Пупкова ділянка чутлива до вологості, тертя й змін шкіри, тому інколи кров з'являється раптово. Це може статися без болю чи інших відчуттів, але сама поява слідів крові одразу кидається в очі. Якщо пупок кровить у дорослої людини, найчастіше винні запалення шкіри в глибокій складці пупка чи інфікована кіста, рідше ендометріоз або інші, менш очевидні стани. У новонароджених своя історія: кров пов'язана із загоєнням пупкової ранки.
1. Інфекції
На поверхні шкіри природно живуть мікроорганізми, які утворюють мікробіом і стримують патогенні бактерії. Якщо ця рівновага порушується, окремі види починають розмножуватися активніше. Стафілококи та стрептококи можуть спричинювати бактеріальний целюліт, а грибок Candida, що живе в роті, горлі, на шкірі та в піхві, здатен викликати дріжджові ураження. Пупок, особливо глибокий, працює як шкірна складка: волога, тертя й поганий доступ повітря створюють умови для попрілості (інтертриго), до якої часто приєднується Candida. Ризик вищий при ожирінні, діабеті та посиленому потовиділенні[1]. Подразнена, мокнуча шкіра легко тріскається і може кровити.
Прояви інфекції у пупковій ділянці можуть включати:
- Почервоніння або зміну кольору шкіри. При кандидозі навколо основного вогнища часто видно дрібні гнійнички-«супутники»[1].
- Свербіж або набряк.
- Болючий вузлик з кров'ю чи неприємним запахом.
- Лихоманку або озноб. Вони свідчать, що інфекція поширюється глибше.
- Нудоту чи блювання.
Якщо є підозра на інфекційний процес, лікар може взяти мазок із пупкової ділянки. У лабораторії матеріал перевіряють на бактерії та грибки, і за результатом добирають лікування.
Методи лікування залежать від збудника. При бактеріальній інфекції ділянку промивають теплою водою з милом і ретельно висушують, а лікар може призначити місцеві чи пероральні антибіотики. Якщо зміни спричинені грибком Candida, використовують протигрибкові мазі чи порошки. В обох випадках головне — тримати пупок сухим: без цього попрілість повертається[1].
2. Кісти
Кісти — це порожнини з рідиною чи іншим вмістом, що можуть формуватися в різних частинах тіла, зокрема біля пупка. Епідермоїдна кіста з'являється тоді, коли закупорюється вихід волосяного фолікула. Внесок можуть робити травми шкіри й акне, а дослідники також обговорюють роль ультрафіолету й вірусу папіломи людини[2]. Якщо кіста розривається чи запалюється, з неї може виходити неприємно пахучий вміст, гній або кров.
Окремий різновид — урахальні кісти. Урахус під час внутрішньоутробного розвитку з'єднував пуповину з сечовим міхуром, а в окремих людей його частина зберігається. Така кіста може з'явитися в будь-якому віці, але частіше її виявляють у старших дітей і дорослих[3]. Найчастіше вона мовчить, доки не інфікується, і тоді дає біль у животі, гарячку, біль при сечовипусканні, кров у сечі[3], а іноді гнійні чи кров'янисті виділення з пупка[4].
Прояви кісти біля пупка можуть бути такими:
- Рухоме округле утворення під шкірою. В епідермоїдної кісти посередині часто видно темну цятку-отвір[2].
- Почервоніння або зміна кольору шкіри.
- Набряк.
- Біль або чутливість.
- Біль під час сечовипускання. Характерний саме для інфікованої урахальної кісти.
Під час огляду лікар оцінює рухливість кісти й ознаки запалення: чутливість, набряк, підвищену температуру. Якщо кіста розірвалася, можуть узяти зразок виділень для аналізу. При підозрі на урахальне походження застосовують ультразвукове дослідження чи комп'ютерну томографію.
Підхід до лікування залежить від розміру та перебігу змін. Епідермоїдну кісту, яка не турбує, можна просто спостерігати. Запалену іноді розкривають і дренують, а щоб вона не повернулася, її видаляють повністю разом зі стінкою. Антибіотики потрібні при вторинній інфекції, проте саму кісту вони не прибирають[2]. Урахальну кісту спостерігають або видаляють хірургічно[3].
