лазнях (сенто) і в природних гарячих джерелах (онсен). Тому найбільші дослідження про користь щоденної ванни проведено саме серед людей, для яких це звична вечірня звичка. Огляд робіт про занурення у воду підсумовує: тепла вода впливає передусім на серцево-судинну систему, але умови в дослідженнях такі різні, що чіткі висновки про користь поки зробити складно.[2]

Чи справді ванна береже серце

Найвідоміше дослідження на цю тему стежило за 30 076 людьми віком 40–59 років без серцево-судинних захворювань і раку з 1990 до 2009 року. Тих, хто приймав ванну майже щодня, порівнювали з тими, хто робив це до двох разів на тиждень. У першій групі ризик серцево-судинних хвороб загалом був на 28% нижчим, ішемічної хвороби серця на 35%, інсульту на 26%, а крововиливу в мозок на 46%. Зв’язку з раптовою серцевою смертю не знайшли. Від того, чи була вода теплою, чи гарячою, результат суттєво не залежав.[3]

Ці цифри звучать переконливо, але це спостереження, а не експеримент. Частоту купання з’ясували лише один раз, на початку. Ті, хто купався щодня, частіше мали вищу освіту й працювали в офісі, тобто могли відрізнятися способом життя загалом. Не знали й того, чому інші купалися рідко: можливо, через хвороби. Тож щоденна ванна може бути ознакою здоровішого способу життя, а не причиною меншого ризику.

Читайте:

Реклама

Що відомо про цукор у крові й тиск

У дослідженні за участю 1 297 людей із діабетом 2 типу учасників поділили за тим, як часто вони приймають гарячу ванну. У тих, хто купався 4 і більше разів на тиждень, глікований гемоглобін становив у середньому 7,10%, у тих, хто 1–3 рази, 7,20%, а в тих, хто рідше ніж раз на тиждень, 7,36%. Схожа послідовність була для індексу маси тіла (25,5, 26,0 і 26,7) та нижнього, діастолічного артеріального тиску (73, 75 і 77 мм рт. ст.).[4]

Самі автори називають ці відмінності невеликими. Це одномоментне дослідження: тиск і аналізи брали з медичних карток, а не вимірювали після ванни, тож воно не доводить, що купання знижує цукор чи тиск. У великому дослідженні про серце ті, хто купався щодня, теж рідше мали гіпертонію, проте зв’язку з діабетом там не знайшли.[3] Ванна не замінює ліків, які знижують цукор і тиск.

Чи полегшує тепла вода біль у суглобах і м’язах

Про це найчастіше говорять ті, хто їздить на гарячі джерела. В одному такому дослідженні опитали 1 279 відвідувачів чотирьох джерел. Майже 89% приїхали через біль у суглобах, 52% через біль у м’язах, у частини був ревматоїдний артрит. Після купання протягом трьох і більше днів 1 064 людини (83,2%) повідомили, що скарги, з якими вони приїхали, повністю минули.[5]

Порівняльної групи в цьому дослідженні не було, а результат оцінювали самі учасники. До того ж ішлося про мінеральні джерела, а не домашню ванну. Тож ці дані не доводять, що звичайна ванна лікує артрит: тепло може бути приємним доповненням, але не заміною лікування.

Реклама

Ванна чи душ: як змінюється настрій

Невелике рандомізоване дослідження перевірило це напряму. 38 учасників два тижні купалися у ванні з водою 40 °C по 10 хвилин, а ще два тижні лише приймали душ, у різному порядку. Після періоду з ванною вони оцінювали втому, стрес і біль як менші, а за шкалою настрою мали нижчі показники напруження, тривоги, злості й пригніченості. Опитувальник якості життя показав кращі оцінки загального й психічного здоров’я. Дослідження невелике й коротке, а сліпим його зробити неможливо: кожен знає, чи лежить він у ванні.[1]

