Іноді питання про переривання вагітності з’являється несподівано: після результатів УЗД, генетичного аналізу або коли загострюється хвороба, з якою жінка жила роками. У такій ситуації рішення доводиться ухвалювати не через небажану вагітність, а тому, що її продовження загрожує здоров’ю жінки або плід має тяжкі вади.
Такий аборт називають абортом за медичними показаннями, або терапевтичним. В Україні до 12 тижнів жінка може перервати вагітність за власним бажанням, без пояснення причин. А от після 12 тижнів саме показання визначають, чи можливе переривання. [1] [2]
Що означає рекомендація перервати вагітність
Мова про ситуації, коли продовження вагітності становить значний ризик для здоров’я чи життя жінки, вагітність нежиттєздатна або в плода виявлено вади, з якими він навряд чи виживе чи матиме тяжкі довготривалі порушення. [3] Методи переривання при цьому ті самі, що й при аборті з інших причин: український стандарт для 12–22 тижнів описує медикаментозне переривання «за будь-якими показаннями». [4]
Насамперед попросіть пояснити висновок звичайними словами: ризик стосується вашого здоров’я, стану плода чи обох? Що вже підтверджено, а що поки є підозрою? Від цих відповідей залежить наступний крок — додаткове обстеження, консультація профільного фахівця або обговорення доступних варіантів. [4]
Коли причина — стан плода
Друга велика група підстав стосується плода. Перелік №144 називає вроджені вади розвитку, які є летальними, а також ті, що супроводжуються інвалідністю й тяжкими порушеннями психічного розвитку. Окремо названо хромосомні аномалії, підтверджені інвазивною пренатальною діагностикою, і тяжкі спадкові захворювання, діагноз яких підтверджено в плода. [2]
Важлива умова — підтвердження. Для вроджених вад перелік вимагає пренатального підтвердження діагнозу, для хромосомних аномалій — інвазивного дослідження, тобто аналізу клітин плода; одного результату скринінгу для цього недостатньо. [2] Тому, якщо скринінг показав підвищений ризик, наступний крок — уточнювальна діагностика й консультація генетика.
Діагнози бувають дуже різними. Деякі вади несумісні з життям, інші означають довге лікування чи потребу в постійному догляді. Лікар має пояснити, що саме означає конкретний висновок для дитини й для вас. Український стандарт для 12–22 тижнів радить у разі переривання через вади, несумісні з життям, проводити генетичне дослідження плода й плаценти та медико-генетичне консультування. [4]
Якщо вагітність загрожує здоров’ю жінки
Значення має не лише діагноз, а його тяжкість і те, як вагітність впливає на можливість лікування. Український перелік №144 охоплює, зокрема, злоякісні новоутворення, визначені тяжкі серцево-судинні, ниркові, печінкові, легеневі та інші захворювання. Наявність хронічної хвороби сама по собі не означає необхідності аборту: лікар зіставляє конкретний стан із установленими умовами. [2]
Перелік не вичерпує всіх ситуацій. Порядок МОЗ №423 передбачає: якщо в жінки виявлено медичні показання, яких немає в переліку, але продовження вагітності й пологи загрожують її здоров’ю чи життю, переривання проводять на підставі висновку консиліуму лікарів. У разі невідкладних станів, як-от маткова кровотеча, допомогу надають за місцем звернення. [5]
Небезпечні стани може спричинити й сама вагітність. Наприклад, прееклампсія — розлад, за якого після 20 тижнів підвищується артеріальний тиск, — без лікування може призвести до судом, ураження нирок, печінки й мозку, відшарування плаценти та смерті жінки. [6] Як діяти в таких випадках, визначають лікарі з урахуванням терміну й стану жінки.
Чи можна продовжити вагітність
Так. Медичні показання означають, що переривання можна запропонувати, а не що його проведуть без вашої згоди: процедуру виконують лише після підписання інформованої добровільної згоди. [4]
Якщо ви схиляєтеся до того, щоб продовжити вагітність, попросіть лікарів пояснити, які ризики це означає для вас, як зміниться нагляд і що діагноз означає для пологів і дитини. Якщо час дозволяє, можна отримати другу думку.