3. Первинний пупковий ендометріоз
Ендометріоз пов'язаний із появою тканини, подібної до слизової матки, поза її межами. Це поширений стан: за оцінкою ВООЗ, він є приблизно в 10% жінок репродуктивного віку, тобто в 190 мільйонів у світі[5]. Іноді така тканина формується в ділянці пупка.
Пупкова локалізація трапляється приблизно в 0,5–1% випадків ендометріозу. У систематичному огляді 232 таких випадків приблизно дві третини були первинними, тобто без попередніх операцій на животі. Майже всі жінки відзначали біль і зв'язок симптомів із менструацією, а кровотечу з пупка — приблизно половина[6].
Симптоми пупкового ендометріозу можуть проявлятися так:
- Темні буро-червоні виділення, які посилюються під час менструації.
- Вузлики або ущільнення під шкірою.
- Біль у попереку та тазу.
Діагностику проводять під час огляду, оцінюють стан тазових органів і застосовують методи візуалізації, зокрема МРТ та ультразвукове дослідження. За потреби використовують лапароскопію, що дає змогу побачити осередки тканини всередині тазової порожнини. Якщо зміни розташовані лише в пупковій ділянці, остаточний діагноз встановлюють за допомогою біопсії тканини саме з цієї зони.
Ендометріоз загалом не має повного лікування, однак його прояви контролюють за допомогою гормональної контрацепції та знеболювальних засобів[7]. Пупковий вузол зазвичай видаляють хірургічно: в огляді повторні вузли після операції виникли лише в 4,7% жінок[6].
4. Омфаліт у новонароджених
Після народження на тілі дитини залишається пупковий залишок. Він поступово висихає та відпадає упродовж 5–15 днів[8]. Після цього на місці відпадання може бути невелика кількість крові, поки ділянка загоюється. Омфаліт виникає, коли ця зона інфікується. У країнах із високим рівнем медицини він рідкісний, близько 0,7% новонароджених, але може швидко поширюватися на прилеглі тканини[8].
Симптоми омфаліту можуть проявлятися так[8]:
- Кровотеча з пупкового залишку.
- Неприємний запах виділень.
- Млявість.
- Поганий апетит.
- Підвищена температура.
- Дратівливість.
Для підтвердження омфаліту можуть провести загальний аналіз крові та взяти зразок виділень для дослідження. Якщо прояви охоплюють увесь організм новонародженого, додатково використовують рентгенографію грудної клітки й аналіз сечі.
Лікування залежить від стану шкіри навколо пупка.
Якщо почервоніння навколо пупка швидко поширюється, з'являються набряк, різкий біль, неприємний запах або під шкірою відчувається «тріск» (наявність газу), це ознака важкого запалення, і потрібно негайно звернутися по медичну допомогу. У таких випадках може знадобитися операція та лікування в лікарні[8].
Навіть у легших випадках омфаліт лікують антибіотиками, зазвичай внутрішньовенно, щоб інфекція не поширилася[8].
Догляд за пупковим залишком передбачає чисті руки перед кожним контактом, підтримання сухості й охайності ділянки, відсутність тиску підгузка. У лікарнях із добрими умовами рекомендують саме сухий догляд без антисептиків, лосьйонів і спиртовмісних засобів, тоді як хлоргексидин корисний там, де ризик інфекцій новонароджених високий[8]. Пупковий залишок не можна відривати, він має відпасти самостійно.
5. Вагітність
Під час вагітності шкіра та м'язи живота розтягуються, і пупкова ділянка поступово змінюється. Коли пупок випинається назовні, поверхневі шари стають чутливими й легко подразнюються одягом. У такому стані навіть випадкова подряпина здатна дати незначну кровотечу.
Догляд під час вагітності може включати такі кроки:
- Підтримувати чистоту та сухість.
- Знімати пірсинг пупка, щоб прикраса не тиснула на розтягнуту шкіру.
- Використовувати гель алое вера. Досліджень саме про пупок немає, але зовнішнє застосування гелю алое вважається ймовірно безпечним[9], тож як зволожувальний засіб він підійде, якщо не подразнює шкіру.
Такі заходи допомагають зменшити подразнення шкіри. Якщо ж біля пупка з'являється болюче випинання, яке збільшується при кашлі чи напруженні, варто показатися лікарю, щоб виключити пупкову грижу.