Цікавіші дані стосуються депресії. У пілотному дослідженні 45 людей із депресією середньої тяжкості до звичного лікування додали або гарячі ванни (40 °C, 15–20 хвилин, двічі на тиждень), або фізичні вправи. Через два тижні в групі ванн тяжкість депресії за шкалою оцінки була на 4,3 бала меншою, ніж у групі вправ. Але учасники знали, яку процедуру отримують, а з групи вправ вибули 13 із 23 людей, тому ефект міг виявитися завищеним; серед тих, хто пройшов програму повністю, перевага ванн була лише тенденцією. Серйозних побічних ефектів не зафіксували.[6] Такі ванни вивчали як доповнення до лікування, а не замість нього.

Чи допоможе ванна краще спати

Огляд 17 досліджень про теплий душ або ванну перед сном показав: вода 40–42,5 °C пов’язана з кращою самооцінкою якості сну і з тим, що більшу частину часу в ліжку людина справді спить. Якщо купатися за 1–2 години до сну, засинання помітно пришвидшувалося, навіть коли процедура тривала лише 10 хвилин.[7]

Ймовірне пояснення таке: після ванни до долонь і стоп надходить більше крові, тіло швидше віддає тепло, і внутрішня температура знижується. Чим помітніше це зниження, тим, імовірно, легше заснути. Автори огляду визнають, що досліджень поки мало, а найкращий час і тривалість купання ще треба уточнити. Якщо засинати важко щовечора, варто переглянути й інші звички, зокрема режим сну і температуру в спальні.

Читайте:

Як прийняти розслаблювальну ванну безпечно

Універсального рецепта немає, але дослідження дають кілька орієнтирів.

  • Температура близько 40 °C. Саме таку воду використовували в дослідженнях настрою й депресії, а для сну вивчали діапазон 40–42,5 °C[7].
  • Близько 10 хвилин. Для пришвидшення засинання вистачало 10 хвилин; літнім людям експерти радять купатися не довше 10 хвилин у воді не гарячішій за 40 °C[8].
  • За 1–2 години до сну. Так тіло встигає охолонути до моменту, коли ви лягаєте.
  • Тепла ванна кімната. Якщо перед купанням людина перебуває в холодній кімнаті, у воді її шкіра нагрівається сильніше, і тиск та пульс можуть змінюватися різкіше. Смерті у ванні взимку трапляються майже в 7 разів частіше, ніж улітку[8].
  • Вставайте повільно. Коли людина підводиться з гарячої води, тиск може різко знизитися. При схильності до такого падіння тиску радять не змінювати положення тіла різко й підводитися поступово[9].

Добавки у воду змінюють відчуття, але не дію тепла. Про них є окремі матеріали: ванна з сіллю Епсома, ванни з морською сіллю і молочна ванна.

Кому гаряча ванна може зашкодити

Там, де купатися в гарячій воді звично, смерть у ванні трапляється настільки часто, що її вивчають окремо. Серед 3 289 таких випадків, розслідуваних судово-медичною службою великого міста за три роки, більшість стосувалася людей, старших за 60 років, і сталася взимку. Майже у 80% розтинів були ознаки того, що людина вдихнула воду, тобто фактично потонула. Більш ніж у половини знайшли хвороби серця й судин, а приблизно в чверті розтинів рівень алкоголю в крові перевищував 0,5 г/л. Автори прямо радять не приймати ванну хворим і нетверезим.[10]

Найбільше обережності потрібно таким людям.

