У дитячому відділенні невідкладної допомоги в Цюриху лікарі проаналізували 73 випадки рваних ран язика в дітей. Зашили лише 12 із них, здебільшого найбільші та наскрізні. Діти, яким накладали шви, одужували в середньому 13 днів, а ті, чиї рани гоїлися самі, близько 6 днів, і ускладнень у них було менше: 3,3% проти 25%[1]. Автори дійшли висновку: якщо рана язика коротша за 2 см і не зачіпає його кінчика, зашивати її не потрібно, навіть коли краї трохи розходяться. Слизова оболонка рота взагалі гоїться швидше за шкіру і майже без рубців[2], тому навіть рана, з якої тече багато крові, здебільшого обходиться домашньою допомогою.
Прикушують язик, слизову щоки чи губу найчастіше під час їжі, коли зуби випадково захоплюють м'які тканини[3]. У дітей частою причиною є падіння: в огляді 64 травм м'яких тканин обличчя в дітей вони спричинили 66% ушкоджень, а найчастіше страждали язик (31,3%) і губи (29,7%)[4]. Медики називають таке ушкодження раною слизової оболонки порожнини рота, а в побуті кажуть просто «прикусив язика» чи «вкусив себе за губу». Слово «прикус» стоматологи вживають в іншому значенні: так називають змикання зубних рядів. Правильні дії в перші хвилини зменшують біль і ризик ускладнень.
Читайте:
Перша допомога при прикушуванні губи або язика
Прикушування м'яких тканин у роті лякає, особливо коли йдеться про язик із його густою мережею судин. Через рясне кровопостачання рана язика може потроху сочитися кров'ю ще кілька годин, і це нормально[3]. Перша (домедична) допомога тут проста і має чіткий порядок: оглянути рану і переконатися, що в ній немає бруду чи сторонніх частинок, потім зупинити кровотечу і зменшити набряк. Якщо сильна кровотеча не зупиняється або людині важко дихати, телефонуйте 103 або 112[3].
Очищення та огляд рани
Після прикушування одразу огляньте ушкоджене місце, особливо якщо воно сталося під час падіння чи удару. Частинки бруду, їжі або зубного нальоту можуть потрапити в рану і спричинити запалення. Витягувати те, що застрягло глибоко в тканинах, самотужки не варто, бо так легко поглибити рану. З таким стороннім тілом потрібен лікар або стоматолог. Якщо ж рана чиста, почніть із м'якого очищення, попередньо вимивши руки.
Для цього підійде один із безпечних варіантів:
- Чиста марля або стерильна серветка: обережно промокнути поверхню рани, не натираючи її.
- Теплий сольовий розчин: пів чайної ложки солі на склянку теплої води; прополоскати рот і виплюнути, повторювати можна скільки завгодно[5]. Після кожного приймання їжі рану корисно ополіскувати теплою водою[3].
- Розчин пероксиду водню (у побуті «перекис водню»): для рани в роті він не обов'язковий. Для ран на шкірі пероксид водню не радять, бо він подразнює тканини[6]. Якщо ним усе ж полощуть рот, то лише дорослі, розведеним 1:1 з водою і не ковтаючи; сольового розчину для очищення цілком достатньо.
Як зупинити кровотечу
Кровотеча з рота виглядає лячно, бо кров змішується зі слиною і її здається більше, ніж є насправді. Щойно ви прикусили язик чи губу, притисніть місце рани чистою тканиною або складеною марлею. Язик притискають стерильною марлею приблизно 5 хвилин, губу притискають до зубів 10 хвилин[3]. Якщо кров ще йде, натиск повторюють. Коли рана продовжує потроху сочитися, можна на 10 хвилин прикласти до неї змочений чайний пакетик: дубильні речовини чаю можуть допомогти зупинити кровотечу[3]. Якщо надірвалася вуздечка верхньої губи (складка, що з'єднує губу з яснами), після зупинки кровотечі не відтягуйте губу, щоб подивитися: рана знову закровить, а оглядати її безпечно через 3 дні[3]. Якщо кров не вдається зупинити тривалий час, потрібна невідкладна допомога.
Щоб не гаяти час на пошуки, варто мати під рукою:
- Стерильну марлю або щільну серветку: для першого натискання.
- Чистий рушник: якщо кровотеча сильна і потрібна ширша зона тиску.
- Чисто вимиті руки або медичні рукавички: щоб не занести в рану додаткову інфекцію.
Що робити з набряком
Навіть невелика травма в роті може спричинити помітний набряк, а після сильного прикусу на губі нерідко з'являється синець, тобто невелика гематома. Холод зменшує припухлість і біль. У роті шматочок льоду або фруктовий лід можна тримати просто на місці рани, як і холодну вологу серветку, до 20 хвилин[3]. Морозиво теж підійде. Зовні, на щоку чи губу, лід прикладають лише загорнутим у рушник, до 20 хвилин кожні 2–3 години[7], бо голий лід може пошкодити шкіру.