Інші, рідкісніші причини в дорослих
Більшість випадків пояснюють п'ять причин вище, але в дорослих лікарі пам'ятають ще про кілька станів. Вони рідкісні, проте їх важливо не пропустити.
- Пілонідальний синус пупка. Волосини накопичуються в глибокому пупку, вростають у шкіру і формують хронічний запальний хід із періодичними кров'янисто-серозними виділеннями. Частіше трапляється в чоловіків із густим волоссям на тілі, глибоким пупком та ІМТ понад 25[10].
- Вузол сестри Марії Джозеф. Ущільнений вузлик у пупку, іноді з виразкою й кровотечею, може бути метастазом пухлини органів черевної порожнини чи малого таза. Він рідкісний, трапляється на пізніх стадіях раку й часто спершу схожий на доброякісне утворення[11]. Тому твердий вузол у пупку, що росте, варто показати лікарю.
- Розширені вени при цирозі. При портальній гіпертензії на тлі цирозу печінки навколо пупка можуть розширюватися вени («голова медузи»). Кровотеча з них трапляється рідко, але буває небезпечною[12].
Коли звертатися до лікаря
Поєднання кровотечі з пупкової ділянки з додатковими проявами допомагає помітити, що зміни виходять за межі звичних. У такій ситуації важливо звернути увагу на супутні ознаки.
До таких проявів належать:
- Почервоніння й набряк, що болять або чутливі.
- Сильний або тривалий біль.
- Підвищена температура.
- Нудота і блювання.
Окремо варто записатися на огляд, якщо кровотеча повторюється щомісяця разом із менструацією, якщо в пупку з'явився твердий вузол, що збільшується, або якщо кров іде з пупка в людини з хворобою печінки. Новонародженого з почервонінням навколо пупка, неприємним запахом, млявістю чи температурою треба показати лікарю того ж дня[8].
Прогноз і догляд
Кров у пупковій зоні рідко потребує невідкладної допомоги. Перебіг залежить від причини: інфекційні процеси лікують місцевими або пероральними препаратами, а невеликі кісти можна спостерігати. Запалена кіста може загоїтися після дренування, але без повного видалення вона нерідко повертається[2].
Щоденний догляд, який може допомогти зменшити подразнення:
- Вільний одяг: зменшує тертя навколо пупкової ділянки.
- Миття теплою водою з милом.
- Підтримання сухості: після душу пупок варто промокнути рушником.
- Очищення пірсингу.
Такі прості кроки підтримують стан шкіри та доповнюють лікування, якщо воно потрібне. Якщо ж почервоніння й лущення в пупку тримаються тижнями й не минають від сухості та протигрибкових засобів, причиною може бути псоріаз у пупку.
Читайте:
Підсумок
У дорослих кров із пупка найчастіше пояснюють попрілість з інфекцією чи запалена кіста, і обидві проблеми добре лікуються. Кровотеча, що повторюється разом із менструацією, натякає на пупковий ендометріоз, а твердий вузол, що росте, потребує огляду лікаря. У новонароджених крапля крові після відпадання пупкового залишку буває нормою, але почервоніння, запах і млявість дитини означають, що лікар потрібен того ж дня.
Джерела12
- NCBI Bookshelf
- NCBI Bookshelf
- List of Rare Diseases | A-Z Database | NORD. National Organization for Rare Disorders.
- Kwok CM. Infected Urachal Cyst in an Adult: A Laparoscopic Approach. Case Rep Gastroenterol, 2016.
- Endometriosis. World Health Organization.
- Огляд. Dridi D. та ін. Umbilical Endometriosis: A Systematic Literature Review and Pathogenic Theory Proposal. J Clin Med, 2022.
- Endometriosis | Office on Women's Health. OASH | Office on Women's Health.
- NCBI Bookshelf
- Aloe Vera: Usefulness and Safety. NIH.
- Огляд. Bamalan OA. та ін. Umbilical Pilonidal Sinus: a Case Report and Systematic Review. Med Arch, 2025.
- Дослідження. Ouchane K. та ін. Sister Mary Joseph nodule revealing an ovarian carcinoma: a case report and review of the literature. J Med Case Rep, 2026.
- Дослідження. Russo M. та ін. The potential lethality of caput medusae. Med Sci Law, 2021.