Для другої думки корисно мати висновки УЗД, результати аналізів і генетичних досліджень, перелік ліків та виписки про хворобу. Запитайте, наскільки термінове рішення і які наслідки матиме очікування. За невідкладного стану допомогу не відкладають заради додаткової консультації. [4]
Які правила діють в Україні
Цивільний кодекс України дозволяє переривання вагітності за бажанням жінки, якщо її строк не перевищує 12 тижнів. На строку від 12 до 22 тижнів переривання можливе лише у випадках, установлених законодавством. Ці випадки перелічені в постанові Кабінету Міністрів №144 від 15 лютого 2006 року. Детальніше про правову частину — у статті про закон, строки й права. [1] [2]
Після 12 тижнів шлях складається з кількох кроків. Спершу лікар встановлює показання й проводить обстеження. Потім жінці видають направлення на комісію при обласному чи міському органі охорони здоров’я. Комісія вивчає показання й оформлює висновок, після чого жінку направляють до стаціонару, де проведуть переривання. Саму процедуру виконують в акредитованому закладі. [5] [2]
Перед перериванням на строку 12–22 тижні стандарт МОЗ передбачає обстеження: гінекологічний огляд, ЕКГ, УЗД, аналізи крові, зокрема групу крові, резус-фактор і показники згортання, мазок на флору, аналіз сечі, а за відсутності попередніх результатів — аналізи на сифіліс і ВІЛ за згодою. За потреби призначають консультації інших фахівців. [4]
Остаточне рішення залишається за жінкою. Процедуру проводять лише після підписання інформованої добровільної згоди, а план допомоги узгоджують із пацієнткою. Стандарт також підкреслює, що доабортне консультування має бути добровільним і безстороннім, а жінка має право від нього відмовитися. [4]
Читайте:
Перелік також містить немедичні підстави після 12 тижнів — зокрема визначений вік, вагітність унаслідок зґвалтування та інвалідність, що настала під час вагітності. Це окремі юридичні обставини, а не діагнози. Міжнародні рекомендації ВООЗ щодо ширшого доступу не замінюють чинний український порядок. [2] [5] [7]
Як проходить переривання на 12–22 тижні
На цьому строку допомогу надають у стаціонарі спеціалізованого закладу. Метод обирає лікар акушер-гінеколог після консультування. Український стандарт передбачає два методи. [4]
Медикаментозний — послідовне застосування міфепристону та мізопростолу за схемою, яку визначає стандарт. Знеболення забезпечують нестероїдними протизапальними засобами. Профілактичні антибіотики при цьому методі не призначають. [4] Як проходить медикаментозний метод на ранніх строках, описано в статті про медикаментозний аборт.
Хірургічний — дилатація та евакуація. Перед нею готують шийку матки, зокрема осмотичними розширювачами (ламінаріями), і використовують гнучкі пластикові канюлі: це зменшує ризик перфорації стінки матки й пошкодження її внутрішньої оболонки. Під час процедури рекомендована профілактика антибіотиками, а отриманий матеріал направляють на дослідження. Кюретаж та інші небезпечні методи на цьому строку не застосовують. [4]
Жінкам із резус-негативною кров’ю після переривання на строку 12–22 тижні стандарт рекомендує імунізацію анти-D-імуноглобуліном незалежно від методу. [4]
Читайте:
Що буде після
Рутинний повторний огляд після неускладненого переривання стандарт не вважає обов’язковим, якщо жінка знає, коли звертатися по допомогу. Водночас через 7–14 днів їй пропонують повторний візит за бажанням — для підбору контрацепції, психологічної допомоги чи інших медичних питань. Почати контрацепцію можна одразу після процедури, а до відновлення менструального циклу потрібно використовувати бар’єрні методи або утримуватися від статевих стосунків. [4]
Звернутися до лікаря стандарт радить, якщо кровотеча тривала й рясна, після хірургічного переривання кровотечі немає зовсім, біль не зменшується після знеболювальних або з’явилася лихоманка. [4] Інші тривожні ознаки описано в статті про ускладнення після аборту.
Як підтримати себе після втрати
Після переривання бажаної вагітності можуть бути горе, злість, провина, полегшення від завершення небезпечної ситуації — або кілька почуттів разом. Наявність медичних показань не робить втрату менш особистою. Можна попросити близьких про конкретну допомогу: побути поруч, узяти на себе побут або не ставити запитань, до яких ви не готові. [8]
Дослідження переживань після переривання за медичними показаннями мають різні вибірки й не дають прогнозу для кожної жінки. Проте вони підтверджують, що частині людей потрібна триваліша підтримка. Український стандарт передбачає психологічну допомогу; зверніться до фахівця, якщо переживання заважають спати, їсти, працювати чи дбати про себе. [9] [4]
Підсумок
Аборт за медичними показаннями пропонують, коли вагітність загрожує здоров’ю чи життю жінки або плід має тяжкі підтверджені вади. В Україні до 12 тижнів показання не потрібні, а на строку 12–22 тижні переривання можливе за підставами з постанови КМУ №144 (через комісію) або за висновком консиліуму лікарів і проводиться в стаціонарі. Діагноз плода має бути підтверджений, а рішення завжди ухвалює сама жінка після повної інформації. Підтримка після такої втрати теж є частиною медичної допомоги.
Джерела9
- Цивільний кодекс України. Законодавство України.
- Про реалізацію статті 281 Цивільного кодексу України. Законодавство України.
- srhr.org
- dec.gov.ua
- Про затвердження Порядку надання комплексної медичної допомоги вагітній жінці під час небажаної вагітності, форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення. Законодавство України.
- Pre-eclampsia. World Health Organization.
- srhr.org
- rcog.org.uk
- di Giacomo E. та ін. Therapeutic termination of pregnancy and women's mental health: Determinants and consequences. World J Psychiatry, 2021.