  • Люди з хворобами серця. У літніх людей у воді 41 °C і вище верхній тиск одразу після занурення зростає приблизно на 10 мм рт. ст., а пульс на 14–20 ударів за хвилину. При аритмії, серцевій недостатності чи після інфаркту спитайте кардіолога, яка вода й тривалість вам підходять[8].
  • Схильні до низького тиску й запаморочення. Коли людина встає з гарячої води, тиск може впасти настільки, що вона на мить втрачає свідомість. Таке непритомніння може закінчитися утопленням навіть без жодної хвороби. Якщо у вас гіпотензія або часте запаморочення, обговоріть із лікарем, чи підходить вам гаряча ванна[8].
  • Вагітні. Небезпечним для плоду вважають перегрівання, коли температура тіла матері сягає 39 °C. В огляді досліджень ванна 40 °C тривалістю до 20 хвилин не піднімала температуру до цієї межі на жодному терміні вагітності. Гарячішу воду й довше купання ці дані не охоплюють, тому ліміти краще обговорити з лікарем[11].
  • Ті, хто випив. Алкоголь виявляли в значної частини людей, які загинули у ванні, тому нетверезим приймати ванну не радять[10].
  • Літні люди. Для них ризик утоплення й непритомності у ванні найвищий, особливо взимку. Рідним варто пильнувати, якщо літня людина з хворобою серця купається сама[10].
  • Люди з діабетичною нейропатією. Через ушкодження нервів можна обпекти стопи й не відчути цього. Перевіряйте воду термометром або ліктем; у порадах щодо догляду за ногами безпечною називають воду 32–35 °C[12]. Докладніше про діабетичну полінейропатію і про те, що робити при опіку окропом.

Якщо у вас хронічна хвороба, перед тим як зробити гарячу ванну щоденною звичкою, спитайте лікаря, чи вона вам підходить і скільки часу можна безпечно в ній провести.

Підсумок

Гаряча ванна розслабляє, у дослідженнях вона покращувала настрій, а прийнята за годину-дві до сну допомагала швидше заснути. Люди, які купаються майже щодня, рідше мають серцево-судинні хвороби, а серед людей із діабетом у них трохи кращі цукор і тиск, але це зв’язок, а не доведена причина. Помірна температура, недовге купання, тепла ванна кімната й повільний підйом роблять звичку безпечнішою, а людям із хворобами серця, низьким тиском, нейропатією, вагітним і літнім краще узгодити її з лікарем. Ванна не замінює лікування.

Джерела12
  1. Goto Y. та ін. Physical and Mental Effects of Bathing: A Randomized Intervention Study. Evid Based Complement Alternat Med, 2018.
  2. An J. та ін. The Thermal Effects of Water Immersion on Health Outcomes: An Integrative Review. Int J Environ Res Public Health, 2019.
  3. BMJ
  4. Katsuyama H. та ін. Habitual Hot-Tub Bathing and Cardiovascular Risk Factors in Patients With Type 2 Diabetes Mellitus: A Cross-Sectional Study. Cardiol Res, 2022.
  5. Gebretsadik A. та ін. Balneotherapy for Musculoskeletal Pain Management of Hot Spring Water in Southern Ethiopia: Perceived Improvements. Inquiry, 2021.
  6. Naumann J. та ін. Effects and feasibility of hyperthermic baths in comparison to exercise as add-on treatment to usual care in depression: a randomised, controlled pilot study. BMC Psychiatry, 2020.
  7. Haghayegh S. та ін. Before-bedtime passive body heating by warm shower or bath to improve sleep: A systematic review and meta-analysis. Sleep Med Rev, 2019.
  8. Tai Y. та ін. Blood pressure, pulse rate, and skin temperature during hot-water bathing in real-world settings among community-dwelling older adults: the HEIJO-KYO Study. Environ Health Prev Med, 2024.
  9. Low blood pressure (hypotension). NHS.
  10. Suzuki H. та ін. Characteristics of sudden bath-related death investigated by medical examiners in Tokyo, Japan. J Epidemiol, 2015.
  11. Ravanelli N. та ін. Heat stress and fetal risk. Environmental limits for exercise and passive heat stress during pregnancy: a systematic review with best evidence synthesis. Br J Sports Med, 2019.
  12. Diabetes & Foot Problems. NIDDK.