Артеріальний тиск у дітей, підлітків і дорослих

Тиск 98/52 мм рт. ст. у дорослого нікого не стривожить, а в однорічного хлопчика саме з таких цифр педіатри починають додаткову перевірку. У 13-річного підлітка межею вже стає 120/80, як у дорослих^[1]. Підвищений тиск чи гіпертензію мають приблизно 6% дітей, а серед підлітків з ожирінням близько 30%^[2]. Тож «нормальний тиск» залежить від віку, а в дітей ще й від статі та зросту.

Тиск змінюється навіть протягом дня, але для здоров'я важить його звичайний рівень, і ризик зростає рівномірно разом із цифрами: у віці 40–69 років різниця верхнього тиску на 20 мм рт. ст. (або нижнього приблизно на 10) пов'язана з удвічі вищою смертністю від інсульту та ішемічної хвороби серця, і безпечного порогу не видно принаймні до 115/75^[3].

Ключові поняття

Щоб розуміти, що показує тонометр, достатньо кількох термінів:

• Систолічний тиск: верхнє число, тиск крові в артеріях у момент скорочення серця.
• Діастолічний тиск: нижнє число, тиск у судинах між ударами серця, коли серцевий м'яз розслабляється.
• мм рт. ст.: міліметри ртутного стовпчика, одиниця вимірювання артеріального тиску.
• Підвищений тиск: цифри вищі за оптимальні, але ще нижчі за поріг, з якого ставлять діагноз гіпертензії. Межі цього діапазону в різних настановах відрізняються.
• Високий тиск (гіпертензія): стійке підвищення артеріального тиску, яке потребує контролю або лікування. У побуті кажуть «гіпертонія», а в українському протоколі МОЗ стан називається «гіпертонічна хвороба (артеріальна гіпертензія)»^[4].
• Низький тиск (артеріальна гіпотензія): тиск, зазвичай нижчий за 90/60 мм рт. ст. У здорових людей без скарг це часто варіант норми, а при різкому падінні може спричиняти запаморочення чи непритомність^[5]. Побутове слово «гіпотонія» в медицині означає знижений тонус м'язів, тож лікарі кажуть «гіпотензія».

Читайте:

Артеріальний тиск: що означають числа

120/80, 135/85, 100/60 — що означають два числа на тонометрі, які з них вважають нормою і чому з віком верхній тиск рост...

Тиск: норма, верхній і нижній показник

Систолічний і діастолічний тиск: що означає верхнє і нижнє число на тонометрі, які межі норми встановлюють ам...

Артеріальний тиск у дорослих

Тиск оцінюють за обома числами: для діагнозу достатньо, щоб у потрібний діапазон потрапило хоча б одне з них. Найпоширеніша в інтернеті таблиця походить з американських настанов ACC/AHA 2017 року^[6]. В Україні лікарі користуються уніфікованим клінічним протоколом МОЗ 2024 року, і назви категорій там інші^[4]:

Європейське товариство кардіологів у настановах 2024 року спростило шкалу до трьох категорій: непідвищений тиск нижче 120/70, підвищений 120–139/70–89 і гіпертензія від 140/90^[7]. Тобто в Україні та Європі діагноз гіпертензії ставлять з 140/90, а в США вже з 130/80. Для домашніх вимірювань поріг нижчий: 135/85^[4].

Поріг гіпертензії однаковий для дорослих будь-якого віку і статі, з віком він не підвищується^[8]. Різниться лише цільовий тиск під час лікування: для людей від 80 років він м'якший^[4]. Окремо виділяють ізольовану систолічну гіпертензію: верхній тиск 140 і вище, а нижній залишається нижчим за 90. Це найпоширеніша форма гіпертензії у старшому віці, бо артерії з роками стають жорсткішими; її мають близько 15% людей від 60 років^[8]. За американськими критеріями вона починається вже з верхнього тиску 130.

Середній тиск дорослих добре видно з великого американського обстеження NHANES 2001–2008 років^[9]:

Середнє не означає норму: у ці цифри увійшли й люди з гіпертензією, зокрема ті, хто приймає ліки. Тому в жінок від 60 років середній верхній тиск майже сягає порогу хвороби. У тому ж обстеженні верхній тиск з віком зростав, нижній спершу підвищувався, а після 60 знижувався; у чоловіків обидва числа в середньому були вищими, ніж у жінок^[9].

