Пітливість при діабеті: причини і що робити

Людина на інсуліні прокидається вночі в мокрій від поту піжамі, а вранці почувається розбитою. Це один із типових сигналів нічної гіпоглікемії, тобто падіння рівня глюкози в крові уві сні: серед її ознак Національний інститут діабету, хвороб органів травлення та нирок США (NIDDK) називає піт, від якого стає вологою постільна білизна, крики та нічні жахіття^[1]. Тож при цукровому діабеті 1 і 2 типу піт буває і сигналом гострого стану, і ознакою повільного ураження нервів. Друге може зробити потовиділення надмірним, слабким або нерівномірним.

Як діабет впливає на потовиділення

Потовиділення контролює вегетативна нервова система, тобто та частина нервової системи, яка працює без нашої волі й керує серцем, травленням, судинами і потовими залозами. При діабеті змінити її роботу можуть дві різні речі: гострий спад цукру і поступове ураження нервів. Перша причина небезпечніша, тому з неї і варто починати.

Гіпоглікемія: перше, що треба перевірити

Гіпоглікемією називають рівень глюкози нижче 4 ммоль/л^[2]. Найчастіше її спричиняє інсулін, а також деякі таблетки від діабету, зокрема похідні сульфонілсечовини, як-от гліклазид і глімепірид^[2]. Ці ліки змушують підшлункову залозу виділяти більше інсуліну, тому цукор може впасти через кілька годин після приймання^[1]. Якщо ви приймаєте такі препарати, раптовий піт удень чи вночі спершу перевіряють глюкометром, а вже потім шукають інші пояснення.

Типові ознаки гіпоглікемії^[2]:

• пітливість і тремтіння
• сильний голод
• запаморочення, тривога чи дратівливість
• поколювання губ
• прискорене серцебиття
• сплутаність думок.

Що робити: з'їсти чи випити 15–20 г швидких вуглеводів, наприклад 4 таблетки глюкози або столову ложку цукру чи меду, через 15 хвилин знову виміряти глюкозу і повторити, якщо вона ще низька^[1]. Коли рівень повернувся в норму, а до їжі ще далеко, варто перекусити чимось ситнішим, наприклад бутербродом^[2]. Якщо людина не реагує нормально або втратила свідомість, викликайте швидку (103 або 112)^[2].

Ураження вегетативних нервів може «вимкнути» звичні попереджувальні сигнали, і тоді людина не відчуває спаду цукру. Це називають нечутливістю до гіпоглікемії; у такому разі допомагають частіші вимірювання або сенсор безперервного моніторингу глюкози з сигналом тривоги^[3].

Коротко: на інсуліні чи похідних сульфонілсечовини несподіваний піт, особливо вночі, означає «виміряй цукор», і лише потім можна думати про нерви.

Діабетична нейропатія

Друга причина змін потовиділення пов'язана з тим, що при діабеті можуть уражатися нервові закінчення, зокрема ті, що стимулюють і гальмують роботу потових залоз. Через це в одних людей з'являється надмірна пітливість, а в інших вона помітно зменшується^[3].

Таке ураження називають діабетичною нейропатією. З часом його спричиняє високий рівень глюкози, а також підвищений рівень жирів у крові^[4]. Нервові волокна, які керують внутрішніми органами, страждають так само, як ті, що відповідають за чутливість ніг.

Читайте:

Діабетична полінейропатія: лікування

Діабетична нейропатія: що це за ураження нервів, чому воно виникає при цукровому діабеті, які бувають види й с...

Як відбувається цей процес?

• Пошкодження нервових закінчень. Високий цукор послаблює стінки капілярів, тобто найдрібніших судин, які несуть нервам кисень і поживні речовини^[5]. Без живлення нервові волокна поступово гірше передають сигнали.
• Зміни у функції потових залоз. Коли нерви, що «вмикають» потові залози, пошкоджені, одні ділянки шкіри можуть пітніти надміру, а інші залишатися сухими^[3]. Під час спеціального теплового тесту з 51 пацієнта з підозрою на нейропатію порушення потовиділення мали 48, і найчастіше піт зникав саме на кінцівках^[6].
• Дисбаланс у регуляції температури тіла. Піт охолоджує тіло. Якщо залози працюють погано, організму важче контролювати температуру, особливо в спеку чи під час навантаження^[3].

Ці зміни наростають поступово і на ранніх стадіях можуть бути непомітними.

