Удар головою об дверцята шафи легко забути вже за тиждень. Проте в людей похилого віку навіть така дрібниця може запустити хронічну субдуральну гематому, повільне скупчення крові під оболонкою мозку, симптоми якої наростають тижнями[1]. У дослідженні 49 пацієнтів із такою гематомою (середній вік 73 роки) про попередню травму згадали лише 67,3%, тобто приблизно кожен третій не пам'ятав жодного удару[2]. Зазвичай усе значно простіше: після удару чи падіння на тілі з'являється ущільнення з синюшним відтінком, яке поступово змінює колір. Під шкірою накопичилася кров, що вже згорнулася. Так утворюється гематома. Вона може бути маленькою і майже непомітною або великою, болючою і глибокою. Найчастіше це звичайна реакція організму на пошкодження, але коли кров збирається у внутрішніх тканинах чи органах, гематома може стати небезпечною.

Що таке гематома

Гематома — це скупчення крові поза судинами, що виникає після пошкодження їхніх стінок. Коли судина розривається, кров потрапляє в навколишні тканини, частково або повністю згортається і утворює ущільнення. Лікарі описують гематому як закриту рану: кров зібралася в просторі між тканинами і не може витекти назовні, тому розсуває їх і тисне на сусідні структури[3]. Пошкодитися можуть будь-які судини: вени, артерії або капіляри, залежно від сили удару чи характеру травми. У побуті будь-яку гематому під шкірою часто називають просто синяком, а на голові кажуть «ґуля» чи «шишка». Медики розрізняють ці стани за розміром і глибиною, про що йдеться нижче в розділі про відмінності.

Гематому часто плутають із кровотечею. Кровотеча означає, що кров продовжує витікати з ушкодженої судини, а гематома зазвичай є наслідком витоку, який уже зупинився. Усередині неї кров густішає й утворює згусток, який організм поступово розсмоктує. Проте якщо судина ще кровить, гематома росте, і тоді це вже поєднання обох станів. Від місця, де накопичується кров, залежить, наскільки серйозним буде стан: поверхнева гематома зазвичай безпечна, тоді як внутрішня може пошкодити органи або нервові структури. Невеликі гематоми трапляються дуже часто і в некритичних місцях минають самі[3].

Види гематом

Гематоми відрізняються за місцем виникнення, глибиною пошкодження та потенційною небезпекою. Одні поверхневі й не потребують лікування, інші тиснуть на органи чи нерви та спричиняють серйозні ускладнення. Основні типи такі:

  • Гематома вушної раковини (отогематома): між шкірою та хрящем вуха збирається кров, зазвичай після тупого удару. Найчастіше її отримують у боротьбі та боксі. Якщо кров вчасно не видалити, хрящ деформується, і виникає так зване «вухо борця», або «капустяне вухо». Після видалення крові на вухо 5–7 днів накладають тиснучу пов'язку, щоб гематома не повернулася[4]. В опитуванні фінських борців і дзюдоїстів таку деформацію мали 84% чоловіків, причому 76% лікувалися не в медиків[5]
  • Піднігтьова гематома: кров під нігтем після защемлення дверима чи удару по кінчику пальця. Через тиск крові на нігтьове ложе палець сильно болить, а ніготь темніє, тому в побуті кажуть «синій» або чорний ніготь. Часто біль знімає маленький отвір у нігтьовій пластині (трепанація), який робить лікар. При великій гематомі або розриві нігтьового ложа ніготь знімають і зашивають ложе, бо травма може поєднуватися з переломом кінцевої фаланги[6]. Темна смуга чи пляма під нігтем без травми, яка не зсувається з ростом нігтя, потребує огляду: так може виглядати піднігтьова меланома[7]
  • Гематома шкіри голови: з'являється як помітна «ґуля» після удару. Вона розташована в шкірі та м'яких тканинах над кісткою і сама собою не зачіпає мозок. У новонароджених буває кефалогематома, крововилив під окістя черепа після пологів, яка стає помітною через кілька годин або днів, найчастіше в перші 1–3 доби[8]
  • Гематома носової перегородки (септальна): виникає після травми або перелому носа. У дослідженні пацієнтів із переломом носових кісток її знайшли лише в 0,6% випадків, і в усіх була болюча припухлість перегородки разом із закладеністю носа[9]. Без лікування вона заважає диханню й може деформувати перегородку
  • Підшкірна гематома: розташована під поверхнею шкіри, часто утворюється після незначних ударів і зазвичай не становить небезпеки
  • Заочеревинна (ретроперитонеальна) гематома: розташована позаду очеревини, за черевною порожниною, там, де лежать нирки, аорта і великі вени. Вона небезпечна тим, що довго залишається непоміченою: виразні симптоми іноді з'являються лише після значної крововтрати[10]. Через кілька днів на боках живота може проступити синець, який лікарі називають симптомом Грея Тернера[11]
  • Гематома селезінки: розвивається після тупої травми живота. Селезінка має дуже багато судин, тому її пошкодження часто дає небезпечну внутрішню кровотечу[12]. Типовий прояв: біль у лівому підребер'ї
  • Гематома печінки: утворюється в тканині або під капсулою печінки після сильного удару чи падіння. Печінку при тупій травмі живота пошкоджують найчастіше, хоча більшість таких травм легкі[13]. У тяжких випадках можлива значна крововтрата
  • Спінальна епідуральна гематома: утворюється між твердою оболонкою спинного мозку та кістками хребта, стискає спинний мозок і нервові корінці, спричиняє біль або слабкість. Це рідкісний і тяжкий стан. В огляді 613 випадків майже в третини (29,7%) причину кровотечі не знайшли; наступними за частотою були приймання антикоагулянтів і судинні мальформації[14]
  • Внутрішньочерепна епідуральна гематома: розташована між кістками черепа та зовнішньою (твердою) оболонкою мозку. Вона підвищує тиск усередині черепа, загрожує життю й потребує термінової операції[15]. Підступна особливість: після удару людина може якийсь час почуватися нормально. У дослідженні в Камбоджі такий «світлий проміжок» був у 60% пацієнтів з епідуральною гематомою[16]
  • Субдуральна гематома: кров збирається між твердою та павутинною оболонками мозку, найчастіше через розрив тонких «місткових» вен після удару головою[17]. Вона буває гострою, коли симптоми з'являються одразу, і хронічною, коли вони наростають упродовж тижнів[1]. Хронічна форма особливо поширена серед літніх людей[18]

Характер і ризики гематоми залежать від місця її утворення. Поверхневі зазвичай розсмоктуються самостійно, а внутрішні, особливо в ділянці голови або живота, потребують медичного спостереження.

Реклама

Причини гематом

Гематома виникає тоді, коли кров виходить із судини й накопичується в тканинах, де з часом згортається. Судину може пошкодити побутова чи серйозна травма, медична процедура або хвороба. Іноді для цього достатньо незначного удару.

Травми та побутові ушкодження

Найчастіше гематома утворюється після механічного впливу: випадкового защемлення пальця, удару молотком, падіння чи здавлення частини тіла. Стінка судини розривається, і кров просочується в навколишні тканини. Гематоми також супроводжують розтягнення, забої м'язів і переломи кісток, особливо повні[3]; до огляду лікаря допоможе перша допомога при переломі.

Серйозні ушкодження

Гематоми можуть бути наслідком дорожньо-транспортних пригод, падіння з висоти або розриву аневризми. При сильному ударі кров виходить у великому обсязі, що створює ризик для життєво важливих органів. Серед причин без травми лікарі називають також розшарування аорти, геморагічний інсульт, пухлини, гемофілію та рак крові[3].

Медичні втручання

Іноді гематома з'являється після хірургічних, стоматологічних або косметичних процедур, наприклад ін'єкцій філерів. Під час операції, уколу чи встановлення крапельниці може пошкодитися судина, і частина крові накопичується в місці втручання[3].

Ліки, що знижують згортання крові

У побуті такі препарати називають «розріджувачами крові», хоча насправді вони сповільнюють утворення згустку, кров від них рідшою не стає. Ризик гематом підвищують антикоагулянти (варфарин, еноксапарин, апіксабан, дабігатран, ривароксабан) і антиагреганти, які заважають склеюванню тромбоцитів (ацетилсаліцилова кислота, тобто аспірин, клопідогрель, дипіридамол). Так само, хоча слабше, діють ібупрофен і напроксен, а ще глюкокортикоїди, які стоншують шкіру, та добавка гінкго білоба[19]. На тлі таких засобів навіть невелика травма може дати велике скупчення крові. Наприклад, понад 70% людей з гематомою прямого м'яза живота приймають антикоагулянти і водночас мали удар або сильне напруження живота[20]. Самостійно скасовувати призначені ліки не можна: це вирішує лікар[19].