Тиск відрізняється і між етнічними групами. У NHANES у темношкірих дорослих середній верхній і нижній тиск були вищими, ніж у білих американців і американців мексиканського походження, хоча після поділу за статтю та наявністю гіпертензії ця різниця не була послідовною^[9]. На неї впливають спадковість, спосіб життя, рівень стресу й доступ до медичної допомоги.

Коротко: таблиці «норми тиску за віком» показують середні цифри, а не межу здоров'я; поріг гіпертензії однаковий і у 30, і у 70 років.

Артеріальний тиск у дітей і підлітків

У дитячому віці тиск зростає разом з дитиною, тому єдиної «норми» немає: показники залежать від віку, статі та зросту. Щоб оцінити результат, лікарі користуються таблицями перцентилів або калькуляторами. Американська академія педіатрії радить міряти тиск щороку, починаючи з 3 років, а дітям з ожирінням, хворобами нирок, діабетом чи ліками, що підвищують тиск, на кожному візиті. Малюкам до 3 років тиск міряють, якщо є чинники ризику, наприклад передчасні пологи^[2].

Підлітки від 13 років

За американськими педіатричними настановами 2017 року з 13 років тиск оцінюють за фіксованими цифрами, як у дорослих за ACC/AHA^[10]:

• Нормальний: менше 120/80 мм рт. ст.
• Підвищений: систолічний 120–129 мм рт. ст. за діастолічного нижче 80 мм рт. ст.
• Гіпертензія 1 ступеня: 130/80–139/89 мм рт. ст.
• Гіпертензія 2 ступеня: 140/90 мм рт. ст. і вище.

Європейські педіатричні настанови 2016 року переходять на дорослі критерії пізніше, з 16 років^[11]. Такі межі допомагають вчасно помітити відхилення й не пропустити початок стійкої гіпертензії.

Діти до 13 років

У молодших дітей тиск порівнюють з однолітками тієї самої статі та зросту за спеціальними таблицями перцентилів^[10]. Перцентиль показує, яке місце займає результат серед здорових дітей: 90-й перцентиль означає, що в 90 зі 100 таких дітей тиск нижчий. У таблицях наведено і верхній, і нижній тиск, оцінюють обидва:

• Нормальний: нижче 90-го перцентиля для віку, статі та зросту.
• Підвищений: від 90-го до 95-го перцентиля або від 120/80 мм рт. ст. до 95-го перцентиля (беруть нижче значення).
• Гіпертензія 1 ступеня: від 95-го перцентиля до 95-го +12 мм рт. ст. або 130/80–139/89 мм рт. ст. (нижче з двох показників).
• Гіпертензія 2 ступеня: від 95-го перцентиля +12 мм рт. ст. або від 140/90 мм рт. ст. (нижче з двох показників)^[2].

Для швидкого скринінгу в школах і поліклініках у настановах є спрощена таблиця. Вона побудована на 90-му перцентилі верхнього й нижнього тиску для дітей з найменшим (5-м перцентилем) зростом, тож майже не пропускає дітей з підвищеним тиском^[1]. Це не діагностичний інструмент: таблиця лише показує, кому потрібне повторне вимірювання та оцінка за повними таблицями.

Якщо показники перевищують наведені значення, вимірювання повторюють. Перший підвищений результат з електронного тонометра лікар перевіряє ще щонайменше двома вимірами з фонендоскопом, бо автоматичні прилади в дітей схильні завищувати цифри. Для підтвердження діагнозу, особливо якщо тиск тримається підвищеним рік і довше, призначають добове моніторування^[2].

Перевищення нормальних значень не завжди означає хворобу, але потребує спостереження, щоб виключити можливі порушення з боку серця, нирок чи гормональної системи.

Причини та фактори ризику

Підвищення тиску зазвичай має кілька причин одночасно: спадковість, вік, хвороби та спосіб життя^[12].

Медичні стани, що підвищують тиск

Деякі хвороби безпосередньо впливають на серце та судини:

• Цукровий діабет: надлишок глюкози в крові з часом ушкоджує судини, а діабет належить до головних чинників ризику гіпертензії^[12].
• Ожиріння: надлишкова маса тіла підвищує навантаження на серцево-судинну систему. Схуднення на кожен кілограм знижує тиск у середньому приблизно на 1 мм рт. ст.^[13].
• Вагітність: під час виношування дитини тиск може підвищитися, іноді до небезпечних рівнів. Після 20-го тижня можлива прееклампсія: тиск від 140/90 разом з білком у сечі. Вона трапляється у 3–8% жінок, які народжують, і може перейти в еклампсію з судомами, небезпечну для життя^[14].

