На фініші пробігу Falmouth Road Race у США медики чергують із ваннами холодної води. У двох базах даних цього забігу зібрано 454 випадки теплового удару під час навантаження, і всі 454 бігуни вижили; з останніх 180 потерпілих до лікарні довелося везти лише 20%[1]. Усіх їх охолоджували зануренням у холодну воду просто на місці.
Перегрів переходить у тепловий удар, коли організм уже не встигає віддавати тепло: температура тіла швидко піднімається вище 40 °C, і порушується робота центральної нервової системи[2]. Класичний тепловий удар розвивається під час хвиль спеки, найчастіше в літніх і хронічно хворих людей, у задушливих приміщеннях без вентиляції. Тепловий удар напруження вражає переважно молодих і здорових під час інтенсивного спорту чи важкої роботи[2]. Ризику також піддаються ті, хто працює в умовах підвищеної температури, наприклад на гарячому виробництві або під час гасіння пожеж. Специфічних ліків від теплового удару немає, рятує тільки швидке охолодження[2].
Міф: тепловий удар і сонячний удар одне й те саме, тож без прямого сонця він не загрожує. Насправді: сонце для перегріву не обов'язкове. Класичний тепловий удар виникає від пасивного перебування в спеці, зокрема вдома, і під час хвиль спеки на нього припадає 9–37% смертей, пов'язаних зі спекою[2].
Важливо!
Перегрів здається незначною проблемою, але це невідкладний стан. Перегрів ушкоджує стінки судин, запускає запалення, утворення тромбів і кровотечі в більшості органів, тому страждають мозок, серце, легені, нирки та печінка[2]. Навіть у реанімації помирають 26,5% людей із тепловим ударом напруження і 63,2% із класичним, а частина тих, хто вижив, має тривалі неврологічні та серцево-судинні наслідки[2]. Запідозривши тепловий удар, одразу телефонуйте 103 або 112 і не залишайте людину саму[3].
Ознаки та симптоми теплового удару
Тепловому удару часто передує теплове виснаження: втома, запаморочення, головний біль, нудота або блювання, судоми в м'язах, спрага, дратівливість, рясний піт і бліда липка шкіра. Людині з тепловим виснаженням, яку охолодили й напоїли, має стати краще протягом 30 хвилин[3]. Тепловий удар відрізняють ознаки ураження мозку на тлі температури, яка зазвичай перевищує 40 °C[4]. Насторожити мають такі симптоми:
- Надмірна сонливість, позіхання, загальмованість і незв'язне мовлення.
- Хитання та нестабільність при русі: порушення координації належить до ознак ураження нервової системи[4].
- Прискорене дихання і серцебиття, почервоніння обличчя[3].
Якщо на ці симптоми не звернути увагу та не вжити заходів, стан потерпілого погіршується:
- Втрата свідомості та падіння: людина може знепритомніти, у неї бувають судоми[5].
- Зміна зовнішності: обличчя потерпілого може зблідніти або набути синюшного відтінку, реакція зіниць на світло буває порушена.
- Стан шкіри: при тепловому виснаженні шкіра бліда й волога, а при тепловому ударі гаряча й суха або, після фізичного навантаження, рясно спітніла[5]. Холодний піт свідчить на користь виснаження, проте піт сам по собі тепловий удар не виключає.
- Підвищення температури тіла: організм не може відвести зайве тепло, і температура тіла перевищує 40 °C[2].
- Поверхневе часте дихання з хрипами та стогонами: задишка наростає разом із перегрівом.
Коротко: якщо перегріта людина плутається, говорить незв'язно, поводиться дивно або має судоми, діяти треба як при тепловому ударі, навіть коли її шкіра волога від поту.
Сприятливі чинники та місця виникнення
Знання чинників, що сприяють тепловому удару, допомагає вчасно запобігти йому:
- Робота в спекотних умовах без належної вентиляції та перерв.
- Тривале перебування в спеці: походи, марафони, тренування в спеку, хвилі спеки.
- Щільний одяг або захисне спорядження, що не пропускає повітря й заважає випаровуванню поту.
- Дитячий і літній вік, цукровий діабет, хвороби серця та інші хронічні захворювання[3].
- Деякі ліки та психоактивні речовини, що порушують терморегуляцію[4].
Більшості випадків теплової хвороби під час навантажень можна запобігти, якщо враховувати ці чинники[6].
Дії першої допомоги при тепловому ударі
Під час теплового удару від тривалості сильного перегріву залежить, наскільки повно людина відновиться, тому охолодження починають на місці, ще до приїзду медиків[6].
