«Тлумачення сновидінь» Фрейда

Книжку, з якої почався психоаналіз, спершу майже ніхто не купив. Перший наклад у 600 примірників розходився вісім років, а наукові журнали довго її просто не помічали^[1].

Сам Зигмунд Фрейд вважав «Тлумачення сновидінь» головним відкриттям свого життя. Сьогодні її називають однією з найважливіших книжок XX століття^[2], хоча чимало її ідей наука так і не підтвердила^[3].

Як з'явилася книжка

У 1897 році Фрейд почав аналізувати самого себе. На той час він уже помітив, що сни відіграють велику роль у роботі з пацієнтами. Коли він просив їх говорити все, що спадає на думку, вони часто згадували свої сни. Сон тягнув за собою нові асоціації і допомагав відкрити важливі зв'язки з минулим. Ще одне спостереження: галюцинації в пацієнтів із психозами дуже нагадували сновидіння^[1].

Фрейд і сам завжди бачив яскраві сни, тож зробив їх центром самоаналізу. З власного досвіду і спостережень за пацієнтами він дійшов висновку, що сни майже завжди виконують бажання, як і денні мрії. Переглянувши тогочасну літературу, він побачив, що такої ідеї ще ніхто не висловлював. Більшість людей тоді вважали сни просто нісенітницею^[1].

Писав книжку Фрейд приблизно два роки. Вона вийшла наприкінці 1899 року, але на обкладинці стояв уже 1900-й^[1]. Німецькою книжка називалася «Die Traumdeutung». Згодом Фрейд видав і скорочений варіант під назвою «Про сновидіння»^[3].

Для наукової праці книжка вийшла дуже особистою. Багато описаних у ній снів належать самому Фрейду, хоча він розбирає й сотні снів своїх пацієнтів. У них проступають важливі події його життя: смерть батька, шлюб, народження дітей, тривожна політична атмосфера у Відні та наростання антисемітизму^[2].

Головні ідеї

Основна теза книжки — сон є виконанням бажання. Щоб пояснити, чому більшість снів не схожі на здійснену мрію, Фрейд описав сон як двошаровий. Явний зміст — те, що людина бачить і пам'ятає. Прихований зміст — справжній, але замаскований сенс сну^[1].

Маскування, за Фрейдом, потрібне через внутрішнього «цензора»: сни спотворюються, щоб обійти його^[2]. Для цього психіка вдається до «роботи сну» — стискає кілька ідей в один образ, міняє місцями важливе й неважливе, говорить символами і складає з хаосу зв'язну історію^[4]. Ці механізми досі згадують, коли йдеться про те, що означають сни.

Звідки беруться бажання, які шукають вихід у снах? Фрейд вважав, що це витіснені дитячі бажання^[2]. У книжці він уперше висловив думку, що сексуальність відіграє важливу роль уже в дитинстві, і для того часу це було шокуючою ідеєю. Він також описав щось на зразок універсальної мови снів, за якою їх можна тлумачити^[1].

Метод тлумачення Фрейд узяв із практики: людина розповідає все, що спадає на думку про кожен окремий елемент сну^[2]. Тлумачення снів він назвав «королівським шляхом» до пізнання несвідомої діяльності психіки. Саме тут Фрейд уперше системно виклав свою теорію динамічного несвідомого, яке формується в дитинстві і постійно працює в кожній людині^[2].

Читайте:

Що означають наші сни

Фрейд шукав у снах приховані бажання, нейробіологи — випадкову роботу мозку. Що кажуть основні теорії снів і ...

Холодний прийом і пізнє визнання

Перші півтора року жоден науковий журнал не написав про книжку рецензії, та й інші видання згадували її рідко. Психологічні журнали, коли все ж відгукнулися, книжку розгромили. Один критик застерігав, що некритичні уми із задоволенням підхоплять цю гру ідей і скотяться в містику та свавілля^[1].

Ситуація змінилася близько 1910 року, коли праці Фрейда загалом стали відомішими. Тоді вийшло друге видання, а за життя автора — ще шість, останнє у 1929 році. Фрейд майже нічого в тексті не змінював: додавав ілюстрації, розвивав окремі думки і доповнював розділи про символи. У 1913 році книжку переклали англійською та російською, а до 1938-го — ще шістьма мовами^[1].

Фрейд писав дуже багато, але саме цю працю вважав найоригінальнішою. Попри холодний прийом, він розумів, що зробив прорив: «Таке прозріння випадає людині лише раз у житті»^[1].

Що не витримало перевірки часом

Книжка залишила помітний слід у психології, але їй бракує наукової строгості. Багато висновків Фрейда не мають експериментального підтвердження, а частину ідей психоаналізу сучасні дослідження не підтвердили^[3].

• Сни частіше відбивають денне життя, ніж несвідоме. Людям зазвичай сниться те, про що вони думають наяву, тобто свідомі думки, а не приховані^[3]. Цю ідею називають гіпотезою безперервності. У 2020 році її підтвердили на 24 000 описів снів^[5].
• Не всі сни схожі на виконання бажань. Багато снів стосуються травми, покарання чи тривоги. Фрейд пояснював їх як спробу психіки впоратися з проблемою^[3]. Проте сучасні дані показують, що такі сни частіше просто відбивають турботи і спогади. Наприклад, тривожність у житті пов'язана зі снами з негативним емоційним забарвленням^[5].
• Сни пов'язані з пам'яттю. Нині дослідники вважають, що сни допомагають закріплювати пам'ять і навчання. Уривчастий, заплутаний зміст снів може бути способом мозку вбудувати нову інформацію і досвід у довготривалу пам'ять^[3]. У снах частіше з'являються спогади, які найближчими днями мають перейти в довготривалу пам'ять. Швидкий сон пов'язують переважно з емоційною пам'яттю, а повільний — із пам'яттю на факти й події^[4].

Наприкінці життя Фрейд і сам визнав, що явний зміст сну теж заслуговує на серйозну увагу^[4]. А значення книжки як історичної і культурної події не заперечують навіть ті, хто скептично ставиться до його теорій^[3].

Читайте:

Що таке REM-сон

REM-сон, або фаза швидкого сну: що відбувається з мозком і тілом у цей час, як ця фаза вписується в нічні цикли, я...