Види порушень потовиділення при діабеті

Діабет може як посилювати потовиділення, так і послаблювати його, а часто й те, й інше одночасно на різних ділянках тіла. Залежно від того, як це проявляється, виділяють кілька типів порушень.

Гіпергідроз

Гіпергідроз означає надмірне потовиділення, яке виникає незалежно від температури повітря чи фізичної активності. При діабетичній нейропатії він часто має «компенсаторний» характер: коли ноги перестають пітніти, тіло віддає тепло через ті ділянки, де залози ще працюють^[7]. Тому людина помічає, що сильніше пітніють обличчя, шия, груди та спина.

Основні прояви гіпергідрозу при діабеті:

• інтенсивне потовиділення верхньої частини тіла навіть у прохолодному приміщенні, тоді як стопи залишаються сухими
• раптова пітливість під час їжі
• посилене потовиділення вночі.

Ангідроз

Ангідроз означає, що потові залози виробляють надто мало поту або зовсім перестають працювати. При діабеті він найчастіше починається з ніг: у дослідженні з тепловим тестом піт зникав у дистальних, тобто найвіддаленіших від тулуба, ділянках у 65% пацієнтів^[6]. Небезпека тут подвійна: тіло гірше охолоджується, а суха шкіра стоп легко тріскається.

Ознаки ангідрозу:

• шкіра залишається сухою навіть у спеку або після фізичних навантажень
• відчуття перегріву без очевидної причини
• почервоніння шкіри та відчуття припливів тепла
• схильність до перегрівання і теплового удару^[3]
• суха, потріскана шкіра на стопах, яку Центри з контролю та профілактики захворювань США (CDC) відносять до симптомів, про які треба одразу сказати лікарю^[8].

Тріщини на сухих стопах особливо небезпечні, коли нейропатія ще й знижує чутливість: людина може не помітити ранку, а виразка на стопі при діабеті легко інфікується і погано загоюється^[8]. Так формується діабетична стопа. Тому стопи оглядають щодня, навіть якщо нічого не болить^[8].

Нічна пітливість

Нічна пітливість означає, що людина прокидається в мокрій білизні чи одязі. У людей з діабетом, які лікуються інсуліном або похідними сульфонілсечовини, найчастіше за цим стоїть нічна гіпоглікемія^[1]. Якщо такі епізоди повторюються, з лікарем обговорюють дозу ліків і час вечірньої їжі. Нічну пітливість може спричиняти і нейропатія^[3], але цей висновок роблять лише тоді, коли гіпоглікемію виключено. Нічний піт без зв'язку з цукром є приводом звернутися до лікаря^[9], бо в нього бувають і інші причини, як і в холодного поту.

До супутніх симптомів можуть належати:

• відчуття жару або ознобу
• нічні жахіття чи неспокійний сон^[1]
• втома, дратівливість або сплутаність думок після пробудження^[1].

Густаційне потовиділення

Густаційне потовиділення (від лат. gustus, «смак») означає рясний піт під час їжі. У дослідженні в данській лікарні його мали 10% людей з діабетом 1 типу і 13% з діабетом 2 типу, тоді як у людей без діабету лише 5%^[10]. При діабеті 2 типу такий піт частіше траплявся в людей з вираженою нейропатією ніг^[10].

Характерні прояви:

• раптовий піт на обличчі, голові або верхній частині тіла під час їжі^[10]
• відчуття жару в обличчі
• епізод триває довше, ніж звичайне «спітніння» від гострої страви: у людей з діабетом здебільшого 10–30 хвилин^[10], і буває таким сильним, що обличчя доводиться витирати серветкою.

Кожна з цих форм потребує свого підходу: сухі стопи захищають від тріщин, а з надмірним потом борються ліками чи процедурами.

Методи лікування

Лікування залежить від того, що саме турбує. При надмірному потовиділенні зменшують роботу залоз, при недостатньому захищають шкіру й уникають перегрівання^[3]. Більшість методів ті самі, що й при звичайному гіпергідрозі, але для людей з діабетом деякі з них мають застереження.