Спонтанне утворення

Іноді гематома з'являється без очевидної причини. Таке трапляється рідко, але можливе, якщо судини стають крихкими через певні захворювання або вікові зміни, чи коли порушене згортання крові.

Навіть невелика травма може стати причиною гематоми, якщо людина приймає антикоагулянти або має підвищену ламкість судин. Кров просочується в тканини швидше, ніж організм встигає зупинити її витікання.

Симптоми гематоми

Прояви гематоми залежать від її типу та глибини. Поверхневі помітні відразу, а внутрішні можуть довго залишатися прихованими. Гематома, яка тисне на нерв, іноді дає поколювання, оніміння чи пекучий нервовий біль[3].

Поверхневі гематоми

Невеликі гематоми під шкірою зазвичай легко впізнати. Вони спричиняють місцевий дискомфорт і змінюють вигляд шкіри. Типові ознаки:

  • зміна кольору шкіри від червоного до темно-синього або фіолетового
  • набряк або помітна припухлість у місці травми
  • болючість під час дотику
  • тепло шкіри над ураженою ділянкою
  • легка запальна реакція: шкіра навколо може бути трохи теплішою й почервонілою.

Такі гематоми зазвичай не становлять небезпеки й поступово зникають упродовж кількох днів чи тижнів.

Внутрішні гематоми

Глибокі гематоми важче розпізнати. Вони можуть розвиватися без зовнішніх ознак і проявлятися лише через певний час після травми. Про внутрішню кровотечу в грудях чи животі можуть свідчити біль у животі або грудях, сильніший, ніж очікуєш від такої травми, зміни дихання, бліда, холодна й липка шкіра[3].

Найбільш небезпечні внутрішньочерепні гематоми, які потребують негайної медичної допомоги. Їхні ознаки можуть включати:

Особливо підступні субдуральні гематоми: їхні симптоми можуть з'явитися через кілька тижнів після травми[1]. У літніх людей хронічна субдуральна гематома з забудькуватістю і сплутаністю буває схожа на деменцію. Серед людей, яким уперше встановили деменцію в геріатричній клініці, вона виявилася причиною в 0,4% випадків, і після лікування стан покращився[21]. Тому будь-яке погіршення самопочуття в перші тижні після удару головою є приводом для обстеження.

Коротко: гематома голови може не давати симптомів годинами чи навіть тижнями. Людині, яка вдарилася головою і приймає ліки проти згортання крові, блює або була напідпитку, потрібна термінова медична допомога, навіть якщо вона почувається нормально[22].

Реклама

Відмінності між синцем і гематомою

Синець і гематома мають спільну природу, але різняться масштабом ушкодження. Синець виникає через розрив дрібних капілярів і виглядає як пляма, що поступово змінює колір: спочатку синя або фіолетова, потім зеленувата й нарешті жовта. Так організм розщеплює залишки крові під шкірою. Гематома пов'язана з ушкодженням більших судин, тому крові в ній значно більше, а ущільнення під шкірою помітніше.

Гематома може тиснути на навколишні тканини, спричиняючи біль і набряк, а звичайний синець таких відчуттів зазвичай не дає. Крім того, гематома довше зберігає темне забарвлення і може бути теплою на дотик. Якщо ж під шкірою промацується пульсівна ґуля, особливо після процедури з проколом артерії (наприклад, коронарографії через стегнову артерію), це може бути хибна аневризма, тобто кров досі надходить з пошкодженої артерії. Такий стан потребує термінового огляду[23]. Якщо кров накопичується глибше, у м'язах чи органах, зовні її може бути не видно, але вона здатна спричинити небезпечні ускладнення.

Більшість синців минають без лікування, тоді як великі або внутрішні гематоми іноді вимагають медичного нагляду. Синець, який не минає за два тижні, або часті синці без пояснення варто показати лікарю[3].