Коротко: рану язика притискають марлею 5 хвилин, губу 10 хвилин і не відтягують, щоб подивитися; у роті лід можна тримати прямо на рані, а на шкіру щоки його кладуть лише через тканину.
Догляд за раною протягом загоєння
Невеликі порізи й садна в роті зазвичай загоюються за 3–4 дні[3]. У цей час рану легко знову подразнити або прикусити те саме місце, бо набрякла тканина виступає між зубами. Щоб усе минуло без ускладнень, потрібно знати кілька речей: як не подразнювати ушкоджену ділянку, коли потрібне знеболення і які ознаки свідчать про інфекцію.
Які продукти варто уникати
Деякі продукти діють на ушкоджену слизову як сіль на рану, у буквальному сенсі. На кілька днів краще перейти на м'яку їжу, яку не треба довго жувати, і пити більше рідини: прохолодні напої, молочні коктейлі, фруктовий лід[3]. Холодне пити зручно через трубочку[5].
Найпоширеніші подразники в такій ситуації:
- Кислі напої та продукти: цитрусові та інші фруктові соки, оцет, газовані лимонади щиплять і посилюють біль[5].
- Солоні та гострі снеки: чипси, насіння, крекери печуть і дряпають рану дрібними гострими частинками[5].
- Гаряча або тверда їжа: дуже гарячий суп чи чай, грильоване м'ясо, хлібна скоринка й тости можуть повторно травмувати те саме місце.
Чи потрібне знеболення
Якщо біль терпимий, ліки не обов'язкові. Коли ж стає важко їсти чи говорити, можна випити парацетамол або ібупрофен[3]. Ацетилсаліцилову кислоту (аспірин) дітям до 16 років не дають без призначення лікаря, бо в поодиноких випадках вона спричиняє тяжкий синдром Рея[8]. Знеболювальні гелі чи спреї для рота продаються без рецепта, і фармацевт може порадити відповідний[5]. Проте з місцевими анестетиками для слизової обережність доречна: засоби з бензокаїном не можна застосовувати дітям до 2 років, бо вони здатні спричинити метгемоглобінемію, небезпечний стан, коли кров гірше переносить кисень[9].
Ознаки інфекції
Рани в роті інфікуються рідко[3]. З кожним днем біль має слабшати, а краї рани затягуватися. Якщо ж через 48 годин біль чи набряк посилюються, загоєння пішло не так[3].
Міф: білий наліт на ранці в роті означає гній і нагноєння. Насправді: рана в роті, яка нормально гоїться, має білуватий колір, і це не ознака інфекції[3].
Зверніть увагу на такі ознаки:
- Почервоніння, що поширюється: червона зона навколо рани не зменшується, а розширюється.
- Гній або каламутні виділення: на поверхні рани чи при легкому натисканні.
- Біль, що посилюється: раніше торкатися було терпимо, а тепер боляче, або рана почала кровити знову[5].
- Підвищена температура тіла (гарячка): разом зі змінами в рані це привід звернутися до лікаря того ж дня[3].
Якщо виразка на місці прикусу не загоюється понад 3 тижні, її варто показати лікареві або стоматологу[5]: довготривала виразка в роті іноді буває ознакою раку ротової порожнини. Буває й так, що через кілька днів чи тижнів після травми на нижній губі з'являється м'яка прозора «бульбашка». Найчастіше це мукоцеле, кіста дрібної слинної залози: у дослідженні 68 таких кіст 87% виявили саме на нижній губі, і більшість пацієнтів пригадували травму[10]. Таку кісту, як і будь-який інший «прищ» у роті, що не минає, варто показати стоматологу.
Коли потрібно звертатися до лікаря або стоматолога
Більшість прикусів губи чи язика є дрібною неприємністю, з якою легко впоратися вдома. Але є ситуації, коли зволікання небезпечне: глибока рана, кровотеча, що не зупиняється, ризик інфікування або щось стороннє в роті, наприклад уламок зуба чи бруд. Тут самолікування може тільки погіршити стан.
Ситуації, які вимагають допомоги
Є конкретні ознаки, за яких до лікаря чи стоматолога варто піти без вагань:
- У рані залишилося щось стороннє: бруд, уламок зуба або будь-яка частинка, яку не вдається обережно видалити самостійно.
- Кров не зупиняється: навіть після тривалого натискання та холоду рана продовжує кровити. Сильна кровотеча, яку не вдається зупинити, або утруднене дихання є приводом викликати 103 або 112[3].
- Глибокий або розірваний поріз: рана язика, краї якої розходяться навіть тоді, коли язик лежить спокійно, або рана губи, що зяє, можуть потребувати швів[3]. Особливо уважно ставляться до рани, яка переходить через червону облямівку губи на шкіру обличчя: щоб не залишився помітний рубець, краї тут треба зіставити дуже точно[11]. Більшість ран язика добре гояться і без швів, з мінімальними рубцями[12].