Медикаментозна терапія

• Антиперспіранти містять солі алюмінію, які тимчасово закупорюють протоки потових залоз^[11].
• Антихолінергічні препарати (оксибутинін, глікопіроній) пригнічують нервові сигнали до потових залоз. Часті побічні ефекти: сухість у роті, закрепи, сонливість, нечіткий зір^[11]. Для людей з діабетом важливе застереження: оксибутинін з обережністю призначають при станах, коли сечовий міхур не спорожнюється повністю (затримка сечі), і при гастропарезі, тобто уповільненому спорожненні шлунка^[12]. Обидва стани бувають ускладненнями діабетичної нейропатії. Крім того, ці ліки ускладнюють охолодження тіла, тож у спеку є ризик теплового удару^[12].
• Топічний глікопіроній наносять на шкіру, тому він менше діє на весь організм. У невеликому рандомізованому дослідженні з 13 людьми з діабетом крем з глікопіронієм зменшив реакцію на їжу на 82% порівняно з плацебо, а кількість епізодів густаційного поту на 51%^[13].

Ін'єкції ботоксу

Ботулінічний токсин (ботулотоксин) тимчасово блокує передачу нервових сигналів до потових залоз. Його застосовують при локальному гіпергідрозі пахв, долонь, стоп і обличчя. Ефект помітний через 7–10 днів і триває в пахвах і на долонях від 3 до 10 місяців, на стопах 3–6 місяців^[11].

Фізіотерапевтичні методи

• Іонтофорез: долоні чи стопи занурюють у воду, через яку пропускають слабкий струм. Метод добре працює саме для долонь і стоп^[11] і часто допомагає при пітливості долонь.
• Апаратні методи руйнують потові залози в пахвах теплом; серед можливих побічних ефектів опіки та ураження нервів^[11].

Хірургічні методи

• Симпатектомія пересікає нервові волокна, що стимулюють потові залози. Її розглядають лише у тяжких випадках, бо після операції в багатьох з'являється компенсаторна пітливість живота, спини чи ніг^[11].
• Видалення потових залоз у пахвових западинах застосовують, коли інші методи не допомогли^[9].

Коротко: таблетки проти поту при діабеті підбирають обережно: якщо вже є гастропарез чи проблеми зі спорожненням сечового міхура, вони можуть їх посилити.

Зміни способу життя

Ураження нервів, яке змінює потовиділення, найлегше попередити, тому основа тут стабільний цукор. Решта звичок допомагає жити з симптомами комфортніше.

Контроль рівня глюкози

У великому дослідженні DCCT з людьми з діабетом 1 типу інтенсивне лікування за 5 років знизило ризик клінічної нейропатії на 64%, а порушень вегетативної нервової системи на 53%^[14]. При діабеті 2 типу ефект кращого контролю цукру менший і за даними Кокранівського огляду не досяг статистичної значущості^[15]. Надто різке «закручування» цукру має ціну: в обох типах діабету зростала кількість тяжких побічних подій, зокрема гіпоглікемій^[15], а з ними й нічного поту. Тому цільовий рівень глюкози погоджують з лікарем.

Правильне харчування

• Збалансований раціон з повільними вуглеводами, білками і корисними жирами допомагає утримувати цукор без різких коливань.
• Якщо піт з'являється під час їжі, корисно помітити, які страви його провокують, і обговорити з лікарем лікування густаційного поту^[13].
• Основне джерело рідини, особливо в спеку і при порушеному потовиділенні, це вода; овочі на кшталт огірків чи селери теж додають рідини.

Фізична активність

Регулярні навантаження покращують контроль цукру, а в невеликому дослідженні короткий курс тренувань під наглядом зменшив біль і симптоми нейропатії^[16]. Контрольної групи там не було, тож це обнадійливий, але не остаточний результат. Людям з ангідрозом краще обирати помірні навантаження, такі як ходьба, плавання чи йога, і не тренуватися в спеку, щоб не перегрітися^[3].

Контроль стресу

Хвилювання саме собою посилює потовиділення, особливо на долонях, у пахвах і на обличчі. Дихальні вправи, медитація чи спокійні прогулянки можуть зменшити такі епізоди. Тривога, тремтіння і піт водночас можуть бути і ознаками гіпоглікемії^[2], тож якщо «стрес» накочує без причини, виміряйте цукор.

Гігієна та догляд за шкірою

• Регулярний душ і антиперспірант зменшують дискомфорт при надмірному потовиділенні.
• Легкий одяг з натуральних тканин допомагає тілу віддавати тепло; при порушеному потовиділенні варто уникати надмірної спеки й вологості^[3].
• Суху шкіру стоп змащують кремом зверху і на підошві, але не між пальцями, бо волога там сприяє інфекції^[17].