Лікування гематом

Більшість гематом з часом розсмоктуються самостійно: організм поступово розщеплює згустки крові. Проте великі або глибокі гематоми потребують уваги, особливо якщо болять чи є підозра на ураження внутрішніх органів. Вибір лікування залежить від типу та розташування ушкодження.

Домашній догляд

При незначних травмах можна обмежитися простими засобами, які зменшують біль і набряк[24]:

  • дати відпочинок ушкодженій ділянці й не навантажувати її
  • прикладати лід, пакет заморожених овочів або холодний компрес, загорнутий у тканину, до 20 хвилин кожні 2–3 години; лід без тканини може обморозити шкіру
  • легко зафіксувати ділянку еластичним бинтом
  • тримати кінцівку піднятою, наприклад на подушці
  • для знеболення обирати парацетамол; ацетилсаліцилова кислота та інші засоби, що знижують згортання, можуть збільшити крововилив[19], тому без поради лікаря їх краще не приймати.

Міф: свіжу гематому треба одразу прогріти або розім'яти, щоб вона швидше розсмокталася. Насправді: у перші дні після травми радять уникати тепла (гарячих ванн, грілок), алкоголю та масажу[24], бо вони можуть посилити набряк.

Такі дії допомагають зменшити біль і не дати гематомі збільшитися. Зазвичай через кілька днів припухлість починає спадати, а колір шкіри поступово світлішає.

Читайте:

Як швидко позбутися синця: 10 дієвих способів для дому
Як швидко позбутися синця: 10 дієвих способів для дому
Як швидко позбутися синця вдома: що робити в перші години й наступні дні, як правильно застосовувати холод, те...

Медичне лікування

Коли гематома велика або розташована глибоко, лікар оглядає ділянку й призначає візуалізацію. Найкраще глибокі гематоми показує магнітно-резонансна томографія (МРТ), також використовують комп'ютерну томографію (КТ), ультразвукове дослідження й ангіографію[3]. Кров можна відкачати голкою (пункція) або видалити хірургічно, а при великій крововтраті переливають кров[3]. Якщо гематома тисне на мозок, спинний мозок або внутрішні органи, потрібна операція, яка знімає тиск і відновлює кровообіг у пошкодженій ділянці. Невелику субдуральну гематому з легкими симптомами іноді лише спостерігають, а більшості пацієнтів кров видаляють через невеликі фрезеві отвори в черепі або через ширший розтин черепа[1]. Після видалення хронічної субдуральної гематоми в 10–20% людей вона з'являється знову й потребує повторної операції[18].

У рідкісних випадках гематома продовжує збільшуватися, якщо судина залишається пошкодженою. Тоді свіжа кров змішується зі старим згустком. У таких ситуаціях потрібно видалити кров і зупинити кровотечу. Своєчасне втручання допомагає уникнути інфекції та інших ускладнень.

Можливі ускладнення

Якщо гематома не зменшується або збільшується з часом, це може свідчити про ускладнення. Згусток може тиснути на тканини й порушувати їхнє кровопостачання, тиснути на нерви, а велика крововтрата здатна призвести до гіповолемічного шоку, небезпечного падіння тиску через втрату об'єму крові[3]. Особливо небезпечні внутрішні гематоми, які залишаються непоміченими й продовжують розростатися.

У головному мозку гематома може спричиняти стійкий головний біль, запаморочення, нечітке мовлення чи інші порушення мовлення, іноді втрату рівноваги або слабкість у кінцівках. Зовнішніх ознак у таких випадках часто немає, тому виявити гематому можна лише за допомогою КТ або МРТ. Якщо симптоми з'являються через кілька днів після травми, потрібно негайно звернутися до лікаря.

Рідше гематома інфікується, особливо коли вона розташована близько до поверхні шкіри. Тоді ділянка стає болючішою, гарячою, червоніє, можуть з'явитися виділення. Таке ускладнення лікують під наглядом лікаря, щоб запалення не поширилося. Після сильного забою м'яза іноді розвивається травматичний осифікуючий міозит, коли в м'язі утворюється кісткова тканина; це один із найнеприємніших наслідків таких травм[25].

