Чому кал може бути зеленого кольору

Звичний коричневий колір калу з'являється не сам собою: його «фарбують» кишкові бактерії. Фермент, за допомогою якого мікроби перетворюють жовчний пігмент білірубін на уробіліноген, BilR, ідентифікували лише 2024 року. Він є майже в усіх здорових дорослих, але рідше трапляється в новонароджених і людей із запальними хворобами кишківника^[1]. Тож зелений кал часто означає просто те, що жовч не встигла пройти весь шлях і зберегла свій первісний колір. Здебільшого причина ховається в тарілці чи аптечці, а відрізнити безпечний випадок від тривожного допомагають кілька простих ознак.

Чому кал зазвичай коричневий

Звичний коричневий відтінок калу формується з кількох складових. Старі еритроцити організм постійно розбирає, а гем із їхнього гемоглобіну перетворюється на жовтий пігмент білірубін. Печінка виводить його разом із жовчю в кишківник, де мікроби роблять із нього уробіліноген і споріднені пігменти^[2]. Один із них, стеркобілін, і дає калу насичений коричневий колір. Решту маси складають залишки їжі, вода й самі мікроби.

Жовч, яку виробляє печінка та зберігає жовчний міхур, має жовтувато-зелений відтінок. Потрапляючи в кишківник, вона допомагає розщеплювати жири. Кишкові бактерії далі змінюють її пігменти, і в результаті кал стає коричневим. Ці ж мікроби беруть участь і в інших етапах травлення, тому будь-що, що змінює їхній склад, може позначитися на кольорі.

Коли їжа рухається травним трактом надто швидко, як буває під час діареї (у побуті кажуть «пронос»), бактерії просто не встигають виконати свою роботу. Mayo Clinic пояснює зелений кал насамперед тим, що вміст надто швидко проходить товстою кишкою^[3].

Харчові причини зеленого калу

Найчастіше зелений колір випорожнень пов'язаний саме з раціоном. Це можуть бути як продукти з великим вмістом хлорофілу, так і їжа чи напої з насиченими барвниками. У такому разі зміна відтінку є природною реакцією організму і не свідчить про небезпеку. Зелений колір від їжі зазвичай зникає за день-два^[4].

Зелені овочі

Хлорофіл є пігментом, що забезпечує зелене забарвлення рослин і допомагає їм отримувати енергію від сонця. Організм людини розщеплює його не повністю, тому після великої порції зелених овочів частина пігменту фарбує випорожнення^[4]. Найчастіше така реакція виникає після таких продуктів:

• Капуста кейл (кале): листова капуста з великою кількістю хлорофілу, що впливає на відтінок калу.
• Шпинат: природне джерело зеленого пігменту, який не завжди встигає змінитися в кишківнику.
• Броколі: овоч із високим вмістом клітковини та хлорофілу, що також здатен забарвлювати випорожнення.

Зміна кольору після таких овочів не є патологічною і не є приводом відмовлятися від них.

Сині та фіолетові продукти

Продукти та напої з синіми чи фіолетовими барвниками теж можуть надавати калу зеленуватого відтінку: травні соки змішуються з барвниками і змінюють їхній колір^[4]. Це стосується як натуральних пігментів, так і штучних. Тож сині, фіолетові й навіть чорні відтінки на виході можуть перетворитися на зелений, а великі кількості синього барвника здатні зробити кал синім.

До продуктів, які найчастіше спричиняють такі зміни, належать:

• Чорниця: містить темні пігменти антоціани, що змінюються в процесі травлення.
• Червонокачанна капуста: має виражений колір, який у кишківнику може набувати зеленого відтінку.
• Виноградні газовані напої: містять як натуральні, так і синтетичні барвники.
• Фіолетове морозиво або льодяники: барвники проходять крізь травний тракт без повного засвоєння.
• Кольорова глазур: кондитерські вироби з насиченими барвниками залишають сліди у випорожненнях.

Такі випадки теж не пов'язані з хворобою. Колір повертається до звичного після того, як барвники виводяться з організму.

Жовч і її роль

Жовч є рідиною, яку виробляє печінка і яка зберігається в жовчному міхурі. Вона має жовто-зелений колір і допомагає організму розщеплювати жири з їжі. Під час їди міхур скорочується й випускає жовч у дванадцятипалу кишку, де вона змішується з їжею.