1. Забезпечення безпеки
Перемістіть потерпілого подалі від джерела тепла. На вулиці негайно перенесіть його в тінь, подалі від прямого сонця, а найкраще в прохолодне приміщення з хорошою вентиляцією. Якщо людина бігла чи важко працювала, зупиніть навантаження, бо робота м'язів і далі виробляє тепло[6].
2. Звільнення від одягу та правильне положення
Зніміть із потерпілого верхній і зайвий одяг, взуття та шкарпетки[5], послабте ремінь і комір, щоб полегшити дихання. Людину без свідомості, яка дихає, покладіть у стабільне положення на боці; якщо ознак життя немає, починайте серцево-легеневу реанімацію[3].
3. Охолодження та гідратація
Пакети з льодом, загорнуті в тканину, прикладайте до шиї та пахв[3], а також до паху, де близько до шкіри проходять великі судини[5]. Самі по собі холодні пакети охолоджують недостатньо швидко, тому їх поєднують із зануренням у воду або мокрими простирадлами[7]. Людині з тепловим виснаженням дайте попити води, розчину для пероральної регідратації або спортивного напою з електролітами[3]. При підозрі на тепловий удар, а тим паче при сплутаній свідомості чи непритомності, пити не дають[8]: людину негайно охолоджують і викликають 103 або 112[9].
Міф: температуру при тепловому ударі можна збити парацетамолом чи ацетилсаліциловою кислотою. Насправді: жарознижувальні при тепловому ударі не допомагають і можуть бути токсичними для печінки[4].
4. Холодні ванни та вологі компреси
Міф: перегріту людину не можна різко охолоджувати, а холодна чи крижана вода для неї небезпечна. Насправді: негайне занурення в холодну воду вважають золотим стандартом лікування теплового удару напруження[10]. У систематичному огляді 71 дослідження найшвидше температуру знижувало занурення в крижану воду (0,169 °C за хвилину) і в холодну воду (0,162 °C за хвилину)[7]. Занурте тіло потерпілого до шиї, утримуючи голову над водою, і припиніть охолодження, коли температура знизиться до 38–39 °C[4]. Літній людині з класичним тепловим ударом занурення може не підійти, якщо вона сильно збуджена або потребує моніторингу серця[4].
Якщо ванни немає, обгорніть потерпілого простирадлом або рушниками, змоченими крижаною водою, і постійно змочуйте їх знову: цей спосіб охолоджує зі швидкістю близько 0,12 °C за хвилину[7]. Вологу тканину можна покласти також на пахові складки й підколінні ямки, де проходять великі судини.
5. Забезпечення циркуляції повітря
Створіть потік повітря навколо потерпілого вентилятором або обмахуванням і змочуйте шкіру холодною водою: рух повітря прискорює випаровування вологи й охолодження[5]. Продовжуйте охолоджувати людину, доки не приїде швидка.
Читайте:
Підсумок
Сплутаність свідомості, судоми чи непритомність у спеку або під час навантаження потребують дзвінка 103 або 112 і охолодження ще до приїзду медиків. Найефективніше занурення в холодну воду, без ванни підійдуть мокрі простирадла з обдуванням. Напої доречні лише при тепловому виснаженні, а не при підозрі на тепловий удар; жарознижувальні в цій ситуації марні. Якщо теплове виснаження не минає за пів години в прохолоді, це теж привід викликати швидку.
Джерела10
- Дослідження. Stearns RL. та ін. Exertional Heat Stroke Survival at the Falmouth Road Race: 180 New Cases With Expanded Analysis. J Athl Train, 2024.
- Огляд. Bouchama A. та ін. Classic and exertional heatstroke. Nat Rev Dis Primers, 2022.
- Heat exhaustion and heatstroke. NHS.
- Довідник. NCBI Bookshelf
- Heat-related Illnesses. CDC.
- Довідник. Roberts WO. та ін. ACSM Expert Consensus Statement on Exertional Heat Illness: Recognition, Management, and Return to Activity. Curr Sports Med Rep, 2023.
- Мета-аналіз. van Dijken GD. та ін. Comparison of cooling methods for drug-induced hyperthermia in a pre-hospital and emergency department setting: a systematic review. Clin Toxicol (Phila), 2026.
- CDC
- Mayo Clinic
- Дослідження. Flouris AD. та ін. Effectiveness of cold water immersion for treating exertional heat stress when immediate response is not possible. Scand J Med Sci Sports, 2015.