Фактори способу життя

Звички мають великий вплив. Найчастіше тиск підвищують:

• Харчування: надлишок солі й брак калію. Навіть помірне зменшення солі протягом чотирьох тижнів і довше знижує тиск у людей з гіпертензією і без неї^[15]. Більше калію знижувало верхній тиск у дорослих у середньому на 3,5 мм рт. ст., і ефект був помітний саме в людей з гіпертензією; добавки калію при хворобах нирок без лікаря небезпечні^[16]. Таке харчування добре описує DASH-дієта.
• Мала рухливість: брак регулярної фізичної активності належить до головних змінних чинників ризику гіпертензії^[12]. Протокол МОЗ радить 150–300 хвилин помірних аеробних навантажень на тиждень, наприклад швидкої ходьби^[4].
• Алкоголь: безпечного порогу не знайшли. У метааналізі когортних досліджень за участю 19 548 людей 12 г алкоголю на день (приблизно одна стандартна порція) були пов'язані з вищим верхнім тиском у середньому на 1,25 мм рт. ст., а 48 г на 4,9 мм рт. ст.^[17].
• Куріння: належить до визнаних чинників ризику гіпертензії і серцево-судинних хвороб^[12]; перед вимірюванням тиску не курять щонайменше 30 хвилин, бо сигарета тимчасово підвищує показник^[18].

Інші чинники

Деякі чинники змінити не можна:

• Вік: з роками артерії стають жорсткішими, тому верхній тиск поступово зростає^[8].
• Спадковість: якщо в родині є випадки гіпертензії, ризик вищий^[12].
• Етнічні особливості: у деяких груп населення середній тиск вищий^[9].
• Дитячий вік: у дітей і підлітків тепер найчастіше трапляється первинна гіпертензія, пов'язана з надмірною вагою. У малюків лікар ретельніше шукає іншу хворобу, яка підвищує тиск, наприклад хворобу нирок чи вроджене звуження аорти (коарктацію)^[2].

Коли збігається кілька чинників, ризик помітно зростає, тож варто контролювати ті, на які можна вплинути самостійно.

Лікування

Без лікування гіпертензія призводить до хвороб серця і нирок та інсульту^[12]. Що робити, залежить від рівня тиску та загального серцево-судинного ризику:

• Підвищений тиск (120–139/70–89): зазвичай достатньо змін способу життя: менше солі, більше руху, нормальна вага, відмова від куріння й алкоголю. Європейські настанови радять ліки людям з високим ризиком (10% і більше за 10 років), якщо через 3 місяці таких змін тиск лишається 130/80 і вище^[7].
• Гіпертензія 1 ступеня: за протоколом МОЗ почати лише зі способу життя можна, якщо тиск у нижній частині діапазону, ризик низький і органи не уражені; якщо за 3 місяці тиск не знизився, призначають ліки^[4].
• Гіпертензія від 140/90: людям 18–79 років призначають ліки разом зі зміною способу життя, найчастіше одразу комбінацію двох препаратів в одній таблетці^[4].
• Гіпертензивний криз: різке підвищення понад 180/120 мм рт. ст. Якщо водночас з'являються ознаки ураження органів (біль у грудях, задишка, порушення мовлення, слабкість чи оніміння), це невідкладний стан, і потрібна екстрена допомога^[19].

План лікування лікар складає індивідуально, з урахуванням віку, маси тіла, діабету, хвороб нирок та інших хронічних станів. Цільовий тиск для більшості людей, які приймають ліки, становить 120–129 мм рт. ст. для верхнього числа^[7]. Верхній тиск сильніше за нижній передбачає ризик інфаркту та інсульту, хоча важать обидва^[20]. Щоденні звички, які допомагають знизити артеріальний тиск, корисні й тим, хто вже приймає ліки.

Коротко: одне високе число ще не діагноз; лікування обирають за повторними вимірами і загальним серцево-судинним ризиком.

Як вимірювати артеріальний тиск

Точність результату залежить від того, як проведено вимірювання. Неправильна поза чи манжета не за розміром легко додають або забирають кілька міліметрів.