На шляху кишківником пігменти жовчі поступово змінюються й темнішають. Якщо вміст рухається надто швидко, наприклад при діареї, організм не встигає «переробити» жовч. Колір у цьому разі дають жовчні пігменти білірубін і білівердин; самі жовчні солі, які допомагають засвоювати жири, майже безбарвні. Тому рідкий зелений кал при кишковому розладі зазвичай пояснюється швидкістю, а не якоюсь окремою хворобою.

Медикаменти та добавки

Деякі лікарські засоби та харчові добавки теж можуть змінювати колір випорожнень. Найпомітніше це буває після курсу антибіотиків. Вони пригнічують частину кишкових бактерій, а саме бактерії відповідають за коричневий відтінок. Коли їх стає менше, кал може зеленіти. Деякі препарати також подразнюють шлунок і спричиняють діарею з великою кількістю жовчі, яка теж виглядає зеленуватою^[4].

Подібний вплив мають і препарати заліза. Mayo Clinic називає залізовмісні добавки серед причин як зеленого, так і чорного калу^[3]. Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) вважає потемніння випорожнень під час приймання заліза частим і зазвичай безпечним, але радить негайно звернутися до лікаря, якщо кал чорний і дьогтеподібний, червоний або з кров'ю^[5].

Після антибіотиків часто радять продукти чи препарати з пробіотиками. Найкраще доведено профілактику діареї, якщо пробіотик приймати разом з антибіотиком: у Кокранівському огляді в дітей вона виникла у 8% тих, хто приймав пробіотики, проти 19% у контрольних групах^[6]. В іншому Кокранівському огляді 38 досліджень за участю дорослих і дітей пробіотики знижували ризик діареї, спричиненої бактерією Clostridioides difficile, з 3,2% до 1,6%^[7]. Йогурт може містити живі культури, але штам і кількість бактерій у ньому не завжди такі, як у дослідженнях.

Міф: комбуча (напій на основі чайного гриба) відновлює мікрофлору після антибіотиків. Насправді: у систематичному огляді знайшли лише одне дослідження комбучі на людях; її користь для здоров'я описана переважно в лабораторних і тваринних роботах^[8].

Коротко: зелений кал після шпинату, барвників, заліза чи антибіотиків, якщо самопочуття нормальне, зазвичай минає сам, щойно чинник зникає. Насторожувати має супровід: біль, гарячка, кров або діарея, що не минає.

Інфекції та паразити

Зеленуватий відтінок нерідко дає і кишкова інфекція. Коли в травний тракт потрапляють бактерії, віруси чи паразити, робота кишківника прискорюється. Вміст рухається занадто швидко, і жовч не встигає змінити свій колір^[4].

До найпоширеніших інфекційних чинників належать:

• Сальмонела (сальмонельоз): бактеріальна інфекція з діареєю, гарячкою та спазмами в животі; симптоми з'являються через 6 годин – 6 днів після зараження і тривають 4–7 днів^[9].
• Лямблії (лямбліоз): одноклітинний паразит, який спричиняє діарею, гази, смердючі жирні випорожнення, що можуть спливати, спазми й нудоту; симптоми зазвичай з'являються через 1–2 тижні після зараження і тривають 2–6 тижнів^[10].
• Норовірус: гостра вірусна інфекція з раптовим блюванням і діареєю, через яку швидко втрачається рідина; більшість людей одужує за 1–3 дні^[11].

У таких випадках зміна кольору калу майже завжди супроводжується іншими симптомами: нудотою, спазмами в животі, блюванням. Якщо вони тривають довше кількох днів, це вже привід звернутися до лікаря.

Хвороби травної системи

Зміна кольору калу може бути пов'язана і з хронічними захворюваннями кишківника. При таких станах вміст кишківника часто рухається надто швидко, тому випорожнення набувають зеленого відтінку^[4].

До можливих причин належать:

• Хвороба Крона: хронічне запалення травного тракту, яке змінює характер випорожнень.
• Целіакія: аутоімунна непереносимість глютену з діареєю, здуттям і болем у животі; через погане засвоєння жиру вона частіше дає жовтий жирний кал^[3].
• Синдром подразненого кишківника: спричиняє розлади травлення та нестійкі випорожнення.
• Виразковий коліт: запалення товстої кишки, що впливає на колір і консистенцію калу.
• Надмірне вживання проносних (послаблювальних) засобів: прискорює проходження жовчі, не дозволяючи їй змінити відтінок.