Коли звертатися до лікаря

Невеликі гематоми зазвичай не потребують лікування, але є ситуації, коли медична допомога необхідна. Звернутися до фахівця потрібно, якщо біль не минає або з'являються інші тривожні ознаки:

  • сильний або наростаючий біль, що не зменшується з часом
  • ознаки інфекції: почервоніння, набряк, гаряча шкіра
  • підозра на гематому після травми голови, особливо в людини, яка приймає засоби проти згортання крові[22]
  • травма після падіння з висоти понад 1 метр (або з 5 сходинок) чи дорожньо-транспортної пригоди: це привід викликати швидку[22]
  • будь-яке погіршення самопочуття після удару, навіть якщо спочатку симптомів не було.

Після серйозної травми або забою лікар може запропонувати повторний огляд через кілька днів, коли первинний набряк спаде. Це дозволяє переконатися, що всередині не утворилася прихована гематома. За потреби призначають ультразвукове дослідження, КТ чи інші методи візуалізації.

Не варто ігнорувати біль, що посилюється, або появу нових симптомів. Гематома, яка спочатку здається незначною, іноді приховує глибше ушкодження, тому уважність і своєчасний огляд допомагають уникнути ускладнень.

Підсумок

Невелику гематому після удару лікують холодом, спокоєм, піднятою кінцівкою і парацетамолом за потреби, а тепло й масаж відкладають на кілька днів. Насторожувати мають пульсівна чи швидко зростаюча ґуля, ознаки інфекції та гематоми без травми. Удар головою з наростаючим болем, блюванням, сонливістю чи слабкістю, а також будь-яка травма голови на тлі ліків проти згортання крові потребують огляду лікаря, бо внутрішньочерепна гематома може проявитися через години або тижні.

Джерела25
  1. Subdural haematoma. NHS.
  2. Дослідження. Bastianon Santiago R. та ін. Natural History of Chronic Subdural Hematoma Following Middle Meningeal Artery Embolization: A Retrospective Analysis. World Neurosurg, 2025.
  3. What Are Hematomas?. Cleveland Clinic.
  4. Довідник. Hohman MH. та ін. Auricular Hematoma. 2024.
  5. Дослідження. Manninen IK. та ін. Cauliflower ear among Finnish high-level male wrestlers and judokas is prevalent and symptomatic deformity. Scand J Med Sci Sports, 2019.
  6. Довідник. Sequeira Campos MB. та ін. Subungual Hematoma Drainage. 2025.
  7. Огляд. Nygård Kristensen R. та ін. [Fatal outcome of belated diagnosis of an acral lentiginous melanoma]. Ugeskr Laeger, 2012.
  8. Довідник. Raines DA. та ін. Cephalohematoma. 2024.
  9. Дослідження. Guchlerner L. та ін. Nasal septal hematoma is a rare and self-recognizable complication of nasal bone fracture: A retrospective study. Am J Otolaryngol, 2025.
  10. Довідник. Mondie C. та ін. Retroperitoneal Hematoma. 2024.
  11. Довідник. Guldner GT. та ін. Grey Turner Sign. 2024.
  12. Довідник. Waseem M. та ін. Splenic Injury (Archived). 2024.
  13. Довідник. Smoker S. та ін. Liver Trauma. 2026.
  14. Мета-аналіз. Kreppel D. та ін. Spinal hematoma: a literature survey with meta-analysis of 613 patients. Neurosurg Rev, 2003.
  15. Довідник. Khairat A. та ін. Epidural Hematoma. 2025.
  16. Дослідження. Peeters S. та ін. Epidemiology of Traumatic Brain Injuries at a Major Government Hospital in Cambodia. World Neurosurg, 2017.
  17. Довідник. Pierre L. та ін. Subdural Hematoma. 2026.
  18. Огляд. Kolias AG. та ін. Chronic subdural haematoma: modern management and emerging therapies. Nat Rev Neurol, 2014.
  19. Mayo Clinic
  20. Довідник. Falconer FR. та ін. Rectus Sheath Hematoma. 2026.
  21. Дослідження. Muangpaisan W. та ін. Prevalence of potentially reversible conditions in dementia and mild cognitive impairment in a geriatric clinic. Geriatr Gerontol Int, 2012.
  22. Head injury and concussion. NHS.
  23. Довідник. Tulla K. та ін. Femoral Artery Pseudoaneurysm. 2022.
  24. Sprains and strains. NHS.
  25. Огляд. Beiner JM. та ін. Muscle contusion injury and myositis ossificans traumatica. Clin Orthop Relat Res, 2002.