Манжету на плечі накачують, і вона на мить перетискає артерію. Потім повітря поступово випускають. Коли кров знову починає проходити, з'являються пульсові тони, і цей момент відповідає верхньому тиску; коли тони зникають, фіксують нижній^[21]. Так лікар міряє тиск фонендоскопом за тонами Короткова. Електронний тонометр робить те саме автоматично: він вловлює коливання стінки артерії під манжетою і розраховує обидва числа, і валідовані прилади дають точний результат^[22].

Щоб результати були надійними, дотримуйтеся кількох правил:

• Підготуйтеся до вимірювання: посидьте спокійно 5 хвилин, спершу сходіть у туалет. За 30 хвилин до вимірювання не куріть, не пийте каву чи енергетики і не займайтеся спортом^[18].
• Обирайте правильну манжету: її розмір має відповідати обхвату плеча посередині. Для обхвату 22–26 см потрібна мала доросла манжета, 27–34 см стандартна, 35–44 см велика, 45–52 см дуже велика^[23]. Стандартна манжета на повній руці може завищувати верхній тиск на кілька, а іноді й на 19 мм рт. ст.^[24].
• Дотримуйтеся правильної пози: сидіть, спираючись на спинку стільця, ноги не схрещуйте, ступні на підлозі. Рука лежить на столі, манжета на голому плечі на рівні серця, щільно, але не тисне. Під час вимірювання не розмовляйте^[18].
• Зробіть кілька вимірювань: 2–3 виміри з перервою близько хвилини, запишіть усі або середнє. Для домашнього контролю тиск зазвичай міряють уранці й увечері кілька днів поспіль^[21]. Протокол МОЗ радить вимірювати тиск усім дорослим від 40 років^[4].

Регулярне самостійне вимірювання допомагає помічати зміни, розпізнати гіпертензію «білого халата», коли тиск підвищується лише в кабінеті лікаря, і масковану гіпертензію, коли все навпаки^[22]. Домашні виміри також показують, чи діє лікування.

Як вибрати тонометр

Тонометри бувають різних типів, але точність у них неоднакова. Протокол МОЗ рекомендує валідовані електронні тонометри з манжетою на плече^[4].

Під час вибору зверніть увагу на такі критерії:

• Особливості приладу: автоматичний тонометр із манжетою на плече дає найточніший результат. Зап'ясткові прилади варто обирати, лише якщо манжета на плече не підходить. Пальцеві й «безманжетні» пристрої на кшталт смартгодинників для контролю тиску не рекомендують^[23]. Bluetooth і застосунки не обов'язкові.
• Бюджет: ціна мало говорить про точність. Важливо, щоб модель пройшла клінічну валідацію. Перелік перевірених приладів веде міжнародна організація STRIDE BP, яку підтримують Європейське й Міжнародне товариства гіпертензії^[25].
• Індивідуальні особливості: STRIDE BP окремо позначає прилади, перевірені для вагітних і дітей^[25]. Домашні й зап'ясткові тонометри для дітей валідовані погано, тому діагноз у дитини ставлять за вимірами лікаря або добовим моніторуванням^[2].

Надійний тонометр дає змогу щодня контролювати тиск і вчасно помічати зміни.

Коли звертатися по допомогу

Іноді тиск підвищується настільки, що загрожує життю. Якщо тонометр показав 180/120 мм рт. ст. і вище, а симптомів немає, повторіть вимірювання після кількох хвилин спокою і найближчим часом зв'яжіться з лікарем: такий тиск знижують поступово, зазвичай таблетками^[19]. Якщо ж високі цифри супроводжуються тривожними симптомами, негайно телефонуйте 103 або 112^[12].

Симптоми, які потребують термінового реагування:

• Біль у грудях або спині: може свідчити про ураження серця або розшарування аорти^[26].
• Проблеми з мовленням: можливий прояв гострого порушення мозкового кровообігу^[26].
• Задишка: може означати набряк легень через перевантаження серця^[26].
• Погіршення зору: розмитий зір на тлі дуже високого тиску^[12].
• Оніміння або слабкість: особливо з одного боку тіла, може бути ознакою інсульту^[26].

Різко збивати такий тиск самостійно не варто: навіть при ураженні органів у лікарні за першу годину його знижують не більше ніж на 20–25%, а далі поступово^[27]. Якщо тиск підвищений без цих симптомів, ситуація не невідкладна, але потребує огляду лікаря для корекції лікування.