У більшості таких випадків зелений кал є лише одним із симптомів. Паралельно можуть бути біль, часті випорожнення, здуття, загальна слабкість.

Читайте:

Помаранчевий кал: причини і що робити

Помаранчевий кал найчастіше з'являється після моркви, гарбуза чи яскравих барвників. Рідше колір змінюється ...

Ускладнення після видалення жовчного міхура

Холецистектомія є операцією з видалення жовчного міхура. Після неї в організмі більше немає «резервуару», де жовч могла б накопичуватися. Тож жовч, яку виробляє печінка, стікає в кишківник постійно, а не порціями під час їди. Cleveland Clinic зазначає, що після операції в травний тракт може тимчасово потрапляти більше жовчі, і це дає зеленувату діарею^[4].

Такі зміни можуть спричиняти особливий тип діареї, жовчнокислотну. Вона супроводжується частими випорожненнями, інколи пінистими, зеленими або жовтими. Жовчні кислоти подразнюють слизову товстої кишки, тому може з'являтися ще й печіння в ділянці заднього проходу. У дослідженні майже 3,4 тисячі пацієнтів діарея після лапароскопічної холецистектомії виникла в 14,2%^[12].

Нерідко це тимчасово, але якщо діарея затягується на тижні, варто звернутися до лікаря. Канадська клінічна настанова називає видалення міхура відомим чинником ризику жовчнокислотної діареї; її підтверджують спеціальними аналізами, а лікування зазвичай починають із колестираміну, ліків, що зв'язують жовчні кислоти^[13].

Чи може зелений кал бути ознакою раку

Зелений кал рідко пов'язаний з онкологічними процесами. Злоякісні пухлини травного тракту частіше проявляються іншими змінами випорожнень. Чорний або смолистий кал може свідчити про кровотечу у верхніх відділах травного тракту, наприклад зі шлунка, а яскраво-червона кров буває при кровотечі з товстої або прямої кишки, найчастіше через геморой^[3]. Такі зміни потребують огляду лікаря якнайшвидше.

Сам по собі зелений відтінок випорожнень не є типовою ознакою раку. Але якщо він супроводжується іншими симптомами, як-от постійною діареєю, болем у животі, кров'ю чи схудненням без причини, це вже підстава для обстеження.

Коли звернутися до лікаря

Поодинокий зелений кал зазвичай не потребує втручання. Але є ситуації, коли потрібна медична допомога. Дорослому варто звернутися до лікаря, якщо діарея триває понад 2 дні або стілець рідкий 6 і більше разів на добу, дитині, якщо діарея триває понад добу^[14]. Тривала втрата рідини загрожує зневодненням, а затяжний розлад заважає засвоювати поживні речовини.

Крім того, насторожити повинні такі симптоми: біль у животі, блювання, гарячка, кров у калі. Якщо вони з'являються одночасно із зеленим кольором випорожнень, це може свідчити про серйозне порушення травлення^[4].

Хронічні зміни кольору калу також не варто ігнорувати. У такому разі лікар оцінить стан травної системи, розпитає про ліки, харчування й можливі хвороби, що здатні спричиняти подібні прояви.

Часті питання

Чи означає зелений кал хвору печінку?

Ні. Найчастіше це пов'язано з тим, що жовч занадто швидко проходить через кишківник і не встигає змінити свій відтінок. Ураження печінки й жовчних проток проявляються іншими кольорами випорожнень.

Чи завжди зелений кал означає інфекцію?

Не завжди. Він може бути результатом харчування або приймання ліків. Проте іноді зелений відтінок справді з'являється через інфекції, наприклад гастроентерит.

Який колір калу характерний для ураження печінки?

При хворобах печінки чи закупорці жовчних проток кал може ставати дуже світлим або набувати глиняного відтінку. Причина в тому, що в кишківник надходить замало жовчі, а отже й білірубіну^[3].

Коли слід турбуватися про зелений кал?

Якщо зелений колір зберігається кілька днів і супроводжується болем у животі, нудотою чи гарячкою, це вже ознака серйознішої проблеми, яка потребує уваги лікаря.