- Травма в глибині рота: поранення мигдаликів, м'якого піднебіння чи задньої стінки глотки, наприклад коли дитина впала з олівцем або зубною щіткою в роті, вважають серйозними, бо вони можуть призвести до глибокої інфекції шиї[3].
- Важко ковтати, не вдається повністю відкрити чи закрити рот або сильний біль не слабшає через 2 години після знеболювального[3].
- Зміщені або зламані зуби: прикушування часто трапляється під час удару чи падіння, тому слід перевірити стан зубного ряду.
- Явні ознаки інфекції: почервоніння, гній, біль, що посилюється, або гарячка.
- Дитина до 1 року: з будь-якою травмою рота немовля варто показати лікареві[3].
- Немає щеплення від правця: якщо рана брудна, а від останнього щеплення минуло понад 5 років, або рана чиста, але щеплення було понад 10 років тому[3].
- Язик прикушено під час нападу або у сні: прикушений язик буває приблизно в третини людей після епілептичного нападу, а серед тих, хто пережив звичайну непритомність, язик залишався цілим у 96%[13]. Найчастіше під час нападу травмується бічний край язика[14]. Якщо людина зранку знаходить на язиці свіжі прикуси, а нічних подій не пам'ятає, це привід звернутися до невролога. Зрідка нічні прикуси спричиняє лицьово-нижньощелепна міоклонія, коли жувальні м'язи різко скорочуються уві сні[15].
Коротко: шви потрібні меншості ран у роті; до лікаря ведуть глибина і розташування рани, кровотеча, що не зупиняється, сторонні тіла, травма зубів і прикус язика під час нападу.
Особливості у дітей після стоматологічного знеболення
Окрема історія стосується дітей, які повертаються від стоматолога після місцевої анестезії. Поки діє знеболення, дитина не відчуває губу, щоку чи язик і може прикусити їх із цікавості або просто не помітивши. Батьки часто бачать ушкодження вже тоді, коли ділянка набрякла або з'явилася кров. У дослідженні дітей, яким робили анестезію нижньої щелепи (провідникову, коли знеболюють нерв, що йде до нижніх зубів), таку травму після процедури отримали 13%: 18% серед дітей до 4 років і 7% серед старших за 12[16]. В іншому дослідженні оніміння трималося 3 години у 40% дітей і 5 годин в 11%, травми найчастіше зазнавала губа, а найвразливішими були діти до 7 років[17]. Тому вдома одразу після візиту огляньте рот дитини, попросіть не кусати і не смоктати губу і не давайте їжу, яку треба жувати, доки чутливість не повернеться.
Підсумок
Прикушений язик чи губа майже завжди гояться вдома за кілька днів. Головне в перші хвилини: притиснути рану марлею на 5–10 хвилин, не підглядаючи, прикласти холод і прополоскати рот теплою солоною водою. Наступні дні допоможуть м'яка їжа без кислого, солоного й гострого та парацетамол чи ібупрофен за потреби. До лікаря ведуть кровотеча, що не зупиняється, глибока рана, що зяє чи переходить на шкіру губи, сторонні тіла, травма зубів, біль і набряк, що посилюються після двох діб, і прикушений язик після нападу чи непритомності.
Джерела17
- Дослідження. Seiler M. та ін. Tongue lacerations in children: to suture or not?. Swiss Med Wkly, 2018.
- Огляд. Glim JE. та ін. Detrimental dermal wound healing: what can we learn from the oral mucosa?. Wound Repair Regen, 2013.
- Mouth Injury. Seattle Children’s Hospital.
- Дослідження. Bankole OO. та ін. Oro-facial soft tissue injuries in Nigerian children: a five-year review. Afr J Med Med Sci, 2004.
- Mouth ulcers. NHS.
- Mayo Clinic
- Sprains and strains. NHS.
- Aspirin: medicine for pain relief or preventing blood clots. NHS.
- FDA
- Дослідження. Kalaimani G. та ін. Mucous extravasation phenomenon: A clinicopathologic evaluation of 68 cases. J Oral Maxillofac Pathol, 2024.
- Огляд. Campo TM. Lip Laceration and Vermilion Border Repair. Adv Emerg Nurs J, 2021.
- Мета-аналіз. Gonsalves CL. та ін. Surgical versus conservative management of tongue lacerations in the acute care setting: A systematic review of the literature. Paediatr Child Health, 2022.
- Мета-аналіз. Brigo F. та ін. Value of tongue biting in the differential diagnosis between epileptic seizures and syncope. Seizure, 2012.
- Дослідження. Oliva M. та ін. The diagnostic value of oral lacerations and incontinence during convulsive "seizures". Epilepsia, 2008.
- Огляд. Seneviratne U. Facio-mandibular myoclonus: a rare cause of nocturnal tongue biting. Epileptic Disord, 2011.
- Дослідження. College C. та ін. Bilateral versus unilateral mandibular block anesthesia in a pediatric population. Pediatr Dent, 2000.
- Дослідження. Adewumi A. та ін. The incidence of adverse reactions following 4% septocaine (articaine) in children. Pediatr Dent, 2008.

